КОНСУЛЬТАЦІЯ №1.

СИСТЕМА М.М.ЄФИМЕНКА.

Методику М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення». Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об'єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.

Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях:

1. Дотримуйся логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої побудови занять», який пропонує природну послідовність становлення рухових навичок дитини: від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім метань і складно координованих рухів).

2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю.

3. Так звані загальнорозвивальні вправи - це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики.

4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи).

5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи - оздоровляти, граючи - виховувати, граючи - розвивати, граючи - навчати.

6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю.

7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового тестування рухового розвитку дошкільників у нормі та у разі патології, яка дуже проста в організації, не потребує особливого обладнання, кожний тест має ігрову основу і високу чутливість до малопомітних відхилень, а також комплексність дослідження.

8. Створюй тренажери сам.

9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо).

10. Через рух і гру - до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).

У системі фізичного виховання дітей Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті.

«Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» сповідує принцип «двох засад у педагогіці», що передбачає різні підходи до організації роботи з дівчатками та хлопчиками. Цьому питанню присвячене дослідження М. Єфименка «Еротична культура в педагогіці дошкільного дитинства (на прикладі фізичного виховання)», в якій він доводить, що у процесі фізичного виховання дітей потрібно використовувати різні заняття для хлопчиків і дівчаток. Для цього педагог має усвідомити якої саме мети він прагне досягти. Чіткому усвідомленню відмінностей щодо мети фізичного виховання хлопчиків і дівчаток може сприяти, за переконаннями М. Єфименка, скомпонована ним таблиця, що у загальних рисах змальовує фізичні та психічні якості чоловічості й жіночості, які слід розвивати під час занять у дітей відповідних статей.

Безперечно, певною мірою всі ці якості належить виховувати як у хлопчиків, так і в дівчаток. У контексті міркувань М. Єфименка йдеться про окремі заняття, на яких має домінувати виховання статевих ознак. Очевидно, є певний сенс у його твердженнях, що ігри для дівчаток і хлопчиків мають бути різними. Так, типовими для хлопчиків можуть бути ігри «Запорозькі козаки», «Астронавти», «Юні матроси», «Рятівники», «Десантники», «Ніндзя», «Прикордонники» «Скелелази», для дівчаток - «Бджілки», «Метелики», «Сонечко», «Із життя квітів», «Зірочки», «Рибки», «Ляльковий магазин», «Народжені морем» та ін.

Значний вплив на формування статевої ідентифікації у процесі фізичного виховання має відповідне забезпечення занять - атрибути, музика, кольори, емоційне забарвлення спілкування педагога з вихованцями, його тембр голосу, тон команд.

У педагогічній технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»). Найважливішими в ньому є музичність, хореографічність, естетичність. У відчутті музики і музичному самовираженні М. Єфименко передбачає такі етапи:

- рухово-танцювальна наслідувальна діяльність (робити те, що робить педагог, наслідуючи його рухи);

- частково-наслідувальна рухова танцювальна діяльність (діти частково наслідують вихователя, а також імпровізують);

- вільний стиль (цілковите музичне і пластичне самовираження дітей відповідно до музичної композиції).

Слово «горизонтальний» у назві пластичного балету означає дотримання сформульованого автором технології першого принципу - «йти за логікою природи». Відповідно до нього розроблено всі пози в програмах «пластик-шоу»:

- вправи у позах лежачи на спині;

- вправи у позах лежачи на животі;

- вправи у позі на боці;

- вправи у перевертаннях із спини на живіт і навпаки;

- вправи у позі сидячи та ін.

Обов'язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута доверху, руки простягнуті «до Сонця» (до Бога), пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований доверху і вперед. Філософський смисл цієї пози означає радість життю, Сонцю, новому дню, природі, присутньому в кожній людині божественному началу, яке визначає гармонію Всесвіту. На кінчиках пальців рук, особливо великого пальця, розміщені входи енергетичних каналів, які єднають організм людини з Космосом. У такому положенні, стверджує педагогічна технологія, організм підзаряджається необхідною для повноцінної життєдіяльності енергією.

Усі рухи у «пластик-шоу» мають бути плавними, м'якими, пластичними. Вправи виконують під відповідну музику, з використанням елементів хореографії, яка є естетичною складовою рухової активності дітей.

Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об'єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні розваги і свята.

Технологія М. Єфименка є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На думку автора дана технологія у найближче десятиліття стане основою "комплексної педагогіки життя".

КОНСУЛЬТАЦІЯ №2

Ігровий стретчинг - корисна забава для малюків

Стретчинг - це система вправ на статичне розтягнення хребта та м'язів тіла. Ці вправи дають змогу запобігати порушенню постави, мають оздоровчий вплив на весь організм, допомагають активізувати його захисні сили. Крім того, стретчинг використовується для профілактики плоскостопості. Фактично, стретчинг передбачає вправи на зміцнення й поліпшення еластичності та гнучкості м'язів й однаково корисний як для дітей, так і для дорослих.

На думку провідних фахівців з фізичного виховання, заняття на розтягнення є одним із найефективніших методів попередження травм, підтримання рухливості, зняття перевантаження, а також підвищення працездатності. Саме тому комплекс вправ зі стретчингу було внесено до державних методичних рекомендацій щодо фізичного розвитку дітей в умовах дошкільного освітнього закладу.

Найбільша привабливість ігрового стретчингу для дітей полягає у виконанні легких фізичних вправ під час слухання казки або музики. В такому разі малюк з цікавістю виконує рухи, а також розвиває увагу та уяву.

Ігровий стретчинг не має вікових обмежень, але для дітей 3-4 років достатньо 4-5 повторень кожної вправи; для дітей 5 років - 5-7; старші дошкільнята впораються з повторенням вправ 8-10 разів. Загалом, стретчинг має займати 20-30 хвилин. Оскільки заняття на розтягування в основному передбачають виконання більшості вправ лежачи на спині, необхідно мати гімнастичний килимок або ковдру. Для ефективного тренування м'язів слід повторювати вправи не менше ніж двічі на тиждень.

Казку для ігрового стретчингу легко придумати самому, застосовуючи основні вправи на розтягнення. Казки для заняття можуть бути різноманітними. Вони можуть включати в себе елементи виховання або ж присвячуватися окремим розвивальним темам, бути повчального або розважального характеру.

Ось приклад однієї з таких казок.

У маленькому містечку жило веселе кошеня Рудько (діти встають накарачки, вигинають спину та піднімають голову, зображуючи кошеня).

Одного сонячного ранку Рудько прокинувся, гарненько потягнувся (діти мають стати на коліна, руки підняти вгору, долоні складені разом; потім повільно нахилитися донизу, поки чоло та ребра долонь не торкнуться підлоги) і швиденько побіг гратися на улюблене горище. (Вправа «Біг». Діти лежать на животі, руки під підборіддям, і по черзі згинають ноги в колінах, п'ятками дістаючи до сідничок.)

Та коли кошеня піднялося східцями, воно побачило, що не дверях горища висить здоровенний замок. (Вправа «Замок». Діти переносять зігнуту в лікті праву руку через плече долонею всередину, а ліву заносять за спину долонею назовні. Беруть пальці обох рук в «замочок», лівою рукою тягнуть униз. Повертаються у вихідне положення. Повторюють, змінивши руки.)

Рудько сидів (діти сидять на п'ятах) і засмучено поглядав на двері. Аж раптом кошеня згадало, що давно не було у садочку, де достигли запашні яблука та груші. Не гаючи часу, Рудько побіг у садок (вправа «Біг»).

У затінку дерев кошеня милувалося барвистими метеликами (діти сидять, підігнувши ноги, по-турецьки), які кружляли та перелітали з квітки на квітку (діти показують метелика: сидять на п'ятах, руки кладуть на пояс і махають «крильцями»).

Враз Рудько почув дивний скрегіт і налякано принишкло у траві (діти сидять на п'ятах). Набравшись мужності, він озирнувся і побачив... жабеня, що квакало біля нього. (Вправа «Жабеня». Діти стоять із широко розставленими ногами і руками, зігнутими в ліктях, імітуючи лапи жабки. Потім присідають, розводячи коліна в сторони). Кошеня не могло втриматися і від сміху почало качатися по траві. (Діти сидять, обхопивши ноги, зігнуті в колінах. Далі притискають голову до колін, обережно перекочуються на спину і повертаються у вихідне положення.)

