Методика Глена Домана - унікальний метод, який дозволяє розвивати здібності дитини на ранньому етапі і надання дітям необмежених можливостей в житті. А здійснення цієї мети буде визначатися тим, що вибере для себе дитина.
Глен Доман — засновник The Institutes for the Achievement of Human Potential (ІАНР, Інститут розвитку людського потенціалу).Доман стверджує, що навчання є ефективним лише в період зростання мозку, до семи — семи з половиною років, але сильніш за все — у перші три роки життя дитини. Виходячи із цього, він побудував свою систему для 3-4-річних малят. У цій системі в першу чергу дитині надається вільна можливість рухатися з перших днів життя. Прості зусилля можуть привести до того, що в перший місяць життя дитина буде проповзати по кілька метрів на день. Це значно вплине на розвиток усіх інших здібностей дитини. Звичайно, треба навчати так, щоб це було психологічно комфортним для дитини, треба намагатися поволі розвивати її природжені рефлекси.
Рекомендується вчити дитину робити все, що тільки можливо, вертіти й крутити її у різні способи. Розвиваючи дитину таким чином, ще під час першого року життя можна зробити дуже корисний внесок до її майбутнього життя. І це підтверджують спортсмени, що лідирують у багатьох видах спорту завдяки тому, що вони взяли в руки ракетку, вийшли на лід або почали плавати не пізніше двох років. Крім того, Глен Доман вважає, що фізичний розвиток стимулює й розвиток розумовий. Коли дитині виповниться рік, треба паралельно з фізичним розвитком починати розвивати й такі здатності, як лінгвістичні, математичні й інші.
Можна стисло сформулювати основні принципи його методики.
• Кращі учителі та викладачі для дитини її батьки.
• Навчання — це гра. І припиняти це необхідно ще до того, як малюк втомиться.
• Не треба перевіряти свого малюка.
• Дитяча допитливість повинна підтримуватися швидкістю і новизною.
Спеціальний матеріал методики сьогодні можна придбати у магазині. На великих картках великими літерами червоного кольору написані слова (це картки для кавчання читанню), червоні крапки (це картки для навчання лічби), картинки (це картки для отримання енциклопедичних знань.) Картки демонструються дитині певними порціями кілька разів на день. При цьому вважається, що найбільш оптимальний вік малюка для початку навчання — 3-6 місяців. Можна починати і пізніше, проте дуже важливо встигнути до шести років, коли особлива чутливість дитини до нової інформації вже закінчується.
Розвивальна методика В.В.Воскобовича
В кінці 80-х років минулого століття інженер-фізик В'ячеслав Воскобович придумав для своїх дітей різні пізнавальні посібники, які сприяють розвитку логічного та образного мислення, дрібної моторики, мови і т. д. Згодом ці ігри одержали широке поширення, і багато дитячі садочки та центри раннього розвитку користуються ними і в даний час.
Особливості методики Воскобовича
Ігри Воскобовича - не просто приємне проведення часу для дітей. Вони є по-справжньому розвиваючими, причому розвивають особистість дитини всебічно, в різних напрямках. Користь цих ігор полягає в тому, що в процесі занять активно використовується:
- логічне мислення;
- творче, або образне сприйняття;
- дрібна моторика (і, як наслідок, розвиток мовлення);
- математичне мислення (вивчення геометрії - яскравий тому приклад);
- уваги (дитина вчиться концентруватися, не відволікатися);
- прагнення виконати поставлене завдання і отримати результат;
- пам'ять;
- інтелект;
- уява (багато гри засновані на казках).
Розвиваючі ігри Воскобовича
Найбільш популярними серед ігор Воскобовича є геоконт, чарівний квадрат, диво-хрестики, складушки та інші.
Геоконт - іграшка дивно проста, але з нею, як і з іншими іграми за методикою Воскобовича, з інтересом грають діти від 2 до 10 років. Геоконт являє собою диктову дощечку з закріпленими на ній пластмасовими гвоздиками. Навколо цих цвяшків дитина повинна за завданням дорослого натягувати різнокольорові гумки, створюючи потрібні форми (геометричні фігури, силуети предметів тощо). Якщо дворічний малюк може зобразити, наприклад, трикутник, то школяреві вже буде цікаво працювати самостійно, виконуючи більш складні завдання, і навіть вивчаючи в ігровій формі основи геометрії.
