Словник літературознавчих термінів

Епічна поема (від грец. роіеmа — твір) — один із жанрів ліро-епосу; твір значного обсягу (переважно віршований), у якому поєднуються епічні (зовнішній сюжет, характери, оповідна форма) та ліричні елементи (авторські переживання, ліричні відступи, розкриття внутрішнього світу героїв). У ліро-епічній поемі нерідко наявні також елементи драми — напружена дія, конфлікт, монологи та діалоги тощо.

За часів античності епічна поема була пов’язана з міфологічною творчістю й відображала події загальнонаціонального значення. Такими є “Іліада” та “Одіссея” Гомера, “Енеїда” Верґілія та ін. Перші теоретичні описи цього жанру дали Платон і Аристотель.