В умовах війни маємо особливо дбати про дитячу психіку. Неважливо, що саме пережила дитина: евакуацію, постріли чи звуки сирен — усе це для неї може стати травматичним досвідом. Дистанційне навчання чи новий колектив — речі, які раніше здавалися нормою, зараз мають неабиякий вплив.
За словами психотерапевтки Вікторії Горбунової, фахівці умовно ділять такий досвіт на дві категорії — на травми з великої «Т» і травми з малої «т». Одні здаються більш серйозними, інші — простішими. Але усі можуть відбиватися на майбутньому людини. Коли вже роки потому вона згадуватиме ті чи інші події дитинства, мозок може повертати відчуття тіла та настрій з конкретної ситуації
«Все норм» — найпростіший спосіб уникнути неприємної розмови. Бо ж раптом ми когось образимо чи здамося надто вразливими. Та чи справді це «норм»?
Фактично ми наполягаємо на тому, що все добре, хоча знаємо, що це не так. Тож а) даємо оточуючим зрозуміти, що певна поведінка є прийнятною; б) вкотре знецінюємо себе та свої емоції; в) робимо це знову й знову. Здається, геть не норм
Коли відчуваєте, що вам некомфортно, коли вас ображають чи знецінюють ваші переживання, не ховайтеся за звичною фразою — поясніть людині, чому та чи інша ситуація для вас неприйнятна. Бути чесним одне з одним і вимагати взаємоповаги — здається, це норм
«Увага! Повітряна тривога!» Раптовий звук сирени щоразу змушує здригатися. Здавалося б, ми вже знаємо, що це, і як треба діяти, але ніби підвисаємо і нічого не можемо з собою зробити — ці кілька секунд треба пережити. Для дітей все значно складніше.
За словами педіатрині Юлії Крушельницької, у малюків все частіше проявляється страх раптової небезпеки — шуму, вибухів, сирени. Зустрічаються випадки, коли діти ховаються під ліжко чи у шафу. Як зарадити в такій ситуації?
Важливо пам’ятати, що діти дуже емпатичні, вони вбирають емоції та поводяться так само, як батьки. Тож аби знизити рівень тривоги у дитини:
навчіться зберігати спокій;
уникайте психологічних напружень у родині;
сформуйте для дитини особисту навичку заміни.
Вправи на усвідомленість – чудовий інструмент для боротьби зі стресом та його наслідками, адже їх можна використовувати де б ви не були. Ба більше, їх можна вигадувати – новій й нові, що б вас не оточувало. Головне — навчитися перемикати увагу.
Давайте пригадаємо, навіщо взагалі тренувати усвідомленість.
Коли емоції б’ють через край, наші лобові частки мозку вперто відмовляються працювати. Через це нам важко зосередитися, ми гальмуємо, пропускаємо повз вуха слова оточуючих, а думки носяться в голові, мов шалені, але геть там не затримуються. Згодом вмикається режим «автопілот» і ми просто існуємо.
Повертаючи свідомість і тіло назад у момент тут-і-зараз, ми даємо мозку простір для заспокоєння та концентрації. Спробуйте цю вправу просто під час прогулянки парком.
Депресія — це не сум, не пригніченість, не журба. Це не настрій чи стан. Це розлад, який отримав безліч «синонімів» через хибні уявлення про ментальне здоров’я.
Ми ніколи не знаємо, через що насправді проходить людина, тож маємо поважати одне одного.
Якщо ви помічаєте симптоми депресії у себе чи близької людини, не ігноруйте їх. Зверніться до фахівця. Діагностувати розлад і призначити лікування може тільки кваліфікований лікар.
У період стресових подій зважайте на те, що здатність дитини навчатися може знижуватися: вона може гірше сприймати та запам’ятовувати нову інформацію, бути більш емоційною, менш зібраною та уважною.
Дитина може повноцінно навчатися, лише коли їй безпечно і у неї є можливість відпочивати. Дайте їй цю можливість — не сваріть її за гірші оцінки чи помилки, не напосідайте зі шкільними завданнями та не навантажуйте дитину понад її можливості.
Вільний час для спілкування, творчості, гри є необхідним, і мова не про гуртки, додає дитяча психологиня від UNICEF Ukraine Світлана Ройз. Якщо дитина стомлена, гуртки можна пропустити.
У жодному разі не намагайтеся «розворушити» дитину відчуттям сорому чи провини. Не порівнюйте з іншими дітьми чи собою, адже ваш досвід був інакшим.
Не сприймайте успіхи чи невдачі дитини як оцінку ваших батьківських здібностей. Пам’ятайте, що для неї ви — найкращі батьки.
В умовах тривалого стресу і дорослим, і дітям властиве когнітивне виснаження — стан «психічної втоми», коли розумової роботи і відповідальності забагато, а відпочинку, сну та можливості розслабитися бракує.
Психологиня Світлана Ройз розповіла, які наслідки має когнітивне виснаження, і як вберегти від нього себе та дитину
І дітям, і дорослим важливі похвала та підтримка. Але від звичайного «молодець» може розвинутися певна залежність, або з часом дитина сприйматиме цю похвалу як нещиру.
