Освітня програма 2023/2024

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради наказ від 01.09.2023 року №

від 31.08.2023 р. протокол № 1 Директор Світлана КОЛЬБА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Олеського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів

Буської міської ради

2023-2024

Олесько

2023

ЗМІСТ

1. Призначення закладу та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника ліцею

3. Освітня програма початкової школи

4. Освітня програма гімназії

5. Освітня програма ліцею

6. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій

7. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи

8. Організація корекційно-розвиткової роботи для учнів з особливими освітніми потребами

9. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

10. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

11. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

12. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

13. Структура і тривалість навчального року

14. Навчальний план та його обґрунтування

15. Додатки до навчального плану

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Олеський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Буської міської ради здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших законодавчих актів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, органів місцевого самоврядування, власного Статуту.

Місія закладу: створення сприятливого освітньо-виховного простору з метою забезпечення якісної освітньої підготовки та всебічного розвитку здорової і самодостатньої особистості, здатної до творчої діяльності, саморозвитку та самореалізації.

Призначення закладу полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Метою діяльності закладу є:

○ створення умов для отримання кожним здобувачем освіти того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

○ розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування її ціннісних орієнтирів;

○ прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного здобувача освіти в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Водночас заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання здобувачам освіти можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток в учнів національної свідомості;

- формування людини та громадянина, який прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. Відповідно до чинного законодавства та Статуту закладу Олеський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів здійснює освітній процес одночасно на різних рівнях освіти:

• початкова школа – забезпечує початкову освіту, всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі;

• гімназія – забезпечує базову загальну середню освіту, є фундаментом загальноосвітньої підготовки ліцеїстів, формує у них готовність до вибору

і реалізації форми подальшої освіти;

• ліцей – забезпечує загальну середню освіту, що передбачає обов’язкове її засвоєння, стійке зацікавлення навчанням, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей.

Основними завданнями освітнього процесу є:

• у початковій школі – формувати базові знання, уміння та навички, розвивати пізнавальну мотивацію, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини;

• у гімназії – формувати цілісну картину світу, навчати різним способам пізнавальної і комунікативної діяльності та вмінню отримувати інформацію з різних джерел, переробляти і застосовувати знання;

• у ліцеї – здійснювати навчання для подальшого здобуття професійної освіти.

Засоби реалізації призначення закладу освіти:

- засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм;

- введення в навчальний план курсів за вибором та факультативів, консультацій, індивідуальних та групових занять;

- можливість вивчення двох іноземних мов (англійська + німецька)

- широкий спектр гуртків на базі закладу;

- залучення учнів до участі в учнівських олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях, конференціях

- профорієнтаційна робота на всіх ступенях навчання; - психолого-педагогічний супровід освітнього процесу;

- оригінальні форми проведення навчальних занять;

- постійний моніторинг якості функціонування навчального закладу.

2. ОПИС МОДЕЛІ ВИПУСКНИКА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

Випускник Нової української школи – це всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Навчання в Олеському ОЗЗСО І-ІІІ ступенів – це міцна та необхідна основа для подальшого становлення особистості. Всі інші здобутки у житті може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник нашого освітнього закладу має міцні знання і вміло користується ними для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Знання та вміння, отримані учнем, тісно пов’язані з його ціннісними орієнтирами. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• добре проінформований;

• прагне до самоосвіти та вдосконалення;

• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал. Випускник компетентний у ставленні до життя – реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкової школи має знання, уміння та навички, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник гімназії успішно засвоїв загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану закладу; має знання на рівні вимог Державного стандарту базової середньої освіти; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах. Випускник ліцею має міцні знання на рівні вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на достатньому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

3. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма початкової школи (початкова освіта) розроблена відповідно до:

- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

- Концепції «Нова українська школа»; - Державного стандарту початкової освіти;

- наказів Міністерства освіти і науки України:

o Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від

12.08.2022 № 743) o Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від

12.08.2022 № 743)

