Модри́на (Larix) — рід дерев родини соснових (Pinaceae). Дерева в основному заввишки 15–45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.
Стовбур вкритий товстою, глибоко-борозенчастою, коричнево-бурою корою.
Хвоя світло-зелена, м'яка, зібрана в пучки, тримається протягом одного вегетаційного періоду.
Рослина однодомна. Чоловічі шишечки жовті, округлі або овальні, розміщені по всій кроні. Жіночі шишечки червонуваті, рідше рожеві або білуваті. Насіння крилате.
Модрина зустрічається в північних приполярних низовинах на Алясці, в Канаді, в Альпах Європи, Монголії, північному Китаї, Північній Кореї і в Японії.
Модрина європейська в Україні поширена в західних Карпатах. Морозостійка, швидкоросла, світлолюбна рослина. Деревина з модрини в основному використовується як будівельна та меблева деревина.
Модрина - це хвойне дерево незвичайне тим, що щороку воно скидає хвою, щоб навесні набути нову. Його називають екзотом серед хвойних.
Залежність модрини від сонячного світла настільки велика, що вночі ріст дерева припиняється, на відміну від сосни, яка тягнеться вгору упродовж доби.
Модрина має глибоку розгалужену кореневу систему, витримує загазованість повітря. Деревина модрини має надзвичайну міцність і довговічність. Не боїться жуків-точильників, відзначається великою гнучкістю і пружністю. Довговічність модрини пояснюється особливим хімічним складом живиці, яка є довготривалим консервантом.
Широко використовується для озеленення. Висаджується у вигляді живоплоту, молоді рослини добре переносять стрижку і формування.
Модрина Стіф Віпер (Larix Stiff Weeper) - хвойне деревце на штамбі з пагонами, що спадають донизу і стеляться килимом по землі, утворюючи химерні декоративні візерунки. Відрізняється від інших модрин червонувато-коричневою корою гілок, злегка закручених по спіралі. А восени хвоя модрини набуває золотисто-жовтого кольору набагато пізніше, ніж хвоя інших модрин. Шишки кулястої форми, жіночі - червонуваті, чоловічі - жовтувато-зелені з шкірястими тонкими лусочками, відігнутими назад (немов пелюстки троянд), зберігаються на гілках протягом 3 років.
Штамбові рослини відомі досить давно, багато з них мають вікову історію. Штамбами позначають вхід у будинок або веранду, встановлюють у центрі збудованих майданчиків. Завдяки своїй декоративності, модрина японська Stiff Weeper має гарну сумісність, уміння гармонійно поєднуватися в посадках з ялиною, сосною, ялівцем, липою, ясеном, дубом і багатьма іншими рослинами.
Красиво спадаюча крона з безліччю бічних відростків на звисаючих гілках дозволяє використовувати модрини в найвишуканіших садових композиціях.