Одночасне сполучення декількох звуків називається співзвуччям.                                                      Співзвуччя з двох звуків має назву інтервал.                                                                                                                      Співзвуччя з трьох і більше звуків називається акордом.                                                                                                   Найбільш поширені акорди побудовані за терцієвим принципом, у якому кожен наступний звук розташований на терцію вище від попереднього.                                                                                                           Акорди терцієвої побудови розділяються за кількістю звуків і мають свої назви.                                                                                             

Акорди можуть бути в основному виді і в оберненні.

Основним видом акорду є вид, у якому всі його звуки розташовані по терціям.

Кожен звук акорду в основному виді має свою назву, яка визначається назвою інтервалу з основним звуком.

Основним звуком акорду є його нижній звук, який позначається числом – 1. Відповідно інші звуки позначаються числом інтервалу, який визначає їх відстань від основного тону (3,5,7,9,11).

Оберненням акорду є такий його вид, у якому нижнім звуком акорду стає будь-який інший звук, який входить до складу акорду, окрім прими. Обернення акордів мають свої назви і позначення.  

Тризвуком називається акорд із трьох звуків, які розташовані або можуть розташовуватися по терціям.

За складом терцій тризвуки бувають чотирьох видів.     

Тризвуки позначаються: Великою латинською літерою, назви основного тону, з додаванням слів у скороченому виді: великий (мажорний – В), малий (мінорний – м), зменшений (зм), збільшений (зб), а також цифрами , які виражають інтервальний склад тризвуку (дві терції і квінта між крайніми звуками). Римськими числами або латинськими літерами ступенів ладу, на яких розташований основний звук (прима акорду) з додаванням додаткових слів у скороченому виді, за якими визначається вид тризвуку (В; м; зм; зб).

1)  Тризвуки, побудовані на головних ступенях ладу: тоніка, субдомінанта, домінанта, позначаються в мажорі великими латинськими літерами: T, S, D; в мінорі маленькими:  t, s, d. Розташування звуків у тризвуці може бути тісним або широким. При тісному розташуванні відстань між сусідніми звуками тризвуку не перевищує терції, (в оберненні кварти), а при широкому становить не менше квінти.                                                             Тризвук має два обернення, які називаються секстакорд і квартсекстакорд. 

Секстакордом називають перше обернення тризвуку з терцією в нижньому голосі. Секстакорд утворюється при переміщенні основного тону (прими) на октаву вгору. Позначається числом – 6. Квартсекстакордом називають друге обернення тризвуку з квінтою в нижньому голосі. Квартсекстакорд утворюється при переміщенні квінти акорду на октаву вниз або прими і терції на октаву вгору.

В оберненнях тризвуків змінюється інтервальний склад акордів.

Виховання навичок ладо-гармонічного мислення базується на аналізі та засвоєнні гармонічної складової структури музичного ладу. Ці навички формуються під час аналізу та інтонування акордів ладу, гармонічних зворотів і послідовностей, визначенні їх на слух і запис цифровими позначками. Розвиток гармонічного слуху треба починати з аналізу тризвуків на ступенях ладу. Спочатку визначаємо тризвуки головних ступенів, їх побудову і назву, потім побічних ступенів. Пояснюємо функцію головних тризвуків, їх роль у ладі. Тонічний тризвук виражає спокій, закінченість музичної думки, колорит ладу, його характер. Тризвук субдомінанти продовжує музичний розвиток, здійснює контрастне співставлення між тонікою і субдомінантою, є центром нестійкої субдомінантової гармонії, фактором розвитку і продовження музичної думки шляхом відхилення у тональності субдомінантової групи. Тризвук домінанти є центром групи акордів, які мають дисонуючий, напружений характер, постійне прагнення (тяготіння) переходу у стійку тонічну гармонію. Використовується в кульмінаціях і каденціях як формотворчий елемент. У кінці першого речення виконує функцію цезури, у кінці другого – формує закінчену музичну думку, здійснюючи розв'язок у тонічний тризвук. Інтонування тризвуків здійснюється в мелодичному і гармонічному видах.

Мелодично тризвуки проспівуються знизу вгору, або "вужиком": перший тризвук знизу вгору, наступний – згори донизу. При гармонічному інтонуванні голоси учнів розділяються на сопрано, альт і бас. При інтонуванні чотириголосся чоловічі голоси розподіляються на тенор і бас.

 При визначенні тризвуків та їх обернень на слух треба вивчити, які тризвуки і обернення тризвуків будуються на ступенях натурального мажору і гармонічного мінору. Наприклад:

Вслуховуючись у тризвуки, визначаємо нижній звук, на якому ступені він знаходиться.

 Вибираємо один із трьох можливих, враховуючи його фонову якість (колорит): великий, малий, зменшений, збільшений.  

Зміст розділу 2.

2.1 Тонічний тризвук і його обернення у натуральному мажорі.

Контрольні завдання.

2.2 Тонічний тризвук і його обернення в мінорі.

Контрольні завдання.

2.3 Плагальні гармонічні звороти у мажорі.

2.4 Плагальні гармонічні звороти у мінорі.

2.5 Автентичні гармонічні звороти у мажорі.

2.6 Автентичні гармонічні звороти у гармонічному мінорі.

2.7 Повні гармонічні звороти у мажорі.

2.8 Повні гармонічні звороти у гармонічному мінорі.

2.9 Зменшений тризвук VII ст. у мажорі.

2.10 Зменшений тризвук VII ст. у гармонічному мінорі.

2.11 Збільшений тризвук у мажорі та мінорі

2.12 Тризвуки на ступенях натурального мажору.

Контрольні завдання.

2.13 Тризвуки на ступенях натурального і гармонічного мінору.

Контрольні завдання.

2.14 Тризвуки на ступенях хроматичного звукоряду.

Контрольні завдання.

2.15 Пентатоніка.

2.16 Вміння задати тональність за допомогою камертону.

2.17 Гармонічні послідовності тризвуків.

2.18 Гами фригійського і локрійського ладів.

2.19 Мелодії для запису та інтонування.