Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на дошкільну освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти.
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання вимог санітарних та/або будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (цькування, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів тощо;
Базовий компонент дошкільної освіти – державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до обов’язкових компетентностей дітей, які здобувають дошкільну освіту;
вихованці – діти, які здобувають дошкільну освіту у закладі освіти або за допомогою інших суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
доступність – сукупність умов, що задовольняють освітні потреби осіб та забезпечують можливість здобуття кожною особою дошкільної освіти відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття дошкільної освіти, відсутність дискримінації за будь-якої ознакою чи обставиною;
дошкільний підрозділ юридичної особи – структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права у тому числі закладу освіти (філії), що забезпечує здобуття дошкільної освіти;
заклад дошкільної освіти – заклад освіти, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері дошкільної освіти;
заклад освіти, що забезпечує здобуття дошкільної освіти (далі – заклад освіти) – заклад дошкільної освіти або інший заклад освіти, що провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти;
індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію здобуття дошкільної освіти для дитини з особливими освітніми потребами, що має містити перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для її розвитку, а також визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною компонентів освітньої програми;
мережа закладів дошкільної освіти – заклади дошкільної освіти, структурні підрозділи інших юридичних осіб, фізичні особи-підприємці, що забезпечують здобуття дошкільної освіти на відповідній території;
освітнє об’єднання – договірне об’єднання закладів освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, інших юридичних осіб кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи;
освітня програма – документ, що визначає єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для набуття здобувачами дошкільної освіти компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, а також для досягнення визначених результатів навчання у сфері дошкільної освіти;
парціальна програма – документ, що містить опис очікуваних результатів навчання за окремими освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти;
результати навчання у сфері дошкільної освіти (далі – результати навчання) – компетентності (знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності тощо), набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати і спланувати;
суб'єкт освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти – фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти;
територіальна доступність – сукупність умов, що забезпечують право дитини на здобуття дошкільної освіти за кошти місцевих бюджетів у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти;
територія обслуговування – адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена відповідним органом місцевого самоврядування (або уповноваженим ним органом) за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття дошкільної освіти у найбільш доступному та наближеному до місця проживання дитини закладі освіти;
якість дошкільної освіти – відповідність результатів навчання, здобутих дитиною, Базовому компоненту дошкільної освіти та освітній програмі;
якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття дітьми дошкільної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про освіту» та інших законах.
2. Положення цього Закону щодо батьків стосуються також інших законних представників дитини.
3. Положення цього Закону щодо закладів дошкільної освіти поширюються також на фізичних осіб-підприємців і дошкільні підрозділи юридичних осіб, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти (крім тих положень, що винятково поширюються на заклади дошкільної освіти).
4. Дія цього Закону не поширюється на юридичних та фізичних осіб, які надають соціальні послуги денного догляду за дітьми і не забезпечують здобуття ними дошкільної освіти відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми.
Стаття 2. Законодавство України про дошкільну освіту
1. Законодавство України про дошкільну освіту складається з Конституції України, Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
2. Основними завданнями законодавства України в сфері дошкільної освіти є:
регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації конституційного права дитини на дошкільну освіту;
забезпечення доступності і безоплатності здобуття дошкільної освіти для кожної дитини, в тому числі дитини з особливими освітніми потребами;
визначення системи та змісту дошкільної освіти;
визначення необхідних умов функціонування та розвитку системи дошкільної освіти;
визначення органів управління у сфері дошкільної освіти та їх повноважень;
забезпечення здобуття обов’язкової дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку;
визначення прав та обов’язків учасників освітнього процесу;
забезпечення функціонування системи забезпечення якості дошкільної освіти та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дошкільної освіти.
3. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти, а також суб’єктами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.
Стаття 3. Система дошкільної освіти та державна політика у сфері дошкільної освіти
1. Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою здобуття освіти упродовж життя.
Систему дошкільної освіти становлять:
Базовий компонент дошкільної освіти;
освітні програми;
форми здобуття дошкільної освіти;
заклади освіти та інші суб’єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
учасники освітнього процесу;
кваліфікації (професійні стандарти) педагогічних працівників;
органи управління у сфері дошкільної освіти;
установи, які здійснюють її наукове і методичне забезпечення;
нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері дошкільної освіти.
2. Державну політику у сфері дошкільної освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Засадами державної політики та принципами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти є:
доступність для кожної дитини дошкільної освіти в закладах освіти та інших суб’єктах освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти відповідно до цього Закону;
забезпечення умов для реалізації здібностей, інтересів, потреб кожної дитини, її різнобічного розвитку;
єдність розвитку, виховання та навчання дітей;
поєднання сімейного і суспільного виховання;
єдність виховного впливу сім'ї та суб’єкта освітньої діяльності, у якого здобуває дошкільну освіту дитина;
наступність дошкільної та початкової освіти;
світський характер дошкільної освіти у державних і комунальних закладах освіти;
дитиноцентризм та особистісно-орієнтований підхід до розвитку дитини;
відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини;
інші засади та принципи, визначені Законом України «Про освіту».
3. Відносини між суб'єктами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями регулюються відповідно до Закону України «Про освіту».
Стаття 4. Базові етапи дошкільної освіти
1. Базові етапи дошкільної освіти визначаються віковою періодизацією фізичного, психічного та соціального розвитку дитини і становлення її особистості.
2. Вікова періодизація розвитку дітей:
1) вік немовляти - до одного року;
2) ранній вік - від одного до трьох років;
3) дошкільний вік (від трьох до шести (семи) років), яких охоплює:
молодший дошкільний вік - від трьох до чотирьох років;
середній дошкільний вік - від чотирьох до п'яти років;
старший дошкільний вік - від п'яти до шести (семи) років.
Стаття 5. Роль сім'ї у дошкільній освіті
1. Сім'я повинна сприяти здобуттю дитиною дошкільної освіти відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
2. Батьки самостійно обирають форми здобуття їх дітьми дошкільної освіти.
3. Здобуття дитиною дошкільної освіти в закладі освіти або в іншого суб'єкта освітньої діяльності не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати, розвивати і навчати дитину.
4. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Кожен з батьків дитини є відповідальним за її виховання, розвиток і навчання, а також за збереження її життя, здоров'я, людської гідності.
Стаття 6. Доступність здобуття дошкільної освіти
1. В Україні створюються умови для рівного доступу дітей до дошкільної освіти.
Рівний доступ до здобуття дошкільної освіти забезпечується шляхом:
заборони дискримінації за будь-якими ознаками та обставинами;
визначення порядку зарахування, відрахування та переведення дітей до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти;
територіальної доступності дошкільної освіти;
дотримання вимог законодавства щодо доступності закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема, дотримання принципів розумного пристосування відповідно до найкращих інтересів дитини;
реалізації освітнього процесу способами, що є доступними для дітей відповідного віку, у тому числі з особливими освітніми потребами;
упровадження різних форм здобуття дошкільної освіти;
використання засобів і методів виховання, розвитку та навчання, що враховують освітні потреби вихованців;
безоплатності здобуття дошкільної освіти у державних і комунальних закладах освіти незалежно від місця проживання чи його реєстрації, місця здобуття освіти та інших обставин.
фінансування закладів освіти за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів в обсязі, достатньому для виконання Базового компоненту дошкільної освіти та ліцензійних умов;
запровадження дотацій (субвенцій, компенсацій тощо) з державного та/або місцевих бюджетів для закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, що забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку та набули прав і обов’язків закладу освіти.
