Яліве́ць (лат. Juniperus) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.

            Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду.  

        Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — «колючий».

                Українська назва походить від праслов’янського *(j)alovьcь похідне від *jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами.

Налічується 71 вид, 9 з яких — в Україні.

Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів, а деревина ялівця для виготовлення меблів, олівців тощо.

     Ялівець росте досить повільно, невибагливий до ґрунту, однак полюбляє освітлене місце зростання. Хвоя — колюча, голкоподібна, сизо-зелена  зверху з білою смужкою, майже плоска. Плоди — шишкоягоди діаметром 5-9 мм, темно-сині або майже чорні, з сизуватим нальотом, смолисті з характерним запахом, з'являються тільки на жіночих особинах. Достиглі плоди — ласощі для птахів у зимовий період.

        Усі види ялівців  фітонцидні.

      Ялівець лускатий Блю Карпет (juniperus squamata Blue Carpet) - кущ, який широко розростається сланкою кроною. Швидко вкриває землю блакитним килимом. 

     Хвоїнки у ялівцю короткі, в довжину до 6 мм, колючі, блакитного з срібним відтінком кольору. Гілки тверді, щільно розміщені, піднятий над рівнем. 

     Блю Карпет – морозостійкий сорт ялівцю, невибагливий до ґрунту і кількості вологи. При висаджуванні його в тінь втрачає насичено-блакитний колір.