Тема 1. ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ.
Embedded Files
Для ваших знайомих. Подати заяву про вступ до ліцею можна, заповнивши форму: https://cutt.ly/kpelvstup
Організаційний момент
Організаційний момент
Курс зарубіжної літератури 10-11 класи, рівень стандарту. Всього 70 уроків, які вичитуються на І-ІІ курсах. 1 курс = 10 клас + кілька уроків 11 класу. ІІ курс = 11 клас.
Як будуть проходити уроки? По можливості в класі. У випадку тривоги, дистанційного навчання, пропуску уроку з будь-якої причини - самостійне опрацювання теми уроку на сайті викладача.
Підручники, бібліотека - електронні, по бажанню можна взяти паперовий підручник у бібліотеці коледжу.
Зошити:
Робочий. 48 аркушів, можна в клітинку. Викладачу не здаємо, для перевірки робимо скан чи фото потрібних уроків, здаємо на “Всеосвіта”. Підписуємо:
Зошит для робіт із зарубіжної літератури
здобувача освіти групи №…
КЗП(ПТ)О “КПЕК”
Ім’я, Прізвище в родовому відмінку
Для контрольних письмових робіт. 12 аркушів, в лінію. Знаходиться у викладача, працюємо на уроці в класі. Підписуємо:
Зошит для контрольних робіт із зарубіжної літератури
здобувача освіти групи №…
КЗП(ПТ)О “КПЕК”
Ім’я, Прізвище в родовому відмінку
Де будуть завдання, оцінки? Завдання, оцінки - на порталі “Всеосвіта”.
Як зареєструватись на порталі “Всеосвіта”? Набираємо в рядку пошуку свого браузера слово “всеосвіта”, вибираємо “вхід для учня”, вводимо код, отриманий від викладача.
Тема складається з 2-х уроків, домашнього (для всіх) і творчого (за бажанням) завдань
Групи № 12. Запишіть в зошит:
Тема 1. ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ.
03.09.2025. Урок № 1. Значення художньої літератури для людини та людства XXI ст. Ніл Річард МакКіннон Ґейман. «Чому наше майбутнє залежить від читання».
Домашнє завдання для усіх обов'язкове:
1. Навчитись сканувати телефоном конспект, документи на кілька сторінок в 1 pdf файл.
2. Опрацювати матеріали сторінки (доробити і дочитати все, що не встигли на уроці).
3. Читати Ґейман «Чому наше майбутнє залежить від читання» .
Індивідуальне д/з за бажанням: Напишіть есе "Чому МОЄ майбутнє залежить від читання"
Сучасний світ швидко змінюється на наших очах. Ми повинні не наздоганяти його, а визначати його рух власною думкою, мораллю, волею. А без читання книжок це нікому не вдасться.
П. Коельйо
Пояснення
Творче завдання. Варіант № 1.
Творче завдання. Варіант № 1.
Напишіть есе "Чому моє майбутнє залежить від читання"
Якщо Ви обираєте це завдання, здати його можна в Classroom до 10 уроку (орієнтовно до 26 жовтня)
Підручники
Підручники
Підручник № 1. Міляновська Н.Р., Міляновський Е.С., 2023. С. 6.
Підручник № 1. Міляновська Н.Р., Міляновський Е.С., 2023. С. 6.
Передмова
Передмова
ПІДКАЗКА
Пригадайте, які твори Гомера, Данте Аліг'єрі, Вільяма Шекспіра ви читали?
В-дь:
8 клас:
Гомер. «Іліада»;
Аліг’єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»);
Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 66, 116, 130; трагедія «Ромео і Джульєтта».
Пригадайте значення термінів "літературний напрям", "романтизм", "реалізм".
Презентація Галини ДОРОХ “Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями та течії”
Літерату́рний на́прям — відносно монолітна і внутрішньо упорядкована сукупність літературних (ідейно-художніх) тенденцій, усталена в ряді визначних чи епохальних творів, що з'явилися приблизно в один і той самий час. Основні літературні напрями:
бароко (XVII — XVIII ст.);
класицизм (XVIII — початок XIX ст.);
сентименталізм (друга половина XVIII — початок XIX ст.);
романтизм (кінець XVIII — початок XIX ст.);
реалізм (друга половина XIX ст.);
модернізм (кінець XIX — XX ст.: імпресіонізм, символізм, неоромантизм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм тощо);
постмодернізм (з 1980-х pp.).
