Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду.

     Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — «колючий».

      Українська назва походить від праслов’янського *(j)alovьcь похідне від *jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами.

Налічується 71 вид, 9 з яких — в Україні.

Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів, а деревина ялівця для виготовлення меблів, олівців тощо.

     Ялівець росте досить повільно, невибагливий до ґрунту, однак полюбляє освітлене місце зростання. Хвоя — колюча, голкоподібна, сизо-зелена  зверху з білою смужкою, майже плоска. Плоди — шишкоягоди діаметром 5-9 мм, темно-сині або майже чорні, з сизуватим нальотом, смолисті з характерним запахом, з'являються тільки на жіночих особинах. Достиглі плоди — ласощі для птахів у зимовий період.

        Усі види ялівців  фітонцидні.

Ялівець лускатий Холгер (juniperus squamata Holger) дуже гарний сорт ялівцю з кущовим формуванням крони та цікавим забарвленням.  Навесні на кінчиках гілок річні прирости стають кремово-жовтими, а стара хвоя – блакитно-зеленого кольору. Восени вся хвоя ялівця лускатого набуває сіро - блакитного забарвлення.

    Ялівець лускатий має колючу хвою довжиною до 0,5см.

 Холгер  - солнцелюбний сорт ялівцю, при висаджуванні його в тінь втрачає свій оригінальний колір і стає більш зеленим.