Поради для батьків

Поради батькам учнів

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

Поради для батьків молодших школярів. Як мотивувати дитину до навчання. Мультфільми для дітей,спрямовані на формування та підтримку інтересу до навчання.

Емоційне відношення до навчання значною мірою впливає на закріплення нового матеріалу. Так, якщо дитині цікаво, чим вона займається, тоді вчитися їй легко, але якщо вона працює над певною інформацією через силу, навчання для неї стає справжньою тортурою. Саме тому таким важливим є формування і підтримування у дитини мотивації (інтересу) до навчання (навчальних предметів), особливо тепер, в період "вимушених канікул". Ось декілька порад для батьків стосовно підтримки у дитини інтересу до навчання:

Спробуйте для початку уникати наказового тону в спілкуванні з дитиною щодо уроків. Батьки, які взяли командний тон за норму, припускаються великої помилки. Дитина — не підлеглий. Вона рівноправний член сім'ї разом із батьками. Просто в неї ще мало знань і життєвого досвіду. Вона ще маленька, вона навчається.

Перш ніж очікувати від дитини засвоєння матеріалу, необхідно показати, як це робити. Тільки після цього у неї з'являється інтерес. В іншому разі вона говоритиме: "Мені це не цікаво", "У мене не виходить", "Я це не хочу робити". Важливо не сприймати ці слова буквально, усвідомлюючи, що дитині поки що не зрозуміло, як зробити завдання або засвоїти матеріал, а значить, їй потрібна допомога. Щойно у дитини почне виходити, неулюблений предмет сподобається.

Навчіться хвалити та заохочувати свою дитину. Це краще діє, ніж довгі сварки та бурчання. З часом малюк вчиться розуміти приємні відчуття, отримані від похвали,і робитиме усе, щоб знову відчути ці емоції.

Пориньте у світ дитини. Нехай завдання та вправи стануть ближчими та більш зрозумілими для юного дослідника. Для цього достатньо рахувати не просто цифри, а, наприклад, голи улюбленої футбольної команди, чи перетворити перше знайомство із хімічними елементами на казкову історію. Для вчителів чи батьків це не так уже й важко, а от дітям – значно зрозуміліше.

Створіть «дерево досягнень». Намалюйте на аркуші ватману дерево з численними коричневими гілками і виріжте жменьку «листя» з кольорового паперу. Щоразу, коли дитина буде відчувати, що в процесі навчання вона чогось досягла, наприклад, добре вивчила вірш чи змогла вирішити складну задачу, вона може записати це на листочок і прикріпити на дерево. Згодом дерево буде схоже на вражаючу густу, пишну крону!

Жодне питання дитини не повинне залишатися без відповіді. Ніколи не уникайте її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Детально і з цікавістю відповідаючи на всі питання, ви формуєте в дитини установку, що процес пізнання нового – це цікаво, і важливо.

Особиста мотивація дитини виходить із можливостей діяти самостійно й приймати рішення без втручання дорослих. Якщо дитина каже, що вона впорається сама, не потрібно їй заважати. Якщо дитина бере на себе відповідальність, вона повинна йти до кінця. Не треба боятися, що її спіткає невдача або вона отримає погану оцінку. Не варто вимагати від дитини занадто багато. Ставте для неї посильні завдання.

Необхідно пояснити дитині, що навчання полягає не тільки в отриманні відмінних оцінок, а й у можливості виправити власні помилки, і найголовніше – в отриманні знань, які стануть у нагоді дитині в житті. Дітям потрібно дати зрозуміти, що оцінки для батьків – не головне. Це допоможе їм орієнтуватися не на зовнішнє оцінювання знань, а на внутрішню мотивацію отримання цих знань.

І знову ж таки, мультфільми стануть у пригоді з формування та підтримки мотивації дитини до навчання. Позитивні відгуки від батьків та дітей отримано від перегляду таких мультфільмів, як:

Казка "Як зайчик зрозумів, що треба вчитися" за посиланням: https://www.youtube.com/watch? v=gdUv6oGrhoM

Мультфільм "Лінь вчитися" за посиланням: https://www.youtube.com/watch?time_continue=3&amp=&v=jWKZJuE1RP0&amp=&feature=emb_lo

А для самих батьків корисним буде переглянути випуск програми "Сніданок з 1+1", гостею якого була досвідчена психологиня Світлана Ройз, яка розкрила дуже важливу тему: "Кнутом чи пряником: як заохотити дитину до навчання" за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=b2nxmtah0s4