Інноваційні технології 

інноваційні технології.docx

 

  Планування методичної роботи в ЗДО: інноваційні підходи 

        Організація та планування методичної роботи з педагогічними кадрами в  закладі дошкільної освіти має носити діагностично-прогностичний характер, оскільки лише знання особистісних рис усіх категорій педагогічних працівників, їхніх проблем і потреб, рівня творчих здібностей і професійної майстерності дає можливість методисту грамотно, змістовно та результативно спланувати методичну роботу, враховуючи умови закладу дошкільної освіти ... Для досягнення цієї мети визначаються такі завдання: 

     Отже, першим кроком до організації та планування методичної роботи в сучасному ЗДО є вивчення професійної компетентності педкадрів на певній діагностичній основі. 

Завдання професійного діагностування: 

- визначити ставлення до професійних обов'язків та рівень знань і вмінь кожного педагога;

 - виявити позитивні і негативні сторони діяльності педагога, причини негативів у його роботі. 

Діагностичні дослідження, анкетування показують, що педагоги завжди чекають від методичної служби практичної допомоги. Виходячи з цього, й укладається структура методичної роботи в закладі та її планування з активним використанням інноваційних технологій. 

План методичної роботи ЗДО складається на один навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів. Він обов'язково включає зміст і заходи методичної діяльності відділу освіти та інноваційні форми роботи з педагогічними працівниками ЗДО, які доцільно спланувати, виходячи із запитів самих педагогів, а також рекомендацій методичних служб ЗДО та відділу освіти. 

 Запроваджені нові підходи до складання річного плану роботи ЗДО, зокрема і щодо планування методичної роботи. 

Структура річного плану методичної роботи з педкадрами включає наступні підрозділи:

 1. Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників ЗДО 

В цьому блоці передбачаються традиційні форми роботи з педагогами, що спрямовані на підвищення їхньої професійної компетентності через активну участь у районних та садових методичних заходах (методичні об'єднання; знайомство з інноваційними методиками (інформаційно-педагогічні дні «Це цікаво знати»); інструктивно-методичні наради; індивідуальні консультації; різновиди групових консультацій (6-7 на рік); виставка-презентація новинок науково-методичної літератури, кращого розвивального наочно-дидактичного матеріалу та педагогічного досвіду; педагогічні години з оглядом періодичних видань; організація «педагогічних зустрічей»; виставки-ярмарки; конкурси освітніх технологій; педагогічні читання; наставництво або стажування (школа молодого спеціаліста); різновиди семінарів; різновиди шкіл; колективний перегляд (відкриті покази); конференція; педагогічний лекторій; анкетування; день методичного навчання; співбесіди тощо).

 2. Удосконалення професійної творчості 

В цьому блоці передбачаються нетрадиційні форми роботи з педкадрами (панорама методичних знахідок; конкурси педагогічної майстерності; конкурс «Вихователь року»; педагогічна вітальня; майстер-клас; клуб творчих педагогів; творча майстерня; творча лабораторія; творча група; ініціативна група; проблемна група; проблемний стіл; «круглий стіл»»; авторська школа майстра; творчі конкурси та огляди; декада педінновацій у педагогів, що атестуються; тиждень педагогічного звіту; творчий звіт; творче портфоліо-презентація; творче портфоліо-звіт; робота опорного ЗДО тощо). 

3. Самоосвіта 

В цьому блоці планується робота, пов'язана із самоосвітою педагогів (тематика індивідуальних проблем, над якими працюватимуть педагоги в поточному навчальному році; складання індивідуальних планів з підвищення професійного рівня; обговорення новинок педагогічної літератури; обмін досвідом роботи; взаємовідвідування; опрацювання нормативно-правової бази, кращих ППД, інноваційних технологій, передових статей; творчі звіти педагогів з індивідуальних тем самоосвіти тощо). 