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентризму і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових предметних компетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння здобувачами освіти предметних компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Метою діяльності початкової школи є забезпечення педагогічного впливу на формування особистості кожної дитини від 6 до 10 років з максимальним урахуванням її актуальних можливостей і потреб найближчого розвитку, збереженням фізичного і емоційного благополуччя.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою Початкова освіта здобувається, як правило, з 6 років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 2590 годин / навч. рік:

- для 1-х класів – 828 годин / навч. рік;

- для 2-х класів – 900 годин / навч. рік;

- для 3-х класів – 936 годин / навч. рік; - для 4-х класів – 936 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 1, 2), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Мовно-літературна галузь з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або

інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»; 4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Іншомовна освітня галузь реалізується через предмет «Іноземна мова» (англійська).

Математична освітня галузь реалізується через однойменний предмет – «Математика».

Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі реалізуються через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу через предмет «Інформатика».

Мистецька освітня галузь реалізується окремими предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Фізкультурна освітня галузь реалізується окремим предметом «Фізична культура».

Варіативна складова навчальних планів використовується на: o підсилення предметів інваріантної складової; o запровадження факультативів, курсів за вибором; o індивідуальні заняття та консультації;

o запровадження резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень та варіативної складової окреслено у навчальному плані закладу.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, дитяче волонтерство тощо, які педагогічний працівник організовує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту початкової освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання педагогічний працівник визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Перелік навчальних програм

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

від 12.08.2022 № 743 )

1. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я. Савченко (1-2 класи)

2. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я. Савченко (3-4 класи)

4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ГІМНАЗІЇ

Базова освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Мета базової загальної середньої освіти – розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Освітня програма гімназії (базова освіта) розроблена відповідно до:

- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

- Державного стандарту базової середньої освіти; - наказів Міністерства освіти і науки України:

o у 5, 6 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235)

o у 7 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

З урахуванням освітніх запитів здобувачів освіти, батьків, та з метою створення умов для продовження якісного навчання дітей у ліцеї гімназія організує:

• збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової:

англійська мова;

• вивчення курсів за вибором (з переліку, запропонованого закладом);

• факультативні заняття (з переліку, запропонованого закладом); додаткові індивідуальні та групові заняття.

Для реалізації вищезазначеної мети заклад освіти має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 01.09 поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин / навч. рік:

- для 5-х класів – 1116 годин / навч. рік;

- для 6-х класів – 1224 годин / навч. рік;

- для 7-х класів – 1260 годин / навч. рік;

- для 8-х класів – 1296 годин / навч. рік; - для 9-х класів – 1296 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 3).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.

У гімназії може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативних вимог.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Мовно-літературна галузь у навчальних планах реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова» (англійська, німецька), зарубіжна література.

Освітня галузь «Суспільствознавство» з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети: o 5, 6 клас – навчальний предмет «Досліджуємо історію та суспільство»; o 7, 8 клас – навчальні предмети «Історія України», «Всесвітня історія»; o 9 клас – навчальні предмети «Правознавство», «Історія України», «Всесвітня історія».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі навчальні предмети

«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» в 5-7-х класах та через курс «Мистецтво» в 8-9-х класах.

Математична освітня галузь реалізується в 5-6-х класах через предмет

«Математика», в 7-9-х класах через навчальні предмети «Алгебра» та «Геометрія».

Освітня галузь «Природознавство» » з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через навчальний предмет «Пізнаємо природу” в 5, 6 класі, через навчальні предмети «Біологія», «Географія» в 6-9-х класах, через навчальні предмети «Фізика», «Хімія» в 7-9-х класах.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальні предмети “Технології” у 5, 6 класах, «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» через навчальні предмети “Здоров’я, безпека та добробут” у 5, 6 класі, «Фізична культура» та «Основи здоров’я».