Романтизм — ідейний і художній напрям в європейській і американській культурі кінця XVIII століття — першої половини XIX століття, характеризується утвердженням самоцінності духовно-творчого життя особистості, зображенням сильних (найчастіше бунтарських) пристрастей і характерів, одухотвореною і цілющої природи. Поширилося на різні сфери діяльності людини. У XVIII столітті романтичним називали все дивне, мальовниче і існуюче в книгах, а не в дійсності. На початку XIX століття романтизм став позначенням нового напрямку, протилежного класицизму і Просвітництва.
Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у мистецтві, у якому ставили за мету правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 1850-х роках для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичний початок, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення.
У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» — у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець.
Пригадайте, які твори Гомера, Данте Аліг'єрі, Вільяма Шекспіра ви читали?
Пригадайте значення термінів "літературний напрям", "романтизм", "реалізм".
Чи погоджуєтесь ви з цією думкою представників нереалістичних напрямів і течій?
Підручник № 2. Ольги Ніколенко, 10 клас, ст. 4-5.
Підручник № 2. Ольги Ніколенко, 10 клас, ст. 4-5.
Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття
Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття
Сучасний світ швидко змінюється й набуває нових ознак, яких не було ще в минулому столітті. Передусім сучасний світ є дуже інформаційним. Більшість із вас вільно користується Інтернетом, мобільними телефонами, iPhone, iPad, Skype тощо. Новітні засоби інформації визначають не тільки прогрес держави, а й успішність кожної особистості, її реалізацію в суспільстві. Тому тим, хто володіє інформацією, уміє її знаходити й користуватися нею, належить майбутнє. Однак не треба забувати про те, що серед різноманітних інформаційних потоків не можна втратити таке важливе духовне джерело, як художня література. Французький письменник XVIII ст. Вольтер зазначав, що «людина, яка не читає, розраховується за це своїм життям; нація, яка не читає, розраховується за це своєю історією».
Сучасний світ є також високотехнологічним. Люди XXI ст. розробляють і використовують новітні технології. Нині надзвичайно зростає значення моралі, особистого духовного вибору людини, від якої залежить, з якою метою — доброю чи злою — ці технології будуть застосовані. Від моралі нинішнього покоління буде залежати збереження всієї цивілізації та навколишнього середовища. А без художньої літератури неможливе формування моральних якостей людини та її ціннісних орієнтацій.
Специфіку сучасного світу визначає й глобалізація. У XXI ст. відбуваються невпинні процеси відкриття кордонів, об’єднання різних країн, націй та народностей задля загальних цілей. Утім, глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки. В умовах глобалізації світ увійшов у нову реальність, яка вимагає жити за принципами «глобального онлайну», тобто розвиватись в унісон з іншими державами. Наслідком глобалізації є формування й відповідного типу «глобалізованої особистості» — людини, яка швидко інтегрується в «загальне», дещо втрачаючи «особистісне» і «національне». Унаслідок цього кожна держава постає перед необхідністю протистояти глобалізаційним викликам. У глобалізованому світі кожній людині й народові потрібно навчитися жити не тільки з урахуванням загальних інтересів, а й зберігати національні корені, ідентичність, традиції. У зв’язку з цим зарубіжна література як сукупність різних національних літератур, що мають подібні закономірності й етапи розвитку та водночас зберігають самобутність, може стати духовним орієнтиром у глобалізованому світі, дати приклад того, як «загальне» не підкоряє, а узгоджується з «національним», вияскравлює неповторність кожного народу.
У процесі глобалізації сучасного світу зростає значення іноземних мов, а також рідної мови й культури, які сприяють збереженню національних цінностей. Зарубіжна література дає змогу «чужого навчатись», краще засвоїти іноземні мови (якщо читати твори мовами оригіналів) і шедеври мистецтва слова різних країн, а також усвідомити національні культурні здобутки, своє місце в історії світової культури.
Ще однією важливою ознакою сучасного світу є мультикультурність. Це явище визначають як співіснування в єдиному просторі різноманітних культурних утворень, що відбувається на тлі процесів комунікації, взаємообміну й водночас протистояння різних культур. У процесі входження України до цивілізованого світу вивчення художньої літератури відіграє дуже важливу роль, адже, читаючи твори зарубіжних авторів, ми інтегруємо світовий духовний досвід у свій український простір, учимося поважати людей іншого кольору шкіри, мови, віросповідання, а головне — учимося діалогу культур, який так потрібен в умовах мультикультурності. Тож вивчення зарубіжної літератури є своєрідною підготовкою до життя в сучасному світі, шляхом до культурної взаємодії й порозуміння з іншими народами.
