НезламнЕ ПРАГНЕННЯ
ДО ВОЛІ

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ТА ОСНОВИ МІННОЇ БЕЗПЕКИ

Автор-укладач: Микола Коробов.

Малюнок Романа Булгакова
«З вірою в щасливе майбутнє!»

Як рятувати життя: основні етапи надання домедичної допомоги

В умовах воєнного стану варто бути готовим до всього, навіть якщо ви цивільна особа. Прості речі рятують життя, а чітке розуміння алгоритму дій допоможе опанувати себе в екстреній ситуації та надати першу допомогу постраждалому.

Варто запам’ятати найважливіше правило будь-якої допомоги – збереження власного життя. Це означає: якщо ви не є впевненими у власній безпеці, то не розпочинаєте надання допомоги.

Домедична допомога – це підтримка життя у постраждалої людини, щоб дати шанс дочекатися медичної допомоги. Вона складається з трьох основних послідовних етапів.

1 етап. КРОВ

  1. При наявності критичних кровотеч на кінцівках необхідно накласти джгут, на інших ділянках тіла – затиснути місце кровотечі. Накладати джгут треба максимально швидко, бажано до 20 секунд.

  2. Якщо не маєте джгута, використайте тканину чи частину одягу та міцний подовжений предмет як закрутку. Тканину зав’яжіть навколо кінцівки якомога вище ліктя чи коліна. Під тканину просуньте закрутку, прокрутіть її декілька разів. Задача – повністю зупинити кровообіг у кінцівці до зникнення пульсу на ній. Кінці закрутки міцно зафіксуйте. Після накладення джгута слід записати на ньому або на тілі час накладення.

  3. Бажано, щоб поранена людина із накладеним джгутом отримала медичну допомогу протягом 2 годин.

  4. Послаблення кожних 30 хв. чи заміна джгута на тиснучу пов’язку допускається лише після етапів КРОВ і ЛЕГЕНІ.

2 етап. ЛЕГЕНІ

  1. Голосно зверніться до пораненого: «З вами все гаразд?» та торкніться його. Якщо людина відповіла – підтримуйте голосовий контакт постійно, до прибуття медичної допомоги.

  2. Якщо поранений непритомний та не реагує – визначте наявність дихання (подивіться/послухайте/відчуйте).

  3. Якщо поранений не дихає, то поверніть його набік і стабілізуйте таке положення тіла людини. Це убезпечить від западання язика. Якщо підозрюєте травму хребта, то не перевертайте на бік, а закиньте голову назад шляхом припідняття підбороддя.

  4. Якщо поранений не почав дихати – у положенні на боку, звільніть ротову порожнину від сторонніх предметів (розпочавши рух пальцем по колу між зубами та щоками).

  5. Здійсніть замір частоти дихання (кількість вдих+видих за 1 хвилину). Якщо дихання не у нормі (менше 8 або більше 30 раз за одну хвилину) – залиште пораненого на боку.

  6. Викликайте медичну допомогу! Номер 103. У разі технічних збоїв на лінії, до Центру екстреної медичної допомоги у Кіровоградській області можна звертатись за такими номерами: 0953424812, 0675701203, 0953424333.

3 етап. СЕРЦЕ

  1. Заміряйте пульс, тобто кількість ударів серця за 1 хв. Норма: від 60 до 120 ударів.

  2. Перевірте, чи можливо замінити джгут на тиснучу пов’язку, якщо кровотеча не була насправді критичною. Наявність критичної кровотечі спричиняє порушення норми пульсу. Якщо пульс у межах норми, від 60 до 120 ударів за хвилину – накладіть на поранення тиснучу пов’язку та зніміть джгут. Тиснуча пов’язка – це пов’язка з елементом тиску прямо на місце рани. Перевірте, чи не погіршився стан пульсу. Якщо погіршився – поверніть джгут.

  3. Критична кровотеча – це втрата приблизно більш ніж 1,5 літрів крові, що є ризиком загибелі. Загалом у тілі дорослої людини до 5 літрів крові.

  4. Відсутність дихання та пульсу – розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

Основи мінної безпеки

Питання мінної небезпеки в Україні актуальне останні 80 років. Адже нерозірвані снаряди та міни з часів Другої світової в українській землі знаходять й досі. З початку 2014 року ця проблема стала ще актуальнішою після вторгнення РФ у Крим та Донбас.