2. Не може бути обмежень у здобутті дошкільної освіти. Право на здобуття дошкільної освіти гарантується незалежно від статі, раси, національності, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, місця проживання чи його реєстрації, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, а також інших обставин та ознак.
Встановлення спеціальних правил та/або заходів, які забезпечують рівні можливості у здобутті дошкільної освіти, у тому числі застосування універсального дизайну та/або розумного пристосування, не вважається дискримінацією.
2. Кожній дитині забезпечується доступність і гарантується безоплатність здобуття дошкільної освіти у державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
3. Кожна дитина має право здобувати дошкільну освіту в державному чи комунальному закладі освіти , що найбільш доступний та наближений до місця її проживання.
Право дитини здобувати дошкільну освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право її батьків обрати інший заклад освіти.
4. Територіальну доступність дошкільної освіти забезпечують засновники закладів освіти або уповноважені ними органи, шляхом:
формування та розвитку мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти;
закріплення території обслуговування за закладами освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти (у разі її визначення);
сприяння упровадженню, забезпечення та підтримка різних форм здобуття дошкільної освіти;
вжиття інших заходів для забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти.
Територія обслуговування не закріплюється за державними, приватними і корпоративними закладами освіти, а також за закладами (групами) дошкільної освіти компенсуючого типу.
5. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного віку відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Стаття 7. Здобуття дошкільної освіти
1. Діти можуть здобувати дошкільну освіту:
у закладах дошкільної освіти або у дошкільних підрозділах (філіях) інших юридичних осіб – за інституційною (очною) формою;
у фізичних осіб-підприємців, що забезпечують здобуття дошкільної освіти і набули прав та обов’язків закладу освіти;
у сім’ї – за індивідуальною (сімейною (домашньою)) формою, у тому числі:
за допомогою фізичних осіб, які мають відповідну вищу педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
за допомогою фізичних осіб-підприємців, що забезпечують здобуття дошкільної освіти.
2. Організація здобуття освіти за інституційною та індивідуальною формами здійснюється відповідно до законодавства.
Стаття 8. Мова у сфері дошкільної освіти
1. Мовою освітнього процесу, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності є державна мова.
2. Кожен вихованець має право на здобуття дошкільної освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти.
3. Кожен вихованець має право на здобуття в державних, комунальних і корпоративних закладах дошкільної освіти мовою відповідного корінного народу чи національної меншини поряд із державною мовою.
4. Право на здобуття дошкільної освіти мовою корінного народу чи національної меншини України реалізується шляхом створення окремих груп з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на групи з навчанням українською мовою.
Група закладу освіти з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України, поряд з державною мовою, відкривається відповідно до вимог цього Закону.
5. Дітям із порушенням слуху забезпечується право на здобуття дошкільної освіти українською жестовою мовою.
6. Приватні суб’єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння їх вихованцями державною мовою відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
Розділ II.
СУБ'ЄКТИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття 9. Суб'єкти освітньої діяльності
1. Здобуття дітьми дошкільної освіти забезпечують:
1) заклади дошкільної освіти;
2) дошкільні підрозділи юридичних осіб;
3) фізичні особи-підприємці, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти;
4) фізичні особи, які провадять педагогічну діяльність у сфері дошкільної освіти, мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність.
2. Всі суб'єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, незалежно від статусу, форми власності є рівними у реалізації своїх прав та мають однакові обов’язки у забезпеченні здобуття дошкільної освіти.
Стаття 10. Заклад дошкільної освіти
1. Заклад дошкільної освіти є юридичною особою.
Заклад дошкільної освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.
Заклад дошкільної освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в фінансових установах та може мати бланки, печатки та штампи зі своїм найменуванням та символікою.
Заклади дошкільної освіти для здійснення діяльності, що визначена установчими документами, можуть входити до складу освітніх об’єднань та округів, укладати договори про співпрацю з іншими закладами освіти, фізичними особами та юридичними особами тощо.
2. Заклад дошкільної освіти діє на підставі установчих документів, що затверджується засновником (засновниками) відповідно до законодавства.
Права і обов’язки закладів дошкільної освіти реалізуються їх органами управління відповідно до законодавства та установчих документів.
3. Заклад дошкільної освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Статус державного має заклад дошкільної освіти, заснований органом державної влади чи юридичною особою державної форми власності
Статус комунального має заклад дошкільної освіти, заснований органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом чи юридичною особою комунальної форми власності.
Статус приватного має заклад дошкільної освіти, заснований фізичною особою або юридичною особою приватної форми власності.
Статус корпоративного має заклад дошкільної освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором і статутом.
4. Заклади дошкільної освіти незалежно від форми власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності.
Стаття 11. Установчі документи та вимоги до найменування закладів дошкільної освіти
1. Установчими документами закладу дошкільної освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення, статут закладу, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками закладу освіти.
2. Статут закладу дошкільної освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (посадовою особою) та повинен містити інформацію про:
повне та скорочене найменування закладу дошкільної освіти;
статус, форму власності, організаційно-правову форму та тип закладу дошкільної освіти;
місцезнаходження закладу дошкільної освіти;
мету, завдання, принципи діяльності закладу дошкільної освіти;
особливості організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;
мову (мови) освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;
систему управління закладом закладу дошкільної освіти, права та обов’язки його органів управління, порядок прийняття ними рішень;
джерела надходження і порядок використання коштів і майна закладу дошкільної освіти;
особливості організації харчування та медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти;
інші положення, що визначають порядок організації діяльності закладу дошкільної освіти відповідно до законодавства.
Статут може містити інші положення з питань, що не врегульовані законодавством, у тому числі стосовно особливостей утворення та діяльності закладу дошкільної освіти.
Положення статуту закладу дошкільної освіти не можуть суперечити законодавству.
3. Засновники корпоративного закладу дошкільної освіти укладають засновницький договір про утворення закладу, що повинен містити інформацію про:
засновників закладу дошкільної освіти;
повне та скорочене найменування закладу дошкільної освіти та порядок затвердження його статуту;
права, обов’язки, порядок взаємодії засновників закладу дошкільної освіти;
майно, яке передається закладу дошкільної освіти для забезпечення здобуття освіти;
особливості управління закладом дошкільної освіти, його рухомим і нерухомим майном.
Засновницький договір може врегульовувати інші питання співпраці засновників та діяльності закладу освіти дошкільної освіти.
4. Повне найменування закладу дошкільної освіти включає інформацію про його вид (для закладів компенсуючого типу), тип, територіальну приналежність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за його місцезнаходженням) та організаційно-правову форму (для приватних та корпоративних закладів освіти).
Повне найменування закладу дошкільної освіти може додатково містити інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновника (засновників), а також присвоєне відповідно до вимог законодавства ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, діяча науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
Стаття 12. Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
2. Заклади дошкільної освіти утворюються відповідно до потреб дітей раннього та дошкільного віку, які проживають на відповідній території, у здобутті дошкільної освіти.
Заклади дошкільної освіти утворюються за умови наявності необхідної матеріально-технічної бази, що забезпечує дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, а також з урахуванням можливості забезпечення освітньої діяльності педагогічними працівниками, необхідними для реалізації освітнього процесу.
