Консультації
Методичні консультації
Для педагогів:
Методичні рекомендації щодо організації та проведення народних ігор.
1. Зацікавлення дітей грою.
Передусім варто викликати інтерес в дітей до гри. У цьому разі вони краще засвоять її правила й чіткіше виконуватимуть рухи, до того ж, відчують емоційне піднесення.
Прийомами зацікавлення можуть бути:
v знайомство з дійовими особами;
v розповідь про історію гри, про те, як в неї грали раніше;
v спільне вигадування ускладнень до гри, іншої кінцівки;
v домовленість про певну винагороду за перемогу чи, навпаки, штраф за
порушення правил;
v система фантів.
2. Збір дітей на гру. Організувати гру можна в різні способи:
v використання іграшки;
v бесіда;
v загадка про героїв гри;
v заклички;
v спеціальний сигнал (удар в бубон, дзвінок, вигук тощо).
Але робити це слід швидко, бо будь-яка затримка послаблює інтерес до гри.
3. Правила гри. Пояснення нової гри може здійснюватися по-різному,
залежно від її виду та змісту:
v розучувати правила напередодні недоцільно;
v правила, зміст, історію (в старшій групі) слід повідомляти до початку гри;
v якщо гра складна – поясніть головне, а в процесі гри з’ясовуйте окремі
деталі;
v при повторі гри – лише нагадайте правила.
Зауважимо – пояснення змісту й правил гри має бути стислим, точним,
емоційним.
4. Розподіл ролей. Способи розподілу можуть бути різноманітними:
v жеребкування;
v відгадування «В якій руці?», «Якого кольору?;
v викидання на пальцях;
v лічилки;
v за допомогою палиці: гравці переставляють руки палицею, чия рука опиниться зверху, той веде;
v спільне голосування;
v відгадування символів капітанів.
В окремих випадках вихователь може обрати ведучого сам, залежно від гри
роль лідера може дістатися як активній дитині, яка краще за інших з нею
справиться, так і несміливій, яка в такий спосіб підвищить свій авторитет в
однолітків.
5. Кількість повторів.
Ігри великої рухливості варто повторювати від 2 до 4 разів, залежно від віку та
кількості дітей. Спокійні ігри варто повторювати 4-5 разів. Пауза між
повторами повинна складати 0,5-1 хвилину.
6. Підсумки. Завдання заключного етапу гри:
v заспокоїти дитячий організм;
v визначити, хто правильно виконував рухи, дотримувався правил гри, підтримував товаришів;
v познайомити з прислів’ями та приказками, що є доречними до виховної мети гри.
Народні ігри проводяться в ранкові години, на прогулянці, в другій половині дня. Вони також входять до складу занять з усіх розділів програми, ними бажано закінчувати заняття для піднесення емоційного настрою дитини. Без народних ігор не може обійтись жодне народне свято чи розвага. «Для того, щоб це животворне джерело не замулювалося, - пише В. Скуратівський, - не згасали його пульсуючі водограї, котрі повсякчас погамовують духовну спрагу, приносять нам радість і здоровий дух, мусимо бути ревними оберігачами наших кращих народних традицій, серед яких уосібне місце посідають дитячі ігри і яким відведена самою природою виняткова роль у вихованні наших дітей».
«Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається», - стверджує прислів’я. Чим більше дитина рухається, тим краще росте й розвивається. Народні рухливі ігри за змістом і формою прості та доступні дітям різного віку. Вони є універсальним засобом у фізичному та духовному вихованні дитини. Підкреслюючи універсальність цього засобу виховання, А. Макаренко писав: «Гра має важливе значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба: яка дитина у грі, такою з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча насамперед відбувається у грі».
Народні ігри мають оздоровче, освітнє, виховне значення.
Оздоровче: сприяють гармонійному росту організму дитини; формують правильну поставу; загартовують організм; підвищують працездатність; зміцнюють здоров’я.
Дійсний оздоровчий ефект має проведення народних ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної системи, збільшує рухливість суглобів, міцність зв’язок, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань.
Освітнє: формують рухові вміння та навички з бігу, стрибків, метання тощо; розвивають фізичні якості - швидкість, силу, спритність, гнучкість, витривалість; дають основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю тощо.
Виховне: виховують моральні та вольові якості дітей; любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу; любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.
