На сьогодні інтернет є безмежним простором для задоволення найрізноманітніших потреб дитини у навчанні й відпочинку, у комунікації з рідними, у самоствердженні й визнанні серед однолітків, в отриманні чергової порції інформації з фронту. Водночас всесвітня мережа може нести загрози здоров’ю й матеріальному добробуту своїх користувачів, де діти можуть бути як жертвами, так і потенційним джерелом загроз в Інтернеті.

Мета поширення фейкової інформації:

• формування необхідних маніпулятору думок та суджень, що певним чином задають напрям поведінки людей;

• зниження здатності аудиторії критично оцінювати ситуацію;

• створення атмосфери, у якій панують страх та пригніченість, з подальшим зловживанням нею для досягнення конкретних злочинних цілей.

• Відсутність джерел інформації/анонімні джерела. Фейкове повідомлення запущено під прикриттям «сарафанного радіо», щоб ніхто не замислювався щодо першоджерела поширюваної інформації («достовірна інфа, яку сказали знаючі люди від тещі братового кума»).

• Інформація, взята з соцмереж, з облікових записів, які не верифіковані.

• Лінк на підозрілі або маловідомі джерела.

• Посилання на соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати.

• Посилання на представників структур, яких не існує в реальності. Посилання на уявних чи анонімних експертів.

• Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.

• Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).

• Вказано неофіційні канали зв’язку (особисті мобільні телефони, банківські картки).

• Вказано суми зібраних коштів без інструменту їх підрахунку (чеків, системи Patreon, краудфайдингових платформ).

• До тексту додано скриншот нібито вебсторінки офіційного джерела, а не посилання на джерело (скриншотам вірити не можна!!!).

• Відсутні посилання на вебсторінки офіційних джерел інформації, офіційних представників волонтерських спільнот/ОДА/Червоного хреста.

• Відверто абсурдна інформація, яка подається як щось сенсаційне.

інструкція з виявлення фейків для дітей

Прийоми фактчекінгу, які слід опанувати кожному

• Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією.

• Навіть авторитетний сайт інколи може помилятися й загубитися в анонсованих полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах.

• Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта - суб’єктивні судження.

• Зверніть увагу на те, чи вказано в новині покликання на першоджерело інформації (знайдіть сайт, де вперше її опублікували).

• Подивіться, як часто оновлюється сайт і яка організація є його власником/адміністратором, чи є розділи «Про нас» та «Контакти» сайту.

• Визначте надійність веб-сайту за доменним іменем (.gov,.edu., .org, .com, .ua …).

• Проаналізуйте, чи не є фейки фішкою сайту/групи (як, наприклад, вебсайт UaReview - сайт з жартівливими й неправдивими новинами)

• Визначте, чи не була публікація спростована ms.detector.media, Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України, texty.org.ua, voxukraine.org/category/voks-informue, VoxCheck , StopFake.org чи https://gwaramedia.com/).

• Перегляньте за допомогою вебархіву, чи раніше ця новина виглядала так само, вставивши посилання на сторінку й виберіть, версію з якого дня ви хочете переглянути.

• Якщо сторінку нещодавно видалили, ще є шанс знайти її в архіві Google. Вставте у браузері напис cache: перед покликанням на сторінку й натисніть Enter.

• Перевірте першу дату публікації тексту, скопіювавши цитату з тексту і за її допомогою знайшовши в Google першоджерело новини й першу дату публікації.

• Перевірте дату першої публікації та оригінал зображення за допомогою інструментів фактчекінгу (Google Images, Tineye, FotoForensics) інструкціями: інструкція 1, інструкція 2.

• Перевірте метадані зображення (додаткові дані про камеру, час та місце зйомки тощо) у сервісах Exif Viewer або EXIF data.

• Перевірте точну дату публікації відео в YouTube за допомогою Verify та YouTube Data Viewer. Ці ж сайти дозволяють перевірити, чи схожі відео не публікувалися раніше. Вставте покликання, натисніть на кадри з відео, і Google знайде схожі. Не забувайте про можливість звуження пошуку до певної дати чи періоду (так само як із зображеннями). Також читайте коментарі під відео – можливо, хтось уже зробив роботу за вас і спростував цей фейк.

• Перевірте місце зйомки відео/фото завдяки сервісам Google Maps та Google Street View. Шукайте на відео та фотографіях деталі, що можуть бути характерні для конкретного місця: написи, вивіски, назви вулиць, станції метро, будинки, церкви тощо. За допомогою мап і сервісу Google Street View спробуйте знайти ці місця й переконайтеся, чи вони виглядають так само. Для перегляду місць використовуйте сайт Wikimapia. Цей ресурс публікує не тільки власні детальні супутникові знімки й карти, а ще й позичає їх у Google, Yahoo та інших. У правому верхньому куті можна легко перемикати з однієї карти на іншу та порівнювати, як це місце виглядає на різних ресурсах. Мапи та супутникові знімки показують місцевість лише згори. За допомогою Google Street View можна віртуально побувати на цих вулицях і детальніше вивчити місцевість.

• Використовуйте також інструмент перевірки фактів http://factcheckeu.org/ та додаткові 13 онлайн-інструментів для перевірки контенту.

Правила безпечної поведінки в Інтернеті для дітей під час війни

• Якщо хтось із користувачів у мережі просить надати приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває), інформацію про ситуацію в місті, про родичів-військових, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти тощо — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.

• Якщо хтось із користувачів у мережі просить дитину надати допомогу (дорослі люди мають просити дорослих про допомогу, а не дітей!) чи виконати якісь дії, які можуть нашкодити дитині, її рідним, військовим, населеному пункту й країні в цілому, в обмін на гроші, подарунок, пропуск на наступний рівень в онлайн-грі — такі дії в жодному разі не можна чинити. Натомість слід зробити скриншот таких прохань / пропозицій / шантажу, заблокувати «онлайн-друга» й повідомити про все дорослим, яким дитина довіряє.

• Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них і заблокувати їх, а також розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє. Важливо ділитись з дорослими про те, що трапляється в мережі, особливо тоді, коли це викликає в дитини неприємні передчуття чи вона не може одразу визначити, як вчинити.

• Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина, та ще й відмічати їх геолокацію. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців, зокрема дітей, для визначення місця розташування військових та подальшого нападу. Також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примусу щодо отримання інформації про розміщення техніки в місті.

• Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по населеному пункту.

• Не розміщувати в соцмережах та месенджерах світлини/відео родичів чи знайомих військових дитини, за допомогою яких їх можна ідентифікувати.

• Слід мінімізувати ризик кібератаки на пристрої, якими користується дитина (налаштувати приватності в соцмережі, встановити двофакторну аутентифікацію, не переходити за покликанням на незахищені електронні адреси, не відкривати файли з небезпечним розширенням, вимкнути автоматичне підключення до Wi-Fi тощо).

• Варто навести лад у підписках, видалити непотріб з власної стрічки новин і вводити в пошукову стрічку нові цікаві, змістовні, розвиваючі, освітні запити, щоб розширити світогляд та не потрапити в пастку деструктивних «інформаційних бульбашок».

На сторінці використано зображення з ресурсу https://www.freepik.com/