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

o підсилення предметів інваріантної складової; o запровадження факультативів, курсів за вибором; o індивідуальні заняття та консультації.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу у закладі є урок, під час якого педагог керує колективною, пізнавальною та іншою діяльністю здобувачів освіти з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи роботи, що створюють сприятливі умови для опанування основ навчального предмета безпосередньо у процесі навчання, а також для виховання пізнавальних здібностей та духовних сил здобувачів освіти, формування ключових компетентностей.

Вимоги до уроку, як основної форми організації освітнього процесу у закладі, такі:

- використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;

- забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

- зв'язок з життям, раніше набутими знаннями й уміннями, особистим досвідом учнів;

- мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості;

- логічність та емоційність усіх етапів уроку;

- ефективне використання педагогічних засобів;

- формування ключових компетентностей;

- ретельна діагностика, прогнозування, проєктування і планування кожного уроку.

Під час конструювання уроку педагогічний працівник може

використовувати такі його типи або їх елементи: навчальна лекція, конференція, диспут, консультація, семінар, віртуальна подорож, форум, квест, інтегрований урок, відеоурок, проблемний урок, ділова гра, урок-конкурс, рольова гра.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма роботи поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог

Державного стандарту базової середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Перелік навчальних програм

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235, від 20.04. 2018 № 405 )

1. Українська мова

2. Українська література

3. Зарубіжна література

4. Іноземні мови

5. Історія України

6. Всесвітня історія

7. Математика

8. Інформатика

9. Природознавство

10. Географія

11. Біологія

12. Фізика

13. Хімія

14. Основи здоров’я

15. Трудове навчання

16. Мистецтво

17. Фізична культура

18. Правознавство

5. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЛІЦЕЮ

Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій. Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття профільної загальноосвітньої та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Освітня програма ліцею (профільна освіта) розроблена відповідно до:

- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

- Державного стандарту профільної середньої освіти; - наказів Міністерства науки і освіти України:

- № 408 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу Міністерства науки і освіти України №1493 від 28.11.2019);

- № 1407 від 23.10.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»;

- № 1539 від 24.11.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики та астрономії для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»;

- № 236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти». - Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.

2018 N 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від

28.11.2019 N1493 зі змінами)

З урахуванням освітніх запитів учнів, батьків, та з метою створення умов для продовження навчання у вищих навчальних закладах ліцей організує:

• навчання за різноманітними профілями, передбачених типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, за умови відповідного соціального запиту та ресурсного забезпечення;

• викладання інформатики та мистецтва за рахунок годин, передбачених на вивчення вибірково-обов’язкових предметів;

• вибір учнями курсів за вибором та факультативів зі списку, що пропонує ліцей;

• додаткові індивідуальні та групові заняття з предметів.

Для реалізації вищезазначеної мети освітній заклад має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової загальної середньої освіти.

Зарахування здобувачів освіти до 10-11-х класів відбувається відповідно до чинного законодавства.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин / навч. рік: - для 10-х класів – 1330 годин / навч. рік; - для 11-х класів – 1330 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиці 4, 5), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів, врахуванні санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.

У ліцеї може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів.

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

o предмети інваріантної складової, що вивчаються на рівні стандарту; o предмети, які є профільними, вивчаються поглиблено та мають орієнтацію змісту на майбутню професію.

Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу.

З метою задоволення запиту учнів старшої школи на організацію індивідуальної та групової роботи з окремих предметів додаткові години відведено на організацію індивідуальних та групових занять з української мови, математики, історії України, тобто предметів, які винесено для складання зовнішнього незалежного оцінювання.

У закладі за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах за умови наявності відповідного документального підтвердження.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу у закладі є урок, під час якого педагог керує колективною пізнавальною та іншою діяльністю учнів з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи роботи, що створюють сприятливі умови для опанування основ навчального предмета безпосередньо у процесі навчання, а також для формування ключових компетентностей.