Диво-хрестики - ще одне захоплююче і корисне заняття. В ігровому наборі знаходяться вкладиші - хрестики і кружечки, які потрібно збирати, поступово ускладнюючи завдання: спочатку з двох частин, а потім додаючи все більше і більше деталей. Можна складати доріжки і вежі, чоловічків, драконів і багато іншого. До набору фігурок додається альбом із завданнями. Ця гра набагато цікавіше сучасних «одноразових» пазлів, зібравши які, дитина миттєво втрачає інтерес. З іграми Воскобовича можна грати дуже довго, поступово удосконалюючи і розвиваючи свої навички.
Чарівний квадрат Воскобовича - напевно, найпопулярніша іграшка. Квадрат цей буває двох - і чотирьохкольоровим і являє собою 32 пластикових трикутника, наклеєних на гнучку поверхню (тканина) в певному порядку. Між ними є невеликий простір, завдяки якому іграшка може згинатися, формуючи плоскі та об'ємні фігури різної складності.
Як зробити чарівний квадрат Воскобовича?
Квадрат Воскобовича можна змайструвати і самостійно, використовуючи для цього підручні матеріали:
- приготуйте кольоровий картон яскравих кольорів;
- наріжте його на трикутники довільного, але разом з тим однакового розміру (трикутників кожного кольору має бути 16 штук);
- склейте їх між собою широким скотчем, залишаючи в потрібних місцях проміжки шириною не більше 05-1 см (залежно від розміру великого квадрата).
АВТОР DNZ12 (з інтернету)
Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література та усна народна творчість, величезна сила впливу яких традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання та освіти підростаючого покоління. Виховна і художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова художнього твору є найкращою, найвищою формою літературної мови, яку діти прагнуть наслідувати.
Життєдайним джерелом розвитку художньої літератури є усна народна творчість. Класичний зразок фольклору – казка – стародавній жанр усної народної творчості.
В казці закладено величезний естетичний потенціал, який проявляється в яскравому, романтичному зображенні казкового світу, в ідеалізації позитивних героїв, повчальності. Колоритна, яскрава мова казок захоплює, викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію.
Повною мірою особливості українського фольклору виявляються і в малих фольклорних жанрах – прислів’ях, приказках, загадках, гуморесках. Прості, невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким використанням виразних мовних засобів. Усе в них виважено, доцільно, кожне слово на своєму місці. Наприклад, загадка – поетична формула, яку характеризують високий ступінь метафоричності, ритмічна домірність, одухотворення, уособлення неживого світу. Все це надає загадці особливої поетичності.
До малих фольклорних жанрів, окрім вищезгаданих, належать пусто байки, колисанки, забавлянки, жарти, ігри з текстами, скоромовки тощо. їх художня форма поєднується з глибокою узагальнюючою думкою. Це дозволяє використовувати фольклорні жанри як важливий засіб виховання мовленнєвої культури дітей.
Літературний або фольклорний твір подається дитині в єдності змісту та художньої форми. Але сприйняття його буде повноцінним тільки за умови, якщо дитина до цього підготовлена. А для цього необхідно звернути увагу дітей не тільки на зміст, а й на виразність мовних засобів казки, оповідання, вірша та інших творів художньої літератури, тобто залучити дитину до художньо-мовленнєвої діяльності.
Аналізуючи літературний твір у єдності його змісту та художньої форми, а також активно засвоюючи засоби художньої виразності, діти навчаються передавати в образному слові певний зміст, самостійно складати невеличкі твори.
Під словесною творчістю розуміють діяльність дітей, що виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя, і виражається в створенні усних творів — оповідань, казок, віршів тощо. Взаємозв’язок між сприйняттям художньої літератури та словесною творчістю існує на основі розвитку в дітей поетичного слуху. Під цим поняттям розуміємо здатність відчувати виразні засоби художнього мовлення та певною мірою усвідомлювати їх. А також уміння розпізнавати жанри, розуміти їх особливості, усвідомлювати зв’язок компонентів художньої форми зі змістом літературного твору. Розвиток поетичного слуху – важливий чинник формування культури мовлення.
Розвиток образного мовлення дітей буде ефективним лише в процесі сприймання ними художнього слова та самостійного складання зв’язних висловлювань. Мовлення дошкільнят стає образним, щирим та живим, якщо у них виховується інтерес до мовного багатства, розвивається вміння вживати в своєму мовленні різноманітні виразні засоби.