3. Державний, комунальний чи корпоративний заклад дошкільної освіти не може бути ліквідований у випадку наявності потреби дітей раннього та дошкільного віку, які проживають на відповідній території, у здобутті дошкільної освіти в найбільш доступному та/або наближеному до місця проживання закладі дошкільної освіти.
Потреба у здобутті дошкільної освіти у закладі дошкільної освіти визначається відповідно до звернень батьків дітей раннього та дошкільного віку, які проживають на відповідній території, щодо необхідності забезпечення здобуття дошкільної освіти для їх дітей, а також з урахуванням загальної кількості немовлят, дітей раннього та дошкільного віку, проживаючих на відповідній території.
4. Майно державних, комунальних і корпоративних закладів дошкільної освіти (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо) має використовуватися для забезпечення здобуття дошкільної освіти, крім випадків його передачі у строкове користування (оренду, позичку тощо) для надання освітніх послуг у сфері загальної середньої та/або позашкільної освіти.
Майно ліквідованих державних, комунальних і корпоративних закладів дошкільної освіти може використовуватися виключно для забезпечення здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти. Засновник зобов’язаний вжити заходів щодо збереження майна ліквідованих державних, комунальних і корпоративних закладів дошкільної освіти.
Державні та комунальні заклади дошкільної освіти та/або державна чи комунальна частка майна корпоративного закладу дошкільної освіти не можуть бути приватизовані або в будь-який інший спосіб передані у приватну власність.
5. Порядок утворення, реорганізації та ліквідації корпоративного закладу дошкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Заклади дошкільної освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.
Стаття 13. Типи закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів інших юридичних осіб
1. Здобуття дошкільної освіти забезпечують:
дитячий садок – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) для дітей віком від одного до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
будинок дитини – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;
дитячий будинок – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) інтернатного типу забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави;
центр розвитку дитини – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи), в якому забезпечуються фізичний, інтелектуальний і психічний розвиток, корекція психічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які здобувають дошкільну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності або у сім’ї;
дитячий садок комбінованого типу – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) для дітей віком від одного до шести (семи, восьми) років, у складі якого можуть бути групи загального типу, компенсуючого типу, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоров'я дітей, їх інтелектуального, психічного, фізичного розвитку;
дитячий садок сімейного типу – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосунках і де забезпечуються їх догляд, а також розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
дитячий садок компенсуючого типу – заклад дошкільної освіти (або дошкільний підрозділ іншої юридичної особи) для дітей з особливими освітніми потребами та/або дітей, які потребують довготривалого лікування та реабілітації віком від двох до семи (восьми) років.
Дитячі садки компенсуючого типу можуть бути таких видів: спеціальні та санаторні.
2. Положення про заклад дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Положення про будинок дитини затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
3. Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі державних та комунальних закладів дошкільної освіти на підставі письмового звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами та висновку інклюзивно-ресурсного центру утворюються інклюзивні групи для дітей з особливими освітніми потребами.
Діти з особливими освітніми потребами за рекомендацією інклюзивно-ресурсного центру можуть перебувати до восьми років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.
Для задоволення освітніх, соціальних потреб населення, організації корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах можуть створюватися їхні структурні підрозділи - дошкільні групи.
Для задоволення освітніх, соціальних потреб населення можуть створюватися заклади дошкільної освіти з сезонним перебуванням дітей.
У всіх типах закладів дошкільної освіти (дошкільних підрозділах інших юридичних осіб) при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються освітні потреби у розвитку, навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.
Стаття 14. Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти, зарахування дітей до закладів дошкільної освіти, їх відрахування та переведення.
1. У закладах дошкільної освіти наповнюваність груп становить:
для дітей віком до одного року - до 10 осіб;
для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб;
для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб;
з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб;
в спеціальних групах – від 6 до 12 осіб.
Наповнюваність різновікових, інклюзивних груп, а також груп в оздоровчий період не може становити більше 15 осіб. В інклюзивних групах можуть перебувати не більше 3 дітей з особливими освітніми потребами.
Нормативи наповнюваності груп закладів дошкільної освіти компенсуючого типу затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
2. Діти, у тому числі з особливими освітніми потребами, можуть бути першочергово зараховані до закладу освіти для здобуття дошкільної освіти у порядку, визначеному законодавством.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних і комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).
Стаття 15. Дошкільний підрозділ юридичної особи
1. Юридичні особи приватного і публічного права, у тому числі заклади освіти (крім закладів дошкільної освіти), їх філії можуть мати у своєму складі дошкільні підрозділи.
2. Дошкільний підрозділ юридичної особи діє відповідно до установчих документів юридичної особи, у складі якої він перебуває, та на підставі положення про нього, затвердженого керівником юридичної особи.
3. Дошкільний підрозділ юридичної особи має права та обов’язки закладу дошкільної освіти, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами (крім тих, що можуть мати винятково юридичні особи).
4. Засновник та керівник юридичної особи, що має у своєму складі дошкільний підрозділ, керівник дошкільного підрозділу (у разі введення відповідної посади) зобов'язані в межах повноважень забезпечувати та організовувати його діяльність відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства.
Стаття 16. Фізичні особи (фізичні особи-підприємці), які забезпечують здобуття дошкільної освіти
1. Фізичні особи, які провадять педагогічну діяльність у сфері дошкільної освіти, у тому числі особи, які здійснюють відповідну незалежну професійну діяльність, повинні мати вищу педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, крім випадків забезпечення здобуття дошкільної освіти у сім’ї – батьками для своїх дітей самостійно.
Фізичні особи-підприємці можуть провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти самостійно або із залученням інших фізичних осіб.
2. Фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, діє на підставі власного положення про здійснення відповідної освітньої діяльності, що затверджується ним одноосібно.
3. Фізичні особи-підприємці зобов'язані організовувати власну освітню діяльність у сфері дошкільної освіти відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері дошкільної освіти.
4. Фізичні особи-підприємці мають права та обов’язки засновника закладу дошкільної освіти та/або закладу дошкільної освіти, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами (крім тих, що можуть мати винятково юридичні особи).
Розділ III.
УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття 17. Органи управління у сфері дошкільної освіти
1. Управління у сфері дошкільної освіти здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
органи державної влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти;
Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
місцеві державні адміністрації;
органи місцевого самоврядування.
структурні підрозділи з питань освіти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування
Стаття 18. Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування в сфері дошкільної освіти
1. У сфері дошкільної освіти Кабінет Міністрів України приймає нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту», а також здійснює повноваження, визначені іншими законами України.
2. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
провадить аналітично-прогностичну діяльність у сфері дошкільної освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, формує стратегічні напрями розвитку системи дошкільної освіти з урахуванням досягнень науково-технічного розвитку та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід у відповідній сфері;
здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі дошкільної освіти;
розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України формулу розрахунку нормативів фінансового забезпечення закладів дошкільної освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності системи дошкільної освіти, достатнього для виконання ними вимог Базового компонента дошкільної освіти та ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;
затверджує Базовий компонент дошкільної освіти та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;
розробляє та затверджує примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання;
затверджує порядок проведення експертизи освітніх програм (програм розвитку дитини) і посібників, та надання підтвердження (рекомендацій) щодо можливості їх використання в освітньому процесі;
організовує науково-методичне та інформаційне забезпечення системи дошкільної освіти;
заохочує та відзначає педагогічних працівників сфери дошкільної освіти;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері дошкільної освіти у встановленому законодавством порядку;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту», Законом, та іншими актами законодавства.
