Розділ 7. Франція. Стендаль. Творчий шлях письменника. "Червоне та чорне"

 Тема: Франція.Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783 – 1842). Творчий шлях письменника. Роман  «Червоне і  чорне».

Мета:              ознайомити учнів з основними етапами

                        життєвого і творчого шляху письменника,його

                           естетичними поглядами, історією написання

                        роману «Червоне і чорне», композицією та

                        жанром твору; розвивати навички самостійної

                        роботи з підручником, уміння складати

                           тези,опорний конспект, давати розгорнуту

                        відповідь; виховувати шанобливе ставлення

                       до літератури французького народу.

Обладнання    презентація до уроку, опорна схема.

Тип уроку       урок вивчення нового матеріалу

                                                  Коли розум не відважний,

                                                 то навіщо ж розум?

                                                                                Стендаль

Хід уроку

І Актуалізація опорних знань.

1.  Організаційний момент.

2.  Бесіда

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.      Повідомлення теми і мети уроку. Робота над епіграфом. Слайд1

2.      Опрацювання матеріалів життя і творчості Федеріка Стендаля.

Один із видатних французьких письменників XIX століття Анрі Бейль творив під псевдонімом Фредеріка Стендаля (Стендаль - назва німецького міста, у якому  народився  відомий мистецтвознавець XVIII століття І.Вінкельман).  Стендаль народився 23 січня 1783 року в невеличкому містечку Греноблі, яке оточують снігові вершини.   А 24 липня  хлопчика охрестили, йому  дали імена духовних батьків Анрі Ганьйона та Марі Рабі. Слайд 2

  Мати майбутнього письменника - Генрієтта Бейль - померла, коли хлопчику тільки-но виповнилося сім років. Його вихованням опікувалась рідна сестра матері Серафі, але ні з нею, ні з батьком стосунки маленького Анрі не склалися. Батько був скупою й духовно обмеженою людиною, тітка ж постійно ревнувала хлопчика до батька. Тепле відношення й увагу до себе хлопчик зустрічав лише з боку діда Анрі Ганьона -  батька матері, на честь якого він і був названий. Анрі Ганьон був лікарем, його знали і любили в маленькому провінційному Греноблі. Пізніше у своїй автобіографічній книзі «Життя Анрі Брюлара» Стендаль згадував: "Я був цілковито вихований моїм любим, дідом, Анрі Ганьоном. Ця рідкісна людина у свій час здійснила паломництво до Фернея з метою зустрітися з Вольтером і була ним прегарно прийнята...» Анрі Ганьон був палким шанувальником просвітителів і першим познайомив свого онука з творами Вольтера, Гельвеція та Дідро. Тому закономірно, що декотрі ідеї епохи Просвітництва не тільки були близькими Стендалю як данина пам'яті дитинству, але знайшли своє відображення у його естетичних поглядах. З тих часів бере свій початок й негативне ставлення Стендаля до всіх форм клерикалізму. Таке ставлення пояснюється негативними враженнями, що були отримані в дитинстві від спілкування з фанатиком-єзуїтом абатом Райяном. Під його наглядом маленький Анрі вивчав Біблію. Спілкування з цією людиною залишило у свідомості Стендаля почуття жаху й недовіри до священнослужителів на все життя. Слайд 3

   У 1796  році вступив до Центральної школи в Греноблі, яку закінчив у 1799 році з першою нагородою. Улюблені предмети: математика і література.  Неабияке враження справили твори Шекспіра Сервантеса, Мольєра. Слайд 4

   У 1799 р. Анрі Бейль закінчив школу і вирядився з Гренобля в Париж, маючи тверді наміри вступити до Політехнічної школи, де готували артилерійських офіцерів. Він приїхав до  столиці на другий день після державного перевороту, який здійснив Наполеон.  Слайд5

   Після невдалої спроби вступити  до Політехнічного училища, 17-річний Анрі стає військовим і бере участь в італійській кампанії Наполеона 1800 року. Слайд6

   В середовищі офіцерів драгунського полку сімнадцятирічний корнет, не знайомий з мистецтвом верхової їзди і фехтування, був білою вороною. Він дійсно виглядав кумедно, незграбно сидячи на коні із повним лантухом книг. У якості військового чиновника наполеонівської армії Стендаль побував у Італії, Німеччині та Австрії.

   У 1802 році Стендаль подає у відставку, щоб зайнятися

літературною роботою. Він повертається  до Гренобля.

Заради коханої Мелані Гільбер переїздить до Марселя. Після марних спроб відкрити банківську контору дійшов до злиднів.Слайд7

  У 1807 році  Анрі Бейль стає інтендантом імператорських володінь у Брауншвейзі, згодом його призначають помічником військового комісара. Доля привела його у середньовічне місто Штендаль, в якому  у ХVІІІ ст жив відомий німецький мистецтвознавець Іохім Вількенман. Слайд8

  1810-1812 роках Стендаль  - аудитор державної  ради, інспектор королівського майна.