«Слухаємо казку»
Цей вид занять можна проводити з усією групою або підгрупою дітей, які мають бажання послухати казку. Заняття складається з двох частин. Перша — організація умов для сприймання дітьми казкового твору, друга — бесіда та і розповідь за казкою. Чим молодші діти, тим більш діяльним, наочним мусить бути сприйняття казки. Поступово ми привчаємо дітей сприймати казку на слух, але і в старших групах успіх заняття також залежить від яскравої захоплюючої атмосфери. Так, у молодшій групі розповідь казки випереджається ігровою ситуацією, демонстрацією іграшок, речей, пов’язаних з казкою або просто зацікавленням, заохоченням: «Зараз я розповім вам дуже цікаву історію про… Хочете послухати?” У старших групах перед розповіддю або читанням казки вихователь спрямовує зусилля на систематизацію літературних знань дітей. Це може бути коротенька літературна вікторина чи вступна бесіда.
Важливе місце на занятті відводиться роботі над мовленням. Збагачення словника відбувається через ізолювання, виключення з тексту, пояснення малознайомих складних для усвідомлення слів і словосполучень за допомогою прийому синонімічної заміни, лексичних вправ у процесі роботи над текстом. Внаслідок спеціального навчання діти починають відчувати образність і красу художнього слова, знаходити у тексті, пояснювати значення, доцільно використовувати яскраві вирази в самостійних висловлюваннях.
Розвиток зв’язності висловлювань відбувається завдяки використанню спеціальних запитань, які вихователь починає спонуканням «Розкажи, чому…», «Поясни, як сталося, що…». Щоб відповісти на запитання, дитина мусить відтворити послідовно цілий епізод казки, інколи за допомогою вихователя. Наприклад: «Розкажіть, як ведмежатка ділили сир». Вихователь допомагає побудувати послідовну відповідь: «Спочатку вони… що?… А потім?… Ось так і…» У ході обговорення казки зі старшими дошкільниками вихователь ставить запитання аналітичного характеру, наприклад: «Поясніть, як ви зрозуміли, що лисиця хитра та лукава». Відповідь також потребує виразного розгорнутого висловлювання з використанням переконливих аргументів.
Є доцільним використання на занятті прислів’їв, приказок, фразеологізмів, щоб, з одного боку, допомогти дітям глибше усвідомити ідею казки, а з іншого, показати, як найбільш вдало, точно і коротко можна висловити головну думку твору, які влучні, образні народні вислови.
Під час слухання казки вихователь поступово формує початкові літературознавчі уявлення дітей: про жанрові особливості казки (неймовірні чарівні події, магічні речі, чарівники, персоніфікований тваринний і рослинний світ, специфічні казкові висловлювання). Звертаючи увагу дітей на особливості побудови і літературної форми казки, вихователь пов’язує ці знання із самостійною творчою діяльністю: «Ось і ви, коли складатимете свою казку, теж придумайте казковий зачин, кінцівку, свої чарівні пригоди, щоб казка вийшла цікавою».
Одне з найважливіших завдань виховання маленької дитини - розвиток її розуму, формування розумових умінь і здібностей, які дозволять легко освоїти нове. На вирішення цього завдання мають бути спрямовані зміст і методи підготовки мислення дошкільників до шкільного навчання.
За своїм змістом ця підготовка не повинна вичерпуватися формуванням уявлень про числа і найпростіші геометричні фігури, навчанням рахунку, додаванню і відніманню, вимірах у найпростіших випадках. Не менш важливим, ніж арифметичні операції, для підготовки до засвоєння математичних знань, є формування логічного мислення. Дітей необхідно вчити не тільки обчислювати і вимірювати, а й міркувати.
Математична підготовка дітей складається з двох тісно переплетених основних ліній: логічної, тобто підготовкою мислення дітей до застосовуваних у математиці способам міркувань, і, власне, математичної, що складається у формування елементарних математичних уявлень. Можна відзначити, що логічна підготовка виходить за рамки підготовки до вивчення математики, розвиваючи пізнавальні здібності дітей, зокрема, їх мислення і мову.
Аналіз стану навчання дошкільнят приводить фахівців до висновку про необхідність розвитку в дидактичних іграх функції формування нових знань, уявлень і способів пізнавальної діяльності. Мова йде про необхідність розвитку навчальних функцій гри, що передбачає навчання через гру.