Цілий день Рудько та жабеня стрибали наввипередки у садку (діти підстрибують на місці). Коли ж сонечко почало сідати, кошеня вирішило повертатися додому. Воно поважно ступало по подвір'ю і мріяло, аби швидше настав новий день, і воно знову зустрілося з жабеням. (Діти марширують, стоячи на одному місці, високо піднімаючи коліна. Спина пряма.)

Беручи до уваги основні вправи зі стретчингу, які наведені вище у казці, важливо притримуватися правил: динамічні рухи (вправи «Жабеня», «Біг», стрибки) потрібно чергувати зі статичними завданнями (сидіння на п'ятах, по-турецьки тощо). Стретчинг має виконуватися у повільному темпі та не викликати у дітей втоми.

Таким чином, ігровий стретчинг може урізноманітнити заняття з фізичного виховання і стати цікавою забавою для малюків.

КОНСУЛЬТАЦІЯ №3

Фітбол - гімнастика

Більшість дітей потребує особливих програм фізичого розвитку, має бути врахований весь комплекс соматичних, інтелектуальних і фізичних проб­лем. Ці програми мають найперше сприяти корекції не лише фізичного, а й мовленнєвого, емоційного і загального розвитку.

Фітбол у перекладі з англ. означає «м'яч для опо­ри».

М'яч має певні властивості, використовується для оздоровчих, коригувальних і дидактичних цілей. Це розмір, колір, запах і його особлива пружність.

Спільна робота рухового, вестибулярного, зо­рового і тактильного аналізаторів, що включа­ються під час виконання зрв на м'ячі, підси­лює ефект занять. Крім того м'ячі мають ванільно- цукерковий запах, і діти залюбки займаються на таких тренажерах.

М'ячі можуть бути не лише різного розміру, а й ко­льору. Адже відомо, що кольори по-різному вплива­ють на психічний стан і фізіологічні функції людини. Теплий колір (червоний, помаранчевий) підвищує активність, підсилює збу­дження центральної нер­вової системи. Цей колір зазвичай вибирають ак­тивні діти з холеричними межами. Холодний колір (синій, фіолетовий) за­спокоює. Його вибира­ють діти з флегматичними межами, спокійні. Жовтий і зелений кольо­ри сприяють прояву ви­тривалості. За допомогою кольорів можна регулюва­ти психоемоційний стан людини. Так, коричневе і чорне забарвлення сна­рядів складає враження, що вони важчі за предме­ти, які забарвлені в білий і жовтий колір.

Гімнастикою з м'ячами займаються в дошкіль­ному закладі підгрупами, індивідуально або у групі.

Час проведення одного заняття з дітьми 3-4-х ро­ків - 30 хв, з дітьми 5-б-ти років - 40 хв. Заняття проходять у чистою провітреному приміщенні на ки­лимі. Діти одягнені легко, без взуття.

Пам'ятаємо, що заняття - це казка. Діти ви­конують вправи під час казки, яку розповідає інструк­тор із фізкультури. Як правило, ці заняття не мають великого м'язового навантаження, у них переважає безліч вправ на розвиток моторики (ха­пання, кидання тощо), звуконаслідувальні, а також ріщні ігри ігри з розгорнутим ігровим змістом.

Дїти дістають насолоду не від того, що навчилися виконувати той або інший рух, а від самої гри. Вправи на м'ячах вони можуть виконувати протягом заняття. З дітьми молодшого віку робимо вправи на м'ячах як фрагмент заняття.

У молодшій групі основну увагу приділяємо роботі над тонусом, статичною координацією, збереженням заданої пози. В середній групі діти вчаться технічно правильно виконувати загальнорозвивальні вправи і розвивати рухову координацію.

Для дітей з мовленнєвими порушеннями автома­тизації рухів проводимо з мовленнєвим супроводом. Ритм віршів до­помагає підпорядкувати рухи тіла певному темпу, сила голосу визначає їх амплітуду і виразність.