3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи:
проводять інституційний аудит закладів дошкільної освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, що набули прав та обов’язків закладу дошкільної освіти;
надають рекомендації суб’єктам освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
проводять моніторинг якості освіти та якості освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти у порядку, визначеному законодавством;
акредитують громадські фахові об’єднання та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти та ведуть їх реєстр;
у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за суб’єктами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, вивчають діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (у разі наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості дошкільної освіти на відповідній території та надають їм висновки і рекомендації щодо забезпечення якості освітньої діяльності, а також приведення управлінських процесів у відповідність із вимогами законодавства, що оприлюднюються на веб-сайті органу, що проводив вивчення та відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування впродовж п’яти робочих днів з дня їх надання;
звертаються до суду з позовами про зобов’язання місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері дошкільної освіти;
здійснюють інші повноваження, визначені законом.
4. Органи державної влади, до сфери управління яких належать заклади освіти:
беруть участь у реалізації державної політики в сфері дошкільної освіти;
розподіляють державне фінансування закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти та перебувають у сфері їх управління;
за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснюють повноваження засновника щодо державних закладів дошкільної освіти, що перебувають у їхньому підпорядкуванні;
здійснюють інші повноваження, передбачені Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами України.
5. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська та Севастопольська міські ради:
відповідають за реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти та забезпечення якості дошкільної освіти на відповідній території;
забезпечують рівні умови для розвитку закладів дошкільної освіти всіх форм власності;
мають право засновувати, реорганізовувати, змінювати тип (перепрофільовувати) та ліквідовувати заклади дошкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами;
здійснюють права і обов’язки засновника, визначені цим Законом та іншими законодавчими актами, для заснованих ними закладів дошкільної освіти;
оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів дошкільної освіти, та інші видатки у сфері дошкільної освіти;
здійснюють інші повноваження у сфері дошкільної освіти, передбачені законом.
6. Районні, міські ради та сільські, селищні ради, у тому числі об’єднаних територіальних громад:
відповідають за реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти та забезпечення якості дошкільної освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної освіти;
планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної освіти, їх фінансове та матеріально-технічне забезпечення;
мають право засновувати, реорганізовувати, змінювати тип (перепрофільовувати) та ліквідовувати заклади дошкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами;
здійснюють права і обов’язки засновника закладу дошкільної освіти;
забезпечують підвезення дітей старшого дошкільного віку до закладу дошкільної освіти і у зворотному напрямку;
ведуть облік дітей дошкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів дошкільної освіти, та інші видатки у сфері дошкільної освіти;
забезпечують рівні умови розвитку закладів дошкільної освіти всіх форм власності;
здійснюють інші повноваження у сфері дошкільної освіти, передбачені законом.
7. Місцеві державні адміністрації, їх структурні підрозділи з питань освіти:
здійснюють моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів в частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також в частині виконання ними прав і обов’язків засновників закладів дошкільної освіти, визначених Законом України «Про освіту»;
надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов’язків засновників закладів дошкільної освіти, визначених Законом України «Про освіту»;
звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері дошкільної освіти;
можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених законом;
можуть здійснювати окремі повноваження органів місцевого самоврядування, а також окремі функції засновників закладів дошкільної освіти на відповідній території у разі їх делегування місцевою радою шляхом прийняття відповідного рішення;
здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів.
Стаття 19. Управління суб’єктом освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти
1. Управління можуть здійснювати:
засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (посадова особа);
керівник суб’єкта освітньої діяльності (директор закладу дошкільної освіти);
педагогічна рада.
Органи громадського самоврядування та піклувальна рада мають право брати участь в управлінні закладом освіти у порядку та межах, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та установчими документами закладу.
2. Засновники державних та комунальних закладів дошкільної освіти не можуть делегувати директору, педагогічній раді, органам самоврядування та піклувальній раді власні повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про освіту».
Стаття 20. Засновник суб'єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти
1. Права і обов’язки засновника закладу дошкільної освіти визначаються відповідно до Закону України «Про освіту», цього та інших законів України.
Засновники інших суб'єктів освітньої діяльності, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, мають права та обов’язки засновників закладу дошкільної освіти, передбачені законодавством.
2. Засновник закладу дошкільної освіти або уповноважена ним особа:
затверджує установчі документи закладу дошкільної освіти, укладає засновницький договір у випадках, визначених законами України;
за поданням керівника закладу дошкільної освіти затверджує перспективний план розвитку закладу освіти;
фінансує виконання перспективного плану розвитку закладу дошкільної освіти (крім приватних закладів освіти);
створює та ліквідує структурні підрозділи у заснованих ним закладах дошкільної освіти;
укладає строковий чи безстроковий трудовий договір (контракт) з директором закладу дошкільної освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу дошкільної освіти;
розриває трудовий договір (контракт) з директором закладу дошкільної освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу дошкільної освіти;
затверджує кошторис закладу дошкільної освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
може ініціювати проведення інституційного аудиту закладу дошкільної освіти у позаплановому порядку та/або громадської акредитації закладу;;
здійснює контроль за використанням закладом освіти публічних коштів та іншою фінансово-господарською діяльністю;
здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу дошкільної освіти;
забезпечує дотримання під час освітнього процесу санітарного законодавства;
забезпечує створення в закладі дошкільної освіти інклюзивного освітнього середовища, універсальний дизайн та/або розумне пристосування;
здійснює контроль за недопущенням обмежень (дискримінації) за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
затверджує положення про конкурс на посаду директора закладу дошкільної освіти та склад конкурсної комісії;
встановлює режим роботи закладу дошкільної освіти;
реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу дошкільної освіти.
3. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу дошкільної освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
4. Засновник закладу дошкільної освіти зобов’язаний:
забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу дошкільної освіти на рівні, достатньому для виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, ліцензійних умов, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог безпеки життєдіяльності та інших вимог законодавства;
у разі реорганізації, ліквідації чи зміни типу (перепрофілювання) закладу дошкільної освіти забезпечити вихованцям можливість продовжити здобуття дошкільної освіти;
забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі дошкільної освіти безпечного та безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами;
виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу дошкільної освіти.
Стаття 21. Директор закладу дошкільної освіти
1. Керівництво закладом дошкільної освіти здійснює його директор.
2. Директором закладу дошкільної освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче бакалавра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, фізичний і психічний стан, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
Не може обіймати посаду директора закладу дошкільної освіти особа, яка:
1) є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
2) має судимість;
3) позбавлена права обіймати відповідну посаду;
4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
5) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади»;
6) не пройшла конкурсний відбір відповідно до цього Закону.
3. Повноваження (трудові права і обов’язки) та відповідальність директора закладу дошкільної освіти визначаються законом та установчими документами закладу дошкільної освіти. Додаткові трудові права та обов’язки директора закладу дошкільної освіти можуть також визначатися трудовим договором (контрактом). Директор має права та обов’язки педагогічного працівника, визначені законом України «Про освіту» та цим Законом, несе відповідальність за виконання обов’язків, визначених законодавством, установчими документами і трудовим договором (контрактом).