Гра - це не просто забава, у ній мудрість народу. «У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості», - казав великий український педагог В. Сухомлинський. Тому нам усім треба по крупинці зібрати цей безцінний скарб, щоб разом скласти веселу азбуку дитинства.
Використання народної гри на сучасному етапі. Усі народні ігри проводяться відповідно до вікових можливостей дітей. Так, наприклад, із дітьми раннього віку (перший, другий рік життя) використовують переважно індивідуальні ігри-забавлянки (або з двома-трьома дітьми): «Кую, кую чобіток», «Мишечка-скреботушечка», «Дибки-дибки», «Печу, печу хлібчик», «Тосі, тосі», «Сорока-ворона», «Зайчику, зайчику, де ти бував?», «Котику сірень кий», «Ой чук, чук».
Із досвіду можна сказати, що з дітьми третього-четвертого року життя народні ігри бажано проводити на прогулянці. Текст слів у іграх простий, це переважно заклички: «Дощику, дощику», «Вода холодна», «Вийди, вийди, сонечко», «Гайку, гайку», «Ой ходила Марусенька»; рухливі хороводні ігри: «Курочка-чубарочка», «Кізонька», «Де ж наші ручки?», «Подоляночка»; ігри парами: «Моталки», «Дрібу-дрібу-дрібушечки».
Дітям п’ятого року життя доступні і складніші ігри: «М’яч сусідові», «Не лови ґав», «Хто швидше», «У навбитки», «У кидка» (розвиток окоміру, спритності, сили, координації рухів). Окрім цих ігор пропонуються хороводи, але вже з різними атрибутами - віночком, хусточкою, стрічкою.
Перш ніж запропонувати дітям певну народну гру, треба ознайомити їх з її походженням, атрибутами та дійовими особами, розповісти, як у цю гру грали в давнину. Наприклад, як можна ознайомити дітей з давньою традицією святкування Івана Купала (гра «Горю дуб»). Напередодні свята купальське дерево прикрашали вінками, квітами, стрічками.
Увечері біля обрядового дерева розкладали вогнище з дубових гілок, і хлопців парах із дівчатами перестрибували через нього. Уважалося, що в такий спосіб відбувається очищення вогнем. Із давніх-давен люди вірили, що вогонь очищує душу від усього злого й наділяє силою та здоров’ям. Саме то му цей обряд проводили перед жнивами.
Діти з цікавістю слухають про те, що стрибала через вогонь тільки доросла молодь, а дітлахи стрибали через кропиву, адже так безпечніше. А якщо кропива все-таки когось і жалила, то це було на користь. Варто ознайомити дітей із символікою вінкоплетіння – пояснити значення квітів і кольорів стрічок.
Перед грою «Кривий танець» можна знайомити дітей з історією гри. Ось одна із версій. Гра виникла дуже давно, у ті часи, коли на нашу країну нападали татари. Батьки тоді вчили дітей остерігатись ворога й у разі небезпеки заплутувати свої сліди, щоб чужинці по них не потрапили в село. У танку імітується саме такий рух — по кривій. Діти водили «кривий» хоровод по обіді біля церкви на свято Благовіщення. Люди з особливою шаною ставились до цього свята, коли «Бог благословляє всі рослини».
Тому працювати в цей день вважалося завеликий гріх. Існувало повір’я, що на Благовіщення навіть птах не в’є собі гнізда. А на свято вранці діти виходили в поле до бузька (лелеки), показували йому освячений хліб і промовляли: «Бусень, бусень, на тобі хлібця, а ти нам - жита копу».
Таку інформацію можна добирати до кожної гри, а також підшуковувати уривки оповідань, народних казок, влучні загадки та прислів’я (наприклад, ось таку загадку доречно запропонувати перед грою «Коза»: «Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться»). Перед проведенням гри часто співаємо народні пісеньки, наприклад, перед грою «Сірий кіт» - колискову про котика, а перед грою «Зайчик сіренький» - пісеньку про зайчика.
Дітям дуже подобається, коли їм розповідають про виготовлення атрибутів до народних ігор в давнину. Наприклад, м’яч колись робили з бичачої вовни, яку скачували між долонями, а щоб м’яч був пружнішим, його змочували водою. Такий м’яч називався повстяним, і грались ним переважно старші діти або дорослі, бо він був надто важкий. А спеціально для малят вовну скачували в кульку й обшивали зверху шкірою. Такий м’яч був легкий і називався ремінним. Замість вовни використовували також пір’я, пух, волоски очерету.