Зібрали кілька правил, які допоможуть підтримати та заохотити дитину.
Тримайте також кілька ідей, чим замінити слово «молодець»:
Круто!
Супер!
Дай п'ять!
Гарна робота!
Ти так старався і у тебе все вийшло
Я знала, що ти впораєшся
Це було непросто, але ти впоралася
Ти так швидко вчишся
Ти все врахувала!
Так тримати!
Ти все зробив майстерно
Сердечно радий за тебе
Я завжди вірю в тебе
Людей із наслідками важких травм та інвалідністю ми зустрічаємо ледь не щодня. Це складна тема для розмови з дитиною, і нам, можливо, хотілося б її уникнути, але говорити про це важливо. По-перше, щоби підготувати дитину до такої зустрічі (її може налякати те, чого вона не розуміє); по-друге, аби проявити повагу.
Дібрати правильні слова допоможе дитяча психологиня Світлана Ройз.
Ваша самоцінність не залежить від думки інших. А соромитися свого «Я» через можливість комусь не сподобатися – не має сенсу. Навіть якщо всі довкола кажуть «не виділяйся». Навіть якщо ці слова лунають із вуст рідних. Не всі установки від батьків та родичів, що закладаються нам із дитинства, є правильними.
У будь-якій ситуації – насамперед прислухайтеся до себе та власних потреб.
Періоди темряви через можливі відключення електроенергії буде легше пережити, якщо підготуватися до них заздалегідь. Окрім речей першої необхідності — ліхтариків, батарейок, теплого одягу — варто подбати про те, як допомогти дітям здолати тривожність та зробити час без світла комфортним і затишним, наскільки це можливо
Страх темряви — це, з одного боку, віковий страх у дітей, з іншого — один із наслідків тривалого стресу. У темряві ми втрачаємо відчуття кордонів, тіла та орієнтацію в просторі. Будьте обережні з доторками до дитини. Перше, що необхідно зробити, — дати відчуття простору: «Стіни тут, стеля ось там».
Контроль повертає відчуття впевненості. Домовтеся з дитино, за що вона буде відповідати — вмикати ліхтарик, дбати про свою іграшку чи улюбленця. А щоб відволікти дитину, запропонуйте пограти в ігри. Гра — найпростіший спосіб трансформувати напругу.
У партнерстві з UNICEF Ukraine
Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає
Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють).
Як і чому виникає ця гра нашого розуму, пояснює психологиня UNICEF Ukraine Надія Браницька.
Початок нового року — час обіцянок собі. Пообіцяйте піклуватися про ментальне здоров’я — своє та близьких А якщо не знаєте, з чого почати, ось кілька порад. Завжди можна почати з простого.
Коли рідні чи близькі нам люди йдуть на фронт, це випробування і подвійний стрес для всієї родини. Та ще складніше дати собі раду з цим малечі, яка не має відповідей на безліч запитань і сприймає реальність дещо інакше.
Сьогодні тисячі українських дітей чекають з фронту дідуся, брата, маму чи тата, а дехто і обох батьків. В цей період малеча особливо вразлива і як ніколи потребує підтримки.
Психологи Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" радять за можливості не розривати зв’язок дитини з близькою людиною, висловлюватися обережно, але бути щирими, а ще — не забувати про активності, які допоможуть пережити тривогу і смуток
Тривожність і відчуття напруги в тілі — основні наслідки тривалого стресу, згідно з останнім дослідженням Gradus Research за жовтень 2023 року. Ці симптоми — вагома причина звернутися до спеціаліста або свого сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP і тепер може надавати підтримку з ментального здоров’я.
Якщо ваш сімейний лікар ще не проходив навчання за програмою mhGAP, ви все одно можете до нього звернутися та попросити знайти в системі фахівця, який зможе допомогти.
Якщо ж у вас немає сімейного лікаря, ви можете знайти його у своєму регіоні просто зараз:
скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ
або зателефонуйте 16-77
Підступні ворожі обстріли несуть не лише руйнування та загрозу фізичному здоров’ю, а й сильний стрес, здатний змінювати життя людей, які опинилися в епіцентрі лиха. Щоразу у новинах ми чуємо про потерпілих, які зазнали гострої реакції на стрес.
Особистість людини, її самооцінка, світогляд формуються з дитинства. Неабияку роль у цьому відіграють стосунки з батьками чи опікунами, які є авторитетом, джерелом любові та безпеки (або ж принаймні мають бути).
На жаль, так є не завжди, і через роки ми можемо почути спогади знайомих про нездорові або ж «токсичні» стосунки.
Токсичними називають стосунки, що «отруюють» — завдають болю на емоційному чи фізичному рівні, а також формують страхи та комплекси, які можуть позначатися навіть на житті вже дорослої людини.
Тотальний контроль, надмірна критика, ігнорування кордонів, приниження, засудження прояву емоцій, звинувачення у бідах родини — приклади «токсичності», яка не завжди проривається назовні свідомо. Часто позиція «ще скажеш мені "дякую"» є наслідком схожого травматичного досвіду у батьків.
