ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ
Тема: Стародавня Греція. Етапи й шедеври античності.
Гомер. «Одіссея». Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї».
Етапи й шедеври Античності.
Слово античність походить від латинського слова стародавній. Започаткували античну культуру греки, потім їхні традиції продовжили римляни.
Античним світом вчені називають міста-держави, що були створені грецькими племенами, а ще Рим - країни, що склалися у I тисячолітті до нашої ери на узбережжі Середземного моря.
Давньогрецька й римська літератури є складовими античності. Хронологічно антична література охоплює приблизно VIII ст. до н. е. — V ст. н. е., тобто понад тисячоліття. Давньогрецька література розвивалася самостійно, не спираючись безпосередньо на досвід інших літератур.
Антична література виробила майже всі жанри літератури нового часу, велика частина з яких і нині зберегла свої античні, головним чином грецькі назви: епічна поема та ідилія, трагедія і комедія, ода, елегія, сатира (латинське) й епіграма, різні види історичної оповіді та ораторської мови.
У легендах і міфах Стародавньої Греції (Еллади) і Риму присутні різні боги - Зевс (Юпітер), Гера, Прометей, Ікар, Геракл, Орфей, гомерівські герої. У Давній Греції міфи стали основою скульптури, театру, літератури.
Міф — це оповідь, заснована на традиціях, легендах або фактах, яка пояснює звичаї та обряди, розкриває історію походження світу і людей, природи і тварин, предметів і явищ з участю надприродних істот — богів, демонів, героїв. Свого часу міф заміняв наукові знання й був основою світогляду.
Епос (від грецьк.— слово, розповідь) — оповідь про минуле народу, у якій прославляються розум, сила, мужність і відданість батьківщині. Основою античного епосу була міфологія.
Розподіл художніх творів за трьома родами літератури: епос, лірика, драма — започаткував у IV ст. до н. е. видатний еллінський учений-енциклопедист Аристотель. Давньогрецькій літературі притаманна саме така послідовність виникнення та розквіту родів літератури (епос — лірика — драма). Починався епос двома епічними поемами Гомера — «Іліада» й «Одіссея»
Міфологія та епос
Такі поняття, як природа, небо, життя, смерть, мораль, час, родові зв’язки, антична людина уявляла собі як живі істоти і їхні стосунки між собою. Так з’явилися міфи.
Міфологія існувала в кожного народу на початку його історії. Але грецька міфологія дійшла до нас найповніше. За уявленнями греків, на вершині гори Олімп жили безсмертні боги: громовержець Зевс, його дружина — охоронниця шлюбу богиня Гера, богиня родючості й землеробства — Деметра, бог мистецтв — Аполлон, богиня краси й кохання — Афродіта, богиня мудрості — Афіна Паллада, бог війни — Арес, бог ремесел — Гефест. У лісах ховалися німфи, у струмках жили наяди, на галявинах тішилися смішні сатири — чоловіки з довгими кінськими хвостами і цапиними ногами, а в лісовій печері дрімав сам бог природи — Пан.
Гора Парнас — легендарне місце перебування Аполлона та дев’ятьох муз (дочок Зевса і богині пам’яті Мнемосіни). Біля підніжжя Парнасу було розташоване місто Дельфи, де у храмі Аполлона пророкував знаменитий оракул.
Антична культура пережила віки. Сьогодні немає народу, який розмовляв би давньогрецькою мовою чи латиною, проте твори часів античності цікаві сучасним читачам. У творах античних авторів утілено віру в людину, оспівано її мужність і прагнення до свободи, антична література досі вабить людство високим гуманістичним пафосом, звеличенням героїзму людини та її готовності до самопожертви.
Отже, антична культура — колиска європейської культури.
Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.)
Достовірні дані про біографію Гомера відсутні. Існує думка, що він жив у кінці IX — VIII ст. до н. е. За часів античності автора «Іліади» та «Одіссеї» сприймали як історичну особу, проте вже стародавні греки не могли з певністю назвати місце його народження.
Невідоме також справжнє ім’я Гомера. Слово «гомер» перекладається як «співець», а в давній Греції «гомерами» називали сліпих співців.