У давнину діти використовували для рухливих ігор майже все, що потрапляло під руку. Із малими формами фольклору можна знайомити дітей як перед початком ігор, так і розучуючи їх безпосередньо під час гри, оскільки вони досить ритмічні й легко запам’ятовуються. Прислів’я та приказки використовуються і для підбиття підсумку гри: «Дружній череді і вовк не страшний», «Зробили спішно, коли б воно не вийшло смішно», «Берись дружно - не буде сутужно» тощо. Такий лаконічний виховний підсумок справляє на дітей набагато сильніше враження, ніж надокучливе моралізування.
Майстерність дорослих і чітко продумана методика проведення народних рухливих ігор і розваг забезпечать не тільки виховний, а й пізнавальний та оздоровчий ефект, сприятимуть залученню дошкільнят до витоків національної культури та духовності, зроблять їхнє дозвілля веселим та яскравим.
Народна гра - це не тільки активний рух і весела розвага. Це змога для кожного малюка реалізувати власне «Я» і заразом відчути себе учасником спільних дій. Не виконавцем, а саме активним учасником! Тому педагог має бути особливо уважним до того, що саме цікавить дітей, які вони висловлюють зауваження та пропозиції. Нехай малі веселяться та граються так, як їм любо.
Використані джерела: інтернет ресурси.
Для батьків:
Рекомендації для батьків
щодо фізичного виховання дітей дошкільного віку
Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти
в повсякденний побут кожного, хто бажає зберегти
працездатність, здоров’я, повноцінне радісне життя.
Гіппократ
Одним із головних завдань педагогічного процесу є оздоровлення дітей. Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами, але й безпосередніми учасниками.
Основними напрямами фізкультурно – оздоровчої роботи є:
1. Загальновідомі види рухової активності: ранкова гімнастика, рухливі ігри та фізичні вправи під час прогулянок, фізкультхвилинки на заняттях із розумовим навантаженням і фізкультурні паузи між заняттями.
2. Навчальні заняття з фізичної культури як основна форма навчання рухових навичок і розвитку оптимальної рухової активності.
3. Самостійна рухова активність дітей, що виникає за ініціативи дітей, а не за сидінням за комп’ютером чи телевізором.
4. Загатновуючі процедури:
4.1.Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.
4.2. Вологе обтирання тіла рукавичкою (тканину краще просочити відворотом м’яти, ромашки, чебрецю, любистку). Для дітей від 3 років і більше проводити щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість – 1 хвилина. Температура води від +34 С до +23 С (з поступовим зниженням)
4.3. Провітрювання кімнат здійснювати через 1,5 – 2 години, холодної пори року діти впродовж 15 – 20 хвилин при відсутності дітей. Теплої пори року перебування дітей, при відчинених фрамугах, температура в приміщенні не вище 20 – 22 С, уникнення протягів.
4.4. Обов’язково прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально – тричі на день (але не менше двох – до і після денного сну в дошкільному закладі.)
5. Супутні заходи: ігри, праця в природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально розвивальних вправ, рухливих ігор.
6. Правильний режим дня і раціональне харчування дитини
7. Виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізкультурою.
ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА ВДОМА
Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:
v Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.
v Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.
v Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.
v Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.
v Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.
v Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.
v Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.
v Плавайте та грайте разом на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ - це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нервової системи.
v Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.
v Беріть участь разом з дитиною у святах, розвагах, Днях здоров'я, які проводять у дитячому садку.
v Відвідуйте батьківські збори, конференції, лекції з питань фізичного виховання дітей, організовані педагогами дошкільного навчального закладу. Дотримуйтеся наданих під час цих заходів рекомендацій.
ФІЗКУЛЬТУРА, ЯК СКЛАДОВА ЗДОРОВ'Я
Батьки прагнуть, щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Часто батьки не розуміють; що це не сприяє розвитку гармонії рухів, спритності, витривалості, доброму вишколу. У дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи малюка від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму - швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або одноманітної діяльності.
Дати дитині простір для рухів - означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою. Рух і дитина - одне ціле. Потрібно радіти, коли вона рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя - це нормально, мляве і малорухливе – ознака тривожна.