Діти старшої групи мають більш координовані рухи, вони можуть регулюватися і підкорятися вольо­вому наказу. Діти розуміють користь вправ, зв'язок між способом виконання і кінцевим результатом.Вони стають наполегливіші в подоланні труднощів і можуть багаторазово повторювати вправи, працю­вати в колективі, виконувати всі команди, які дає пе­дагог, організовано і дисципліновано.

За структурою руховий тренінг із м'ячами нагадує традиційне фізкультурне заняття:

1. Підготовча частина, до завдання якої входить розвиток усіх видів уваги, сприйняття і пам'яті, орієн­тування у просторі на матеріалі основних рухів.

2. Основна частина - освоєння загальнорозви-вапьних вправ і вправ на тренажерах.

3. Заключна частина - рухлива гра і релаксація.

У старшій групі діти вже співвідносять свої дії з му­зикою, тому використовуємо музичний супровід або фонограму.

Використання фітболів у сюжетних рухливих іграх надає іграм творчого характеру, підсилює терапев­тичний ефект.

Діти у старшому віці охоче грають в різні без­сюжетні ігри з елементом змагання, естафети, ігри з різними предметами, готові до участі у спортивних іграх. Безсюжетні ігри дуже близькі до сюжетних - у них бракує образів, яких вони наслідують. В основі таких ігор лежить виконання певних рухових завдань із простими правилами.

Основна мета безсюжетних ігор із фітболами - рухове коригування розвитку вихованців. Перед пе­дагогом стоїть завдання: навчити дітей діяти відпо­відно до інструкції, що привчає їх орієнтуватися у просторі, розвиває спритність.

Слід використовувати також ігри-забави. Рухові зав­дання в цих іграх часто містять елемент змагання. Фітболи урізноманітнюють ці ігри, вони додають ді­тям радості і здоров'я, спритності, винахідливості, швидкості реакції.

Ігри з фітболами можна використовувати не лише на фізкультурниз заняттях, а й у повсякденній роботі ( на прогулянці, самостійних іграх дітей, розвагах і в індивідуальній роботі). Більшість таких ігор спрямо­вана на корекцію і розвиток усіх властивостей уваги: концентрацію, перемикання, стійкість та розподіл.

Слід зазначити, що ефективність ігор обумовлю­ється не лише змістом, а й організацією, методикою їх проведення, у яких зважають на вікові особливос­ті дітей, зміну періодів рухової активності, інтервали для відпочинку і диференційованої оцінки діяльності дітей.

У цьому віці відбувається перехід від ігрової діяль­ності до навчальної. Тут особливо потрібна заключна частина. Прийоми релаксації допомагають дітям далі самостійно регулювати свій психоемоційний стан, процеси збудження і гальмування. Попри те, що ігрова діяльність переходить у навчальну, гра для дітей старшого віку і далі посідає важливе місце. Змінюється якість ігор. Важливе значення мають ко­мунікативні, психокоригувальні і командні ігри з еле­ментами спорту.

«Золоті» правила футбол-гімнастики

1. Кожній дитині потрібно добирати м'яч за зрос­том так, щоб під час посадки на м'яч між тулубом і стегном, стегном і гомілкою, гомілкою і стопою був прямий кут. Правильна посадка передбачає також підведену голову, опущені і розведені плечі, рівне по­ложення хребта, підтягнутий живіт.

2. Перед заняттям із м'ячами треба пересвідчи­тися, що поруч немає гострих предметів, які можуть пошкодити м'яч.

3. Діти мають зручний одяг, що не заважає рухам, і неслизьке взуття (краще без взуття на килимку).

4. Починати треба із простих вправ і полегшених вихідних положень, поступово переходячи до склад­них.

5. Жодна вправа не має завдавати болю або ви­кликати дискомфорт.

6. Слід уникати швидких і різких рухів, скручувань у шийному і поперекових відділах хребта, інтенсивно­го напруження м'язів і спини.

7. Під час виконання вправ, лежачи на м'ячі, не за­тримувати дихання.

8. Виконуючи вправи на м'ячі, лежачи на животі і спині, голова і хребет мають становити одну пряму лінію.

9.Під час виконання вправ м'яч не повинен рухатися.

10.Фізичне навантаження за ча­сом має суворо дозуватися відповід­но до вікових можливостей дітей.

11. Стежити за технікою виконання вправ, дотримуватися при­йомів страхування і вчити дітей са­мострахування.