4. Педагогічні ради 

В цьому блоці планується 3-4 (за потребою 4-5) засідань педагогічних рад на рік. Цьому розділу приділяється особлива увага, оскільки педагогічна рада в ЗДО є важливим колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним закладом, на якому вирішуються актуальні питання, а саме: 

- оцінка результативності реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання та навчання дітей у кожній віковій групі; 

- розгляд питань удосконалення організації навчально-виховного процесу в ЗДО; 

- визначення річного плану роботи ЗДО та педагогічного навантаження педагогів; 

- затвердження заходів щодо зміцнення здоров'я дітей; - обговорення питання підвищення кваліфікації педпрацівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; 

- аналіз проведення експериментальної та інноваційної діяльності у ЗДО; 

- визначення шляхів співпраці ЗДО з сім'єю; - розгляд питання матеріального та морального заохочення педпрацівників; 

- заслуховування творчих звітів педпрацівників, які проходять атестацію; 

- затвердження планів підвищення професійної майстерності педпрацівників тощо. 

Відповідно до цільової установки рекомендується планувати і проводити такі види педагогічних рад (за К. Крутій): 

науково-педагогічні (спрямовані на підвищення науково-теоретичного та методичного рівня освітнього процесу, впровадження нових методик, технологій, ППД в роботу ЗДО); 

психолого-педагогічні (розглядають окремі досягнення психологічної науки, допомагають удосконалювати виховний вплив на дошкільників, поліпшувати стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу); 

тематичні (розглядають питання володіння методиками за певним розділом програми (лінією розвитку), рівень компетентності дошкільників з цього розділу); проблемні (обговорюють питання реалізації науково-методичної проблеми в роботі ЗДО, розробляють концепцію розвитку закладу згідно з обраною темою); підсумкові та настановчі (присвячені аналізу підсумків минулого навчального року, обиранню нової науково-методичної проблеми ЗДО, обговоренню і затвердженню планів роботи, планів оздоровчої кампанії тощо); 

комбіновані (розглядають різні питання). 

За формою організації планують педради: традиційні (доповідь, виступи, обговорення чітко за процедурою проведення) нетрадиційні (ділова гра, «круглий стіл», дискусія, аукціон ідей тощо), традиційні з використанням інтерактивних методів навчання педагогів (педагогічний ринг, КВК, педагогічний турнір, тренінг, фестиваль педагогічної майстерності, дискусія, дебати, банк ідей, робота в парах, діалог, «Карусель», «Мікрофон», «Мозковий штурм», аналіз ситуацій, «Без табу», «Обери позицію», «Зміни позицію», робота в малих групах, «Незакінчені речення», «Лабораторія невирішених проблем» тощо). (Див. пос. І. Романюк «Педагогічна рада у дошкільному навчальному закладі». - Тернопіль: Мандрівець, 2008, ст.49 - 63; ж-л «Палітра педагога» №3\2010). 

5. Атестація. Курсова перепідготовка 

В цьому блоці плануються заходи, які відображають послідовність процедури атестації педагогів: видання наказів; проведення засідань АК; вивчення системи роботи педагогів, які атестуються; творчі звіти педагогів за період атестації; складання карт самоаналізу педагогів, які атестуються; анкетування педагогів, які атестуються; психолого-педагогічний аналіз діяльності педагога, який атестується; опис системи (досвіду) роботи педагога, який атестується; засідання ради, позачергової педради чи батьківського комітету ЗДО, на якому керівник ознайомлює педколектив та батьків з атестаційними характеристиками педагогів, які атестуються тощо. 

В цьому блоці планується курсова перепідготовка педагогічних працівників (вказується прізвище, ім'я, по батькові педагога, назва та термін проходження курсів; визначаються докурсові та післякурсові завдання). 