4. Директор закладу дошкільної освіти має право:
діяти від імені закладу дошкільної освіти без довіреності та представляти заклад у відносинах з іншими особами;
підпису на документах з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу дошкільної освіти;
приймати рішення щодо діяльності закладу дошкільної освіти в межах повноважень, визначених законодавством та трудовим договором;
приймати на роботу, переводити та звільняти з роботи працівників закладу дошкільної освіти, визначати їх функціональні обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;
видавати у межах своєї компетенції накази і контролювати їх виконання;
укладати договори (угоди, контракти) з фізичними та/або юридичними особами в межах власних повноважень;
ініціювати проведення зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу дошкільної освіти, інституційного аудиту у позаплановому порядку та/або громадської акредитації закладу;
приймати рішення з інших питань у межах своїх прав та обов’язків, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.
5. Директор закладу дошкільної освіти зобов’язаний:
виконувати Закон України «Про освіту», цей Закон та інші акти законодавства, що урегульовують діяльність закладу дошкільної освіти, учасників освітнього процесу, а також забезпечувати їх виконання працівниками закладу;
створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, у тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників та індивідуальної освітньої траєкторії вихованців;
планувати та організовувати діяльність закладу дошкільної освіти;
розробити кошторис та подати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження;
провадити фінансово-господарську діяльність закладу дошкільної освіти в межах затвердженого кошторису;
забезпечити розроблення, подання на затвердження засновнику та виконання перспективного плану розвитку закладу дошкільної освіти;
затверджувати штатний розпис на основі Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
затверджувати річний план роботи, правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки та графіки роботи працівників закладу дошкільної освіти;
організовувати освітній процес в закладі дошкільної освіти;
забезпечити створення та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти;
контролювати виконання освітніх програм (програм розвитку дітей) у закладі дошкільної освіти;
створювати необхідні умови для атестації, підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу дошкільної освіти;
сприяти проходженню сертифікації педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти;
створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу дошкільної освіти;
сприяти та створювати умови для діяльності органів громадського самоврядування;
формувати засади здорового способу життя вихованців та працівників;
створювати у закладі безпечне освітнє середовище, у тому числі забезпечити умови для захисту вихованців та працівників від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства;
організувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню вихованців;
щорічно звітувати про свою роботу на конференції колективу закладу дошкільної освіти;
створювати необхідні умови для здобуття дошкільної освіти особами з особливими освітніми потребами;
забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України;
забезпечити дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, санітарно-протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, вимог безпеки життєдіяльності;
здійснювати зарахування дітей, переведення, відрахування вихованців відповідно до вимог законодавства;
організувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства;
виконувати інші обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, статутом закладу дошкільної освіти, колективним договором (у разі наявності) та його посадовою інструкцією.
Стаття 22. Педагогічна рада
1. Колегіальним постійно діючим органом управління суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти (крім фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, які здійснюють відповідну діяльність одноособово) є педагогічна рада. Повноваження педагогічної ради визначаються законодавством та установчими документами закладу дошкільної освіти. Педагогічна рада створюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників.
2. До складу педагогічної ради входять усі його педагогічні та медичні працівники.
На засідання педагогічної ради можуть бути запрошені педагогічні працівники інших суб’єктів освітньої діяльності, представники засновника, органів самоврядування, громадських об’єднань, батьки вихованців. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу.
Головою педагогічної ради є керівник суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти. Педагогічна рада обирає зі свого складу секретаря та встановлює строк його повноважень.
Засідання педагогічної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від її складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови педагогічної ради є визначальним. Рішення педагогічної ради оформлюються протоколом її засідання, підписуються головою та секретарем педагогічної ради.
3. Педагогічна рада:
визначає освітні програми, за якими буде організовуватися освітній процес, вивчає результативність їх виконання;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти;
розглядає питання вдосконалення організації освітнього процесу;
схвалює річний план роботи;
формує та затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
визначає напрямки співпраці із закладами освіти та сім’ями вихованців;
розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності працівників;
ухвалює рішення щодо відзначення та морального заохочення працівників та інших учасників освітнього процесу;
може ініціювати проведення інституційного аудиту в позаплановому порядку;
розглядає інші питання, віднесені законом та/або установчими документами закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради вводяться в дію рішенням керівника суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.
Стаття 23. Громадське самоврядування у закладі дошкільної освіти
1. У закладі дошкільної освіти можуть діяти органи самоврядування працівників закладу та органи батьківського самоврядування.
2. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти.
У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування закладу.
Органи громадського самоврядування в закладі освіти повинні діяти згідно з принципами, визначеними Законом України «Про освіту».
3. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу дошкільної освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти, які скликаються не рідше ніж 1 раз на рік.
Інформація про час і місце проведення загальних зборів (конференції) колективу закладу дошкільної освіти розміщується в закладі та оприлюднюється на його веб-сайті не пізніше ніж за місяць до її проведення.
Загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти заслуховують щороку звіт директора закладу дошкільної освіти.
Стаття 24. Піклувальна рада закладу дошкільної освіти
1. У закладі дошкільної освіти відповідно до рішення директора закладу дошкільної освіти може створюватися піклувальна рада.
2. Піклувальна рада закладу дошкільної освіти діє на підставі Закону України «Про освіту», установчих документів закладу дошкільної освіти та наказу директора закладу дошкільної освіти про її утворення.
Розділ IV.
ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
Стаття 25. Організація освітнього процесу у закладах освіти
1. Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми, річного плану роботи та спрямовується на виявлення та розвиток вмінь, навичок, обдарувань особистості, формування і застосування компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
2. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку вихованців.
3. Освітній процес у закладах освіти організовується в межах навчального року, що як правило розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 31 травня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
У період з 1 червня до 31 серпня триває літній період упродовж якого вихованці можуть відвідувати заклад дошкільної освіти.
Тривалість безперервної роботи (занять) з вихованцями дошкільного віку не може перевищувати:
10 хвилин – для дітей віком від 1 до 3 років;
15 хвилин – для дітей віком від 3 до 4 років;
20 хвилин – для дітей віком від 4 до 5 років;
25 хвилин – для дітей віком від 5 до 6 (7) років.
Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 15 хвилин.
4. Під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, у державних і комунальних закладах освіти не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги.
5. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, що має спрямовуватися на формування, зокрема:
поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;
громадянської культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
почуттів доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії.
6. В рамках освітнього процесу в закладі освіти єдність навчання, виховання і розвитку забезпечують особи, які провадять педагогічну діяльність.
Стаття 26. Освітня програма
1. Основою для розроблення освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти.
2. Освітня програма має містити інформацію про:
вік дітей та очікувані результати навчання;
перелік і зміст освітніх ліній, орієнтовні вікові показники розвитку дитини (психічного, фізичного тощо);
зміст, форми, методи, засоби реалізації освітнього процесу;
рекомендації батькам і педагогічним працівникам щодо організація роботи з дітьми;
розпорядок дня;
інші освітні компоненти.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для дітей з особливими освітніми потребами.
3. Зміст освітньої програми повинен передбачати:
узгодження процесів розвитку, навчання і виховання з природними етапами розвитку людини;
формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
утвердження емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, практичної та духовної діяльності людини;
виховання екологічної культури дитини, шанобливого ставлення до природи,
розвиток творчих здібностей;
показники готовності дитини до здобуття початкової освіти;
рекомендації батькам щодо розвитку, виховання і навчання дітей, напрями взаємодії із сім’єю.
4. Суб’єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти можуть використовувати освітні, у тому числі парціальні та спеціальні:
рекомендовані центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
затверджені засновником суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти або уповноваженим ним органом (для приватних та корпоративних).