Під час конструювання уроку вчитель може використовувати такі його типи або їх елементи: навчальна лекція, конференція, диспут, консультація, семінар, віртуальна подорож, форум, квест, інтегрований урок, відео-урок, проблемний урок, ділова гра, урок-конкурс, рольова гра.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту профільної середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

№ 1407 від 23.10.2017, № 1539 від 24.11.2017, № 236 від 21.02.2019)

1. Українська мова; Рівень стандарту

2. Українська література; Рівень стандарту

3. Зарубіжна література; Рівень стандарту

4. Іноземні мови; Рівень стандарту

5. Історія України; Рівень стандарту

6. Всесвітня історія; Рівень стандарту

7. Громадянська освіта (інтегрований курс); Рівень стандарту

8. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія); Рівень стандарту

9. Біологія і екологія; Рівень стандарту

10. Географія; Рівень стандарту

11. Хімія; Рівень стандарту

12. Фізична культура; Рівень стандарту

13. Захист України; Рівень стандарту

14. Інформатика; Рівень стандарту

15. Мистецтво; Рівень стандарту

16. Фізика і астрономія; Рівень стандарту

17. Автосправа; Профільне навчання

6. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами:

- інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

- індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:

- Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки

України № 536 від 23.04.2019 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);

- Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від

12.01.2016 (у редакції наказу МОН України № 160 від

10.02.2021);https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/indyvidualna.pdf

- Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей; - комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відеоуроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання педагогічний працівник визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування педагогічний працівник самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Він може переносити теми уроків, відповідно до того, як здобувачі освіти засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:

- технологія критичного мислення;

- технологія проєктного навчання;

- технологія особистісно-орієнтованого навчання;

- технологія модульно-блокового навчання;

- ігрові технології навчання;

- інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітнього процесу має на меті:

- розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

- надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання; - організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Вчителі закладу освіти мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.

Консультації проводяться із здобувачами освіти, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію. Завершальна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту. Педагог або здобувачі освіти підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєкту.

Педагогами закладу створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Педагогічні працівники не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Автономія педагога забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науковопедагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ

Відповідно до Положення про дистанційне навчання (наказ МОН України № 466 від 25.04.2013) та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину чи воєнних дій, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.

Дистанційне навчання у закладі здійснюється через такі форми: o самостійна робота; o навчальні заняття; o контрольні роботи.

Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.

З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й вебсервіси в синхронному та асинхронному режимі, вебресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.

Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Фейсбук ).

Здобувачам освіти надаються обов’язкові рекомендації щодо використання вебресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.

Педагоги закладу для проведення онлайн-занять широко використовують безкоштовний сервіс Google Classroom, практикують уроки через Meet, підготовку завдань на самостійне опрацювання здійснюють через платформи Kahoot, Quizizz, IDroo, Miro.

Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти: o https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;

o https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;

o https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;

o https://naurok.ua/student/tests – інтерактивні заняття для контролю знань та засвоєння вивченого матеріалу;

o Google-документи; Google-диск та ін.

Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо).

Педагогами, які працюють у 4-х класах, та вчителями-предметниками, які працюють у 9-х класах, здійснюється розроблення доступної та практичної системи підготовки здобувачів освіти 4-х, 9-х класів до державної підсумкової атестації з використанням інтернет-технологій, індивідуальних консультацій. Здобувачам освіти 11-х класів надається сприяння щодо підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання через індивідуальні консультації, самостійну підготовку на веб-ресурсах Українського центру оцінювання якості освіти, Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, платформах Promethеus, EdEra та ін.

Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Besmart, Wisecow, LingQ, TED, Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtubeканали, відеоролики і т.п.).

Адміністрація закладу в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителями веб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.

8. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Для осіб з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Інклюзивне навчання у закладі організується відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 15.08.2011 та Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України № 609 від 08.06.2018).

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється

відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації заклад забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою у закладі створена система роботи з даною категорією здобувачів освіти, яка спрямована на:

- виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;

- організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;

- організацію просвітницької роботи з батьками дітей з ООП;

- допомогу дітям з ООП і батькам у захисті їх прав та інтересів.