Античне погруддя Гомера — це зображення сліпого старого.
Гомер — перший давньогрецький поет, літературна спадщина якого здобула світову популярність і дійшла до наших днів. Його можна вважати засновником європейської літератури.
Достовірні дані про біографію Гомера відсутні. Існує думка, що він жив у кінці IX — VIII ст. до н. е. За часів античності автора «Іліади» та «Одіссеї» сприймали як історичну особу, проте вже стародавні греки не могли з певністю назвати місце його народження.
Невідоме також справжнє ім’я Гомера. Слово «гомер» перекладається як «співець», а в давній Греції «гомерами» називали сліпих співців.
Античне погруддя Гомера — це зображення сліпого старого.
Гомер — перший давньогрецький поет, літературна спадщина якого здобула світову популярність і дійшла до наших днів. Його можна вважати засновником європейської літератури.
Слово «одіссея» набуло загального значення і стало означати не лише назву твору геніального Гомера про довгий шлях додому володаря Ітаки, а й будь-чиї довгі мандри та поневіряння.
Джон Вільям Вотерхаус. Кірка простягає Одіссею чашу з чаклунським зіллям. 1891 р.
Поема «Одіссея»
«Одіссея» не є безпосереднім продовженням «Іліади». Це поема про повернення на рідний острів Ітаку героя Троянської війни Одіссея та про його мандри. Більшість дослідників відносить час оформлення «Одіссеї» до VII століття до н. е. «Хитромудрий» і «багатостраждальний» Одіссей — герой зовсім іншого типу, ніж богатирі «Іліади». «Іліада» побудована на переказах героїчної саги, а в «Одіссеї» переважає матеріал побутовий та казковий.
Одіссей побував на острові німфи Каліпсо, на острові кіклопів (циклопів), де осліпив кіклопа По- ліфема, був у гостях у бога вітрів Еола, зустрічався з племенем людожерів, гостював у чарівниці Кірки, спускався в царство мертвих. Врешті-решт він повернувся додому, де на нього чекала вірна дружина Пенелопа.
Побудовано «Одіссею» за тим самим принципом, що й першу поему Гомера «Іліаду». Одіссей мандрував десять років, проте в поемі зображено з них лише сорок днів, а найважливіші події «Одіссеї» тривають дев’ять днів.
Цікаво, що як і в «Іліаді», в «Одіссеї» зображені фрагменти подій «десятих років»: десятого року Троянської війни і десятого року шляху Одіссея додому (цифра «10» у міфології вважається сакральною).
Герберт Джеймс Дрейпер. Одіссей і сирени. 1909 р.
Сюжет і будова «Одіссеї»
Поема «Одіссея» складається з 12 110 віршів і розподілена на 24 частини. її дія зосереджена навколо одного героя та однієї теми. Цим героєм є Одіссей (син Лаерта, чоловік Пенелопи, батько Телемаха), що воював 10 років під стінами Трої та уславився подвигами й мудрістю. Темою ж «Одіссеї» є мандри хитромудрого Одіссея під час повернення додому, на острів Ітака, та поновлення себе в правах царя острова і господаря свого дому.
Дія поеми висвітлює останні 40 днів із 10-річного плавання Одіссея, а повна картина всіх негараздів і страждань, що випали на його долю, подається у вигляді розповіді самого Одіссея на бенкеті в царя Алкіноя.
В «Одіссеї», на відміну від «Іліади», широко використовуються пригодницькі, казкові, фантастичні елементи. Одіссей розповідає про морські пригоди, про зустріч із кіклопом Поліфемом, про лютих потвор Сциллу і Харибду, про солодкозвучних сирен, що заманюють мандрівників своїм співом.
В «Одіссеї» майже немає описів бойових дій (за винятком хіба що фінальних сцен побиття наречених Пенелопи і спогадів про бої самого Одіссея). Зате в другій поемі Гомера зросла роль авантюрно-чарівного та побутового елементу, зображення всіляких чудовиськ, фантастичних істот і пригод, а також побуту Еллади. Тому вона часто визначається не як героїчний, а як побутово-чарівний (фантастичний) епос.
