Тема : "Франц Кафка. Життя і творчий шлях. Новела «Перевтілення»."

Тема уроку: Життєвий і творчий шлях австрійського письменника Франца Кафки

 «Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ 

до чистоти, правди,  сталості».

                                                                                            Ф. Кафка

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Давні люди не могли пояснити дії багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися. Письменник Ф. Кафка створив свій міф. Дійсність і фантастика в його творах поєднуються, щоб змалювати картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, позбавленого логіки, у якому людина беззахисна, приречена на самотність, де вона настільки «маленька», що почувається «комахою». Про одну з найбільш трагічних і суперечливих постатей літератури першої половини ХХ ст. — Франца Кафку — та його творчість, що відображає складності й протиріччя тогочасного світу, ітиметься на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку 

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

- Назвіть основні ознаки модернізму, авангардизму, їхні течії, найвидатніших представників

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Лекція вчителя з елементами бесіди

«Батьками»-засновниками європейської модерністської прози вважають французького письменника Марселя Пруста, автора новаторського романного циклу «У пошуках утраченого часу»; ірландського англомовного письменника Джеймса Джойса, творчість якого позначена масштабними експериментами з міфом, різними шарами реальності, з історією, часом, із засобами зображення внутрішнього світу людини, мовою і стилем та винайденням прийому «потік свідомості»; і, нарешті, австрійського письменника Франца Кафку, який здобув славу митця-пророка.

З ознайомлення з його особистістю та творчістю ми й почнемо осягнення здобутків модернізму в художній прозі першої половини ХХ ст.

         Франц Кафка народився 1883 року в Празі у єврейській родині. Батько був комерсантом середнього статку. 

 Після закінчення гімназії Франц вивчав юриспруденцію в Празькому університеті. 

У 23 роки здобув звання доктора юридичних наук і розпочав службу в страхових компаніях. У 26 років почав друкуватися. І подальше його життя було пов’язане з літературою. «Усе моє єство націлене на літературу. Якщо я від літератури коли-небудь відмовлюся, то просто перестану жити», — писав він. Через хворобу залишив 1922 року службу, і за два роки його не стало.

У творчому доробку письменника — три незавершені романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи, щоденники. Німець, а за культурною традицією — австрійський письменник, він був чужий усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. І це загострювало почуття Кафки, створювало дисгармонію в житті. Кафка і в родині був чужим. Ніхто його не розумів, навіть мати, хоча вона по-своєму й любила сина. Батько, який завдяки власним зусиллям домігся успіху в торгівлі й розбагатів, був самовпевненим, владним і не здатним зрозуміти вразливу душу сина. Він хотів бачити Франца спадкоємцем своєї справи й ніяк не міг зрозуміти, що той — інакший. У листі до батька Кафка писав: «Я втратив віру в себе, натомість набув безмежного почуття провини», а нареченій зізнався: «Я й батько ненавидимо один одного…» 

Але батько для Кафки був із «вищих інстанцій», на які потрібно зважати незалежно від того, на благо людині їхні вимоги чи на погибель.

З відносин з батьком Кафка виніс ряд переконань і комплексів:

по-перше, світ в його уявленні побудований на протиставленні сили, грубої, нерозумної, сліпої, і слабкості,  ''не здатної до опору, зосередженої лише на самоаналізі, - це місце, де люди тільки терзають один одного».

По-друге, він « втратив віру в себе, зате придбав почуття провини».

По-третє, невпевненість у собі призводила до того, що Кафка відчував себе невдахою.

По-четверте, безграничні відчай і страждання усвідомлювалися їм як єдиний стрижень його долі («відчай – моя доля»).

Уся творчість Кафки — якщо не розповідь про себе, то глибоке суб’єктивне переживання зовнішнього світу.

Крім усього цього, був ще й аскетичний егоцентризм митця. «Для моєї роботи я мушу бути від усього відгородженим», — писав він, мріючи «…бути замкненим у глибокому підземеллі, примоститися десь у найдальшому закутку й раз на добу здійснювати тривалу прогулянку до дверей, щоб забрати миску з їжею». Його цілком задовольняв особистий досвід. Вийнятком для митця стала дружба з Максом Бродом. 

Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це, як уже зазначалося, протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв’язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань кілька його заручин так і не завершилися шлюбом. 

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те багато їх залишилося незавершеними, і взагалі, Кафка розпорядився спалити його літературну спадщину після смерті.

У творах Ф. Кафки поєдналися трагічне й іронічне, фантастичні елементи й натуралістичні деталі, унаслідок чого реальність стає схожою на сновидіння. 

2. Прокоментуйте афоризми Ф. Кафки.

1) «Є два людські гріхи, з яких витікає решта,— нетерпіння й лінощі душі. Через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися…»

2) «Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості».

«Перевтілення» (1912) — знаковий твір модерністської літератури. Тема оповідання (частіше твір визначають як новелу) — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя. Прізвище головного героя Грегора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.

3. Бесіда

-Що означає слово «перевтілення»? (Метаморфоза, перетворення)

-У яких творах ми вже зустрічали перетворення людей на істот тваринного світу? (У казках, у творах Овідія, Гоголя, Булгакова та ін.)

4. Слово вчителя

- Яка головна метафора твору? (Перевтілення Грегора в комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати в суспільстві навіть найнижчий щабель).

- Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення?( Автор хоче показати абсурдність, проблематичність такого перевтілення, зберігаючи не лише людські розміри  Грегора, а й наділяючи комаху людським розумом і душею. Кафка категорично наполягав на тому, щоб не зображали велетенської комахи на обкладинці книги, тому що перевтілення – це метафора, образ невиправного людського відчуження, самотності, нерозуміння).

- Чи змінюється розмір головного героя у творі? (Так. Спочатку у комахи людські розміри, коли ж Грегор помирає, його тіло покоївка змела на совок (тіло зменшилось).

- Чому, на вашу думку, автор «зменшив» розмір Грегора – комахи? (Так Ф. Кафка хотів показати, як збільшується прірва між відчуженою людиною та суспільством).

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемне питання:

У чому полягає головна тема та проблема метафоричного світобачення у новелі «Перевтілення»?

 Основною темою твору є самотність людини в сучасному світі, приреченість, відчуженість. Цей стан виникає, коли людина переконана, що в цілому світі немає жодної людини, яка б розуміла і цінувала по достоїнству. Вона забирається в свою шкаралупу, припиняючи всі контакти із зовнішнім світом.

         У наші дні в людей більше можливостей для спілкування, ніж коли-небудь. Телефон, інтернет, мобільні системи дозволяють зв'язатися з ким завгодно в будь-якій точці земної кулі. Але самотніх людей не стає менше. Самотня людина відчуває себе не такою, як всі, і вважає себе непривабливою особистістю. Вона стверджує, що її ніхто не любить і не поважає. Самотня людина уникає  контактів, сама ізолює себе від інших людей, вона очікує від інших тільки неприємностей.

 VI. Домашнє завдання:

знати біографію письменника. Прочитати й уміти аналізувати оповідання «Перевтілення». Творче завдання: «Ким би ви хотіли стати в результаті перевтілення?» (невелике есе, малюнок із поясненням).