Навчальні логіко-математичні ігри спеціально розробляються таким чином, щоб вони формували не тільки елементарні математичні уявлення, а й певні, заздалегідь спроектовані, логічні структури мислення і розумові дії необхідні для засвоєння в подальшому математичних знань та їх застосування для вирішення різного роду завдань.
У дошкільній дидактиці є величезна кількість різноманітних дидактичних матеріалів. Однак, можливість формувати в комплексі всі важливі для розумового, зокрема, математичного розвитку, розумові вміння протягом усього дошкільного віку, дає небагато. Найбільш ефективним посібником є логічні блоки, розроблені угорським психологом і математиком Дьенеша для ранньої логічної підготовки мислення дітей до засвоєння математики.
У даній роботі представлена характеристика блоків Дьенеша, показано використання логічних блоків з метою розвитку логіко-математичних уявлень у дітей; дана загальна характеристика системи ігор та вправ, які спрямовані на розвиток логічного мислення; виявлено, наскільки розвинене словесно-логічне мислення у старшому дошкільному віці; надані методичні рекомендації щодо організації ігрової діяльності з блоками та самі блоки Дьенеша з картками символами
Як же використовувати логічні блоки з метою розвитку логіко-математичних уявлень у дітей?
Логічні блоки Дьенеша - абстрактно-дидактичний засіб. Це набір фігур, що відрізняються одна від одної кольором, формою, розміром, товщиною. Ці властивості можна варіювати, однак найчастіше на практиці використовуються три кольори: червоний, жовтий, синій; чотири форми: коло, квадрат, трикутник, прямокутник; по дві характеристики величини: великий і маленький та товщини: тонкий і товстий.
У даному комплекті 48 блоків. Можна обмежитися і меншим числом блоків: взяти менше кольорів, форм або виключити відмінність по товщині. Кожна фігура характеризується чотирма властивостями: кольором, формою, розміром і товщиною. У наборі немає двох фігур, однакових за всіма властивостями.
Для роботи з дітьми однієї групи впродовж усього дошкільного дитинства потрібно один-два набори об'ємних фігур - блоків і набір плоских геометричних фігур на кожну дитину.
Як виготовити логічні блоки своїми руками?
Логічні блоки краще виготовити з дерева або пластику. Дерево, як натуральний матеріал, набагато корисніше пластику. Набори плоских фігур можна зробити з картону або пластику за прикладом логічних блоків. Відмітна особливість таких наборів - однакова товщина всіх фігур. Окрім логічних блоків, для роботи необхідні картки (5х5 см), на яких умовно позначені властивості блоків (колір, форма, розмір, товщина). Використання таких карток дозволяє розвивати у дітей здатність до заміщення і моделювання властивостей, вміння кодувати і декодувати інформацію про них. Ці здібності та вміння розвиваються в процесі виконання різноманітних предметно-ігрових дій.
Картки, на яких позначено властивості, допомагають дітям перейти від наочно-образного мислення до наочно-схематичного, а картки з запереченням властивостей - місток до словесно-логічного мислення. Логічні блоки допомагають дитині опанувати розумові операції та дії, що є важливими, як в плані математичної підготовки, так і з точки зору загального інтелектуального розвитку. До таких дій відносяться: виявлення властивостей, їх абстрагування, порівняння, класифікація, узагальнення, кодування і декодування, а також логічні операції «не», «і», «або». Використовуючи блоки, можна закладати в свідомість малюків початки елементарної алгоритмічної культури мислення, розвивати у них здатність діяти усно, освоювати знання про числа і геометричні фігури, просторове орієнтування.
Комплект логічних блоків дає можливість вести дітей у їх розвитку від оперування однією властивістю предмета до оперування двома, трьома і чотирма властивостями. У процесі різноманітних дій з блоками діти спочатку освоюють уміння виявляти і абстрагувати в предметах одну з властивостей (колір, форму, розмір, товщина), порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети по одній з цих властивостей. Потім вони оволодівають уміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу за двома властивостями :кольором і формою, формою і розміром, розміром і товщиною і т.д., дещо пізніше - за трьома :кольором, формою і розміром; формою, розміром і товщиною; кольором, розміром і товщиною і, нарешті, за чотирма властивостями : кольору, форми, розміру і товщини.