Образ Одіссея
Одіссей постає на сторінках поеми не тільки як хоробрий воїн і розумний воєначальник, переможець на полі бою. Він і досвідчений дипломат, і відважний мореплавець, він майстерний тесляр, мисливець, торговець, дбайливий господар, цікавий оповідач.
Гомер найчастіше стосовно свого героя використовує епітет «хитромудрий», що влучно характеризує його.
Завдяки своєму розуму та спостережливості герой рятує себе і своїх друзів, виявляючи відповідальність за їхню долю. Одіссей рішучий, запальний, але може правильно оцінити ситуацію й стримати себе. Нерідко герой «Одіссеї» буває марнославним, глузливим, нерозсудливим, не завжди він прислухається до порад своїх супутників. Він жорстокий у своїй помсті, як жорстокі й інші герої далеких і суворих часів «дитинства людства». Та він здатний визнавати свої помилки. Одіссей відданий друг, вірний чоловік і батько. Визначальною рисою характеру героя «Одіссеї» є любов до батьківщини.
Навіть на безсмертя не згоден він проміняти свою Ітаку, сім’ю, дружину, сина.
Легендарний герой постає в гомерівській поемі представником усього людства, яке відкриває та пізнає світ. В образі Одіссея втілено все багатство людської натури, її чесноти й слабкості, велич і незбагненність. Не випадково до цього образу звертались уславлені письменники: Софокл, Овідій, Данте, Шекспір, Лопе де Вега, П. Корнель, Д. Джойс, Т. Пратчетт та інші.
Одіссей — син аргонавта Лаерта і супутниці богині Артеміди Антиклеї.
Ім'я Одіссей із давньогрецької мови перекладається як «сердитий» або «гнівний». Римляни називали його Улісс.
Одіссей, який слухає настанови Тиресія. Червонофігурний розпис, IV ст. до н. е.
Україна і світ
Українські діячі культури й літератури вважали за необхідне дати змогу народові читати найкращі твори світового мистецтва рідною мовою. Над перекладами «Одіссеї» Гомера працювали Пантелеймон Куліш і Олександр Потебня. Леся Українка переклала третю і початок четвертої пісні «Одіссеї». Іван Франко переклав та опублікував уривок з «Одіссеї».
Перший повний переклад «Одіссеї» віршованим розміром оригіналу здійснив відомий український поет, композитор і громадський діяч Петро Ніщинський, який підписував свої твори псевдонімом Петро Байда: 1889 р. у Львові вийшли друком перша — дванадцята пісні «Одіссеї», 1892 р. — з тринадцятої по двадцять четверту.
Поеми «Іліада» та «Одіссея» вважаються вершиною світового героїчного епосу. Вплив творів Гомера на розвиток світового літературного процесу важко переоцінити. Згадаймо, наприклад, що «Енеїду» римлянина Вергілія написано під впливом «Іліади» та «Одіссеї», а відтак перший твір нової української літератури — «Енеїда» Івана Котляревського — літературне відлуння поем видатного грека.
Вагомим надбанням української культури ХХ ст. став новий переклад «Іліади» та «Одіссеї», що його здійснив розміром оригіналу відомий український учений, композитор і поет-перекладач Микола Хомичевський (1897-1983), псевдонім — Борис Тен від давньогрецької назви Дніпра Бористен. На думку фахівців, цей переклад відповідає всім вимогам сучасного гомерознавства і вирізняється високою поетичною майстерністю. Багаторічна подвижницька перекладацька праця Бориса Тена здобула визнання широкої громадськості. Перекладача було нагороджено премією імені Максима Рильського.
Домашнє завдання.
1.Опрацюйте матеріал з підручника с.11-15
2. Ознайомтеся з мандрами Одіссея.
3. Поеми Гомера часто називають енциклопедією життя стародавніх греків. Що ви дізналися про життя і побут людей в античні часи з «Одіссеї»? Знайдіть у тексті постійні епітети. Кого і як вони характеризують?
Знайдіть у тексті «Одіссеї» порівняння, визначте їхні особливості і роль