НезламнЕ ПРАГНЕННЯ
ДО ВОЛІ

РУЙНУВАННЯ ДУХОВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ СВЯТИНЬ УКРАЇНИ

Малюнок Романа Булгакова
«З вірою в щасливе майбутнє!»

Донецька область

Частина Донецької області окупована росіянами з 2014 року, а сьогодні на її території йдуть жорстокі бої. Найбільше постраждало м. Маріуполь, яке цілеспрямовано знищувалося загарбниками. Що не може ворог захопити, то знищує: інфраструктуру, житлові масиви, об’єкти культурної спадщини, а, головне, – населення. Наші втрати фіксуються, щоб після звільнення всіх територій нашої держави ворог відповів за всі свої злочини: і за вбитих чи покалічених людей, і зруйновані міста і села, і за викраденні або знищені культурні цінності.

Нижче подано лише незначну частину втрат культурної спадщини в Донецькій області.

Свято-Успенська Святогірська лавра – архітектурний монастирський ансамбль Успенського чоловічого монастиря ХІХ-початку ХХ ст. у Святогірську, який в 2004 році набув статусу Лаври. Розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Донця серед крейдяних пагорбів, вкритих реліктовим лісом Національного природного парку «Святі Гори». Окрім наземних будівель, має крейдяні печери. У лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна, затворника Святогірського.

12 березня 2022 року під час бомбардування в Святогірську постраждали фасади та вікна будівель, що входять до складу архітектурного монастирського ансамблю. Пошкоджені Успенський собор та готельні корпуси.

Російські війська свідомо зруйнували прицільним ракетним ударом Георгіївську церкву Георгіївського скиту Святогірської лаври.

Всіхсвятський скит Свято-Успенської Святогірської Лаври закладений 1912 року. Його перший храм проіснував до 1947 року, коли був зірваний. Протягом 2001-2004 років на фундаменті зруйнованої церкви було споруджено дерев’яну. Це один із найкращих зразків наслідування дерев’яного храмового зодчества.

4 червня 2022 року дерев’яна церква повністю згоріла внаслідок російського обстрілу в ході наступу росіян на Донеччину.

Маріупольський художній музей ім. Куїнджі знаходився у колишній «садибі Гіацинтова», зведеній у 1902 році в стилі модерн. Його колекція налічувала близько 2 тис. експонатів, зокрема: 650 живописних і 960 графічних творів, а також 150 скульптур і понад 300 творів декоративно-прикладного мистецтва. Значна частина експонатів стосувалась життя та творчості художника Архіпа Куїнджі. Крім його творів, у фонді музею були також роботи Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Михайла Дерегуса та інших.

На четвертий тиждень бомбардувань міста військами РФ, музей був знищений прямим попаданням російської авіабомби. Під час обстрілу оригіналів робіт Куїнджі у музеї не було. Утім доля інших експонатів поки що невідома.

Маріупольський краєзнавчий музей

Найстаріший на території області музей відкрили в 1920 році в приміщенні колишнього будинку воїнів-інвалідів. У його фондах понад 50 тисяч експонатів, пов’язаних із природою та історією Маріуполя і Приазов’я. Крім виставкових залів, музей мав наукову бібліотеку з 17 тисячами книг, колекцію монет та живопису.

Унаслідок численних обстрілів і пожежі 16 квітня 2022 року дуже пошкоджено фасади, вікна та інтер’єри будівлі. Доля музейної колекції невідома.

Донецький академічний обласний драматичний театр

Театр у Маріуполі був одним із найстаріших на Лівобережній Україні, який звели у 1960 році. Будівля – пам’ятка архітектури, прикрашена галереєю з колонадою і скульптурною групою на фронтоні фасаду.

У стінах театру народилась ідея проведення регіональних театральних фестивалів – «Театральний Донбас» та «Золотий ключик».

16 березня 2022 року в результаті цілеспрямованих бомбардувань театр був повністю зруйнований. На той час у його сховищах знаходилося щонайменше кілька сотень людей. Доля більшості – невідома.

Крім цих пам’яток, у Донецькій області окупанти знищили та пошкодили:

  • церкву св. Миколая Чудотворця (2018 р.) у Волновасі;

  • меморіальну стелу на місці загибелі Василя Сліпака.

  • Свято-Преображенську церкву (ХХІ століття) у Волновасі;

  • Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир (комплекс 1998-2000 рр.) у с. Микільському;

  • Костянтинівську мечеть (2011 р.), м. Костянтинівка;

  • церкву Покрова Божої Матері (2007-2017 рр.) у Маріуполі;

  • церкву Христа Спасителя Євангельських Християн Баптистів (ХХІ століття) у Маріуполі;

  • церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1992 р.) у с. Талаківці;

  • церкву св. Олександра Невського в смт. Олександрівці (1899 р.);

  • церкву Марії Магдалини (2003-2007 рр.) в Авдіївці;

  • церкву св. Миколая Чудотворця (1898-1899 рр.) в Авдіївці;

  • церкву Казанської Божої Матері (ХХ–ХХІ століття) у Мар’їнці.

  • паровий млин (1903 р.), смт Нью-Йорк;

  • будинок культури імені Артема (1926 р.), м. Лиман;

  • Олександрівську чоловічу гімназію (1894-1899 рр.), м. Маріуполь;

  • Будинок Юр’єва (кін. ХІХ ст.), м. Маріуполь;

  • Маєток А. Трегубова (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.), м. Маріуполь;

  • Маріупольський державний банк (1897-1905 рр.), де була розташована Центральна міська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка;

  • Маріїнську жіночу гімназію з музеєм історії гімназії (1894 р.), м. Маріуполь;

  • стадіон «Азовсталь» (1954 р.), м. Маріуполь;

  • готель «Спартак» (1884 р.), м. Маріуполь;

  • палац культури «Молодіжний» (1887-1910 рр.), м. Маріуполь.