Прикметною ознакою сучасного світу є також трансформаційність, тобто його здатність швидко змінювати свої форми (економічні, політичні, культурні тощо) та утворювати нові структури. Швидка видозмінюваність сучасного світу, його трансформаційність висунули перед освітою питання про адекватність і співвідносність світу молоді до світу сучасного. Дуже важливо, щоб у світі, де все стрімко змінюється, залишалися незмінними духовні цінності, а вони закарбовані передовсім у мистецтві слова. Залучення до скарбниці художньої літератури (класичної та сучасної) дасть можливість молоді, з одного боку, швидко адаптуватися до змін у світі, а з іншого — використовувати моральні пріоритети, які виробило людство протягом різних епох. У сучасному світі швидко змінюються не тільки його сутнісні ознаки, а й саме ставлення до світу. У цивілізованих країнах сформувалося нове перспективне мислення — мислення третього тисячоліття. Його характерними ознаками є:
1) повага до людей різних культур, рас і національностей;
2) усвідомлення спільної відповідальності за мир і долю світу у XXI ст.;
3) формування вміння вчитися протягом життя та швидко адаптуватися відповідно до змін соціокультурного й мультикультурного середовища;
4) опановування іноземних мов, духовних здобутків інших народів, розширення культурних зв’язків із представниками різних країн;
5) глибоке відчуття, захист і збереження свого, рідного в умовах глобалізації.
Джерело: підручник Ольги Ніколенко, 10 клас, ст. 4-5Світ можливостей, або
Світ можливостей, або
До уваги особистості цифрової епохи
До уваги особистості цифрової епохи
Канадські вчені-психологи довели, що читання фантастичних творів сприяє здатності краще розуміти інших людей, адже події, що відбуваються з героєм твору, дають читачу змогу осмислити та зрозуміти факти власного життя, уважно поставитися до проблем інших людей.
Дослідники з Ліверпуля (Англія) науково довели, що читання книжок здатне виліковувати. Існує навіть такий метод лікування, як бібліотерапія. Було доведено, що читання класичної літератури допомагає при стресах, а детективи і пригодницька література тренують пам’ять, логіку, відволікають від сумних думок.
Економісти з університету Падуї (Італія) обґрунтували зв’язок між читанням у дитинстві і матеріальними статками в дорослому житті. Проаналізувавши прибутки 6000 людей з 9 країн Європи, вони дійшли висновку, що в тих, хто мав доступ до книжок у дитинстві й читав літературні твори, статки набагато більші, ніж у тих, хто цього був позбавлений. Психологи це пояснюють тим, що від кількості прочитаних у дитинстві книжок залежить здатність до логічного мислення й концентрації в дорослому житті.
Джерело: підручник Ісаєва 10 клас, ст.7Урок літератури в компетентнісній парадигмі відповідає «трьом причинам, щоб учитися» (за Г.Драйден, Дж.Вос. Революція в навчанні):
Розвивати знання та навички зі спеціального предмету — як це робити швидше, краще, ефективніше.
Розвивати загальні навички — як навчитися застосовувати свої знання ширше, у своїй чи споріднених галузях.
Розвивати індивідуальні вміння і навички, які легко можна застосувати до всього, що робимо.
Ніл Ґейман
Активне пізнання літератури під час уроку дає можливість цілісно розвинути усі необхідні вміння і навички: від усвідомленої потреби читати (бо це поступово стає тим, що більше не потребує зовнішньої мотивації) до вміння спілкуватися, вільно висловлювати свою аргументовану думку тощо.
Не безпосередньо і не передусім до філологів звернувся сучасний англійський письменник Ніл Ґейман, кажучи про користь читання.
Максимально стисло ключові положення його лекції «Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?» такі:
Освічені люди читають художню літературу, що має два основних призначення: розвинути залежність від читання та розвинути емпатію.
Література відриває перед людиною світ — унікальний, неповторний, інший, цікавий, химерний тощо — і запрошує бути у цьому світі собою.
Література — це найкоротший шлях до бібліотек, що якнайкраще забезпечують людину інформацією та дають орієнтири у житті, а також передають досвід усіх попередніх поколінь, промовляючи устами тих, кого вже нема з нами; бібліотеки оберігають інформацію, культуру і мудрість.
Література є оживанням минулого та внеском у корисне майбутнє: читання вголос дітям є простором радості, уяви, творчості.
Література оповідає про світ, життя, людину цікаво й захопливо, готуючи кожного до пізнання правди й істини.
Зрештою, Ніл Ґейман цитує відповідь Альберта Ейнштейна на запитання про те, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Ця відповідь була простою й мудрою:
«Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок».
Page updated
Report abuse