Моніторинг

  Основним документом, який регламентує проведення моніторингу в дошкільній галузі є наказ Міністерства освіти і науки України від 11.04.2008 р. № 309 «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти».

Нормативно – правові документи:

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Нормативні документи Міністерства освіти і науки України

МОНІТОРИНГ

про стан  адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку до умов ЗДО №10 м. Коростеня


Згідно річного плану на 2023/2024 н.р. в закладі з 01.09.2023р. по 29.10.2023 р. досліджено стан організації сприятливих умов для адаптації дітей в групах раннього та молодшого віку.

Успішність процесу адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного навчального закладу є важливою умовою для подальшої соціалізації дитини. Входження і звикання дитини до режиму дня. До дисциплінарних вимог, до спілкування з новими дорослими та однолітками є першими випробуваннями у більшому соціумі, поза сім’єю.

Метою дослідження було виявлення успішно адаптованих дітей та таких, які мають труднощі в адаптації.

Для дослідження використано:

У 2023/2024 н.р. було проведено спостереження - під час вільної діяльності дітей, виконання режимних моментів (прийом їжі, відвідування туалетної кімнати, підготовка до сну, прогулянка), на музичних та фізкультурних заняттях . Проведено анкетування 20 сімей. Труднощі процесу адаптації було виявлено у 2 дітей раннього віку та 4 дитини молодшого віку, окремі труднощі в адаптації до ЗДО №10 м. Коростеня мають новоприбулі діти з ООП, ці діти мають тяжкий рівень адаптації в групі (знижений емоційний фон, поганий апетит, поведінкові розлади, середні негативні емоційні прояви; на кінець жовтня важко адаптовані лишаються 2 дитини); більшість дітей ( 21 дитина) успішно адаптувались.

     Доцільно відзначити, що для полегшення адаптації протягом вересня - жовтня, перебування дітей в групі було короткотривалим, починаючи з 2-3 годин, з поступовим збільшенням на 1-2 години в день, в залежності від поведінки. Щоб зменшити вплив стресогенних факторів, в перші дні до групи запрошувались батьки. У присутності батьків діти з більшою готовністю йшли на контакт з вихователем, взаємодіяли з однолітками, активно цікавилися навколишнім оточенням та іграшками.

Найбільш ефективним, а іноді і єдиним методом корекційної роботи в адаптаційний період з дітьми раннього та молодшого віку є ігрова терапія, що проводиться як в індивідуальній, так і в груповій формі. Акцент зроблено на сенсорні і моторні ігри. При проведенні занять враховується специфіка роботи з дітьми. Проводилися заняття з малюками за адаптаційними програмами «З радістю в садок» та «Цікаві малюки». 

Вихователями та психологом створюється атмосфера безпеки і комфортної обстановки, надається вихованцям свобода і самостійність. Основним завданням у роботі з батьками є не просто інформування про особливості перебігу адаптації у їх дитини, але і дати рекомендації, як спілкуватися з нею у цей період. Інформацію про особливості перебігу періоду адаптації дітей батьки дізнаються із індивідуальних бесід з вихователем, консультацій та інтерактивного спілкування на групових батьківських зборах. Є традицією в групах застосування групового вайбер-чата з фотографіями перебування дітей протягом дня у дитячому закладі. Також, вихователями і психологічною службою проведено консультації з батьками дітей, що мають труднощі в адаптації, також систематична просвітницька робота з батьками щодо унеможливлення відвідування дитячого колективу дітьми з ознаками хвороби. 



Результати адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку:

 — Легка адаптація (від 8 до 15 днів) — 14 дітей;             



   

Дивлячись на результати діаграми, слід відзначити, що більша частина дітей адаптувались за період вересень – жовтень до умов ЗДО №10 м.Коростеня. Діагностика проведена у відповідності з планом. Завдяки проведенню різноманітних пальчикових та рухливих ігор, вправ, розваг; ігор з водою, фарбою, колективному малюванню, потішкам, які викликали позитивні емоції дітей, бажання відвідувати дитячий садок полегшило адаптацію дітей. Була проведена робота з батьками: консультації, батьківські збори з переглядом відеозаписів та фотозвіту адаптації дітей у групі, створення вайбер груп, де викладаються фото та відеоматеріали про життя дітей у закладі, це сприяло становленню партнерських, довірливих відносин між ЗДО №10 м. Коростеня та сім'ями вихованців.

 Головні причини ускладнення процесу адаптації пов’язані з недостатньою підготовкою  дітей до нових умов з боку батьків: дитину не привчали до режиму дня закладу дошкільної освіти, недостатньо розвинуті культурно-гігієнічні навички, форсування періоду адаптації, не сформованість у дитини позитивної установки на відвідування дитячого закладу, предметно-практичної діяльності та комунікативних навичок у спілкуванні з ровесниками, затримка формування емоційних зв’язків між дитиною та педагогом.

Поради: продовжувати проводити з дітьми різноманітні ігрові вправи, музично-дидактичні ігри, вести просвітницьку роботу з батьками та проводити більше сумісних вечорів-розваг, що будуть сприятимуть покращенню адаптації дітей до умов дошкільного закладу.


Рекомендації:

Вихователям:



Моніторинг І півріччя - 24 р..docx

Проведення моніторингу основних компетенцій дітей дошкільного віку

      Пріоритетним напрямом діяльності Закладу дошкільної освіти є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти та чинних освітніх програм. У сучасному  закладі актуальними є питання, пов'язані з організацією системи моніторингу якості дошкільної освіти, зокрема - розвитку життєвої компетентності дошкільників.

       Підвищення конкурентоспроможності кожного ЗДО пов’язане з його здатністю задовольнити не тільки наявні, але й прогнозовані вимоги споживачів. Їх вивчення має стати одним із напрямів діяльності в системі менеджменту якості й маркетингу дошкільного навчального закладу. Задоволеність споживача потрібно певним чином вимірювати й оцінювати, а систему якості забезпечити механізмом вироблення в разі необхідності коригувальних дій.

       Питання моніторингу компетентності дітей дошкільного віку досліджували,такі українські науковці, як Катерина Крутій, Алла Богуш.

      Разом з тим немає механізму, які відображали б цілісну систему переведення базових теоретичних позицій щодо діагностування життєвої компетентності дошкільників у конкретну процедуру їх реалізації в межах методичної роботи  закладу дошкільної освіти.

    


МОНІТОРИНГ– ЦЕ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СИСТЕМНИЙ ДОВГОТРИВАЛИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ТА ТЕНДЕНЦІЯМИ РОЗВИТКУ КОЖНОЇ ДИТИНИ.

      Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

      Головною метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО, отримати оперативну інформацію про реальний стан та тенденції змін об'єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ.

5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

ЗАГАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ МОНІТОРИНГУ Є:

1. Наявність завдань педагогічного оцінювання стану об'єкта діагностики.

2. Системність і повторюваність моніторингу як виду педагогічної діяльності, що здійснюють у типових ситуаціях на певних етапах освітнього процесу.

3. Використання методик спеціально адаптованих до конкретних ситуацій і умов.

Суб’єктами освітнього процесу є діти.

Об’єктами моніторингу є:

· інформація про учасників освітнього процесу;

· навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове забезпечення освітнього процесу;

· результати освітнього процесу ( навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності, тощо)