6. Діагностика. Моніторингові дослідження (цей блок новий і ще не до кінця вивчений науковцями і практиками) В цьому блоці передбачаються діагностичні та моніторингові дослідження роботи та професійної компетентності педагогічних працівників, рівнів розвитку дітей, зокрема: 

- діагностика педагогічної майстерності педпрацівників (вересень, травень та за потребою); 

- діагностика виконання Державних стандартів дошкільної освіти на кінець дошкільного віку; 

- діагностика виконання програми розвитку дітей, формування їх життєвої компетентності (щоквартально); 

- педагогічне обстеження рівнів розвитку дітей дошкільного віку (вересень, січень, травень); 

- психологічне обстеження (діагностика) дошкільників (вересень-жовтень); 

- діагностика нервово-психічного розвитку дітей раннього віку (вересень, січень, травень та за потребою); 

- діагностика фізичного розвитку дітей (вересень, травень та за потребою); 

- діагностика музичного розвитку дітей (вересень, травень та за потребою); 

- моніторинг предметно-розвивального середовища в ЗДО та в кожній окремо взятій віковій групі; 

- моніторинг навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в ЗДО та в кожній окремо взятій віковій групі; 

- моніторинг якості організації навчально-виховного процесу в ЗДО (за результатами опитування та анкетування батьків і вихователів); 

- моніторинг роботи з охорони життя і здоров'я дітей; 

- моніторинг показників винагороди педагогічних працівників за сумлінну працю та зразкове виконання посадових обов'язків (у відповідності до ст. 57 Закону України «Про освіту»; 

- моніторинг роботи з батьками;

 - моніторинг адаптації молодих вихователів тощо.

Методи активізації креативного мислення та розвитку творчих здібностей дошкільників за системою ТРВЗ. 

Консультація-практикум для вихователів ЗДО 

       Одним із основних завдань сучасної дошкільної освіти є розвиток творчих здібностей дошкільників, їх креативного мислення. Креативність мислення - здатність висловлювати незвичайні ідеї, нетрадиційно мислити, швидко розв'язувати проблемні ситуації, доводити свою думку, відмовлятися від стереотипних способів мислення. Сучасна дошкільна освіта потребує від фахівців професіоналізму, мобільності, здатності до творчого використання нової інформації та освітніх технологій на практиці. Інноваційні педагогічні технології - це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в освітню практику оригінальних, новаторських способів, методів і прийомів, педагогічних дій і засобів. Однією з інноваційних педагогічних технологій, яка активно впроваджується у ЗДО і сприяє розвитку творчих здібностей дошкільників, активізації їх креативного мислення, є технологія розвитку творчої особистості - ТРВЗ Г. Альтшуллера. 

Пропонуємо оригінальні «трізовські» методи у роботі з дошкільниками. 

1. Метод спроб і помилок (МС і П). Суть цього методу полягає у вирішенні проблемного завдання з дошкільниками через добір різноманітних варіантів розв'язків. Прикладом можуть бути ігри типу: «А що, коли б ... ?»; або Придумати до казки варіанти щасливого закінчення (Наприклад: - Як могли б урятуватися колобок, півник, козенята і т. д.). 

2. Метод контрольних запитань (МКЗ). Мета: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання. Це - ігри типу: «Корисне - шкідливе», «Добре - погано», «Потрібне - непотрібне» (Наприклад: Іде дощ - це добре, бо не так спекотно; поливає рослини - вони ростуть, земля стає пухкою, змиває пил з листя - воно дихає і т.д. Іде дощ - погано, бо не можна гуляти; можна впасти в калюжу і забруднитися; замочити ноги і захворіти; не можна працювати на городі і т. д.). Інший приклад використання МКЗ - придумати невластиві для об'єкта частини, ознаки, елементи, незвичні призначення тощо: наприклад, будинок - подібний до ракети, будинок - готель для мурашок чи шпиталь для тварин; автомобіль - не їде, а стрибає та ін. 

3. Метод «оживлення» - надати неживому об'єкту ознак живої істоти, наприклад: вікна в будинку - очі; двері - рот; дах - капелюшок; чайник живий - «Про що він міг би розказати та попередити дітей?»; «Якби книжка могла говорити, про що б вона вас попросила» та ін. 