   У липні 1812  року Бейль виїхав  до Росії. Він був учасником Бородінської битви, бачив пожежу Москви, зрозумів народний характер війни проти іноземної навали. 10 тижнів, проведені Бейлем у страшному напруженні, на все життя закарбувалися в його свідомості. Слайд9

   У квітні 1814 року , не відчуваючи ніякої прихильності до Франції   Бурбонів, Стендаль переїжджає до улюбленого Мілана і стає на шлях літератури. Він готує до друку свої перші книги: “Життя Гайдна, Моцарта і Метастазіо” 1815, “Історія живопису в Італії” 1817, “Рим, Неаполь і Флоренція в 1817 році”, на обкладинці яких вперше  з’являється ім’я Стендаль. Працює над книгою “Про любов”. Слайд10

В Італії Анрі Бейль зблизився з республіканцями-карбонаріями, подружився з Байроном. Запідозрений італійським урядом у зв’язку з таємною національно-визвольною організацією, він змушений був виїхати  з Мілана до Парижа. Слайд11

   У 1821 році рух карбонаріїв зазнав поразки. Австрійські жандарми по всій Італії розшукували Енріко Вісмара і Доменіко – небезпечних карбонаріїв, заочно засуджених до страти. Жандарми не підозрювали, що за цими іменами ховається одна людина — Анрі Бейль. На щастя, його не змогли викрити, але залишатися в Італіі було ризиковане, і Стендаль змушений був терміново виїхати до Парижа. Стендаль покидав Мілан з почуттям «наче в нього відібрали душу». Тут він зустрівся і потоваришував із людьми, для яких честь батьківщини була важливішою за особисте життя. Тут він зазнав і пережив безнадійне кохання до Матільди Вісконтіні, яка рано померла, але назавжди залишилася в його пам'яті. Одним словом, в Італії він залишав своє серце.

   1827 року з’явився перший роман Бейля  “Арманс”, створений під враженням повстання декабристів в Росії.

   1829 року – нариси “Прогулянки по Риму»  і новела “Ваніна Ваніні”  Слайд 12

   У 1830 році  Бейль стає консулом  у папських володіннях в Чивітавеккія (Італія), час від часу з’являється в Парижі.

Цього ж року виходить його роман  “Червоне і чорне”. Слайд 13

   У 1835 році Анрі Бейль був нагороджений Міністерством освіти Франції орденом Почесного легіону.

   З  1834 по 1836 роки працює над романом “Червоне і біле”, або  “Люсьєн Левен”

   У 1839 році виходить улюблений роман письменника “Пармський монастир». Слайд 14

    З 1839 по 1841 подорожує  по Італії, Різко погіршується здоров’я.

  З листопада 1841 Стендаль знову в Парижі. 22 березня 1842 року  він знепритомнів на тротуарі вулиці капуцинів. Спроби повернути його до життя виявилися марними.  23 березня Стендаль помер. Похований письменник на цвинтарі Монмарт.

На постаменті витесаний напис: “Жив, писав, кохав.” Слайд 15

3.       Історія написання роману.

“Червоне і чорне”. “Хроніка ХІХ століття”

Роман створювався на основі дійсного життєвого випадку.

 Одного разу Стендаль у "Судовій газеті" натрапив на такий матеріал : у грудні 1827 року Гренобльський суд слухав справу Антуана Берте, сина коваля, домашнього вчителя в дворянських сім'ях, який стріляв у матір своїх учнів.

З газетної хроніки було взято плебейське походження героя, мотив злочину – з ревнощів; суть вироку – смертна кара.

Слайд 16

   Задум роману виник однієї осінньої ночі 1829 року. Стендаль повернувся із салону чарівної співачки Джудітти Паста надто приголомшений. Програвши в карти 40 франків, він не зміг віддати борг. Принизливо було відчувати себе бідняком. Письменник подумав про самогубство, аж раптом згадалась історія про Антуана Берте…

 Слайд 17

   Доба Реставрації 30–ті роки ХІХ століття

Після остаточного розгрому Наполеона у Франції було відновлено владу королівської династії Бурбонів. Цей процес називається Реставрацією. Французький король Карл Х сприяв поверненню маєтків та привілеїв  тим дворянам, які емігрували  за правління Бонапарта. Багато лідерів наполеонівської епохи віддали до суду і розстріляли. Слайд 18

Композиція твору

Роман побудований на основі антитези, оповідь  ведеться від третьої особи.

   Твір складається з 2-х частин, кожна з яких починається  епіграфом. Епіграф до першої частини – слова Дантона “Правда, сувора правда”.  Однак у житті героя можна виділити три етапи: Вер’єр, Безансон, Париж. Кожен з них має однакову структуру: прибуття, адаптація до середовища, налагодження взаємин,  зовнішній і внутрішній  конфлікти – катастрофа. Слайд 19

Підзаголовок

“Хроніка ХІХ століття”

1.         Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником, літопис .

2.         Твір, у якому відбилась історія суспільний, політичний і 

  сімейних подій

Підзаголовок роману - «Хроніка ХІХ століття» - визначає одну з проблем роману - історично точне відтворення картини суспільного життя Франції доби Реставрації.

  Друга проблема - трагічна доля талановитого юнака в умовах Реставрації. Слайд 20

Жанр твору

Соціально-психологічний роман  -

твір, в якому порушуються важливі проблеми і відтворені явища,  які визначають особливості влаштування суспільства через розкриття психології героїв,  їхніх думок, прагнень, переживань.

Роман “єдиного героя” – усі події і образи згруповано навколо одного героя.

Роман виховання Слайд21

ІІІ. Закріплення вивченого. Підсумок уроку.

Робота над опорною схемою.

ІV. Домашнє завдання.

Чит гл. 1-23, скласти план розвитку сюжету; ст. 28-30 підручник Наливайко Д.С.; ст.42-45 підручник Ковбасенко Ю.І.