Рішення про обрання та використання освітньої програми суб’єктом освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти приймається його педагогічною радою.
5. Кожна освітня програма має передбачати набуття дитиною компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
Не можуть бути рекомендовані та використовуватися освітні програми, що не передбачають набуття вихованцями компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
6. На основі освітньої програми педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний план роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та літній період.
7. Провадження інноваційної та експериментальної освітньої діяльності у закладах дошкільної освіти здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
8. Освітні програми у державних та комунальних закладах освіти не можуть реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків вихованців.
Додаткові освітні послуги, що можуть надаватися закладом освіти відповідно до законодавства, запроваджуються лише на підставі звернень батьків та з урахуванням гранично допустимого навчального навантаження дитини, визначеного центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 27. Інклюзивна освіта
1. Діти з особливими освітніми потребами можуть отримати додаткову постійну чи тимчасову підтримку в освітньому процесі відповідно до законодавства.
2. Відповідно до індивідуальних особливостей дитини з особливими освітніми потребами та висновку інклюзивно-ресурсного центру командою психолого-педагогічного супроводу для кожної дитини з особливими освітніми потребами розробляється індивідуальна програма розвитку.
Типове положення про команду психолого-педагогічного супроводу в державному, комунальному закладі дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
3. Дітям з особливими освітніми потребами дошкільна освіта надається нарівні з іншими дітьми, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та застосування розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.
На підставі письмового звернення батьків дітей з особливими освітніми потребами у закладах освіти створюються інклюзивні групи у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Організація інклюзивної освіти у державних і комунальних закладах дошкільної освіти здійснюється відповідно до законодавства.
Організація інклюзивної освіти у корпоративних та приватних закладах дошкільної освіти здійснюється у порядку, встановленому їх засновниками.
Діти з особливими освітніми потребами мають право отримати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомогу), а також здобути дошкільну освіту за допомогою асистента вихователя та/або асистента дитини. Асистент вихователя забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.
Асистент дитини може брати участь в освітньому процесі у випадку визначення такої потреби дитини згідно з висновком інклюзивно-ресурсного центру. Рішення про допущення асистента дитини до участі в освітньому процесі, а також щодо форм, способів, механізмів такої участі приймає директор закладу освіти.
Функцію асистента дитини можуть виконувати батьки дитини або визначена ними на основі відповідного договору особа.
5. Навчання, виховання та розвиток дитини з особливими освітніми потребами у закладах освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
Розділ V.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття 28. Система забезпечення якості
1. Система забезпечення якості у сфері дошкільної освіти формується відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Система забезпечення якості у сфері дошкільної освіти включає систему забезпечення якості в суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти), систему зовнішнього забезпечення якості освіти, систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
3. Внутрішня система забезпечення якості освіти формується суб’єктом освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти з урахуванням методичних рекомендацій, що розробляються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
4. Система зовнішнього забезпечення якості дошкільної освіти та система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти у сфері дошкільної освіти, визначаються Законом України «Про освіту» та цим Законом.
Система зовнішнього забезпечення якості дошкільної освіти включає центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти і незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, а також інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти (стандартизацію, ліцензування, громадську акредитацію закладів дошкільної освіти, інституційний аудит, моніторинг якості дошкільної освіти, атестацію та сертифікацію педагогічних працівників, громадський нагляд (контроль)).
Моніторинг якості дошкільної освіти здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про освіту».
Стаття 29. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти
1. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами, що діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про освіту» та цим Законом.
2. Формами заходів державного нагляду (контролю) у сфері дошкільної освіти є:
інституційний аудит (плановий та що проводиться у позаплановому порядку);
позапланова перевірка.
3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит, позапланові перевірки відповідно до цього Закону та у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 30. Громадський нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти
1. Громадський нагляд (контроль) у системі дошкільної освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) - громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері дошкільної освіти та/або захист прав дітей, у тому числі з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних працівників, об’єднаннями органів батьківського самоврядування та органами, до яких вони делегують своїх представників.
2. Права суб’єктів громадського нагляду (контролю) у сфері дошкільної освіти визначаються відповідно до Закону України «Про освіту».
Стаття 31. Базовий компонент дошкільної освіти
1. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти незалежно від форми здобуття дошкільної освіти.
2. Базовий компонент дошкільної освіти розробляється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, затверджується в установленому законодавством порядку і переглядається не менше одного разу на 10 років.
До розроблення Базового компонента дошкільної освіти можуть бути залучені центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, Національна академія педагогічних наук України, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, експерти тощо.
3. Координація щодо розробки програмового забезпечення реалізації Базового компонента дошкільної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 32. Ліцензування освітньої діяльності
1. Заклади дошкільної освіти, дошкільні підрозділи юридичних осіб, фізичні особи-підприємці, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, можуть провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти виключно на підставі відповідної ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та ліцензійних умов.
2. Органами ліцензування у сфері дошкільної освіти є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
3. Ліцензії видаються органами ліцензування за кожним місцем провадження закладом освіти, іншою юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, крім освітньої діяльності, що провадиться за місцем проживання дитини.
Наявність ліцензії має передбачати спроможність здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти відповідно до ліцензійних умов.
4. Ліцензійні умови мають містити вичерпний перелік вимог до кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, обов’язкових до виконання для започаткування та під час провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги щодо визначення ліцензованого обсягу, якості освіти і освітньої діяльності.
5. Ліцензію може бути анульовано з підстав і в порядку, визначеному Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
6. Ліцензії підлягають переоформленню у разі зміни найменувань закладів освіти та/або їх реорганізації шляхом злиття чи приєднання.
Переоформлення ліцензії здійснюється без проведення процедури ліцензування шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі реорганізації закладів освіти шляхом злиття чи приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі їхніх ліцензій.
7. Особа, яка провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти без отримання ліцензії, несе адміністративну відповідальність відповідно до законодавства.
Стаття 33. Інституційний аудит
1. Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів суб’єктів освітньої діяльності, що отримали ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти (крім фізичних осіб-підприємців, які провадять освітню діяльність одноособово).
2. Інституційний аудит є плановим заходом, що проводиться не частіше одного разу на 10 років відповідно до вимог цього Закону. Черговість проведення планових інституційних аудитів суб’єктів освітньої діяльності визначається керівником центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти чи його територіального органу із врахуванням звернень, що надійшли у порядку визначеному законодавством.
3. Критерії для визначення якості освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
4. За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення освітньої діяльності.
5. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти (крім фізичних осіб-підприємців), його засновника (крім засновника приватного суб’єкта освітньої діяльності) та центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти чи його територіального органу.
6. У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності вимогам законодавства та/або ліцензійних умов орган, який провів аудит, визначає строк усунення порушень, що не може перевищувати 1 рік.
До усунення порушень до керівника закладу освіти не застосовуються засоби заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо). Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти чи іншої юридичної особи, що має дошкільний підрозділ, можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.
Стаття 34. Громадська акредитація закладу дошкільної освіти
1. Громадська акредитація закладу дошкільної освіти проводиться за ініціативою його директора відповідно до вимог Закону України «Про освіту» за рахунок коштів засновника, інших джерел не заборонених законодавством та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Громадська акредитація здійснюється юридичними особами, акредитованими у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, з урахуванням вимог до проведення інституційного аудиту закладів дошкільної освіти.