Недопустимо з боку батьків чинити психічне насильство над дітьми. Наприклад: « Ось коли ти навчишся стрибати на одній нозі, тоді будеш молодець». Або «А Андрійко вже давно вміє давно вміє їздити на велосипеді». У перекладі на дитячу мову це означає: «Зараз я тебе не люблю. Ось коли ти навчишся робити
це, тоді я тебе любитиму». Ми заганяємо дитину в «кут», у якому вона оточена жахливою сумішшю любові, насильства,
страху, приниження. Один шлях - гальмування. Дитина завмирає в кутку, рятуючись хворобами, алергіями, переїданням. Другий шлях- безладна неадекватна діяльність. Від контрольованих рухів дитини летить на підлогу посуд, завжди щось ламається, б'ється. Вона наштовхується на дорослих, на предмети, кричить, Кожен, захищається, як може.
Переконання маленької дитини формується через авторитети, через особистість батьків і замінити їх не можуть ані книжки, ані кінофільми,
Дуже важливий комплекс усіх діючих сил авторитету: симпатія, повага до розуму, моралі, сили і трохи страху. Упродовж усього розвитку дитини батьки повинні ставити посильні для неї завдання і вимоги, тому що завищені вимоги викликають негативні емоції, а занижені – розслабляють.
РУХ – ЦЕ ПРИРОДНА ПОТРЕБА ДИТИНИ, ФОРМА ІСНУВАННЯ.
РУХ – ЦЕ ЖИТТЯ, БЕЗ ЯКОГО НЕ МОЖНА
Здорові діти - це основа життя нації. Турбота про здоров'я підростаючого покоління - один із пріоритетних напрямків державної політики в галузі освіти. Колектив нашого дитячого саду повністю підтримує пріоритети держави у фізичному розвитку дітей.
Саме в дошкільному віці діти вчаться уважно ставитися до свого здоров'я , освоюють гігієнічні навички , починають цікавитися різними видами спорту, відвідувати секції та гуртки.
Предметно - розвиваюче середовище наповнена як стандартним , так і нестандартним фізкультурним обладнанням.Ми використовують інноваційні здоров'язберігаючих технології та методи фізичного розвитку дітей. У роботі з дітьми широко використовуються нові форми фізичного розвитку , які доповнюють і збагачують традиційні види рухової діяльності, ведеться розробка і впровадження в практику інноваційних методик і технологій освіти.
Поради батькам щодо фізичного виховання дітей
* щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику,
* здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
* залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;
* разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
грайте в рухливі, спортивні ігри;
* облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
* катайтеся разом з дітьми на велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
* беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільному закладі.
Ранкова гімнастика
Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи в ранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день. Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, укріпленню м’язів, формуванню правильної осанки. Ранкові вправи
потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухові. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.
Загартування
Якщо ви бажаєте бачити свою дитину фізично міцною і здоровою загартовуйте її. Для цього можна широко використовувати натуральні природні фактори – повітря, воду, сонце. Привчаючи дитину ще з раннього віку до свіжого повітря, холодної води, виховуйте у неї вміння долати труднощі. Але перш ніж розпочати загартовування обов’язково побесідуйте з лікарем. Позитивний ефект від загартовування отримаєте тільки в тому випадку, якщо його проводити систематично з врахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини. Необхідно:
1. Врахувати вік, стан здоров’я.
2. Постійно проводити загартовуючі процедури.
3. Поступово збільшувати силу впливання природного фактору.
Фізичне виховання дітей в сім`ї
Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла здоровою, сильною і міцною, однак часто забувають про те, що добрі фізичні команди обумовлені в першу чергу її руховою активністю. Тому вам, шановні батьки, необхідно піклуватися про правильний розвиток у дитини основних рухових навичок: ходьба, біг, лазіння по дробині, підлізання, стрибки, кидання… В сім`ї можуть бути використанні різні форми занять фізичними вправами – від простих (ранкова гімнастика) до складних(тренування в обраному виді спорту).
Це можуть бути:
· Ранкова гігієнічна гімнастика;
· Ранкова спеціалізована гімнастика;
· Фізхвилинки;
· Заняття з фізичної культури;
· Самостійні рухові заняття;
· Прогулянки(піші, лижні,
велосипедні);
· Загартовуючі міроприємства;
· Туризм;
· Рухові та спортивні ігри.
Що саме вибрати для фізичного розвитку дітей в сім`ї залежить від їх віку, статі, стану здоров’я.