Схвалено Затверджую

на засіданні педагогічної ради школи Директор ОЗНЗ "Олеська ЗОШ І-ІІІ ст."

від 31.08.2020 р. С. Я. Кольба

протокол №2 Буської районної ради

наказ № _від 31.08.2020 р.

Освітня програма 

опорного загальноосвітнього навчального закладу 

"Олеська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

Буської районної ради

на 2020/2021 навчальний рік

Розробники: Кольба Світлана Ярославівна, Кішай Надія Йосифівна 

смт. Олесько

2020

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.»  та засіб її

реалізації…………………………………………………………………..................4

Розділ 2. Опис "моделі" випускника ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.»……………9

Розділ 3.Мета та завдання освітньої діяльності ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.»11

Розділ 4.  Освітня програма та її обґрунтування:……………………………..…12

4.1. Освітня програма початкової освіти ;………………………………………..12

4.1.1 Освітня програма для 1-2, 3 класів (НУШ-2)……………………….…….. 12

4.1.2 Освітня програма для учнів 4-х класів……………………………………..24

4.2. Освітня програма базової середньої освіти ( 5 – 9 класи );………………..27

4.3. Освітня програма повної (профільної) середньої освіти ;…………………33 4.4 Освітня програма для дітей з особливими освітніми потребами (інклюзивне

навчання)………………………………………………………………….……….33

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому

педагогічних технологій…………………………………………………….…….46

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми……………….52

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми…………….55

Розділ 8. Забезпечення якості освіти……………………………… …………… 63

Додатки: Річний навчальний план ……………………………………………….65

Структура навчального року……………………………………………………  66

Навчальні плани (додатки)……………………………………………………….69 

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» «Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання».

Мета програми: окреслити рекомендовані підходи до організації закладом комплексу освітніх компонентів для досягнення обов’язкових результатів навчання (знання,уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особливі якості,набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати,спланувати, оцінити, виміряти та які особа здатна продемонструвати післязавершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів).

Ресурсне забезпечення:

•                     створення умов для всебічного розвитку особистості в умовах нового Закону «Про освіту».

•                     застосування в школі ефективної моделі допрофільної підготовки та профільної освіти на основі професійного самовизначення учнів, навчальнометодичного та кадрового забезпечення.

•                     упровадження оптимальних умов для підвищення кваліфікації, методичної майстерності, творчої самореалізації та самовдосконалення кожного вчителя.

•                     забезпечення психологічної атмосфери для особистісно усвідомленої свободи організації педагогічної діяльності шляхом педагогіки партнерства.

Актуальність розроблення і реалізації освітньої програми обумовлена відповідністю державним стандартам загальної середньої освіти, моделюванням ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І – ІІІ ступенів» (далі закладом) власної освітньої траєкторії, здатної забезпечити випускникові пріоритет на ринку праці.

Програма визначає основні шляхи розвитку школи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника закладу загальної середньої освіти.

РОЗДІЛ 1

Призначення ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.» та  засіб її реалізації.

Призначення ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.» полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону ЗЗСО, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Ключові компетентності - Компоненти

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

Інформаційно цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; 

• роботу в проєктах; 

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.  

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. 

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. 

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність 

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.  

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення:

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний

світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності

(інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу, додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; вирішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

· початкова освіта тривалістю чотири роки ;

· базова середня освіта тривалістю п’ять років ;

· профільна середня освіта тривалістю два (три )роки ;

РОЗДІЛ 2 Опис "моделі" випускника ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.» 

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник  ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.» має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він всебічно розвинена особистість, яка вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина освічена, творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ; · є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал;

· інноватор;

· цілісна та конкурентноспроможна особистість.

   Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

   Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Вінупевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

     Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

        Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

    Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

 РОЗДІЛ 3 Мета та завдання освітнього процесу ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.»

Мета та завдання освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед закладом поставлена наступна мета :  створення такого середовища в школі, яке б плекало творчу особистість, створювало умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, формувало випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал; Завдання:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

 РОЗДІЛ 4 Освітня програма та її обґрунтування.