3. Успішні результати громадської акредитації закладу дошкільної освіти засвідчуються сертифікатом, що є чинним впродовж 5 років.
4. Заклади дошкільної освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що успішно пройшли плановий інституційний аудит.
5. Інформація про проведення та результати громадської акредитації закладу дошкільної освіти оприлюднюється на веб-сайті закладу освіти та/або його засновника впродовж десяти днів з дня видачі сертифікату і надсилається до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Стаття 35. Атестація та сертифікація педагогічних працівників
1. Атестація педагогічних працівників закладів освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
2. Право на проходження сертифікації мають педагогічні працівники, які мають стаж роботи на відповідній посаді не менше двох років. Сертифікація здійснюється з метою підвищення престижності праці та стимулювання педагогічних працівників до особистісного та професійного зростання та у порядку визначеному законодавством.
3. Педагогічний працівник має право на проходження сертифікації безоплатно один раз на три роки. Педагогічний працівник, який не отримав сертифікат, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.
4. Педагогічний працівник, який отримав сертифікат:
отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) протягом строку дії сертифіката;
впроваджує і поширює інноваційні методики навчання, організації освітнього процесу та нові освітні технології;
може бути залученим до процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
5. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання у порядку визначеному законодавством.
Стаття 36. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти
1. Кожен педагогічний працівник зобов’язаний підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
2. На основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає вид, форму, суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу.
Стаття 37. Ресурсне (наукове, методичне, інформаційне) забезпечення системи дошкільної освіти
1. Наукове і методичне забезпечення системи дошкільної освіти здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Наукове і методичне забезпечення системи дошкільної освіти здійснюють:
центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, підпорядковані йому науково-методичні, методичні установи та заклади вищої освіти;
центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, його територіальні органи;
науково-дослідні установи Національної академії педагогічних наук України та Національної академії наук України;
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Національної академії педагогічних наук України;
Кримський республіканський інститут післядипломної освіти, обласні, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти;
науково-методичні та методичні установи, підпорядковані органам управління у сфері освіти органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій;
інші суб’єкти, що здійснюють наукове і методичне забезпечення відповідно до статті 75 Закону України "Про освіту".
3. Завданнями наукового і методичного забезпечення системи дошкільної освіти є:
упровадження засад державної політики у сфері дошкільної освіти у практику освітньої діяльності, реалізація завдань дошкільної освіти;
розроблення та впровадження програмно-методичної бази дошкільної освіти;
створення навчально-методичних і навчально-наочних посібників та інших видань, у тому числі електронних, які забезпечують реалізацію освітніх програм (програм розвитку дитини);
узагальнення та поширення інноваційного педагогічного досвіду у сфері дошкільної освіти;
організація співпраці з іншими закладами освіти для підвищення якості програмно-методичного забезпечення;
аналіз стану освітньої діяльності та рівня розвитку дитини відповідно до завдань дошкільної освіти, Базового компонента дошкільної освіти;
підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти.
4. Інформаційне забезпечення учасників освітнього процесу здійснюється шляхом надання засновником доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі до мережі Інтернет.
5. Відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про діяльність суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, що мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності у відповідній сфері, формуються та оприлюднюються ним відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту».
6. Освітня статистика у сфері дошкільної освіти включає:
статистичні дані центрального органу виконавчої влади у сфері статистики про систему дошкільної освіти і ринок праці;
статистичні дані, отримані шляхом оброблення деперсоналізованої інформації про здобувачів дошкільної освіти;
статистичну інформацію, отриману за результатами моніторингових досліджень якості дошкільної освіти;
статистичні показники, що відображають стан системи дошкільної освіти;
статистичні дані щодо суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, у тому числі фізичних осіб-підприємців, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, кількість організованих ними груп і дітей, які здобувають освіту в них.
7. Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики здійснює збір первинної статистичної інформації у сфері дошкільної освіти та її оброблення. Перелік показників, порядок збору та методика оброблення статистичної інформації у сфері дошкільної освіти погоджуються з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
8. Деперсоналізовані статистичні дані розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, зручному для копіювання та оброблення.
Розділ VІ.
УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 38. Учасники освітнього процесу у сфері дошкільної освіти
1. Учасниками освітнього процесу є:
діти раннього та дошкільного віку, у тому числі вихованці суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
педагогічні працівники;
медичні працівники;
помічники вихователів;
батьки;
асистенти дітей;
фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
Стаття 39. Права дитини у сфері дошкільної освіти
1. Права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Дитина має гарантоване державою право на:
безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти;
безпечні та здорові умови утримання, розвитку, виховання та навчання;
захист від будь-якої пропаганди та агітації, а також інформації, що завдає шкоди її здоров'ю, моральному та духовному розвитку;
безоплатну медичну допомогу у закладах дошкільної освіти та дошкільних підрозділах інших закладів освіти;
захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров'ю дитини, а також від будь-яких форм насильства, приниження її гідності.
Стаття 40. Соціальний захист дітей
1. Держава забезпечує соціальний захист, підтримку немовлят, дітей раннього та дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, а також дітей із малозабезпечених і багатодітних сімей.
2. Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантовано право на збереження родинних стосунків, утримання у державних і комунальних закладах освіти за рахунок державного бюджету, а також на захист їх особистих, майнових і житлових прав відповідно до законодавства.
3. Грудним дітям та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, а також грудним дітям та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4. Дітям з особливими освітніми потребами гарантовано право на:
відвідування та утримання у державних і комунальних закладах освіти за рахунок державного бюджету;
проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, отримання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, системний кваліфікований супровід в інклюзивно-ресурсних центрах, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
5. Діти з особливими освітніми потребами забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 41. Медична допомога у закладі освіти
1. Організація надання медичної допомоги в закладі освіти незалежно від підпорядкування та форм власності забезпечується його засновником або уповноваженим ним органом та здійснюється медичними працівниками закладу освіти та охорони здоров’я у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Органи охорони здоров'я, заклади охорони здоров'я разом з місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, їх уповноваженими посадовими особами, структурним підрозділами з питань освіти здійснюють нагляд (контроль) та несуть відповідальність за дотриманням санітарного законодавства у закладах освіти, а також щорічно забезпечують організацію безоплатних медичних оглядів вихованців, здійснюють моніторинг стану їх здоров'я та організовують проведення лікувально-профілактичних заходів у державних, комунальних закладах освіти.
Стаття 42. Організація харчування вихованців у закладі освіти
1. Забезпечення та організація харчування вихованців у закладі освіти здійснюється його засновником (уповноваженим ним органом) та керівником.
Натуральний набір продуктів для харчування дітей раннього та дошкільного віку в закладах освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. Засновник або уповноважений ним орган та керівник закладу освіти несуть відповідальність за якість харчування вихованців відповідного закладу освіти.
Державний нагляд (контроль) за якістю харчування у закладі освіти покладаються на його засновника або уповноважений ним орган, а також на відповідні органи управління у сфері охорони здоров'я і органами управління у сфері освіти місцевих державних адміністрацій чи органів місцевого самоврядування.
3. Батьки сплачують за харчування вихованців у державному, комунальному закладі освіти у розмірі, визначених його засновником. За рішенням засновника закладу освіти та за рахунок коштів відповідного бюджету для вихованців з багатодітних і малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки надаються пільгові умови оплати за харчування.
Від плати за харчування звільняються батьки у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю плата не справляється.
Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю та інших дітей з особливими освітніми потребами, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та інші категорії, передбачені законодавством, які навчаються у державних і комунальних закладах освіти.
4. Порядок встановлення плати за харчування вихованців у державному та комунальному закладі освіти визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43. Права та обов'язки батьків
1. Батьки мають право:
вибирати суб’єкта освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;
обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу дошкільної освіти;
брати участь у загальних зборах (конференції) колективу закладу дошкільної освіти;
звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;
захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді;
бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка виконуватиме обов’язки асистента дитини.
2. Батьки зобов'язані:
виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
забезпечувати здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку за будь-якою формою;
дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
поважати гідність учасників освітнього процесу;
виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, до народних традицій і звичаїв.
3. Інші права та обов’язки батьків визначаються Законом України "Про освіту".
Стаття 44. Педагогічні працівники у сфері дошкільної освіти, їх права та обов'язки
1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, вільно володіють державною мовою або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту і не мають професійної кваліфікації педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника на строк не більше одного року. Такі особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників після проходження успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.
2. Права та обов'язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
3. Педагогічні працівники зобов’язані:
дотримуватись принципів дитиноцентризму, особистісно-орієнтованого підходу до розвитку дітей та педагогіки партнерства у відносинах з їх батьками;
виконувати обов’язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, установчими документами закладу, трудовим договором та/або їх посадовими обов’язками;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку вихованців, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»;
використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
постійно підвищувати кваліфікаційний рівень.
Стаття 45. Трудові відносини та оплата праці у закладі дошкільної освіти
1. Трудові відносини у закладі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Педагогічні працівники мають трудові та інші права, визначені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами України, а також установчими документами і трудовим договором.
Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та трудового законодавства. На вимогу особи, яка приймається на посаду педагогічного працівника державного, комунального закладу освіти, з нею може бути укладено строковий трудовий договір (контракт) відповідно до вимог трудового законодавства. Засновники приватних та корпоративних закладів освіти самостійно визначають порядок укладення трудових договорів, у тому числі строкових, з особами, які приймаються на посади працівників відповідних закладів освіти відповідно до вимог цього Закону та трудового законодавства.
2. Директора закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Директор державного, комунального закладу дошкільної освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору. З особою, яка призначається на посаду директора закладу дошкільної освіти вперше, укладається строкова угода (контракт) строком на 2 роки.
Директор державного, комунального закладу дошкільної освіти призначається на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої на паритетних засадах входять представники:
засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи));
відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу Державної служби якості освіти України (державні службовці);
інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань, зокрема керівників закладів освіти, професійних об’єднань, зокрема об’єднань педагогічних працівників, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).
Положення про конкурс на посаду директора державного, комунального закладу дошкільної освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
3. Працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його директор у порядку, визначеному законодавством.
Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовими обов’язками. Конкретний перелік та обсяг видів робіт педагогічного працівника встановлюються трудовим договором та/або посадовими обов’язками.
4. Педагогічне навантаження педагогічного працівника включає:
1) педагогічне навантаження на тиждень, що спрямоване на безпосереднє провадження освітнього процесу, відповідає його тарифній ставці і становить для:
вихователя групи загального типу - 30 годин;
вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу - 25 годин;
асистента вихователя інклюзивної групи - 36 годин;
соціального педагога - 36 годин;
практичного психолога - 36 годин;
практичного психолога закладу дошкільної освіти компенсуючого типу (чи закладу комбінованого типу, який має 50 і більше відсотків спеціальних груп) та з інклюзивною (ими) групою (ами) - 20 годин;
керівника музичного - 24 години;
інструктора з фізкультури - 30 годин;
вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда - 20 годин;
керівника гуртка - 18 годин;
вихователя-методиста - 30 годин.
2) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені Законом, трудовим договором та/або посадовими обов’язками, за які законодавством та/або засновником можуть встановлюватися доплати.
Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників закладу державного та комунального закладу дошкільної освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників закладів дошкільної освіти здійснюється згідно із Законом «Про освіту», «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.
Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу дошкільної освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється лише за його письмовою згодою у порядку, передбаченому законодавством України.
6. Педагогічні працівники мають право на додаткову оплачувану відпустку. Тривалість основної щорічної відпустки педагогічних працівників становить 56 календарних днів.
Тривалість відпустки помічників вихователів закладів дошкільної освіти становить 30 календарних днів. Помічникам вихователів закладів (груп) дошкільної освіти компенсуючого типу, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним навантаженням, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 37 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Розділ VІІ.
ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття 46. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти
1. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про освіту", «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів.
2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу (закладів) освіти, фінансується за рахунок коштів його засновника (їх засновників) та інших джерел, незаборонених законодавством.
3. Фінансування закладів освіти з державного та місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Іншими джерелами фінансування закладу освіти можуть бути:
кошти його засновника;
доходи від надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
гранти;
благодійна допомога у вигляді коштів, товарів (матеріальних цінностей), нематеріальних активів, робіт та послуг, одержаних від юридичних та фізичних осіб;
інші джерела, не заборонені законодавством.
4. Джерелами фінансування закладів освіти, заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти їх засновників та інші джерела, незаборонені законодавством.
Обсяги співфінансування визначаються засновниками на умовах договору.
4. Фінансова автономія закладів освіти в частині використання бюджетних коштів полягає у самостійному, у межах, установлених затвердженими кошторисами, здійсненні витрат для виконання завдань, зокрема:
встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
оплата поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів освіти;
оплата підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
укладення відповідно до законодавства цивільно-правових (господарських) угод (договорів) для забезпечення діяльності закладу.
5. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі освіти визначається його керівником відповідно до законодавства. Бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти чи через централізовану бухгалтерію, або шляхом використання (придбання) послуг аутсорсингу (для приватних та корпоративних закладів освіти).
Стаття 47. Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти
1. Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти, включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти, визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами. Примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання закладу дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стаття 48. Державно-приватне партнерство у сфері дошкільної освіти
1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України “Про державно-приватне партнерство”, цей Закон, Закон України «Про освіту», інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 49. Міжнародне співробітництво та академічна мобільність педагогічних працівників
1. Заклади освіти, установи, які здійснюють наукове і методичне забезпечення системи дошкільної освіти, їх засновники, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють міжнародне співробітництво у сфері дошкільної освіти відповідно до Закону України «Про освіту», та мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки з органами управління у сфері освіти та закладами освіти інших країн, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.
2. Держава сприяє міжнародному співробітництву у сфері дошкільної освіти.
3. Міжнародна академічна мобільність педагогічних працівників реалізується шляхом їх участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну педагогічних працівників.
4. За педагогічними працівниками державних і комунальних закладів освіти, які беруть участь у програмах міжнародного обміну, зберігається місце роботи у відповідному закладі освіти України без збереження заробітної плати. На час тимчасової відсутності педагогічного працівника на відповідну посаду може бути призначена інша особа за строковою трудовою угодою відповідно до законодавства.
Розділ VІІІ.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Визнати таким, що втратили чинність Закон України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 49, ст. 259 із наступними змінами).
3. Установити, що до затвердження освітніх програм відповідно до цього Закону суб’єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти можуть використовувати програми розвитку дитини, схвалені (рекомендовані) в порядку установленому до набрання чинності цим Законом.
4. Рекомендувати засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.
5. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
Голова Верховної Ради
України А. ПАРУБІЙ