Музичні диктанти

Музичні диктанти є одним із засобів розвитку ладогармонічного слуху і пам'яті. Диктанти подаються з поступовим ускладненням музичного матеріалу відповідно до рівня музичних знань і вмінь учнів. Бажано пов'язувати їх з вивченням певної теми на уроці. Цей зв'язок проявляється у виборі тональності, ладу, ритмічних та інтонаційних особливостей. Бажано, щоб учні самостійно визначали лад і тональність диктанту. Допомагати можна, називаючи учням кількість ключових знаків поданого прикладу, показуючи звук "ля" першої октави чи будь-який інший звук, крім тоніки.

Після 2-3 прослуховувань учні визначають метр і розмір, структуру в цілому, види каденцій, тональний план (якщо є відхилення чи модуляції), одночасно визначають наявність повторів, секвенцій (якщо вони є), характер їх руху, найбільш яскраві особливості ритму, визначають кількість тактів.

Остання вимога пов’язана з тим, що найбільш швидко і міцно запам’ятовується початок та закінчення диктанту, а також момент в середині побудови (половинна, перервана каденції, секвентні переміщення), які треба, спираючись на лад і його функції, одразу усвідомити і записати – у якості опорних пунктів – у відповідних тактах. Це надасть можливість записувати диктант не тільки підряд, звук за звуком чи акорд за акордом, починаючи спочатку, але і з кінця до початку, записуючи мелодичні чи гармонічні звороти, які передують заключній чи половинній каденції, а також здійснювати запис другого речення, відштовхуючись від половинної (серединної) каденції. Безумовно, для цього треба увесь час тримати в пам'яті висоту тоніки ладу і ні на мить її не втрачати.

 Під час виконання диктанту учні  повинні тільки уважно слухати, перевіряючи записане і запам’ятовуючи нові мелодичні чи гармонічні звороти. Записувати треба в перервах між програванням диктанту, частота яких повинна відповідати приблизно одному разові у 2-3 хвилини.  Записувати диктант треба одразу у відповідних ритмічних тривалостях.

При записі гармонічних диктантів після визначення їх структури треба головну увагу направити на визначення функцій акордів та лінію басового голосу (ступенів ладу, які знаходяться в басу), потім встановити види акордів, їх мелодичне положення, тобто записати лінію верхнього голосу (сопрано).

Далі треба визначити розташування акордів (тісне, широке, змішане), характер руху середніх голосів в цілому.

Написані диктанти бажано проспівувати всією групою в інших, зручних для інтонації тональностях, як по нотах, так і напам'ять. Такий метод вчить транспонувати, зберігати відчуття ладу на іншій висоті, сприяє розвитку музичної пам'яті. На уроках корисно використовувати метод усних диктантів, при яких мелодична чи гармонічна побудова в межах музичної фрази повторюється учнями після 2-3 програвань напам'ять без попереднього запису.

Щоб прослухати мелодію для запису, натисніть номер прикладу.