Організація освітнього процесу в закладі регламентується освітньою програмою та річним навчальним планом.

Зміст навчального плану включає коротку пояснювальну записку, в якій описано порядок вивчення окремих навчальних предметів та розподіл годин інваріантної і варіативної складових кожного рівня освіти: початкова школа (1-4 класи), базова середня школа (5-9 класи), профільна середня школа (10 клас, 11(12) клас).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальний план початкової і основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

      Навчальний план для 10-го класу закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Навчальний план для 11-го класу передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

4.1. Освітня програма початкової освіти ;

     Початкова освіта – це перший ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Освітня програма ОЗНЗ «Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.» (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», на основі Державного стандарту початкової освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»; Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти розробленої під керівництвом Савченко О.Я., статутом закладу, освітніх навчальних програм та курсів за вибором.

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано- предметній основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи). Метою першого циклу навчання є природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. Метою другого циклу є здійснення освітнього процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності й самостійності, підготовка до успішного навчання в основній школі.

Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень/учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином/громадянкою України.

Освітня програма містить:

-   загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

-   вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою.

-   опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів.

-   перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення.

-   форми організації освітнього процесу.

-   опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Нормативно-правова основа програми:

-   Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

-   Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 «Про затвердження

Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» (2-4 класи)

-   Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 класи)

-   Наказ МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»

Освітню програму для 1-го класу закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, із урахуванням ідей НУШ. За орієнтир взято програму формування загальнонавчальних умінь, розроблену О.Я.Савченко.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-   дитиноцентрованості і природовідповідності;

-   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-   наступності і перспективності навчання;

-   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-   творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1- х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному плані закладу, що міститься в додатку до цієї програми.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1.   Вільне володіння державною мовою.

2.   Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

3.   Математична компетентність.

4.   Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.

5.   Інноваційність.

6.   Екологічна компетентність.

7.   Інформаційно-комунікаційна компетентність.

8.   Навчання впродовж життя.

9.   Громадянські та соціальні компетентності.

10.   Культурна компетентність.

11.   Підприємливість та фінансова грамотність.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації освітньої програми передбачено використання внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків, що сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

· Мовно-літературна (Українська мова і літературне читання)

· Іншомовна (Англійська мова)

· Математична (Математика)

· Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича (Я досліджую світ)

· Інформатична (Інформатика)

· Технологічна (Дизайн і технології)

· Мистецька (Мистецтво)

· Фізкультурна (Фізична культура)

Метою початкового курсу мовно-літературної освітиє розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Відповідно до зазначеної мети у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1   клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»; 

2   клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів; 

3   клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»; 

4   клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»; 

Метою навчання математикиє різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі. Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка), «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ», «Людина і природа».

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньотворча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізовуватиметься через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво та образотворче мистецтво.

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

       У програмі визначено конкретні очікувані результати, які подані за змістовими лініями з урахуванням потенціалу кожної освітньої галузі для формування в учнів ключових та предметних компетентностей, наскрізних умінь.

          Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

        Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітня програма має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена. Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

4.2. Освітня програма початкової освіти ( 3-4 класи )

Освітню програму для 3-4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня.

     Освітня програма закладу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік:  для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

     Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному плані школи, що міститься в додатку до цієї програми.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.     Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    Оскільки освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, не передбачається запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, пропонується активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

До ключових компетентностей належать:

1.   Вільне володіння державною мовою

2.   Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

3.   Математична компетентність

4.   Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій

5.   Інноваційність

6.   Екологічна компетентність

7.   Інформаційно-комунікаційна компетентність

8.   Навчання впродовж життя

9.   Громадянські та соціальні компетентності

10.   Культурна компетентність

11.   Підприємливість та фінансова грамотність.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційнометодичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

· Мовно-літературна

· Іншомовна освіта

· Математична

· Природнича

· Технологічна

· Інформатична

· Соціальна та здоров’язбережувальна

· Громадянська та історична

· Мистецька

· Фізкультурна

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Метою вивчення мовно-літературної галузі є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.       Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

     Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

        Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційнокомунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційнокомунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

      Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

      Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів

      Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо - творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

        Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

     Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти (14 класи) здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

    Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

    Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

      Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати     індивідуальну  траєкторію їхнього розвитку;    діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися   помилок,    переконання    у власних  можливостях   і    здібностях.            

