Інклюзивна освіта

Шановні батькі, якщо Ви спостерігаєте у поведінці дитини моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, імпульсивний, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій. Ви бачите особливості в розвитку соціальної взаємодії з оточуючими, відсутність бажання контакту з рідними та однолітками. Якщо у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів, проявляється агресія. Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу або садочок, то це можуть бути прояви певних розладів. Для того, щоб допомогти своїй дитині впоратися з вище перерахованими труднощами Ви можете звернутися до ІРЦ свого району і пройти комплексну оцінку розвитку (КОР) дитини.

Після цього Ви звертаєтеся до закладу освіти, пишете заяву та додаєте до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини.

Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в закладі. Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.

Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр м.Бахмут"

Що таке інклюзія

Інклюзія (inclusif) це можливість дітям з особливими освітніми потребами розвивати свої навички, здобувати освіту, ставати членами суспільства, тобто бути включеними до соціальної діяльності.

Головне філософське положення інклюзивного навчання це принцип включення, за яким дитина із особливими освітніми потребами реалізовує своє право на освіту в середовищі навчального колективу, позитивний вплив якого сприяє, з одного боку, повноцінному набуттю знань, умінь і навичок, з іншого допомагає соціалізації та згладжуванню комплексів і симптомів відокремленості, неповноцінності та відірваності від життєвого середовища. Оскільки соціалізація дітей відбувається у закладах освіти, створюються спеціальні умови для дітей з ООП, щоб їхні соціальні навички розвивалися одночасно з їхніми однолітками.

У грудні 2009 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров'я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов'язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей.

5 липня 2017 року Президент України підписав ухвалений 23 травня цього ж року Закон Про внесення змін до Закону України Про освіту щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Згідно законодавства Інклюзивне навчання це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання має на увазі створення адаптованих програм та навчальних методик, враховуючи особливі потреби дітей з порушеннями розвитку (розумового, фізичного чи психоемоційного). Таким чином, кожна дитина стає частиною суспільства, може зробити свій внесок, отримує спілкування та допомогу.

Інклюзивне навчання формується на таких принципах:

Досягнення та здібності людини не впливають на її цінність.
Кожен має здатність відчувати та мислити.
Кожен має право спілкуватися та бути почутим.
Люди потребують один одного.
Справжня освіта складає основу живої комунікації.
Кожен потребує дружби з ровесниками та їхньої підтримки.
Досягнення прогресу навчання можливе, розвиваючи те, на що людина здатна, а не те, на що нездатна.
Різносторонній розвиток здатний посилювати всі сфери життя.

Інклюзивне навчання сприяє соціалізації особистості спілкуючись з однолітками в інклюзивному середовищі, діти з обмеженими можливостями показують кращі результати соціальної взаємодії. Вони почуваються себе частиною суспільства: заводять друзів серед однолітків, переймають суспільні моделі поведінки. Звичайні діти, працюючи з дітьми з ООП, навчаються приймати їх, товаришувати з ними. Так підростаюче покоління стає толерантним і формується толерантне суспільство.

Корекційно-розвивальні заняття

Для дітей, які мають висновок ІРЦ проводяться корекційно-розвиткові заняття, (надалі КРЗ). КРЗ спрямовуються на корекцію та розвиток пізнавальної сфери (відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, мислення і, передусім, вищих форм її організації); мовлення, його комунікативної та регулювальної функції; навчально-практичної діяльності (навичок самообслуговування, загально навчальних та загально трудових умінь); емоційно-вольової сфери особистості.

Заняття проводяться вчителем-дефектологом, вчителем-логопедом, психологом і регламентуються окремим розкладом, який складається спеціалістом і узгоджується з батьками дитини. Для кращого виконання поставлених цілей і задач ці заняття повинні мати системний та комплексний характер, що в кінцевому результаті сприятиме виправленню порушень розвитку дитини та успішній її адаптації в соціумі. Ефективність такої роботи значною мірою залежить не лише від знань, умінь і бажання педагогів допомогти дитині, а й від того, наскільки батьки готові співпрацювати з фахівцями ІРЦ.

ЯКІ СПЕЦІАЛІСТИ НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ В ІРЦ?

Практичний психолог:

проводить оцінку когнітивної сфери (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприймання, пам’ять, мислення, уява, увага);
визначає рівень труднощів дітей з ООП;
проводить оцінку емоційно-вольової сфери;
розробляє рекомендації щодо корекції виявлених труднощів;
проводить корекційно-розвиткову роботу;
надає консультації батькам та педагогам.
бере участь у складі команди супроводу.

У своїй роботі психолог застосовує методи арт-терапії, ігрову, пісочну терапію, методи виховної бесіди, формат активного діалогу. Заняття можуть бути індивідуальними та груповими, залежно від того, що потрібно дитині на певному етапі розвитку. Робота з дітьми проходить у невимушеній та ігровій формі.

Вчитель-дефектолог:

визначає рівень труднощів дітей з ООП;
проводить сенсорний розвиток;
формує уявлення про оточуючий світ;
формує навички орієнтування у просторі і часі;
навчає грі та проводить ігрокорекцію;
формує елементарні математичні уявлення - для дітей дошкільного віку; логіко-математичний розвиток – для дітей шкільного віку;
формує навички соціально-побутового орієнтування, гігієни, самообслуговування;
бере участь у складі команди супроводу.

Вчитель-логопед:

проводить оцінку мовленнєвого розвитку;
визначає рівень труднощів дітей з ООП;
розробляє рекомендації щодо корекції виявлених труднощів;
проводить корекційно-розвиткові заняття з дітьми ,які знаходяться на педагогічному патронажі;
надає консультації батькам та педагогам;
бере участь у складі команди супроводу.

Своєчасне подолання мовленнєвих порушень надає дитині впевненості у власних силах, сприяє розвитку іі пізнавальних здібностей.