12. На кожному занятті намагатися створювати позитивний емо­ційний фон, бадьорий, радісний настрій.

13. Можна проводити комплекс­ні ні заняття, коли одночасно з ви­конанням фізичних вправ діти удо­сконалюють культуру мовлення, правильну вимову.

14.Для формування комуніка­тивних умінь можна виконувати вправи на м'ячах у парних загальнорозвивальних вправах, рухливих іграх, командних змаганнях.

КОНСУЛЬТАЦІЯ №4

Кольоротерапія в ЗДО.

Кольоротерапія (хромотерапія)- це напрямок, при якому використовується вплив колірної гами на психоемоційний стан дошкільника, на його самопочуття. При вмілому використанні колір благотворно впливає на людей незалежно від віку. Колір може допомогти зняти стрес або нервове збудження, заспокоїти або ж навпаки - він може активізувати працездатність, підняти життєвий тонус організму.

Яким же чином колір (світло) впливає на організм людини? В основі хромотерапії лежать два механізми впливу колірної гами на людину: через очі і через шкіру.

Вплив кольору через очі

Це основний вид впливу на організм. Колір сприймається рецепторами очі, провокуючи ланцюгову хімічну реакцію, яка в свою чергу викликає електричні імпульси, що стимулюють нашу нервову систему; нервове стимулювання досягає мозку, який звільняє благотворні для організму гормони.

Вплив кольору через шкіру

Ця дія базується на тому, що світло, будучи електромагнітним випромінюванням, яке проникає через тканини людського тіла і несе органам необхідну енергію, відновлюючи певний біоенергетичний рівень і активізуючи внутрішні процеси організму.

В результаті активного використання хромотерапії стимулюється ендокринна система людини, яка стимулює наші життєві процеси.

Розглянемо вплив різних кольорів на організм людини.

Червоний

Це колір сили і фізичної активності. Він традиційно вважається кольором лідера, вожака зграї. Однак варто пам'ятати про те, що червоний колір сильно збуджує нервову систему, що при надмірному його кількості в інтер'єрі можливі спалахи агресії. У деяких людей надлишок червоного може викликати гіпертонічний криз. Червоний колір розумно використовувати на кухні і в їдальні, він підвищує апетит.

Помаранчевий

Колір оптимізму і радості, колір сонця і тепла. Найкращі ліки проти депресій і нервових зривів, песимізму, деяких страхів і неврозів. Цей колір позитивно впливає на систему кровообігу, м'язову систему, підвищує апетит. Він допомагає відновних процесів в організмі людини. Помаранчевий колір люблять і дорослі і діти, всім нам з дитинства знайома пісенька:

Я окрашу цілий світ,

В самий свій улюблений колір:

Помаранчеве море,

Помаранчеве небо,

Помаранчева зелень,

Оранжевий верблюд.

Жовтий

Цей колір допомагає нам концентруватися. Жовтий колір дуже ефективний проти похмурість, песимізм та різних депресій. Він допомагає створити гарний настрій, додає велику ясність думкам. Жовтий сприятливо діє на травлення і нервову систему, допомагає роботі пам'яті.

Якщо в житті дитини починається новий етап, (надходження в дитячий сад або перший клас, оточіть його жовтими предметами, це допоможе йому подолати невпевненість у собі. Діти найчастіше тягнуться до жовтого кольору, він радує їх в одязі, іграшках, предметах інтер'єру.

Зелений

Це колір спокою, колір внутрішньої гармонії. Зелений заспокоює і сприятливо впливає на сон, контролює стан дратівливості при нервових розладах. Він досить ефективний у боротьбі з головними болями і невралгією, нормалізує кров'яний та очний тиск і, за дослідженнями офтальмологів, дещо підвищує гостроту зору.

Блакитний і синій

Це кольори впевненості і спокою, вони позитивно впливають на стосунки в сім'ї або колективі. Однак, синій колір протипоказаний людям з низьким тиском, що слід враховувати на практиці застосування цього кольору в хромотерапії.

Фіолетовий

Цей колір має здатність частково знімати психофізичні стреси у людини. Він стабілізує психіку, відновлює душевну рівновагу. У людей мистецтва фіолетовий колір служить сильним стимулятором творчого мислення.