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів

з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

         Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень за ступенем навчання I  ступінь (НУШ)

1 2 3 5

Інваріативна складова

1 Українська мова та література 7 7 7 7

2 Іноземна мова 2 3 3 3

3 Математична 4 4 5 5

4 Я досліджую світ  (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3         3 3     3

5 Мистецька: - -

6 Музичне мистецтво 1 1 1 1

7 Образотворче мистецтво 1 1 1 1

8 Фізкультурна 3 3 3 3

9 Технологічна 1 1 1 1

10 Інформатична 1 1 1

Разом: 19+3 21+3 22+3 22+3

Варіативна складова 

Предмети за вибором: 

Основи христ.етики 0,5 0,5 0,5   0,5

Інд. і групові заняття 

Українська мова 

Читання 

Математика 0,5 0,5 0,5 0,5

Разом: 1 1 1 1

Всього: 20+3 22+3 23+3 23+3

  23 25 26 26

ГДН 20 22 23 23

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 

Оскільки навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової

(лист МОН України від 07.06.17 №1/9-315)

- у  3 класі збільшено на 1 годину вивчення математики.

У 1,2 класах ( 0,5 год.), 4 клас (1 година) індивідуальні та групові заняття з математики.

У 3 та 4 класах збільшено по 0,5 години на вивчення читання (індивідуальні та групові заняття).

       З метою створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня  у 1, 2, 3, 4 класах впроваджено вивчення курсу “Християнська етика» (0,5 години).

4.1.2 Освітня програма для учнів 4-х класів

       Освітня програма для 4 класу розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №407 від 20.04.2018 відповідно наказу №1461 від 27.12.2018   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає

910 годин/навчальний рік. Навчальний план додається (додаток №3, №4)

Освітню програму для 4 класу укладено за такими освітніми галузями:

-         "Мови і літератури" викладається  через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

-         "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно –  "Математика", "Природознавство".

-         "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі" 

-         "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". 

-         "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

"Мистецтво" реалізується інтегрованим курсом "Мистецтво" або окремими предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517). 

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Організація освітнього процесу 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.  

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Для формування сталого, екологічного стилю повсякденного життя у домашньому господарстві, школі та місцевій громаді школа продовжує впроваджувати у 4 класах уроки для сталого  розвитку «Моя щаслива планета» по 0,5 години на тиждень, для навчання дітей правилам і законам мислення, формування вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити умовиводи, розвивати творчі здібності учнів, для надання можливостей учням школи підготувати себе до сприймання основ наук  у основній та  старшій школі у 4-х класах вводиться по 1годині на тиждень курсу за вибором «Логіка»

Форми оцінювання здобувачів освіти 

Оцінювання учнів 4 класів здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Про орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким 1-го вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Базова середня освіта – це другий ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій. Вона передбачає поділ на два цикли: перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи); другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи).

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

· Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

· Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою.

· Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів.

· Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення.

· Форми організації освітнього процесу.

· Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Нормативно-правова основа програми.

· Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

· Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392

«Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»

· Наказ МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

· Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» Опис освітньої програми для 5-9 класів:

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми базової середньої освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному плані закладу, що міститься в додатку до цієї програми. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани закладу містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає осягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

      Очікувані результати навчання (компетентності) здобувачів освіти подано за змістовими лініями, окресленими у Державному стандарті базової середньої освіти, які має реалізувати вчитель паралельно у рамках кожної освітньої галузі та відповідно обов’язковим результатам навчання.

     Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, до яких належать:

1.   Спілкування державною мовою.

2.   Спілкування іноземними мовами.