Дитині важко проаналізувати таку проблему, до того ж вона повністю залежить від батьків — доросла ж людина може приймати рішення самостійно. Якщо ви мали такий досвід і відчуваєте його наслідки, розкажіть про це спеціалісту. Він допоможе пропрацювати образу чи почуття провини, підкаже, як оминути стежку «токсичних» стосунків із партнером та власними дітьми
Якщо ваш стан змінився, скажімо, кудись поділася звична активність, погіршилися сон чи апетит, а від мотивації досягати цілей не лишилося і сліду, — це може бути сигналом, що вашій менталочці необхідна підтримка
Зверніть увагу на підказки організму і довірте свій ментальний стан тому, до кого вже звикли – сімейному лікарю.
Навчання за програмою ВООЗ mhGAP, яке наразі проходять медики, зокрема й сімейні лікарі, дозволяє їм виявляти проблеми з ментальним здоров'ям та надавати підтримку. Пам’ятаймо, що «сімейний» не замінить психолога, психотерапевта чи психіатра, але зможе проконсультувати або ж перенаправити до вузького спеціаліста.
Аби знайти лікаря з відповідною підготовкою у своєму регіоні, скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ або зателефонуйте до контакт-центру — 16-77.
Щойно стає відомо про постраждалих через ворожі обстріли, на допомогу поспішають рятувальники, медики, а також психологи, готові надати допомогу тим, хто зазнав гострої реакції на стрес.
Якщо ви прагнете допомогти постраждалому і бачите поруч спеціаліста — кличте на допомогу. Якщо ж саме в цю мить психолога поруч немає, а людина впадає в ступор, плаче, тремтить чи втрачає самоконтроль — знадобляться базові знання першої психологічної допомоги.
Певні прояви гострої реакції на стрес потребують чітких дій. Згадуємо сьогодні, як можна допомогти людині до прибуття спеціаліста.
Пам’ятаймо, що батьки дітей з інвалідністю не потребують особливого ставлення чи специфічного спілкування. Вони такі ж батьки, як усі інші.
Будьмо добрішими, чуйнішими, відкриваймося до спілкування та навчаймося одне в одного бути сучасними мамами й татами. Прийняття кожного таким, який він є, лиш допоможе розвіяти хибні уявлення про дітей з інвалідністю та їхніх батьків.
Не журіть себе, якщо ввечері ви й не помітили, як проміняли фільм чи книгу на вірусні ролики у мережі. Часом такий контент відволікає, заспокоює, інколи навіть мотивує.
Навʼязливі думки про щось погане чи обтяжливі спогади — теж привід звернутися до спеціаліста або сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Особливо, якщо вони виснажують уже тривалий час.
Разом ви зможете з'ясувати, чому тривожні думки виникають, чому не йдуть і як їх позбутися. А за необхідності лікар знайде у базі вузького фахівця.
Також ділимося простою технікою «Сейф», яка може допомогти переключитися. Знайдіть тихе місце, закрийте очі та скористайтеся найнадійнішим сховищем у світі
Турбота про ментальне здоровʼя — це не тільки про психологів і терапію, це й про любов до себе та час для себе. Ми звикли відкладати це на міфічне «потім», але ще не пізно позбутися поганої звички
Буває, зустрічаємо військових або дізнаємося, що перед нами ветеран чи ветеранка, зринає думка — як подякувати людині за службу так, щоб не бути навʼязливим, не бовкнути зайвого, не образити?
Дякувати можна й треба. Та насамперед важливо пам’ятати про особисті кордони людини, особливості її характеру та проявляти повагу.
Ми можемо очікувати, що з приходом весни усе “розквітне”: не тільки на вулиці, але й настрій. Але може статися навпаки: відомо, що організм людей по-різному адаптується до змін погоди. І прихід нового сезону дійсно впливає на наше ментальне здоров’я. Тому, навіть якщо сонце вже б’є променями в вікно, бути не в доброму гуморі навесні – нормально.
І пам’ятай (в будь-який сезон): ми не можемо зупинити планету, скасувати зміну пір року та інші речі, що нам не під силу. Але можемо взяти відповідальність за своє ментальне здоров’я та подбати про нього
Дай знати близькій людині, що можна не відповідати стандартними «добре», «норм», «ок». Бо ти поруч, можеш та хочеш — вислухати, підтримати, допомогти
Не соромся детально запитати, як минув день, чи поцікавитися почуттями. Такі запитання налаштовують на глибшу відповідь. Може, і на відверту розмову.
Адже інколи нам усім потрібно більше ніж просто люб’язності. Інколи добре знати, що поруч є хтось, кому можна довіритися
Слова — це найпростіший спосіб підтримати людину, адже це «інструмент», який майже завжди з нами. Але разом з тим, він може бути і небезпечним. Адже навіть коли ми хочемо підтримати когось, ми не завжди знаємо як це зробити правильно і що саме сказати. Невдало підібраними словами можна поранити. Тому ми підготували підказки, які слова можна сказати людині, щоб у них вона почула «мене люблять», «про мене дбають», «я маю значення»
Від слова до діла далека дорога. Але афірмації дійсно працюють. Пояснюємо, коли та як
Сила слова допомагає подолати стрес, почуватися краще і вчитися мислити позитивно. Спробуєте?