Нині ж ця ситуація набула жахливих масштабів. За попередніми оцінками ДСНС, мінами та боєприпасами з Росії забруднено 300 тисяч квадратних кілометрів, що складає майже половину території України.

Саме тому місцева влада радить тим, хто евакуювався, не поспішати повертатися на звільнені території. Спочатку треба дочекатися розмінування. Наразі ДСНС створила інтерактивну мапу, де за процесом розмінування можна спостерігати онлайн.

Якщо обставини все ж таки змушують вас повернутися на деокуповану територію зараз або ви продовжуєте знаходитися в зоні бойових дій, рекомендуємо запам’ятати та чітко дотримуватися правил мінної безпеки. Ці прості вказівки допоможуть зберегти життя та здоров’я вам і вашим близьким в цих складних умовах.

Розмінування території України: онлайн-карта ДСНС

Держслужба з надзвичайних ситуацій запустила інтерактивну карту розмінування території України від вибухонебезпечних предметів, виявлених після звільнення від російських загарбників.

На карті вказано місця, де знайшли або ймовірно містяться міни, а також ступінь загрози. Похибка локалізації – до 30 м.

Ця карта буде корисною тим, хто планує відвідати місця, на яких відбувалися бойові дії

Оминати снаряди, які не розірвались

Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу, однак вони готові вибухнути будь-якої миті. Те, що здається частиною, уламком, також може містити заряд і бути небезпечним. Не можна підбирати такі «трофеї».

Більше інформації про мінну безпеку знайдете тут https://inforce.team/ua і читайте тут https://www.mil.gov.ua/diyalnist/protiminna-diyalnist/

Що робити, якщо ви знайшли небезпечний предмет

  • Негайно дзвоніть у поліцію, Державну службу з надзвичайних ситуацій або територіальну оборону вашого міста чи села. Важливо надати якомога точніше розташування ймовірної вибухівки, а також дату і час її виявлення.

  • Якщо ви стали свідком того, що невідома особа залишає підозрілі предмети, намагайтеся якнайкраще роздивитися її і запам'ятати примітні риси: зовнішність, одяг, авто та його номерні знаки.

  • Розкажіть іншим людям про небезпечну знахідку, особливо тим, хто знаходиться поруч. За можливості треба евакуювати їх з потенційного місця вибуху.

  • Не підходьте, не чіпайте руками та не зсувайте з місця підозрілий предмет. Це може завдати непоправних наслідків вашому здоров'ю або навіть коштувати життя.

  • За можливості позначте або огородіть місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої тканини тощо).

  • Також радять відмовитися від куріння та користування засобами радіозв’язку поблизу місця, де знаходиться ймовірна вибухівка.

  • Спробуйте забезпечити підозрілий предмет охороною, яка б спостерігала за ним доти, доки на місце не прибуде поліція, рятувальники чи представники тероборони. При цьому варто перебувати на безпечній відстані від підозрілого предмета.

Остерігатись бездоглядних речей

Вибухівку можуть помістити у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишити в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Тому бездоглядні предмети в транспорті, дворі, магазині вимагають особливої уваги. Дітям до них не слід наближатись, потрібно повідомити дорослих, які передадуть інформацію поліції.

Більше інформації про безпеку читайте тут https://life.pravda.com.ua/society/2022/03/2/247631/

Про правила поводження з вибухонебезпечними предметами читайте тут https://ns-plus.com.ua/2020/03/04/povodzhennya-z-vybuhonebezpechnymy-predmetamy-vse-shho-potribno-znaty-2/

Остерігатись бездоглядних речей

Зазвичай, коли дорослі знаходять серійні міни, снаряди, гранати, то негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Натомість дітей природна цікавість спонукає до небезпечних експериментів. Вони можуть підкладати боєприпаси в багаття, випробовувати їх на міцність ударами, намагатися розібрати. Важливо пояснити наслідки таких дій.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

  • наближатися до предмета;

  • пересувати його або брати до рук;

  • розряджати, кидати, ударяти по ньому;

  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

  • приносити предмет додому.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
ВІД ВАШИХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖАТЬ ВАШЕ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я!