3.   Математична компетентність.

4.   Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

5.   Інформаційно-цифрова компетентність.

6.   Уміння вчитися впродовж життя.

7.   Ініціативність і підприємливість.

8.   Соціальна і громадянська компетентність.

9.   Обізнаність і самовираження у сфері культури.

10.   Екологічна грамотність і здорове життя.

11.   Культурна компетентність.

      Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

· Мова і література.

· Суспільствознавство.

· Мистецтво.

· Математика.

· Природознавство.

· Технології.

· Здоров'я і фізична культура.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

     Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного — українська література, зарубіжна література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, між предметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проєктнотехнологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Ця галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів. Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Виокремлення в освітніх програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-   організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; - окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-   предмети за вибором;

-   роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. 

Навчальний план закладів загальної середньої освіти  з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах

5 6 7 8 9

Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2 2

Українська література 2 2 2 2 2

Перша іноземна мова 3 2 2 2 2

Друга іноземна мова 2 2 2 2 2

Зарубіжна література 2 2 2 2 2

 Суспільствознавство

Історія України 1 1 1 1,5 1,5

Всесвітня історія - 1 1 1 1

Основи правознавства - - - - 1

Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 - -

Образотворче мистецтво    1     1     1     -     -

Мистецтво         -     -     -      1   1

Математика

Математика 4 4 - - -

Алгебра - - 2 2 2

Геометрія - - 2 2 2

Природознавство

Природознавство 2 - - - -

Біологія     -     2     2     2     2

Географія - 2 2 2 1,5

Фізика - - 2 2 3

Хімія - - 1,5 2 2

Технології

Трудове навчання 2 2 1 1 1

Інформатика 1 1 1 2 2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я 1 1 1 1 1

Фізична культура** 3 3 3 3 3

Разом 25,5+3 27,5+3 29+3 29,5+3 30,5+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2,5 3,5 3 3,5 2

Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33

Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3   31+3   32+3 33+3 33+3

У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарногігієнічних.

 Заклад загальної середньої освіти  обрав  окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

 Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

 У межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Оскільки навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової (лист МОН України від 07.06.17 №1/9-315), у 5,6,7 класах збільшено по 1 годині на вивчення англійської мови.

З метою виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця, творчої особистості у 5, 6 класах  ( по 0,5 год.) запроваджено вивчення курсу «Українознавство» факультативно (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014 р. №14.1/12-Г-1058).

З метою формування в дітей позитивного ставлення до праці,ознайомленням з професіями дорослих, як запорукою виховання працелюбності та подальшої успішної соціалізації в суспільстві у 5,6  класах (по 1 год.) введено факультатив «Світ професій» (Рекомендовано МОН України  № 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

З метою розширення спеціалізації навчального закладу та світоглядного спрямування за рахунок годин варіативної частини введено курси за вибором: креслення та християнська етика.

     У 5, 6, 7, 8, 9 класах продовжено вивчення курсу « Християнська етика» (1 година). Курс розрахований на 35 годин на рік. Вивчення курсу здійснюється за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів рекомендованою МОН

України (Лист МОН України від 17.06.2016 року №1/9-437);

      З метою формування в учнів технічного мислення, просторових уявлень, а також здібностей до пізнання техніки з допомогою графічних зображень у 9 класі запроваджено курс креслення (0.5 год.).

4.3. Освітня програма профільної середньої освіти ( 10-11 класи).

     Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

   Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:

· академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;

· професійне - орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.

       Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

· Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

· Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою.

· Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів.

· Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення.

· Форми організації освітнього процесу.

· Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Нормативно-правова основа програми

· Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (10 клас)

· Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (11 клас) · Наказ МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (10 клас)

· Наказ МОН України від 20.04.2018 №406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (11 клас)

· Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми профільної середньої освіти.

Програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти, 10-11-х класів, складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному плані закладу, що міститься в додатку до цієї програми.