Навіть якщо наразі не знаєте, що собі сказати, ми зібрали фрази-мотиватори, які стануть в нагоді. Їх можна говорити собі біля дзеркала зранку, шепотіти у складний момент, подумки повторювати під час прогулянки та періодично нагадувати дітям
Головне — пам’ятайте, щоб позитивні фрази почали працювати, їх потрібно активувати — тобто підкріплювати власними діями
Підтримуй дитину словами і вона знайде в тобі надійного друга. А навчиш її підтримувати себе, вона стане собі надійним другом на усе життя
Почни з влучних фраз, які будуть зрозумілі малечі, асоціюються з певними позитивними образами та дають простір для власної інтерпретації.
До прикладу, це можуть бути слова героїв з мультфільмів. Назбирали їх трохи в каруселі
Хвилинка повернення до себе. Ділимося з тобою легенькою, але дієвою вправою, щоб відновити зв’язок зі своїм тілом. А ще — навчитися помічати усі відчуття та приймати їх.
Зберігай собі, щоб не загубити Та спробуй просканувати тіло, коли перебуваєш у стані спокою. На випадок тривоги чи паніки, ти уже знатимеш, як правильно застосовувати вправу
Спробуєш?
Публікувати чи не публікувати відео з відпочинку А фото сніданку, одразу після нічного обстрілу
Добре, якщо ти ставиш собі ці запитання. І ось чому: наша відкритість у соцмережах під час війни має значення більше, ніж будь-коли. Часто вона може бути корисною та опорною для інших.
«Просто розслабся та не хвилюйся так!»
Ці слова точно не допоможуть тобі заспокоїтися, коли підкрадається сезон іспитів.
Краще скористайся базовими порадами для турботи про себе з нашої каруселі.
Перевірено: прості речі працюють найефективніше
Постійно переймаючись і годинами сперечаючись про переїзд, ти можеш тільки погіршити свій моральний стан і стосунки з близькими людьми, що перебувають поблизу лінії бойових дій.
Про те, як налагодити спілкування і підтримати їх (та не нашкодити собі)
Сформулювали слова, якими ти можеш поділитися, коли немає ресурсу навіть проговорити його відсутність.
Турбота про себе — це і визнання своїх потреб, і пошук допомоги у форматі, який працюватиме для тебе. Й іноді нам потрібна така підтримка, яку не можна отримати з екрана пристрою.
Звертайся за перевіреною психологічною підтримкою офлайн. Локації та простори у різних регіонах поширюємо нижче.
ГО «Gen.Ukrainian» Gen.Ukrainian
Оздоровчий табір для дітей, які постраждали від війни. Психологічна реабілітація, робота з батьками та опікунами.
Локація: Україна.
ГО «Фонд Маша» https://www.instagram.com/masha.foundation/
Для жінок та дітей.
Локація: Київ.
«Коло сім’ї» — центр здоров'я та розвитку Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"
Для дітей, молоді, майбутніх батьків, вагітних.
Локації: Львів, Київ.
Коаліція ветеранських просторів Коаліція ветеранських просторів
Об’єднання 26 ветеранської організації з різних куточків України.
Локації: Миколаїв, Рівне, Львів, Київ, Суми, Вінниця, Хмільник, Житомир, Хмельницький та інші
«Лісова поляна» — Центр психічного здоров'я та реабілітації МОЗ України Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України
Для ветеранів та ветеранок, людей, які пережили полон і тортури.
Локація: Київ.
Центри допомоги врятованим https://www.help-platform.in.ua/#help
Комплексна соціально-психологічна підтримка для людей, які виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, місцевих мешканців.
Локації: Київ, Запоріжжя, Дніпро, Львів, Чернівці, Мукачево, Херсон, Харків, Полтава, Одеса, Кропивницький, Суми.
Project HOPE Project HOPE
Безплатна психологічна та психосоціальна допомога ВПО та місцевим громадам.
Локація: Львів.
БФ «Право на захист» Право на захист
Безплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога мешканцям шелтерів та місць компактного проживання ВПО та постраждалих від воєнних дій.
Локації: Київ та Київська обл., Запорізька обл., Дніпропетровська обл., Одеська обл., Полтавська обл., Сумська обл., Харківська обл., Херсонська обл., Чернівецька обл., Чернігівська обл.
Місяць обізнаності про психічне здоров’я закінчується, а турбота про себе — ні.
Бо навіть без нагадувань з календаря важливо пам'ятати про себе, свої почуття та емоції. Та піклуватися про себе щодня — кожен день вартий того, щоби ми були добрими до себе
А у часи, коли зовсім складно подбати про себе, можна звернутися за онлайн-підтримкою. Ділимося перевіреними ресурсами:
Платформа допомоги врятованим https://www.help-platform.in.ua
Онлайн-майданчик, на якому зібрані контакти ключових сервісів підтримки постраждалих від різних видів насильства в умовах війни.
Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців, громадський рух «Жіноча сила» Громадський рух «Жіноча Сила України»
Безплатні телефонні консультації для військових та їхніх рідних та групи підтримки для дружин, коханих та матерів військовослужбовців.
BetterMe: Mental Health https://apps.apple.com/.../betterme.../id1363010081...
Навчальний курс з навичками самодопомоги при стресі — у мобільному застосунку.
БО «Об'єднання підлітків та молоді Teenergizer» Teenergizer
Безплатні психологічні онлайн-консультації для підлітків.
БФ «Центр здоров'я та розвитку “Коло сім'ї”» Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"
Допомога психічному здоров’ю дітей, молоді, дорослих та людей літнього віку.
БФ «Майнді» Mindy Mindyfoundation
Психологічна допомога постраждалим від війни.
БФ «Ветеран хаб++» Veteran Hub
Онлайн-ресурс психоедукаційних матеріалів для ветеранів, захисників та їхніх близьких від фахівців «Це ОК».
«Поруч» https://poruch.me
Проєкт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) із психологічної підтримки для підлітків, вчителів та батьків
«Розкажи мені» https://tellme.com.ua
Інтернет-платформа психологічної допомоги.
krisenchat Ukrainian https://krisenchat.de/uk/ukraine?chat=true
Консультації з психологом незалежно від перебування, життєвої ситуації та масштабу проблеми (чат-спілкування).
«НЕ ДРІБНИЦІ» https://www.notrivia.com.ua
Сайт, де зібрані картки-гайди, які розкривають питання, що турбують підлітків, допомагають розібратися з проблемами в стосунках і переживаннями, які загострила війна.
ГО «Дівчата» ГО Дівчата
Психологічна та психотерапевтична допомога постраждалим від насильства дітям, підліткам, жінкам, чоловікам та їхнім родинам.
Brave & Save Platform https://www.instagram.com/brave.safe.platform/
Сервіс з надання психосоціальної підтримки постраждалим від гендерно зумовленого насильства внаслідок воєнних дій та ВПО.
WOMAN AND WAR Charity Foundation Womensupportua
Безплатна психологічна онлайн-підтримка жінкам і дітям.
БФ «Сильні» Сильні
Безплатна психологічна, юридична та медична допомога людям, які пережили сексуальне насильство після початку повномасштабного вторгнення.
ГО «Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний Вибір”» Вільний Вибір
Безплатна психологічна допомога ветеранам та ветеранкам, військовослужбовцям та членам їхніх родин.
БФ «Світ Українцям» БФ Світ Українцям
Безплатна психологічна допомога (індивідуальна та групова) людям, що постраждали від російської військової агресії.
«База» База
Мобільний застосунок психологічної підтримки для ветеранів та ветеранок.
БФ «Право на захист» Право на захист
Безплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога ВПО та постраждалим від воєнних дій в Україні.
«Свідок» Svidok - Voices of the War in Ukraine
Соціальна платформа спогадів, де люди анонімно описують свій досвід життя під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Безоплатна правнича допомога Безоплатна правнича допомога
Безплатні консультації та роз’яснення юристів з усіх правових питань.
Чат-бот «Друг» https://t.me/friend_first_aid_bot
Інноваційний проєкт, створений спеціалістами у сфері ментального здоров’я на основі доказових методів.
Гейт можна багато і довго обговорювати, але ми не будемо
Просто нагадаємо:
часто негативні коментарі та відгуки — від банального незнання. Інші люди можуть неправильно трактувати твої дії чи припускати неправдиві судження про тебе;
гейтери не намагаються справедливо оцінити твої дії. А їхні негативні судження нічого не говорять про тебе. Навіть найкращі експерти отримують негативні коментарі;
іноді гейтери просто заздрять. Їх може дратувати, що ти витрачаєш час, енергію та зусилля на здійснення їхніх мрій.
Найкращий спосіб захистити себе від гейту — не відповідати. Але й не варто вдавати, що негативні коментарі не зачіпають тебе. У такому випадку спробуй діяти за стратегіями, що у нас в картках
Навчитися обирати себе може бути найскладнішим челенджем усього життя. Але ми тут, щоб допомогти. Чи хоча б, надихнути тебе подумати про себе
Та нагадати, що обирати себе не означає нічого егоїстичного чи егоцентричного. Обирати себе означає поважати власні потреби та межі, бо це важливо для твого ментального здоров'я і добробуту. Це про пошук балансу та гармонії між турботою про себе і взаємодією з іншими
Так, гормон щастя буває різний. Залежно від того, скільки зусиль ми прикладаємо, щоб його отримати його
Терміни «швидкий» та «повільний» дофамін — це умовний спосіб показати, як у різні способи дофамін може впливати на нас негативно і позитивно
«Повільний» дофамін сприяє довготривалому щастю, як-от відчуття досягнення чи радість від омріяної подорожі. Він підтримує наші цінності у житті.