Білий і чорний колір

Вони, в строгому сенсі, квітами не є. Це так звані ахроматичні кольори, тобто кольору, позбавлені колірного тону. Білий і чорний (особливо) майже не використовуються в кольоротерапії.

Метод кольоротерапії практично не має протипоказань. Благотворно впливає на душевний стан, яке, зрештою, і визначає здоров'я і благополуччя людини.

Ми живемо в багатонаціональному Криму, тому не можемо не враховувати, що в кожній культурі-свої колірні асоціації, які інколи фіксуються у переносних значеннях слів, барвистих порівняннях, прислів'ях, приказках. (Красна дівиця, як ясне сонечко, почорніти від горя, побіліти від страху, рожеві окуляри). У різних народів відношення до кольору проявлялося в підборі одягу певних кольорів, народних обрядах. Ця певна символіка фарб, дійшла і до наших днів. Також кожен з кольорів несе свою емоційну навантаження, яку необхідно враховувати.

КОНСУЛЬТАЦІЯ № 5

Проведення ранкової гімнастики

з дітьми дошкільного віку

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» - збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини.

Показниками фізичного здоров'я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об'єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров'язбережувальних та здоров'яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими для дітей дошкільного віку. Вони мають мету - сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

Щоденно перед сніданком у режимі дня дошкільнят проводиться ранкова гімнастика. Вона є обов'язковою складовою організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Ранкова гімнастика сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період - проведення її на свіжому повітрі, а взимку - у добре провітреному приміщенні.

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі. Чергові (діти старших груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно в'язати для виконання вправ. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (чешках) або босоніж. Вихователь до проведення ранкової гімнастики вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам.

Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м'яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця - в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення гімнастики вихователь шикує молодших дошкільнят у коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад - коло стає широким і ніхто нікому не заважає. Середню і старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють ланки, йдуть у напрямку кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці зали. На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У старшій групі дітей перешиковують (з другої половини начального року) через центр зали по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вихователя - «Через центр зали направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння до протилежного кінця зали.

Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений настрій, він сприяє більш чіткішому та виразнішому виконанню вправ, обумовлює їх темп. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики. Наприклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири - руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправити їх під час виконання вправ.

Особливо корисно для здоров'я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дитину, приводить її організм у відповідний стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким. Одяг дошкільнят не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від + 30-32˚С до +22-23˚С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике гігієнічне значення.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Доцільно керуватися такими вимогами:

вправи повинні бути простими та доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової м'язової енергії. доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів;

вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м'язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м'язів (кисті рук, живота, ніг) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі м'язові групи;

вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;

для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу, ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп подано в таблиці:

Група Кількість вправ Дозування вправ /кількість повторень Тривалість бігу Кількість стрибків Тривалість ранкової гімнастики

у середньо-му темпі у повільному темпі

Перша молодша 3-4 4-5 15-20 с до 50 с 8-10 4-5 хвилин

Друга молодша 4-5 5-6 20-25 с до 1 хвилини 12 5-6 хвилин

Середня 5-6 6-8 25-30 с до 1 хв.30 с 16 6-8 хвилин

Старша 6-7 8-10 30-35 с до 2 хвилин 20 8-10 хвилин

Дозування гімнастичних вправ у різновікових групах має свою специфіку. Діти виконують одні і ті самі вправи, але вихователь так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віковим дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Вихователь пропонує дітям 5- 6 року життя при присіданні виконати 8-10 вправ, а діти 4- 5 року життя - 6 разів.

Після кожної вправи роблять невелику паузу 10-15 секунд для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Під час показу гімнастичних вправ слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів визначає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас, а присідання з прямим тулубом - у профіль).

Під час виконання окремих вправ можна врахувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші - носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші - на носках і т. д.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращення фізичного розвиту дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м'язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м'язів тулуба та ніг.

Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи та сидячи на підлозі), а не лише стоячи. Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розвантажений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнення м'язів спини і живота, які є своєрідним «м'язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.

Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Однак, якщо вихователь бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати.

Таким чином, щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дітей, приводить їх організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров'я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.