Загадки

По полю ходить, жне, косить,

Зерно молотить, хліба не просить.

(Комбайн)

* * *

Знизу клин

Зверху млин.

Тече вода

А їй не біда.

(Парасолька)

* * *

Кавунчики дрібненькі,

Смугасті та кисленькі,

У колючки вбралися

І кущиком назвалися.

(Аґрус)

* * *

Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало світати –

Нема що збирати.

(Зірки)

* * *

Ухопився за дріт,

Покотився у світ,

Потяг близняток

Цілий десяток.

(Електровоз)

* * *

З небесної діжки

Крижані горішки

На землю упали,

Шкоди нам завдали.

(Град)

* * *

На городі нога стоїть,

На нозі голова висить.

Куди сонце повертається,

Туди голова нахиляється.

(Соняшник)

* * *

Не ставок і не ріка,

Мох росте і осока.

Там земля - неначе тісто,

Що воно за дивне місце?

(Болото)

* * *

Живим зерном народжений,

Живу я на землі.

Щодня рум’яним сонечком

Я сходжу на столі.

(Хліб)

* * *

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця)

* * *

Олена зелена,

Не сіяна, не саджена,

Хто доторкнеться,

Той обпечеться.

(Кропива)

* * *

Хоч я і страшнуватий,

Ось палиця в руці,

Та як мені прогнати

Від проса горобців?

(Опудало)

* * *

Цвіте синьо, лист зелений

Квітник прикрашає

Хоч мороз усе побив –

Його не займає.

(Барвінок)

* * *

Ніде не купиш,

На вагах не зважиш,

Сам здобуваєш,

У комору складаєш.

(Знання)

* * *

Стоїть собі літечком

На городі тіточка,

Світлокоса, білочуба,

а на ній зелена шуба.

(Кукурудза)

* * *

Хто завжди правду каже?

Який є, таким покаже,

І без слів про все рас скаже.

На нього дивишся, а себе бачиш.

(Дзеркало)

* * *

У носатого Івана

Одежина дерев’яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить.

Не стрижений, не чесаний –

Гострим ножем зетесаний.

(Олівець)

* * *

Хто крилатий, гарний, гожий,

На красиву квітку схожий,

Має довгий хоботок,

П’є нектар ним із квіток?

(Метелик)

* * *

Його пожива – це листочки,

Домівка – деревце чи кущ.

З’являється що травня точно

Поважний, симпатичний …

(Хрущ)

* * *

Щось у небі синім - блим!

Розкотився в небі грім

Та гуркоче вдалині.

Що за дивні ці вогні?

(Блискавка)

* * *

Спробуй, друже, відгадати,

Що за стрій у небесах:

Чи клубки пухкої вати,

Чи то пір’я з крупних птах,

Чи біжить овець отара?

Ні, пливуть це білі …

(Хмари)

* * *

Всюди проживають,

По шість ножок моють,

Можуть мати й крила.

Але це – не пташки.

Дітки, відгадали?

Звісно, це - …

(Комашки)

* * *

Що за жучок це – яскравий, моторний,

Спинка червона у крапочку чорну,

Сам симпатичний, хоча і маленький,

Гарний на вроду він та веселенький.

(Сонечко)

* * *

До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,

Бо солодкий і смачний.

Здогадались, хто такий?

(Торт)

* * *

Кружляють в повітрі маленькі пушинки,

Легенькі та білі, неначе сніжинки;

Дивуються дуже дорослі і діти:

Де ж міг раптом взятися сніг серед літа?

(Тополиний пух)

* * *

Грушка – не грушка,

Вушка та дужка,

Порожнє бриньчить,

Повне – мовчить.

(Відро)

* * *

Що за хатка – дивина?

З скла прозорого вона.

Табунцями, як у річці,

Рибки плещуться в водичці.

(Акваріум)

* * *

Лишає він страшні сліди,

Усе він пожирає.

А як даси йому води –

Відразу помирає!

(Вогонь)

* * *

Є і чорна і червона,

А поживна ж бо яка!

Зветься цей продукт чудовий

Не інакше, як …

(Ікра)

* * *

Дуже люблять всі діти його,

Бо смачне і солодке воно.

І у ротику тане само.

Здогадалися? Це …

(Ескімо)

* * *

Любі всім: тобі й мені.

Вдень гуляють на вікні

І купаються у річці

Діти сонця - …

(Промінці)

* * *

В небі високо між хмар

На мотузці він літав.

За мотузку потягну

Та на землю поверну.

(Повітряний змій)

* * *

Він шепоче: «Шу-шу-шу…

Листя обірвать спішу.