Освітній заклад надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Корекційно-розвиткові програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

9. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Згідно Закону «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності».

Результатом навчання в закладі освіти через опанування здобувачами освіти навчальних програм з предметів, що представляють всі освітні галузі, є формування ключових компетентностей (це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність). Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам в професійному та приватному житті. Ключові компетентності структуруються за такими компонентами, як уміння, ставлення та навчальні ресурси, що є необхідними кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності.

Ключові компетентності

1 Спілкування державною мовою

Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами

Здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

3 Математична компетентність

Виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та

досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційноцифрова компетентність

Опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної

компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя

Опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації зметою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість

Ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури

Залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньоестетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя

Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як

інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях і навичках.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Коротка характеристика

1 Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про

використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

2 Громадянська відповідальність

Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3 Здоров'я і безпека

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки Становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.

4 Підприємливість і фінансова грамотність

Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про освіту» результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

10. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ 1. Початкова школа

Результати навчання здобувачів освіти у 1-4-х класах підлягають оцінюванню.

Оцінювання учнів початкових класів здійснюється відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти, викладених у додатку до наказу Міністерства освіти і науки України № 813 від 13.07.2021.

Формувальне оцінювання здійснюється з метою відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудови індивідуальної освітньої траєкторії особистості.

Підсумкове оцінювання здійснюється з метою співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою. Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4-х класів виокремлюються об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4-х класах виражається вербальною оцінкою (оцінювальне судження), а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2-х класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах - рівневою оцінкою (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату).

Вербальна і рівнева оцінки виражаються як усно, так і письмово. Рівень результату навчання виражається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, ліцейному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства науки і освіти України № 1369 від 07.12.2018, учні 4-х класів складають державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

2. Основна та старша школа

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти основної й старшої школи затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 329 від 13.04.2011 та реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є встановлення й оцінювання рівня розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є:

o індивідуальне, групове та фронтальне опитування; o робота з діаграмами, графіками, схемами;

o робота з контурними картами, з біологічними об’єктами; o виконання учнями різних видів письмових робіт; o взаємоконтроль учнів у парах і групах, самоконтроль тощо.

В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основою для коригування роботи педагогічного працівника на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: o усунення безсистемності в оцінюванні;

o підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; o індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; o систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; o концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами освіти матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності здобувачів освіти.

Перед початком вивчення чергової теми всі здобувачі освіти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а річна – на основі семестрових оцінок.

Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 306 від 17.03.2015, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучка, різнопланова система оцінювання використовується у закладі освіти, де враховуються не лише навчальні досягнення, але і творчі, проєктно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

11. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якістю освітньої діяльності та розвитком закладу.

2. Якість складу педагогічного колективу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3. Дитиноцентричне навчання, виховання та оцінювання здобувачів освіти.

4. Академічна культура. Запобігання та виявлення академічного плагіату.

5. Навчальні ресурси і підтримка учнів. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

6. Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

Педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес, мають відповідну освіту та кваліфікацію відповідно до спеціальності.

У закладі працюють 24 педагогічних працівників, з яких:

- вчителів вищої категорії – 14; - вчителів першої категорії – 6;

- вчителів другої категорії – 2;

- з категорією «спеціаліст» – 5.

З 14 педагогів з вищою категорією 1 особі присвоєно звання «учительметодист», 11 особам – «старший учитель».

Крім того, з учнями працюють практичний психолог, педагог-дефектолог, педагог-організатор, керівники гуртків.

Педагогічні працівники зобов’язані підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є: навчання за програмою підвищення кваліфікації; стажування; участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути менше ніж 150 годин на 5 років.

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

У закладі забезпечено наявність:

- чинних освітніх програм та навчальних планів, за якими здійснюється освітня діяльність;

- банку даних педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;

- методичних матеріалів для проведення державної підсумкової атестації здобувачів освіти тощо.

Загальний фонд бібліотеки налічує 21767 примірників, із них: підручники –7556. Учні на 90% забезпечені підручниками.

