Урок 4. Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники .

А тепер перевіримо, як ви  заповнили квитки. Зачитайте запитання та правильну відповідь.  (учні зачитують відповіді). У кого всі відповіді правильні, той здає квитка мені і сідає у корабель, а в кого є помилки, той виправляє їх, тоді здає квитка і сідає у корабель.

ІІІ. Опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок

А зараз ми у наших бортових журналах-зошитах запишемо сьогоднішню дату за полями і тему подорожі, яку  бачимо на нашому вітрилі-дошці: Віхи мистецького шляху Гофмана. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт його творчості. Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

На сьогоднішньому уроці ми будемо працювати над біографією Гофмана, але особливу увагу звернемо на композицію та сюжет повісті-казки «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

Наш маршрут сьогодні пролягатиме повз уявні країни, міста, острови біографії та повісті-казки ««Крихітка Цахес…». До декількох з них пристане наш корабель. (Звучить шум моря, крики чайок).Чуєте, море кличе в подорож! Отже, в дорогу! (слайд1)

1.     Лекція

Творчість Гофмана надзвичайно самобутня й оригінальна. Не лише в німецькій, а й усій європейській літературі жодного схожого на нього письменника не було. Із 1812 року він майже цілком віддається літературі. Твори, які принесли славу Гофманові-письменникові: "Лускунчик та мишачий король", «Золотий горнець», «Нічні етюди», «Незвичайні страждання директора театру», повість «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер», роман «Життєві повчання кота Мура», опера «Ундіна». Усі його твори складають 6 великих томів, які створено за одне десятиліття.

 Основний конфлікт більшості творів Гофмана – це протистояння філістерів та ентузіастів. Давайте в зошитах ми з вами запишемо визначення цих понять за Гофманом.

(слайд 2) Філістери – це самовдоволені й малоосвічені, підкреслено «добропорядні» люди, які байдужі до духовної краси, мистецтва, добре почуваються лише у світі матеріальних цінностей.

(слайд 3)Ентузіасти – це люди творчих професій, митці, які живуть мистецтвом і духовними пориваннями.

Повість-казку «Малюк Цахес на прізвисько Циннобер» Ернст Гофман написав у 1818 році, а надрукована вона була в 1819. Ідея цього твору виникла в письменника під час важкої хвороби, яку він переніс навесні 1818 року, кілька тижнів перебуваючи на межі життя і смерті. Біограф письменника згадував, що, провідуючи у той час Гофмана, він часто чув фантазії, які оволодівали Ернстом у лихоманці.

Після одужання письменник неймовірно швидко, за два тижні, написав «Малюка Цахеса». Повість-казка ще до публікації справила на читачів рукопису величезне враження своєю сатиричною спрямованістю. Ходили чутки, що «Циннобер — це настільки межа всьому, що з’явитися на світ йому не дадуть». Ця думка не була безпідставною. Усе, що Гофман у своїх творах називав філістерством, було не вигадкою, а живою реальністю, з якою письменникові доводилося постійно стикатися. Філістери, люди обмежені, а часто і просто нікчемні, чудово почувалися в Німеччині — вони були в бюрократичному апараті, в комерції, в науці і навіть у літературі. За спогадами сучасників, Гофман вважав, що найбільше їх зосередилося саме в Берліні.

(слайд 4) Острів «Сюжет»

2.     Переказ ланцюжком

     На цьому острові ми коротко будемо переказувати ланцюжком основні елементи сюжету твору. (учні переказують основні елементи сюжету твору)

Перша важлива особливість цієї повісті-казки — значна кількість сюжетних розгалужень, не характерна для повістей. Крім головної сюжетної лінії, яка зосереджена на подіях із життя Бальтазара, у творі є невеликі сюжетні лінії, пов’язані з другом Бальтазара Фабіаном, із магом Проспером Альпанусом і з феєю Рожабельверде.

Друга важлива особливість повісті-казки — це відсутність головної сюжетної лінії, присвяченої малюкові Цахесу, незважаючи на те, що його ім’я автор виніс у назву твору.

Третя важлива особливість повісті-казки — усі ключові елементи сюжету «Малюка Цахеса» (зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка) відбуваються двічі: один раз у казковому світі, другий — у реальному. Як і годиться у справжньому романтичному творі, події в казковому світі є первинними, а події в реальному світі — вторинними.Тому що Гофман є письменником-романтиком.

3. Бесіда

-Як ви вважаєте, хто є головним героєм повісті-казки? Чому?

-Визначте елементи казковості та фантастики у творі Ернста Гофмана «Малюк Цахес».

-Назвіть реальні події у творі Ернста Гофмана «Малюк Цахес, на прізвисько Циннобер».

- Як ви вважаєте, з якою метою автор поєднав реальне і фантастичне? (Фантастика слугувала письменникові засобом розуміння умовностей життя. У творах Гофмана персонажі нерідко страждають на роздвоєння особистості. Ознаки протиріч людини у нього виступають окремо, не змішуючись, і матеріалізуються у творчій свідомості в образах двійників).

Отже, складність композиції повісті-казки «Малюк Цахес…» полягає в поділі її художнього світу на дві частини — світу реального і світу казки. Фактично композиція повісті формує художнє «двоєсвіття».

 Дорога ще далека і саме час її продовжити (Шум моря) (слайд 5) Знову земля – це сад «Книголюб». У цьому саду ми попрацюємо з підручниками.

4. Робота з підручниками

Працювати будемо в групах (8 груп). Завдання для груп: знайти потрібні складники композиції на картках і зачитати цитату із повісті на підтвердження цих складників. (3 хв.)

1.Зав’язку  у казковому світі

2. Розвиток дії

3. Кульмінацію

4 Розв’язку

5.Зав’язку у реальному світі

6. Розвиток дії

7. Кульмінацію

8. Розв’язку

(представник від кожної групи озвучує виконане завдання і прикріплює відповідь на дошку)