З ним я у осіннім гаї

У таночку покружляю».

(Вітер)

* * *

Книжечки маленькі,

Аркуші біленькі.

В них ми вчимося писати,

І складати, й віднімати.

(Зошит)

* * *

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлогу грітись.

(Ведмідь)

* * *

Навесні цвітуть, мов свічі,

Заглядають сонцю в вічі,

А під осінь ті свічки

Вдягнуть з голок кожушки.

(Каштан)

* * *

Ні дощами, ні снігами

За сто років не розмить.

Але хлопці – хулігани

Можуть м’ячиком розбить.

(Вікно)

* * *

І солодкі, і кисленькі,

І довгасті, і кругленькі

До вподоби ви мені,

Соковиті та смачні.

Знають добре малюки:

Мова йде про…

(Ягідки)

* * *

У ворота він летить,

Як зумієш гол забить.

Скаче весело по полю,

Незамінний у футболі.

(М’яч)

* * *

Хто приходить,

Той до неї підходить,

Кидає на зуб свій кожух.

А коли спекота,

То нема роботи.

(Вішалка)

* * *

Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди-туди зазирає;

На морозі замерзає,

Бо одежини не має.

(Ніс)

* * *

Вміє вишивати, шити,

Може ґудзики пришити,

Та без одягу донині

Рукодільниця – кравчиня.

(Голка)

* * *

Знизу вгору, потім вниз

Чудо-віз мене привіз.

Без руля і без коліс

Тягне вгору – потім вниз.

(Ескалатор)

* * *

Маю крила, та не птах,

На семи стою вітрах.

То ж мене і кличе всяк

Не інакше, як …

(Вітряк)

* * *

Дерев’яні хлопці

Лежать у коробці.

Коли з нами граються,

То вогнем займаються.

(Сірники)

* * *

Як запалять, то горить,

Як горить, то плаче.

Обережненько гасіть,

Бо впече у пальчик!

(Свічка)

* * *

Навесні старий садок

Вкрив барвистий килимок,

І над вишнями в гіллі

Загули, мов дзвін…

(Джмелі)

* * *

Хутко стрибне на папір,

І, хоч вір, а хоч не вір,

Враз напише нове слово.

Ось і рішення готове.

Вправно пише у руці,

Бачать всі старання ці.

(Ручка)

Біла грядка —

Чорні зернятка.

Посіяла по порядку —

Та й маю загадку.

Хто зернятка знає,

Той відгадає.

(аркуш, літери)

* * *

Скинув шубку їжачок —

Шоколадний бочок.

Закотився у траву,

Воду випив дощову,

Вниз потягся корінцем,

Стебельцем угору.

Став маленьким деревцем

В школі біля двору.

В деревця тоненький стан.

Деревце зовуть...

(каштан)

* * *

У носатого Івана,

Одежина дерев'яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить.

Не стрижений, не чесаний

Гострим ножем затесаний.

(олівець)

* * *

Цей скляр старанний дуже —

Вночі посклив калюжі.

Та тільки сонечко зійшло —

Відразу десь пропало скло.

(мороз)

* * *

Чекали на мене сади.

І кликали люди: — Іди! —

Пішов я. Сади пораділи,

Листочками залопотіли.

Зробились і люди веселі,

Та ба! — поховались в оселі.

Неначе у піжмурки граються —

Покличуть мене і ховаються.

(дощ)

* * *

Водовоз-торохтій

Над землею гуркотів,

Батожищем блискав,

Водицею бризкав.

(гроза)

* * *

На тонких бринять стеблинках

Між травинок і пеньочків

Сині-сині, звуться дзвінко,

Лісові квітки...

(дзвіночки)

* * *

Мірошниця біла-біла,

Беручка до свого діла:

Сіє, віє, січе, меле

Та по землі муку стеле.

(метелиця)

* * *

Руда, руда рудиця

Рудим хвостом гордиться.

В неї шуба найпишніша,

В неї вдача — найхитріша.

(лисиця)

* * *

Довгохвосту лиску маю,

У дорогу посилаю: —

Ходи, ходи, лиско,

Не далеко — близько,

Ходи, лиско, по ряду,

Клади хвоста по сліду,

З одним розпрощайся —

Другим запасайся.

(голка з ниткою)

* * *

Дівча вітру вклонялося,

Дівча вітру питалося: —

Скажи мені, хто я така,

Виростаю тонка, струнка,

Стою, коси розпустивши,

Сукеночку побіливши,

Не плетену, не зшивану,

Не знати ким надівану.

