Теоретичні відомості

Сольфеджіо (італійське слово solfeggio утворилось від назви звуків соль і фа) – музична дисципліна для розвитку музичного слуху і пам'яті, одна із головних у сфері музичного виховання.

Особливу роль дисципліна сольфеджіо відіграє у формуванні якостей професійної майстерності диригентів хору, вокалістів, виконавців на струнних та духових інструментах, у яких звукоутворення тісно пов’язане з внутрішнім відчуттям інтонаційної якості музичного звуку, його характеру.

Якість хорової звучності в повній мірі залежить від уміння кожного виконавця інтонувати хорову партію максимально точно за висотою, з попереднім уявленням звуковисотної інтонації кожної ноти.

Вміння точно інтонувати музичний текст базується на теоретичних знаннях побудови ладогармонічної системи, її складових (гам, інтервалів, акордів тощо), їх інтонаційного відображення і запам’ятовування, аналізу ритмічної складової музичного тексту.