«Швидкий» дофамін виникає від коротких задоволень, я надмірне споживання солодкого чи бездумний перегляд соцмереж. Це дає тимчасову радість і спонукає продовжувати часто деструктивні дії.
А як ти отримуєш дофамін? Дай знати в коментарях
Коли зустрічають за зовнішнім виглядом, то це не початок приказки. Скоріш за все — це лукізм
Лукізм може проявлятися в різних сферах нашого життя. А його вплив є негативним — він штучно формує стандарти краси, яким наче б то треба відповідати.
Просто щоб ще раз уточнити: сльози не є виявом слабкості, а поплакати — це ок
Інколи навіть корисно, щоб звільнити емоції та пережити біль.
Наступного разу коли перепрошуватимеш — зроби паузу і подумай, чи справді є за що?
Це просто перевірити: не проси вибачення, якщо не відчуваєш, що хочеш вибачитися.
Так і запам’ятай — ти людина, а не машина
А люди не створені, щоб бути ідеальними щохвилини — життя складається з невдач, випробувань і зовнішніх обставин. Чи у ньому просто трапляються вечори, коли тобі не хочеться прибирати зі столу після вечері
Важливо лише те, як ми ставимося до себе в ці моменти
Ні, це ми не посилаємо тебе на МРТ
А пропонуємо краще відчути своє тіло під час медитативної практики.
Прості кроки допоможуть зняти напругу, заспокоїтися та відновити зв’язок тіла з розумом. Все, що потрібно — це кілька хвилин у спокійному місці і наша інструкція.
Стресувати — нормально. Але коли стрес стає хронічним і постійним, ми можемо й зовсім перестати помічати його прояви.
Як їх розпізнати? І головне, що можна зробити, щоби підтримати себе та близьких?
Спершу — треба переглянути посібник у нас на сайті. Це докладний гайд, з порадами та ілюстраціями, які навчають базових навичок турботи.
Бо, може універсальних рецептів не існує, але всі перевірені техніки й методики для підтримки близьких та самопідтримки — у ньому
Ти як, тримаєш себе в руках А скільки ще ти так витримаєш
Пропонуємо тобі поставити собі такі запитання, щоб вчасно зробити паузу. Спокійно вдихнути, видихнути. Проаналізувати свій поточний стан і за необхідності — знайти підтримку.
Деякі поширені ознаки емоційного виснаження — в каруселі. Гортай, вони можуть наштовхнути на важливі відповіді
А ти чуєш усе, що хоче сказати тобі близька людина
Можливість бути почутим є чи не найважливішою підтримкою в складні часи. Але просто нагострити вуха недостатньо — ось кілька рекомендацій, як слухати інших, щоби почути головне. Зрозуміти. Дати необхідну підтримку
Ці рекомендації для каруселі з розділу «Етика взаємодії в періоди стресу» «Довідника безбар’єрності». Це гід із толерантної взаємодії, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Перелік нагадувань, щоб завжди обирати себе, можна довго продовжувати… у коментарях
Бери калькулятор: придумали систему підрахунку для оцінки стану ментального здоров’я
Або просто гортай карусель, щоб задуматися на хвилинку про свої дії та їхній вплив на твоє самопочуття. Як знайдеш зв’язок між ними, дай знати в коментарях
Просто нагадуємо, що гніватися — це нормально, особливо в часи війни
Сьогодні багато з нас стикаються з емоціями, які можуть бути важкими. У часи, коли ми живемо в надзвичайно стресових умовах, важливо зрозуміти, що відчувати гнів — це нормально, і його можна приборкати.
Синдром вцілілого і довгострокове відчуття провини можуть мати серйозний вплив на життя і значно його погіршувати.
Тож, якщо ти знайшов у себе його ознаки — приділи увагу своєму стану і спробуй допомогти собі. Або ж звернись за допомогою до фахівців
«Дофамінове меню». Що це та чи можна його їсти? Забігаючи наперед скажемо, що це простий і водночас потужний спосіб турботи про себе.
Коли ти підтримуєш свій емоційний баланс, наповнюючи день приємними моментами, ти стаєш більш стійким до хаосу та стресу навколо. Стійкість — це твоя здатність відновлюватися і зберігати гармонію із собою, а «дофамінове меню» — один з дієвих інструмент на цьому шляху.
Те, як ти подумки себе налаштовуєш, впливає на твій стан, дії та мотивацію. І залишається з тобою.
Це можуть бути слова з любов’ю, слова, які дають сили. Приклади є в каруселі
А ти вмієш відмовляти?
Знаємо, що це буває складно. Тому зібрали цілу карусель рекомендацій, як здобути таку корисну навичку.
Іноді ми не звертаємо уваги на дрібні досягнення, бо вважаємо, що вони неважливі або тимчасові. Нам здається, що лише найбільші з них мають цінність, тому не завжди дозволяємо собі радіти кожній завершеній справі, навіть якщо вона потребувала наших сил.