4. Метод фокальних об'єктів (МФО) - перенесення властивостей одного об'єкта на інший. «Фокальним» є той об'єкт, який перебуває у фокусі, у полі зору, є головним. Його властивості детально описуються дітьми, а пізніше переносяться на інший другорядний предмет, вибраний чи вигаданий (так утворюється нова модель чи об'єкт). Розрізняють: - реальна фокалізація, коли реальні властивості одного предмета чи об'єкта переносяться на інший: ручка (фокальний об'єкт) - вона пише, пластмасова, зелена, гарна; кішка (другорядний об'єкт) - пише (коли іде рівно), пластмасова (коли іграшкова), зелена (коли іграшкова), гарна (коли чиста); - фантастична фокалізація, коли задіюється дітяча уява та фантазія і пропонується, наприклад, винайти нову породу собаки і назвати її. Вихователь називає кілька слів, наприклад, корова, папуга, велосипед. До них діти добирають означення (корова - рогата, плямиста, молочна; папуга - крилатий, окатий, з чубчиком; велосипед - двоколісний, залізний). Усі ці ознаки переносяться на нову породу собаки, таким чином, виходить, що собака - рогата, молочна, крилата, оката, з чубчиком, двоколісна, залізна. Дітям пропонується потім назвати її чудернацькою назвою, наприклад, собаковелокор. 

5. Метод синектики (поєднання різних несумісних елементів). Цей метод передбачає застосування 4-х прийомів, які ґрунтуються на аналогіях - прямій, особистій, фантастичній. Пряма аналогія: - за формою (наприклад, тарілка - диск, кришка, дзеркальце...); - за кольором (наприклад, сонце - кульбаба, лампочка, лимон, лисиця); - за властивостями (наприклад, повітряна кулька - соска, мило, гумові чоботи, м'ячі); - за функціями (наприклад, рухається - машина, кінь, мурашка, потяг); - за структурою (наприклад, м'яке - пух, сніг, вата, піна, поролон, хутро). Метод гірлянд (або ланцюжок слів) - це можуть бути різні частини мови, які асоціюються за змістом. Цей ланцюжок слів може закінчитися довільно або тим словом, від якого «тягли» гірлянду. Наприклад: будка - шпаківня, пташенята, гніздо, пір'я, курка, яйце, курча, цуценята, собака, будка). Особиста аналогія (або перевтілення). Наприклад: - поставити себе на місце горобця («Навіщо ти живеш?», «З ким товаришуєш?»); - уявити себе кущиком («Про що ти мрієш?», «Кого ти боїшся?»); - пройтися, ніби створений з каменю (глини, дерева, піску, води); - зобразити об'єкт пантомімою (цуценя боїться, грається, не хоче бути прив'язане та ін.). Фантастична аналогія - коли завдання виконується за допомогою фантастичних засобів, фантастичних персонажів: казкових героїв, чарівників, чарівної палички тощо. Функціонально-варіативний аналіз (ФВА), коли потрібно знайти відповіді на подібні запитання, наприклад: «Що це й навіщо?», «Що ще можна робити з цим?», «Чим може служити ще цей предмет?», «Чим може бути олівець (склянка, листок, стіл)?» та ін. 

6. Метод символічної синектики - відображення реального світу різними символами і знаками: - опис предметів за картинками-символами - складання речень за схемами - заучування віршів за допомогою символів - відгадування загадок за допомогою символів - моделювання казок за допомогою символів - дидактичні ігри з використанням символів - складання речень та проведення бесід з використанням символів - складання описових розповідей за допомогою схем.

 7. Метод «мозкового штурму» - забезпечує комплексний пошук нетрадиційних шляхів розв'язання якоїсь проблеми з 2-7 дітьми, коли їм можна висловлювати будь-яку думку, бо критика з боку однолітків і вихователя виключається. Наприкінці слід підвести підсумок, вибрати найбільш цікаву і правильну відповідь. Цей метод досить поширений і ефективний в педагогічній практиці. 

8. Метод моделювання казки «Казка, але по новому» - коли дітям пропонується змінити кінець старої казки, або ввести нового героя тощо. Цей метод є улюбленим у дошкільнят.


