НезламнЕ ПРАГНЕННЯ
ДО ВОЛІ

РУЙНУВАННЯ ДУХОВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ СВЯТИНЬ УКРАЇНИ

Малюнок Романа Булгакова
«З вірою в щасливе майбутнє!»

Харківська область

Харківщина найбільше постраждала від обстрілів російських окупантів. Харків та сусідні громади піддаються ракетним атакам вночі та зазнають обстрілів з РСЗВ з боку російської армії вдень. Горять поля ячменю і пшениці, птахоферми, житлові будинки, гинуть люди. Значних втрат або пошкоджень зазнають історичні та культові споруди, музеї, унікальні будівлі, заклади освіти, лікарні тощо.

До об’єктів культурної спадщини України в Харківській області належать:

  • 10 пам’яток історії національного значення;

  • 4 пам’ятки монументального мистецтва національного значення;

  • 15 пам’яток археології національного значення;

  • 2 заповідники національного значення;

  • 40 пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Наводимо кілька прикладів зруйнованих чи пошкоджених російськими окупантами об’єктів культурної спадщини Харківщини.

Свято-Успенський собор у центрі Харкова – будівля найдавнішого православного храму Харкова, пам’ятка архітектури національного значення. Собор заснований у середині XVII століття, а сучасна будівля зведена в 1771-1777 роках за кошти духівництва і харків’ян. Зараз дзвіниця собору – десята за висотою кам’яна будівля міста та друга за висотою дзвіниця України. Після реставрації 1980 року в соборі відкрили Будинок органної та камерної музики.

Через обстріли 2 березня 2022 року в соборі вибито всі вікна, пошкоджені вітражі, постраждало церковне начиння.

Харківський музей образотворчого мистецтва був створений М. Каразіним у 1920 році і є одним із найбільших в Україні. Музей розміщений у маєтку купця Ігнатищева, побудованого у 1912 році за проєктом О. Бекетова. Його експозиція займає 25 залів і складена з відділів дореволюційного українського й російського мистецтва, радянського, закордонного й декоративно-ужиткового мистецтва.

Саме тут зберігається автопортрет Тараса Шевченка, роботи Айвазовського, Мурашка, Нарбута, Самокиша, Яблонської та ін.

9 березня 2022 року вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вікна музею.

Меморіальний будинок Григорія Сковороди

Музей Г. Сковороди в селі Сковородинівка розміщувався в садовому павільйоні будинку поміщиків Ковалівських ХVIII століття, що вважався пам’яткою архітектури національного значення. Перші дві зали були присвячені життю та творчості філософа, третя – ушануванню його пам’яті. Також у музеї знаходилась меморіальна кімната, де помер Григорій Савич, та експозиція, присвячена історії музею.

Унаслідок ракетного обстрілу та пожежі 6 травня 2022 року знищено покрівлю та інтер’єри, а також пошкоджено фасади. Не вціліли й експонати музею.

Будинок «Слово» – житловий будинок, збудований наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів у вигляді букви «С». Споруда згадується в багатьох художніх і мемуарних творах. З нею пов’язані арешт Михайла Ялового й самогубство Миколи Хвильового. До 1938 року були репресовані мешканці сорока квартир будинку із шістдесяти шести, через що Іван Багряний охрестив будинок «Крематорієм».

Унаслідок обстрілу 7 березня 2022 року в будинку пошкоджено фасад.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка – найбільша бібліотека Харкова і Східної України, друга за книгофондом, після Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського бібліотечна установа України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.

13 березня 2022 року внаслідок дій російських окупантів зазнала пошкоджень будівля – понівечені вікна, пошкоджено вітраж, два книгосховища, головний корпус.

Крім того, на Харківщині частково зруйновано та пошкоджено ще кілька десятків пам’яток, серед яких:

  • будівля Харківської обласної держадміністрації (1951 р.);

  • будинок «купця Молдавського» (1915 р.), м. Харків;

  • будівля економічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна (1925 р.);

  • комплекс будівель пожежної частини (1886 р.), м. Харків.

  • Меморіальний комплекс жертвам Голокосту «Дробицький Яр» (2002 р.), с. Мала Рогань;

  • Меморіальний комплекс Слави (1977 р.), м. Харків;

  • Палац Праці (1912-1914 рр.);

  • Харківська державна академія культури (кін. XVIII-XIX ст.);

  • Харківська міська рада (1950 р.);

  • Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка (1991 р.);

  • Харківська (хоральна) синагога – одна з найбільших у Європі (поч. ХХ ст.);.

  • художнє мозаїчне панно (друг. пол. ХХ ст.) на будинку за адресою Космонавтів, 2, м. Харків;

  • церква Євангельських християн-баптистів (ХХІ ст.), м. Ізюм;

  • церква Жінок-Мироносиць (2013-2015 рр.), м. Харків;

  • церква преп. Антонія Великого (1820-1823 рр.), м. Харків;

  • церква Різдва Пресвятої Богородиці (1838 р.), м. Дергачі;

  • церква св. Димитрія Солунського (1880 р.), смт Васищеве;

  • церква св. цариці Тамари (2012-2013 рр.), м. Харків;

  • церква Смоленської ікони Божої Матері (сер. ХІХ ст.), м. Харків;

  • Чоботарська синагога (1912 р.), м. Харків.