У залежності від віку дітей можна використовувати не весь комплект, а якусь його частину: спочатку блоки різні за формою і кольором, але однакові за розміром і товщиною (12 штук), потім різні за формою, кольором і розміром, але однакові по товщині (24 штуки) і в кінці - повний комплект фігур (48 штук). Це важливо ще й тому, що чим різноманітніший матеріал, тим складніше абстрагувати одні властивості від інших, а значить і порівнювати, і класифікувати, і узагальнювати.
Загальна характеристика системи ігор та вправ, спрямованих на розвиток логічного мислення дітей
Охарактеризуємо три групи поступово ускладнених ігор та вправ:
1) для розвитку умінь виявляти і абстрагувати властивості,
2) для розвитку умінь порівнювати предмети за їх властивостями,
3) для розвитку здатності до логічних дій та операцій.
Ігри та вправи дані в трьох варіантах (I, II, III). Ігри вправи I варіанту розвивають у малюків вміння оперувати однією властивістю (виявляти і абстрагувати одну властивість від інших, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети на її основі). З допомогою вправ 1 варіанту діти отримають перші уявлення про заміщення властивостей знаками-символами, освоять вміння строго слідувати правилам при виконанні дій, наблизяться до розуміння того,що порушення правил не дозволяє досягти правильного результату.До цього варіанту можна віднести такі ігри і вправи, як «Знайди скарб», «Допоможи комашці», «Незвичайні фігури» та інші. За допомогою ігор та вправ II варіанту розвиваються вміння оперувати відразу двома властивостями :виявляти і абстрагувати дві властивості; порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу за двома властивостями. Вони даються в такій послідовності, що забезпечує оволодіння дитиною вміннями спочатку порівнювати, потім класифікувати і узагальнювати предмети. При цьому, спочатку дитина освоює порівняння предметів за заданими властивостями, потім - за самостійно виділеним і поступово переходить від порівняння двох предметів до порівняння трьох. Можна запропонувати такі ігри і вправи, як «Доріжки», «Доміно» й інші. Ігри та вправи III варіанту формують вміння оперувати відразу трьома властивостями. Детальніше про ігри і вправи цього варіанту можна дізнатися в розділі «Методичні рекомендації щодо організації ігрової діяльності з блоками в групах дітей старшого дошкільного віку».
Вправи, за винятком третьої групи (логічні дії та операції), не адресуються конкретному вікові, тому що діти одного календарного віку можуть мати різний психологічний вік. Тож перш ніж почати роботу з дітьми, слід встановити, на якій сходинці інтелектуального розвитку перебуває кожен малюк.
Методичні рекомендації щодо організації ігрової діяльності з блоками в групах дітей старшого дошкільного віку
Для старшого дошкільного віку призначені ігри та вправи з логічними діями і операціями. Вони допоможуть розвинути у дітей уміння розбивати множини на класи з сумісними властивостями, розвинути вміння виробляти логічні операції «не», «і», «або», уміння з допомогою цих операцій будувати справжні висловлювання, кодувати і декодувати інформацію про властивості предметів.
У старшому дошкільному віці можна використовувати такі ігри і вправи, як «Допоможи фігурам вибратися з лісу», «Вгадай, яка фігура», «Розділи блоки» та інші.
Розглянемо методичні рекомендації з проведення деяких ігор і вправ.
Розділи блоки.
Мета: розвинути вміння розбивати множину по одній властивості на 2 підмножини, виробляти логічну операцію «не».
Матеріал: логічні блоки, 2 іграшки (Буратіно, Незнайко).
Зміст:
На підлозі або на столі, на відстані метра одна від одної, розташовані іграшки: Буратіно і Незнайко. Вони зібралися будувати для себе будинки з блоків, але посварилися через, бо не можуть розділити блоки між собою. Дорослий пропонує дітям помирити Буратіно і Незнайку й допомогти їм розділити блоки так, щоб у Незнайки опинилися всі червоні.
Після виконання завдання діти розповідають, які блоки у Незнайка (всі червоні) і які у Буратіно (всі не червоні).
Якщо діти при характеристиці блоків Буратіно починають називати кілька кольорів (жовті і сині), дорослий говорить, що потрібно відповідати одним словом. Якщо діти відповідають не вірно, він ще раз звертає їхню увагу на блоки Незнайки (всі червоні) і пропонує назвати одним словом всі блоки у Буратіно на відміну від тих, які у Незнайки.