      Використання ІКТ-технологій в методичній роботі ЗДО: зростаємо професійно 

     Із запровадженням освітньої реформи "Нова українська школа" сьогодні в Україні йде активне становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці освітнього процесу, пов'язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання... Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп'ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням освітнього процесу є вирішальним показником оцінювання дієздатності сучасного дошкільного навчального закладу. Інформаційне середовище - засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків. 

Основним призначенням служби інформаційного забезпечення є:

 - формування інформаційного освітнього середовища ЗДО, поетапне вирішення задач інформатизації освітнього процесу;

 - упровадження нових інформаційних технологій в освітній, методичній та управлінській роботі; 

- інформаційно-методичне забезпечення освітнього процесу та роботи методичної служби; 

- упровадження електронного документообігу. 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в методичній роботі ЗДО - це одна із самих нових та актуальних проблем у вітчизняній педагогіці. Давайте обговоримо значення ІКТ в організації методичної роботи ЗДО. 

Далі дивитися файли Прикріплені файли vykorystannya-ikt-vmetodychniy-roboti.-tablycya.docx [18.56 KB]


     

          

           Використання інформаційно-комунікаційних технологій в ЗДО 

Пам'ятка для педагогів "Використання інформаційно-комунікаційних технологій в ЗДО: крок за кроком" 

Активне використання в освітньому процесі комп'ютерних технологій (комп'ютера, копіювального пристрою, інтернету, ламінатору, діапроектору). 

Активне поширення просвітницьких матеріалів для батьків та громадськості на інформаційних стендах (тематичні стенди, ширми тощо).

 Активне поширення просвітницьких матеріалів для батьків та громадськості через ЗМІ (преса,  телебачення, сайт в Інтернеті)... 

Активна просвітницька робота через сайт ЗДО. 

Періодичний випуск  сімейних газет, фотовиставок. 

Активна видавнича діяльність всіх членів педагогічного колективу (звіти, брошури, методичні рекомендації, наукові статті вихователів, інформаційні бюлетені, статті з досвіду роботи про запровадження інноваційних технологій, авторських програм, систем роботи; практичні посібники; авторські твори тощо). 

Активне поширення іміджевої продукції ЗДО, групи (дипломи, нагороди, вітальні листівки, календарі, запрошення, бейджики, рекламні інформаційні матеріали - листівки, бюлетені, буклети тощо, які відбивають назву закладу чи групи). Ведення літопису  закладу дошкідьної освіти. 

Ведення книги відгуків для батьків та громадськості, гостей ЗДО. 

Використання РR-технологій (зв'язок з громадськістю): «Скринька запитань та пропозицій»; надання достовірної інформації про ЗДО у ЗМІ та заслуховування зворотної інформації, суспільної думки громадян (через сайт,  пресу, телебачення); публічні виступи громадян; анкетування батьків та громадськості, бліц-опитування; Інтернет-збори батьків та громадськості тощо. 

Використання друкованої символіки групи, ЗДО. 

Випуск рекламних роликів, презентаційних фільмів про життя групи, ЗДО. 

Проведення Днів відкритих дверей для батьків та громадськості. 

Проведення творчих конкурсів з активним залученням батьків. 

Проведення колективних переглядів, педрад, семінарів, творчих звітів тощо з активним використання мультимедійних засобів. Ведення картотеки відео-, аудіо-, фотоматеріалів групи, ЗДО. 

Таким чином, використання в освітньому процесі та в управлінській діяльності ЗДО преси, телевізора, магнітофона, відеомагнітофона, комп'ютера (Інтернету),  фото-, аудіо-, відеоматеріалів, схем, таблиць, моделей, репродукцій художніх картин, муляжів, індивідуальних розвивальних карт, планів-карт, логічних ігор тощо вкрай важливо. Весь колектив ЗДО має досконало володіти навичками вербальної і невербальної комунікації.


        Інтерактивні технології навчання та управлінської діяльності 

      У сучасному ЗДО, незважаючи на могутню технологізацію процесу навчання, більшість педагогів віддає перевагу пояснювально-ілюстративному способу подачі нового матеріалу. У цьому випадку дитина одержує готову для вживання інформацію, тобто залишається пасивним слухачем, а часто й байдужим...

