Цивільний захист і безпека життєдіяльності

Мінна безпека

Після масованих обстрілів містяни знаходять вибухонебезпечні предмети та нерозірвані снаряди. Тож варто ще раз поговорити з дітьми про мінну безпеку. 

1. Не брати в руки знайдені предмети

Це може бути іграшка, мобільний телефон, ручка - начиненими вибухівкою можуть виявитися різноманітні предмети. Протипіхотні

міни-«метелики» також можуть зацікавити малечу — незвичної форми корпус, виготовлений з пластику і може бути різних кольорів. Потрібно пояснити дитині, що небезпечною може бути будь-яка знахідка. Як би не було цікаво, її не можна підбирати, адже шкода для здоров’я і навіть життя дуже серйозна.

2. Оминати снаряди, які не розірвались

Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Те, що здається частиною, уламком — також може містити заряд і бути небезпечним. Не можна підбирати такі «трофеї».

3. Не експериментувати з боєприпасами

Зазвичай, коли дорослі знаходять серійні міни, снаряди, гранати, то негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Натомість дітей природна цікавість спонукає до небезпечних експериментів. Вони можуть підкладати боєприпаси в багаття, випробовувати їх на міцність ударами, намагатися розібрати. Важливо пояснити наслідки таких дій.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

-  наближатися до предмета;

-  пересувати його або брати до рук;

-  розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

-  розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

-  приносити предмет додому.   

4. Остерігатись бездоглядних речей

Вибухівку можуть помістити у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишити в багатолюдних місцях. У такому разі важко

відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Тому бездоглядні предмети в транспорті, дворі, магазині вимагають особливої уваги. Дітям до них не слід наближатись, потрібно повідомити дорослих, які передадуть інформацію поліції.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Пам'ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета

Порівняння мін зі знайомими предметами. Матеріали, що допоможуть пояснити дитині, що таке міни та як варто з ними поводитись   

Мультфільми про мінну безпеку Історії з життя хлопчика Сашка та його кота Шкоди, які завдяки знанням правил мінної безпеки уникають всіх пасток підступних мін 

ЮНІСЕФ спільно з МОН та ДСНС України створив окремий сайт для дітей «Суперкоманда проти мін». На цьому сайті діти мають змогу в ігровій формі дізнатися, які є міни, де вони можуть бути, як поводитися безпечно, виявивши підозрілий предмет. 

Підвищення обізнаності здобувачів освіти щодо безпеки в зимовий період

Нормативні документи з питань запобігання всім видам дитячого травматизму

Наказ Про підсумки підготовки з питань цивільного захисту у 2024 році, основні завдання на 2025 рік

Наказ Про підготовку та проведення Тижня Безпеки та Дня цивільного захисту у закладі освіти

План проведення Тижня Безпеки та Дня цивільного захисту у закладі освіти

Наказ Про проведення тижня БЖД у закладі освіти

Матеріали до Тижня БЖД 

Правила безпеки на дорозі

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДОРОГОЮ ДО ШКОЛИ 

Пам'ятка про правила поводження учнів у разі загрози пожежі

Правила катання на роликах, самокатах і скейтбордах

Пам'ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета

Правила поведінки в зонах бойових дій

План дій учасників навчально-виховного процесу в надзвичайних ситуаціях

Алгоритм дій при виникненні надзвичайних ситуацій

Порядок дій керівників та працівників при виникненні надзвичайних ситуацій, які характерні для конкретного об’єкта освіти, а також при несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях

Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі

Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури і т.п.) повинен:
— негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в пожежнорятувальну службу (при цьому необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а також повідомити своє прізвище);

вжити по можливості заходів по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню матеріальних цінностей.

Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки, після прибуття до місця пожежі повинні:

1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.

2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.

3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння, добровільну пожежну дружину.

4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби.

5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не беруть участь в гасінні пожежі.

6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.

7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.