Навчальний план для 10-11 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Закладом освіти для складання власного навчального плану обрано варіант організації освітнього процесу, що містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

-   базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

-   профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

-   курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Освітня програма закладу профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів:

1.   Спілкування державною мовою

2.   Спілкування іноземними мовами

3.   Математична компетентність

4.   Основні компетентності у природничих науках і технологіях

5.   Інформаційно-цифрова компетентність

6.   Уміння вчитися впродовж життя

7.   Ініціативність і підприємливість

8.   Соціальна і громадянська компетентність

9.   Обізнаність і самовираження у сфері культури

10.   Екологічна грамотність і здорове життя

11.   Культурна компетентність

12.   Підприємливість та фінансова грамотність

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причиннонаслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 01 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освітицього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

· Мови і літератури

· Суспільствознавство

· Мистецтво

· Математика

· Природознавство

· Технології

· Здоров’я і фізична культура

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова та іноземні мови, а до літературного - українська та зарубіжна літератури. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Метою навчання історії є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу. Метою навчання суспільствознавчих предметів є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, між предметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничонаукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно- технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Ця галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів. Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей. Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту України.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-   організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-   окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-   предмети за вибором;

-   роботу в проектах;

-   позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів:

1.   Спілкування державною мовою

2.   Спілкування іноземними мовами

3.   Математична компетентність

4.   Основні компетентності у природничих науках і технологіях

5.   Інформаційно-цифрова компетентність

6.   Уміння вчитися впродовж життя

7.   Ініціативність і підприємливість

8.   Соціальна і громадянська компетентність

9.   Обізнаність і самовираження у сфері культури

10.   Екологічна грамотність і здорове життя

11.   Культурна компетентність

12.   Підприємливість та фінансова грамотність

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-   організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-   окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-   предмети за вибором;

-   роботу в проєктах;

-   позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причиннонаслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

· Мови і літератури

· Суспільствознавство

· Мистецтво

· Математика

· Природознавство

· Технології

· Здоров’я і фізична культура

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова та іноземні мови, а до літературного - українська та зарубіжна літератури. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Метою навчання історії є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу. Метою навчання суспільствознавчих предметів є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, між предметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничонаукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проєктно- технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Ця галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів.

Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей. Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту України.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Навчальний план 

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

Предмети Кількість годин на тиждень у класах

10 11

Базові предмети1 27 (29) 26 (28)

Українська мова 2 2

Українська  література 2 2

Зарубіжна література 1 1

Іноземна мова2 2 2

Вибірково-обов’язкові предмети

(Інформатика, Технології, Мистецтво) 3 3

Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

8 (6) 9 (7)

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33 33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38 38

Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.  

У 10,11 класах запроваджено технологічний профіль. За рахунок годин варіативної складової по 3 години в кожному класі  на вивчення автосправи.

З метою цілеспрямованої підготовки учнів старшої школи до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні у школі впроваджено індивідуально — групові заняття, які проводяться для окремих груп учнів, а саме:

- у 10 та 11 класі по 1 годині введено на індивідуально — групові заняття:

“Готуємось до ЗНО з української мови”.

-у 11 класі  ( 1 година) “Готуємось до ЗНО з математики”.

4.4 Освітня програма для дітей з особливими освітніми потребами (Інклюзивне навчання)

На виконання абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607, на основі Типової освітньої програми, затвердженої  наказом МОН №693 від 26.06.2018, складені навчальні плани, так як інтеграція дітей з порушеннями опорно-рухового апарату чи слуху в заклад становить складну проблему, адже саме лише перебування дитини у широкому соціумі – це ще не запорука її успішного навчання та соціалізації. Кінцевий результат значною мірою залежить від того, які умови для цього створені, а також від наполегливої та цілеспрямованої роботи всіх учасників освітнього процесу. 

                                      У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке

зазначає Закон України «Про освіту»: 

•                     особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

•                     інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. 

Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується у 2 та 3 класах, (індивідуальні навчальні плани додаються).

Всі класи організовані відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ вад 09.08.2017 № 588 та іншими нормативно-правовими документами. 

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі. 