     Інтерактивні методики побудовані на стимулюванні внутрішньої активності дитини. Це спосіб залучити дитину безпосередньо до самого процесу, до творчості. За використання інтерактивних методик навчання і засвоєння матеріалу дітьми йде набагато швидше й успішніше. 

      Інтерактивність потрапила до нас з Америки. Ідея була підхоплена і "розкручена" в нас досить інтенсивно і цікаво. Особливо інтерактивна методика ефективна на заняттях на закріплення чи повторення матеріалу, на контрольних заняттях ("мозковий штурм", "круглий стіл", дискусія, "проблема по колу" "коло ідей" тощо). Інтерактивні технології ("inter" - взаємний, "act" - діяти) - означає взаємодіяти, спілкуватися з будь-ким; це спеціальна форма організації пізнавальної та комунікативної діяльності, у якій всі охоплені спілкуванням (кожен вільно взаємодіє з кожним, бере участь у рівноправному обговоренні проблеми). Інтерактивність виробляє в дитини відповідальність, самокритичність, розвиває творчий підхід до розв'язання проблем, вчить правильно і адекватно оцінювати свої сили, бачити "білі плями" у своїх знаннях. 

Основний елемент інтерактивного навчання - діалог. 

Використання окремих інтерактивних методів та форм роботи з педагогами: 

1. Диспут - це зіткнення ідей, думок, точок зору. З латини "диспут" означає розмірковувати, розбирати. Це може бути усна наукова суперечка, дебати після доповіді, розмірковування дітей після поставленої проблеми. Як правило, опоненти визначаються заздалегідь. 

2. Дискусія - це колективне обговорення якогось складного питання. До дискусії готуються всі учасники, залучаються всі діти. "Дискусія" з англійської - це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. На відміну від диспуту, наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення питання, проблеми або рекомендації. Питань необхідно пропонувати не більше 5-ти. Формулювати їх слід так, щоб була можливість висловити різні погляди щодо висунутої проблеми. 

3. "Мозкова атака (штурм)" - один із методів, який сприяє розвитку творчості дитини чи дорослого. Цей метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою (навіть до 10 хв.) а через деякий час збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення. Учасники "мозкової атаки" мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв'язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти правильне рішення. 

4. Вікторина - пізнавальна гра, яка складається із запитань та відповідей на теми з різних галузей знань. Вона розширює загальноосвітній рівень. Запитання відбираються з урахуванням віку та рівня знань учасників гри. 

5. "Синтез думок" - метод, спрямований на пошуки і виявлення оригінальних рішень, що стосуються як теоретичних, так і практичних питань. 

6. Тренінг - метод, спрямований на одержання знань, умінь, навичок для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Під час тренінгу розвиваються вміння виступати перед колективом, вести ділову розмову, правильно поводитися в конфліктних ситуаціях. На заняттях-тренінгах діти, в основному, вирішують поставленну проблему через вправляння ( часто шляхом спроб і помилок). 

7. Банк ідей - це раціональний спосіб колективного вирішення проблеми яка не піддається розв'язанню традиційним способом. 

8. Бесіда-діалог - метод, спрямований на співучасть дітей з тим, хто виступає. В ході свого виступу, подачі знань, закріплення матеріалу дорослий ставить супроводжуючі запитання до учасників, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації. 

9. Моделювання ситуацій - метод взаємодії дорослого і дітей для вирішення поставленої проблеми. Ситуація моделюється ведучим спеціально. 

10. "Майстер-класи", ярмарка педідей, ділова гра, КВК, методичний міст, проблемний стіл, методичні посиденьки, методичний ринг, педагогічний аукціон, бюро педагогічних знахідок, клуб "Що? Де? Коли?" - далеко не весь перелік усіх інтерактивних форм роботи з педколективами, де переважає співпраця, творче вирішення проблем, взаємний обмін думками, досвідом роботи тощо.