Це тобі — Тому що кожне твоє зусилля вартує, щоб його помітили.
Гортай карусель і дізнайся, чому кожна маленька перемога має значення і як вона допомагає відчути себе радіснішим та впевненішим у щоденному житті.
Планувати — необхідно, але чи має все бути наперед визначеним?
Часом ми так прив'язуємося до планів і списків завдань, що забуваємо залишати місце для несподіванок
Спонтанність допомагає нам побачити світ ширше, отримати новий досвід і навчитися чути себе та свої бажання, а не тільки те, що «потрібно» чи «правильно» Кожен день несе можливість додати більше радості та справжності у своє життя. Не бійся порушити плани, щоб відчути себе тут і зараз.
Стеж за тим, що кажеш
Бо слова мають силу — лікувати, підтримувати, ранити. Залишають сліди в серцях, думках і життях. І з них починається толерантність.
У День толерантності хочемо нагадати, що кожен і кожна з нас — унікальна людина. А обираючи слова для інших, ми створюємо світ, де бути собою безпечно.
Аби навчитися говорити так, щоб не завдавати болю, гортай карусель
Перевірити, чи правильно ти вживаєш слова щодо інших, завжди можна в «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua/
*довідник створено за ініціативою першої леді Олена Зеленська
Бути успішними й неповторними хочуть майже усі. Але інколи — аж занадто.
У мережі навіть придумали термін для тих, хто постійно драматизує, займається надмірним самолюбуванням та привертає увагу. Про «Синдром головного героя» розповідаємо в каруселі
Та даємо приклади поведінки, яка свідчить про таке «геройство».
Від: «О, ні, це жахлива помилка…» до: «Гм, це ж мій досвід!» — 8 карток у каруселі з нормалізацією невдач
Ти точно не помилишся, якщо збережеш ці нагадування. Адже всяке трапляється, а картки з підтримкою будуть під рукою, коли щось піде не за планом.
Не все те булінг, що нам здається. Є безліч неочевидних форм знущань, принижень, переслідувань, тиску у школі. Розповідаємо про них у каруселі
Щоби нагадати ще раз головне, ефективна протидія булінгу — це постійне проведення превентивної роботи на загальношкільному рівні. Бо це наше завдання — створити безпечне, дружнє до дітей освітнє середовище
Робота зі своїми думками та емоціями схожа на організацію простору всередині себе: треба вирішувати, які речі дуже важливі, а які — ні. Розкладати їх по поличках та стежити, щоби усе було гармонійно.
Тоді поведінка, а з нею і простір навколо може змінитися
Здається, Оксфордський словник не просто так оголосив словом року термін brain rot. За цей варіант проголосували понад 37 тисяч людей.
А чи справді слід хвилюватися за «застій мозку» у сучасному світі й що можна зробити для профілактики — розповідаємо в каруселі
Іноді наші турботи схожі на валізу, яку нам доводиться всюди носити. Вони обтяжують, відбираючи сили та настрій.
Проте існує спосіб ефективно впоратися з ними — виділити спеціальний час для переживань. Це не про уникнення своїх думок чи емоцій, а про вміння керувати ними
Спробуй визначити конкретний час, щоб спокійно обміркувати все, що тебе турбує. Це може бути декілька хвилин увечері перед сном або під час прогулянки.
Приділяючи увагу своїм почуттям, ти даруєш собі підтримку й полегшення, адже кожне з них заслуговує бути почутим
Компліменти Не для тебе
Розповідаємо і як приймати добрі слова, які адресують тобі.
Час наодинці — це не про самотність. А про що, можеш дізнатися у каруселі
Гортай, щоб спробувати чи знову полюбити бути зі собою.
Не лише твої особисті межі мають значення. А й те, як ти встановлюєш їх, тобто кажеш про них своєму оточенню
Ох, немає «страшнішого» судді за самого себе, правда?
Іноді ми надто суворі до себе
А що якщо спробувати зробити навпаки й навіть у найменших складнощах обійняти себе з турботою і підтримкою? Спробуєш?
Зберегти емоційний баланс при відмовах і відмовляннях іншим = зберегти здорові стосунки зі собою та іншими
Це просто, якщо пам’ятати:
сказати «ні» — це не егоїзм, а турбота про власні кордони;
почути «ні» — це не про твою цінність, а про право іншої людини відмовляти.
А що ти частіше робиш: чуєш чи кажеш «ні»?
Привіт, ти як?
Зупинися просто зараз та запитай у себе. Коли усвідомиш свій стан, дивися у каруселі основні ознаки емоційного вигорання — у тебе є схожі чи у когось із близьких?
З таким другом і ворога не треба
Цей вислів якнайкраще описує френемі — людей, які можуть здаватися близькими, але насправді приносять більше болю і переживань, ніж радості.
Скільки років нам не було б, внутрішня дитина завжди з нами.
Хоче уваги, радощів, дивитися мультики до ночі та жити без дорослих турбот.