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

Матеріально-технічна база закладу дозволяє в повному обсязі забезпечувати вивчення предметів навчального плану. Навчальні кабінети забезпечені відповідним обладнанням навчального і загального призначення.

Кабінет української мови та літератури оснащено інтерактивною дошкою, кабінет хімії – інтерактивною панеллю. Кабінети початкової ланки та ряд інших навчальних кабінетів оснащені проектором та екраном.

У більшості навчальних кабінетів є комп’ютери з доступом в інтернет через високошвидкісний канал, забезпечено доступ до мережі за технологією WiFi. До послуг здобувачів освіти є бібліотека з великим фондом підручників та навчальної літератури.

Соціально-побутова інфраструктура включає народознавчий музей, медичний пункт, їдальню, актову залу, спортивну залу, спортивний майданчик, футбольне поле зі штучним покриттям, ресурсну кімнату, гардероб.

4. Якість проведення навчальних занять.

Основними шляхами забезпечення якості навчальних занять у закладі є:

1. Методична робота: підвищення кваліфікації адміністрації, педагогічних працівників; планування методичної діяльності, робота методичних об’єднань; робота з молодими вчителями.

2. Інноваційні підходи до організації освітнього процесу: впровадження педагогами діяльнісного та інтегрованого підходів до організації освітнього процесу; впровадження інноваційних педагогічних технологій; активне використання колективних, групових та індивідуальних форм роботи, спрямованих на формування навичок продуктивної співпраці та спілкування здобувачів освіти.

3. Виховна робота: проведення виховних та просвітницьких заходів для здобувачів освіти; профілактична робота з учнями девіантної поведінки; забезпечення якості роботи класних керівників; залучення батьків до участі у виховному процесі; проведення загальношкільних заходів, спортивно-масова робота; організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

4. Створення безпечного освітнього середовища: забезпечення збереження здоров’я учасників освітнього процесу, санітарно-гігієнічного режиму; моніторинг стану здоров’я і фізичного розвитку дітей; лікувально-профілактичні заходи; контроль режиму і якості харчування; медичне, інформаційне, психологічне забезпечення; запобігання та протидія проявам насильства (булінгу, цькування); техніка безпеки; охорона праці.

5. Моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей)

Рівень знань, умінь і навичок здобувачів освіти є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання:

• виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок та відповідність їх програмним вимогам;

• з’ясування причин низької успішності здобувачів освіти класу або окремих дітей;

• надання методичної допомоги педагогові щодо підвищення якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти, удосконалення форм і методів роботи з ними.

Рівень навчальних досягнень здобувачів освіти вивчається шляхом:

• моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів;

• проведення контрольних випробувань;

• участі у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах;

• аналізу результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.

Моніторинг результативності навчання проводиться у два етапи: проміжний (січень) і вихідний (червень).

До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники методичних об’єднань. Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об’єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання.

Результати моніторингу якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічною ради, методичних об’єднань, оформляються наказом.

12. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

На рівні закладу розроблено систему показників, які дозволяють оцінити, наскільки ефективно реалізується освітня програма. Визначено такі об’єкти, механізми та терміни контролю:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності:

o підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя – не менше 150 годин протягом 5 років), атестація (1 раз на 5 років), добровільна сертифікація (1 раз на 3 роки);

o участь у методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання (протягом року);

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

o наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти (1 рази на рік);

o наявність необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних предметів для самостійної роботи та дистанційного навчання (1 рази на рік);

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

o відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: навчальні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету (1 рази на рік);

• якість проведення навчальних занять:

o вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років); o тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (за потребою);

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей): o вивчення рівня навчальних досягнень з предмета (1 раз на 5 років),

циклу предметів (за потребою), освітньої галузі (1 раз на 5 років);

o державна підсумкова атестація (в кінці навчального року); o зовнішнє незалежне оцінювання (в кінці навчального року); o результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня, у спортивних та інтелектуальних змаганнях (протягом навчального року);

• моніторинг ступеня задоволеності здобувачів освіти:

o соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників (1 раз на рік); o аналіз вступу у вищі навчальні заклади України та за її межами (1 раз на рік).