При повторенні вправи,змінюється властивість, за якою діти розбивають слово: розділити блоки так, щоб у Буратіно опинилися всі трикутні, або так, щоб у Незнайки були всі жовті.
Спочатку правила поділу блоків пропонує дорослий, а потім – його обирають діти.
Логічні вправи з блоками Дьенеша
1.Перед дитиною викладається кілька фігур , які потрібно запам'ятати , а потім одна з фігур зникає або замінюється на нову , або дві фігури міняються місцями. Дитина повинна помітити зміни .
2.Всі фігурки складаються в мішок. Попросіть дитину на дотик дістати всі круглі блоки ( всі великі чи всі товсті ) .
3.Всі фігурки знову складаються в мішок. Дитина дістає фігурку з мішка і характеризує її по одній або декількох ознаках . Або ж називає форму , розмір чи товщину , не виймаючи з мішка.
4. Викладається три фігури. Дитині потрібно здогадатися , яка з них зайва і за яким принципом (за кольором , формою, розміром або товщиною) .
5.Перед дитиною кладеться будь-яка фігура і пропонується її знайти всі фігури , які не такі, як ця за кольором ( розміром, формою , товщиною) .
6. Перед дитиною кладеться будь-яка фігура і ій запропонується знайти такі ж фігури за кольором , але не такі за формою, або такі ж за формою , але не такі за кольором.
7.Викладається перед малюком ряд фігур , чергуючи їх за кольором : червоний , жовтий , червоний ... (можна чергувати за формою , розміром і товщиною) . Пропонується дитині продовжити ряд .
8.Викладаються фігури одна за одною так , щоб кожна наступна відрізнялася від попередньої всього однією ознакою : кольором , формою , розміром , товщиною . Пропонується дитині зробити так само.
9.Викладається ланцюжок з блоків Дьенеша , щоб поруч не було фігур однакових за формою і кольором (за кольором і розміром; за розміром і формою , за товщиною і кольором і т.д. . ) . Діти роблять так само.
10.Викладається ланцюжок , щоб поруч були фігури однакові за розміром , але різні за формою і т.д.
11.Викладається ланцюжок , щоб поруч були фігури однакового кольору і розміру , але різної форми ( однакового розміру , але різного кольору).
12.Пропонується кожній фігурі знайти пару , наприклад , за розміром: великий жовтий круг стає в пару з маленьким жовтим колом і т.д.
13. Гра «Знайди скарб» Викладається перед дитиною 8 логічних блоків Дьенеша, і поки вона не бачить під одним з них ховаємо «скарб» ( монетку , камінчик , вирізану картинку і т.п.). Дитина повинна задавати навідні запитання , але відповідати можна тільки "так " або " ні": « Скарб під синім блоком ? » - « Ні», « Під червоним ? » - « Ні». Дитина робить висновок , що скарб під жовтим блоком , і розпитує далі про розмір , форму і товщину . Потім "скарб" ховає дитина , а дорослий ставить навідні запитання .
14.За аналогією з попередньою грою можна сховати в коробочку одну з фігур, а дитина буде задавати навідні запитання , щоб дізнатися, який блок лежить в коробочці.
15.В один ряд викладається 3 блоки Дьенеша , а в іншій - 4 . Необхідно запитати в дитини, де блоків більше і як їх зрівняти .
16.Викласти в ряд 5-6 будь-яких фігур . Дитині потрібно побудувати нижній ряд фігур так , щоб під кожною фігурою верхнього ряду виявилася фігура іншої форми ( кольору , розміру).
17.У грі « Доміно» фігури діляться між учасниками порівну. Кожен гравець по черзі робить свій хід. За відсутності фігури хід пропускається. Виграє той , хто першим викладе всі фігури . Ходити можна по- різному: фігурами іншого кольору (форми , розміру).
18.Дитині пропонується викласти блоки Дьенеша за накресленою схемою –карткою. Наприклад , намальований червоний великий круг , за ним синій маленький трикутник і т.д.
19.Запропонувати з логічних блоків Дьенеша скласти площинні зображення предметів : машинка , паровоз , будинок , вежа.
20. Прибрати в коробку тільки прямокутні блоки , а дитині доручити прибрати всі червоні , потім – прибрати тільки тонкі фігури , а дитині доручити прибрати - великі і т.д.