(береза)

* * *

Що сивий кінь

Внизу біжить,

Та так біжить —

Піна в'ється.

Сідло ж його

Над ним лежить —

Лежма лежить,

Не здригнеться.

(річка і міст)

* * *

Ходить Густя з Густятами

Не ногами — лопатами,

Суха з води випливає,

Траву рогом випасає.

(гуска з гусятами)

* * *

Летів гість

з дальніх міст —

На все небо

Білий хвіст.

(реактивний літак)

* * *

М’який, білий стелив постіль,

Тверду, чорну укрив поспіль,

Щоб зелене тепло спало,

Тепло спало, рясно встало.

(сніг, земля, жито)

* * *

Сидять злюки на грядці,

Мають латку на латці,

Мають свиту на свиті

Ще й землею укриті.

(цибуля)

* * *

Чудернацький вертоліт

Прилетів і сів на пліт.

В нього крильця слюдяні,

В нього лапки дротяні,

В нього очі-фари —

І всього до пари.

Звідкіля ж цей вертоліт?

Занесло аж із боліт —

Ледь не з’їла жабка...

Вертоліт цей...

(бабка)

* * *

Я хоч хатка, а жива.

Є у мене голова.

Лапи аж чотири

(Кожній — по квартирі),

А в комірку ззаду вліз

Ящериний гострий хвіст.

Дах — мов костомаха.

Звусь я ...

(черепаха)

У печері при заслоні

Сидить плескун на припоні.

Не висидить, не вимовчить,

А з печери не вискочить.

(язик)

* * *

Одчиняйтесь, ворота,

Наїхала кіннота.

Вони з тіста ладовані,

Білим сиром годовані,

На конику погуцують,

На ворота погукують:

— Одчиняйтеся!

(вареники)

* * *

Що на хаті дах,

А на даху — птах.

Скрипить-рипить, немазаний,

До палиці прив'язаний,

Не співає, не літає,

Ніс за вітром повертає.

(флюгер)

* * *

Що воно за сіть

Впала з верховіть,

Впіймала не рибку —

Медяника скибку,

Не ряску озерну,

А золоті зерна?

(ніч)

* * *

Котилось котильце,

Котильце-барильце,

То вище і вище,

То нижче і нижче.

Закидало в віконце

Золоте волоконце.

(сонце)

* * *

Білий білан

Упав на лан,

Замів сліди

Помелом бороди.

(сніг)

* * *

Крикля-зникля за горою

Забавляється зі мною.

Я кричу:

— Як звуть тебе? —

А вона ягнятком:

— Бе! —

Я лякаю:

— Перейму! —

А вона телятком:

— Му! —

Серджусь я:

— Агій, лиха! —

А вона сміється:

— Ха!

(луна)

* * *

Лежить-біжить

Без’язика,

А гомонить,

Як музика.

(річка)

* * *

Ухопився за дріт,

Покотився у світ,

Потяг близняток

Цілий десяток.

(електровоз)

* * *

Літун-шелестун,

Замітайло-клопотун,

Усе листя полистав,

Усю хвою розчесав,

В усіх димах бруднився,

В усіх річках обмився.

(вітер)

* * *

Ішла Улита,

Черепком сповита,

Безрука, безнога,

Чотирирога.

(равлик)

* * *

Покурилася кура

Мимо нашого двора —

З двома гнутими рогами,

З двома взутими ногами,

З одним оком у чолі

І з сідуном у сідлі.

(мотоцикл)

* * *

Ішов плаксій невтишимий,

Ридаючи ридма.

В небі пояса покинув,

Щоб всім було видно.

Нехай собі красується,

Променями тканий.

Нехай усяк милується —

Ніхто не дістане.

(дощ і веселка)

* * *

Ходив сівач,

Сівач-рогач,

По синьому лані,

По сивім оранні,

Сіяв-садив —

Не заскородив:

Золотий овес

Зверху увесь.

(місяць та зорі)

* * *

Скочив скочень на жердину,

Випнув груди, вигнув спину,—

Та лиш тоді заспівав,

Як сам собі поплескав.

(півень)

* * *

Я гойдаюсь на билинці,

Зерно в кожній комірчинці,

Хоч дрібнісіньке-дрібне —

Молочко у нім смачне.

Добрі з ним коржі на смак.

А зовусь я просто: ...

(мак)

* * *

Дзьобан-дзьобанець,

Червоний гребінець,

Червона борода,

Поважна хода.

(півень)

* * *

Біла копиця

Йде води напиться,

Хвицає ногами,

Буцає рогами,

Бородою трясе,

Молоко несе,

Ласує лозою,

Зветься...

(козою)