Аналіз отриманих результатів дозволяє:

○ відстежувати динаміку змін у середніх показниках результативності

(протягом навчального року і за роками навчання);

○ оцінити доцільність вибору профілю навчання;

○ отримати матеріали для подальшої роботи з педагогами-предметниками в напрямку реалізації завдань освітнього процесу.

13. СТРУКТУРА І ТРИВАЛІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Олеський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів організовує навчальні заняття за семестровою системою. Заклад працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Для 10-11 класів - шестиденка. Навчальні заняття регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором.

2023/2024 навчальний рік розпочинається 01 вересня 2023 року.

Навчальні заняття:

- І семестр – з 01.09.2023 по 22.12.2023;

- ІІ семестр – з 15.01.2024 по 28.06.2024.

Канікули:

- зимові – з 22.12.2023 по 14.01.2024;

- весняні – з 10.04.2023 по 18.04.2023.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 31.05.2024.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються закладом освіти.

Орієнтовні терміни проведення державної підсумкової атестації:

- для 4-х класів – остання декада травня 2024 року;

- для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада навчального закладу.

14. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

1. Загальні засади

Мова навчання – українська.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

Режим роботи закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ № 2205 від 25.09.2020).

У 2023/2024 навчальному році Олеський ОЗЗСО І-ІІІ ст. буде працювати в одну зміну, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності здобувачів освіти.

2. Початкова освіта

У 2023/2024 навчальному році учні 1-4-х класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко (таблиці 1, 2).

У 2023/2024 навчальному році на вивчення окремих предметів класи поділяються на групи:

- інформатика: 2, 3, 4 класи

Розподіл годин на вивчення теми навчальної програми предмету «Англійська мова» здійснюється педагогічним працівником самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором навчального закладу.

Предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» викладаються в початковій школі як окремі курси.

Години варіативної складової розподілено:

- 1 клас – 0,5 год – математики, 0,5 год – християнської етики;

- 2 клас – 0,5 год – математики, 0,5 год – християнської етики;

- 3 клас – 0,5 год – математики, 0,5 год – християнської етики;

- 4 клас – 0,5 год – математики, 0,5 год – християнської етики;

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

3. Базова освіта

Навчальний план гімназії передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову:

- таблиця 3 – для класів: 5, 6, 7, 8, 9.

У 2023/2024 навчальному році на вивчення окремих предметів класи поділяються на групи:

- інформатика: у 7,8 класах.

Години варіативної складової розподілено:

Збільшено години на вивчення англійської мови (6 і 9 кл.).

Індивідуальні заняття, факультативи та консультації:

- біологія: у 6 класі – 0,5 год. 7-8 класах – по 1 год.;

- християнська етика: у 5-8 класах – по 1 год.;

- українознавство: у 5-6 класах – 1 год.;

- географія: у 9 класі – 1 год.;

- хімія: у 7-8 класах – по 1 год.; - креслення: у 8 класі- 0,5 год.

У 2023/2024 навчальному році у ліцеї продовжується проводитись навчання за профільною системою: 10, 11 класи ( вивчення автосправи).

У 10-х класах вводиться викладання курсу «Громадянська освіта» (по 2 год.

на тиждень).

У 10- 11 класах продовжується викладання курсу «Мистецтво» (по 1,5 год.

на тиждень).

Курс «Захист України» викладаються за навчальними програмами у 10-11х класах (по 1,5 год. на тиждень).

Години варіативної складової розподілено:

Збільшено години на вивчення базових предметів:

- українська мова: у 11 – на 1 год.

- години на вивчення профільних предметів:

автосправа: у 10 – 3 год.; у 11 – 4 год.

ДОДАТКИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ 23.docx

Page updated

Google Sites

Report abuse