Як знайти до неї ключик? У каруселі — прості відповіді, що допоможуть відновити цей зв’язок
Коли тебе звинувачують, хоча постраждав/-ла саме ти, це може бути неймовірно болісно.
Це явище має назву віктимблеймінг. Розповідаємо про його причини в каруселі, аби точно знати, з чим ми маємо справу.
А ще обіймаємо. На випадок, якщо через останні новини ти почуваєшся так собі
Чи можемо ми взагалі говорити про здоровий сон в умовах війни? Як адаптувати рекомендації науковців до нашого контексту? Що краще – випити снодійне чи працювати над гігієною сну та пробувати психологічні техніки?
Про все це у новому епізоді подкасту «Простими словами» розповідає Антон Курапов – науковий співробітник «Лабораторії дослідження сну та свідомості» Центру когнітивної нейронауки Зальцбурга, доцент кафедри експериментальної та прикладної психології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Новий епізод подкасту «Простими словами» доступний на платформах:
Apple podcasts https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534
SoundClaud https://soundcloud.com/the_village.../sets/nauka-stijkosti
Spotify https://open.spotify.com/show/0fEZ2xSCZFW3OfMMaeNo1x
Суворі розклади, плани, графіки не для тебе? Вони тобі й не потрібні — проста структура дня допоможе мозку адаптуватися до стресу й непередбачуваності цього світу
Спробуй сприймати рутину не як графік для виконання справ (бо це різне), а як спосіб побути із собою, сфокусуватися, пошукати баланс
Всі ми іноді боїмось, і це нормально. Страх – одна з базових емоцій, що мобілізує сили, коли людина стикається з небезпекою. Але водночас важливо навчитися долати такі ситуації, якщо вони ускладнюють повсякденне життя. На платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я є ґрунтовний матеріал із вправами та порадами, які допоможуть впоратися зі страхом. (https://howareu.com/materials/yak-podolaty-strakh)
Це нормально, що далеко не на кожну ситуацію, яка викликає страх, людина здатна вплинути. До того ж утома чи сильний стрес можуть повернути негативні емоції, які ви начебто вже опанували. Так буває, і не треба засмучуватись. У такі миті важливо нагадати собі, що ви подолали цей страх і зможете зробити це ще раз.
Свій варіант боротьби зі страхом може знайтися не одразу. Треба практикувати різні вправи та за потреби звертатися до фахівців із ментального здоров’я. Вони обов’язково підтримають і допоможуть підібрати ефективні техніки. Докладніше – у матеріалі. (https://howareu.com/materials/yak-podolaty-strakh)
Якщо ти чекаєш, що хтось скаже: «Можна відпочити», ось він — твій знак
Збережи цей допис, щоб нагадувати собі: ти завжди маєш право на паузу, а відпочинок — це необхідність, яка робить тебе щасливішим/-ою.
Знаємо, як це — коли день тягнеться вічність і хочеться лише одного: щоб той просто швидше закінчився.
Але поки він триває, ось тобі трохи тепла та турботи. Вибирай, що тобі потрібно саме зараз, і спробуй запланувати це для себе вже сьогодні. Нехай стає легше.
Самознецінення — як дрібні камінці в черевиках. Начебто нічого страшного, але йти важко.
Зібрали для тебе список найпоширеніших способів, якими ми собі ставимо підніжку, іноді навіть не помічаючи цього
І ми підготували карусель з матеріалами, щоб кожен міг розпізнати цього невидимого монстра. Та навіть дати раду йому, якщо той лізе у наше життя занадто часто і нав’язливо
Без порад «просто розслабся» і токсичного позитиву — усі корисності доступні за посиланням: howareu.com
Люди, які не знімають одяг зі сушки, як тільки він висохне, замовляють доставку їжі і люблять просто полежати
Хочеш, щоб тебе почули? Навчися говорити від свого імені, без образ та звинувачень на адресу співрозмовника
Для таких перемовин є «Я»-повідомлення. Ділимося його формулою в каруселі.
Сімʼя — це перше середовище, де ми вчимося взаємодіяти з іншими. І часто від атмосфери в сім’ї залежить, як ми будуємо стосунки вже в дорослому житті (і із собою теж).
Тому в каруселі пишемо про різні сім’ї, щоб тобі краще розуміти, що з тобою відбувалося і що ти можеш змінити
У дорослому віці у нас є така можливість
Іноді мікротоксичність до себе має невинний вигляд: трохи потерпіти, трохи змовчати, трохи применшити свої потреби…
Але кожна така дія з часом має ефект накопичення і краде у тебе ресурс, позбавляючи спокою і впевненості.
А які маленькі жести ти б хотів/-ла змінити у ставленні до себе?
Подивися страхам в очі в нашій каруселі
З тобою було щось із перерахованого? Наскільки страшно тобі було тоді?
Такі страхи тихі, але дуже вперті. Вони можуть заважати робити вибір, відстоювати себе, бути в стосунках, пробувати нове.
Якщо зараз якийсь життєвий вибір лякає тебе — це ок. Але ще більше ок — знаходити сміливість пробувати нове чи обирати себе