ДІЇ У НАТОВПІ:

Досвід ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф засвідчує, що паніка – це результат необізнаності, низької підготовки людей до дій у надзвичайних ситуаціях, відсутність психологічного загартування.
        Щоб попередити паніку, необхідно з самого початку надавати правдиву інформацію про надзвичайну ситуацію, про рятувальні роботи та ліквідацію наслідків лиха. Активно залучати людей до ліквідації аварії чи стихійного лиха, щоб усі відчували себе причетними до важливих подій.
        Якщо паніка виникла, необхідно приймати термінові і невідкладні дії для її подолання, тут важлива кожна хвилина.
        Невідкладні дії для подолання паніки:        

слід відволікти, хай на короткий термін, увагу людей від джерела страху або збудника паніки;        

дати постраждалим можливість хоч на мить забути про страх;        

у цю хвилину необхідно переключити увагу з дій панікера на людину мислячу, холоднокровну, носія спокою та розважливості;        

у такій ситуації необхідні владні й голосні команди, чіткі, обгрунтовані розпорядження;        

як тільки паніка спаде – у людей виникає підвищена активність. Її слід зразу використати, залучивши всіх до рятувальних або ліквідаційних робіт.

        При охопленні панікою значної кількості постраждалих необхідно об’єднати людей у менші групи. Дуже важливим є особистий приклад поведінки лідера, керівника групи: грамотні розпорядження, достовірне викладення фактів, підтримання порядку, особисті приклади мужності та гуманності.

Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових пристроїв

Для керівництва

1. Керівнику при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на території об’єкта необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за телефонами:

— чергового УСБУ в Сумській області – 200-000;

— чергового ГУМВСУ в Сумській області – 200-000 або 102.

2. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:

— час виявлення підозрілого предмета;

— точне визначення його місце перебування;

— відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода тощо).

3. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню присутність на момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.

4. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися, не розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої знахідки.

5. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних підрозділів. Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета.

6. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото підозрілої знахідки — оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну відстань від нього.

7. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу, води й електрики.

8. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до прибуття представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців – вибухотехніків і обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.

9. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або проїзду до підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.

10. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з заявником та очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.

11. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і старшого представника від правоохоронних органів.

12. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі терористичні прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.

Дії у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

• не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;

• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;

• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;

• використайте будь-яку можливість для порятунку;

• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;

• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

Дії під час перестрілки:

• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж лягте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;

• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;

• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

 Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:

• подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;

• намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);

• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;

• напишіть заяву керівнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;

• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри.

 Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

• знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;

• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;

• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;

• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;

• стояти чи перебігати під обстрілом;

• конфліктувати з озброєними людьми;

• носити армійську форму або камуфльований одяг;

• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

3. намагатися розряджати і розбирати;

4. виготовляти різні предмети;

5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».

ЗАХИСНІ СПОРУДИ

        До захисних споруд цивільного захисту належать:
        сховище - герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів (укриттю підлягають працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, персонал атомних електростанцій, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я);
        протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості (укриваються працівники суб'єктів господарювання, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань, населення міст, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань);
        швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час в особливий період (укривається населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації в безпечне місце).
        Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
        Споруда подвійного призначення - це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
        Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
        Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд захисних споруд.
        Утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
        Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

УВАГА! ЕВАКУАЦІЯ!

        Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.

        Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об'єктовому рівні.
        Види евакуації: обов'язкова; загальна або часткова; тимчасова або безповоротна.
        Рішення про проведення евакуації приймають:        

на державному рівні - Кабінет Міністрів України;        

на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; на місцевому рівні - районні, районні в містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;        

на об'єктовому рівні - керівники суб'єктів господарювання.
        Обов'язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:        

аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;        

катастрофічного затоплення місцевості;        

масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;        

збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).
        Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:   можливого радіоактивного та хімічного забруднення;       катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.
        Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров'я в разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб.
        ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

Інформаційні матеріали з мінної безпеки Обережно, міни!