Основними завданнями інклюзивного навчання є: 

-                     здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-                     забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей; 

-                     створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

-                     розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

-                     створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

-                     забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-                     надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток мовлення; корекція розвитку; соціально-побутове орієнтування; розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток   (ЛФК). Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому

педагогічних технологій

Освітній процес у закладі організовується відповідно до Закону України «Про освіту», інших актів законодавства, освітньої програми закладу освіти та спрямовується на розвиток і виявлення обдарувань особистості шляхом формування і застосування її компетентностей та досягнення результатів навчання, визначених державними стандартами загальної середньої освіти.

На кожному рівні загальної середньої освіти (початкова, базова середня, профільна середня) освітній процес організовується та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.

І рівень навчання (початкова школа 1-4 класи).

На першому рівні навчання в учнів закладається готовність до здобуття освіти, формуються загальноосвітні компетенції з предметів державного компоненту, основи соціальної адаптації до життєвої компетентності.

Пріоритетними є виховні, загально навчальні, розвивальні функції. З урахуванням цього в освітньому процесі початкової школи впроваджуються технології розвивального навчання та ігрові технології.

ІІ рівень навчання (базова середня школа 5-9 класи).

На другому рівні навчання закладається фундамент загальної освітньої підготовки, створюються умови для самореалізації учнів у різних видах пізнавальної діяльності на уроках і в позаурочний час. З урахуванням цього вводиться в шкільний компонент поглиблене вивчення окремих предметів гуманітарного та природничого спрямування.

ІІІ рівень навчання (профільна середня школа 10-11(12) класи).

На третьому рівні навчання продовжується розвиток навичок самоорганізації і самовиховання, формується психологічна та інтелектуальна готовність до професійного та особистісного самовизначення, забезпечується розвиток теоретичного мислення, високий рівень загальнокультурного розвитку. З урахуванням цього вводиться профільне навчання.

Освітній процес у закладі освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість навчального року складає:

· у початковій школі (1-4 класах) – не менше 720 навчальних годин;

· у базовій середній (5-9 класах) – не менше 890 навчальних годин; · у профільній середній (10-12 класах) – не менше 1110 навчальних годин.

     Тривалість навчального року для осіб з особливими освітніми потребами може бути подовжена відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини.         Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховано санітарногігієнічні норми та нормативну тривалість уроків:

-   для 1 класів - 35 хвилин

-   для 2-4 класів - 40 хвилин - для 5-11(12) класів - 45 хвилин.

       Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процессу визначаються педагогічною радою закладу загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу в початковій школі є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних программах окремих предметів.

Основними формами організації освітнього процесу в базовій середній школі є різні типи уроку: - формування компетентностей;

-  розвитку компетентностей;

-  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, моделювання, ситуаційні вправи, віртуальні подорожі, семінари, конференції, форуми, брифінги, квести, екскурсії.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних программах окремих предметів.

Основними формами організації освітнього процесу в профільній середній школі є різні типи уроку:

-   формування компетентностей;

-   розвитку компетентностей;

-   перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, моделювання, ситуаційні вправи, віртуальні подорожі, семінари, конференції форуми, брифінги, квести, екскурсії, тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової  атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних вебресурсів відповідно до вимог ІК-компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу. 

                                Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

-    подолання інертності мислення, 

-    перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. 

 Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів. 

                                Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю    необхідно

використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчальновиховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

 Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. 

 Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

                                Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

•                     відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу

педагогічної творчості;

•                     активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини; 

•                     практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

•                     відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

•                     виховання вільної незалежної особистості; 

•                     забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення моральнопсихологічного комфорту дитини;

•                     впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Проводити уроки віддалено, не бачити учнів, не мати можливостей пояснити особисто й допомогти в момент виникнення проблеми — ще кілька місяців тому вчителі не могли й уявити таких ситуацій у своїй роботі. Але пандемія внесла несподівані корективи і змусила всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні підходи та методики. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто. Щоб уникнути хаосу, серед педагогічних працівників було визначено відповідальну особу, координатора дистанційного навчання, який комунікуватиме щодо питань організації дистанційного навчання. Для  вчителів школи було організоване відповідне навчання під час якого вони опрацьовували  нові онлайнінструменти, які допоможуть учням навчатись, а педагогам навчати. Це ознайомлення з платформою  G-Suite for Education для її подальшого використання під час роботи за технологіями дистанційного навчання. G-Suite — це пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення й інструментів для спільної роботи від компанії Google, в який входять такі популярні веб-застосунки, як Gmail, Google Диск, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації, Google Sites, Google Classrooom. Використання даної платформи дозволить уникнуть вимушених перерв в освітньому процесі, зробить навчання більш доступним та сучасним.

   Педагогічний патронаж передбачений для учнів, які за станом здоров’я не можуть з’являтися у школі щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні або потребують навчання біля лікарняного ліжка.  Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід учня з боку вчителя. Проте велику частину матеріалу учень має опрацювати самостійно.  У школі наявний учень, який потребуює індивідуального навчання. 

      Індивідуальний план навчання для його навчання складений за програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку Наказ МОН України від 12.06.2018 року за № 627.Лист МОН України «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти» №1/9-525 від 20.08.2019 року (вимоги до написання ІНП)

Розділ 6 . Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. 

Модель моніторингу якості освіти у закладі визначає єдину систему здійснення внутрішкільного моніторингу, що включає збір, збереження (формування бази даних), опрацювання (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість освіти в ньому,  прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності діяльності школи .

    Створення   моделі зумовлено необхідністю вироблення та погодження єдиних підходів до здійснення внутрішнього моніторингу у навчальному закладі, для виявлення   результативності навчання і виховання  учнів,  забезпечення систематичного відслідковування  динаміки змін  в організації  освітнього процесу, розвитку навичок самоаналізу та саморегулювання організаційної роботи у різних ділянках освітнього середовища школи з метою покращення ефективності управління навчальним закладом.  Мета і завдання 

 Дослідження є комплексним і спрямоване на безперервне відстеження умов, процесу й результатів освітньої діяльності закладу, у ході якого – фіксацію якісних чинників розвитку за етапами (початок навчального року – процес навчання – кінець навчального року). 

Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів): 

•   готовність учнів до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес); 

•   рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови

– процес – результат); 

•   рівень навчальних досягнень учнів у початковій, допрофільній (галузевій) та профільній (галузевій) підготовці (умови – процес – результат або умови – результат); 

•   рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат); 

•   інтелектуально-творчий розвиток і досягнення учнів (умови – результат).  Суб'єкти  внутрішкільного   моніторингу:  педагогічний колектив,  адміністрація,  учні,  батьки.  

Мета спостереження – охарактеризувати якісний рівень організації освітньої діяльності в освітньому закладі, спрямований на особистісний інтелектуальнотворчий розвиток школярів та забезпечення їхніх освітніх запитів, а також виявити чинники, що на нього впливають. 

Відповідно до визначеної мети та критеріїв якості, основними завданнями моніторингового дослідження є: 

1.                  Здійснити   діагностичний аналіз     рівня навчальної      мотивації    та інтелектуальноосвітніх потреб учнів школи, що дозволяють  спрогнозувати їхні освітні запити та охарактеризувати міру готовності до навчальної діяльності. 

2.                  Визначити психолого-педагогічні особливості та характер взаємовідносин суб’єктів освітнього процесу з метою впливу на якість навчальних результатів учнів. 

3.                  Дати характеристику професійної готовності педагогів колективу до вирішення  інноваційних освітніх завдань, зосереджуючи увагу насамперед на таких якостях, як: ініціативність, професійна активність, здатність до самоосвіти, інформаційнокомунікаційна компетентність, творчість з метою виявлення впливу професійного рівня педагога на творчі навчальні досягнення учнів. 

4.                  Здійснити аналіз якісного рівня профільної (філологічної, математичної) підготовки учнів школи у його розвитку. 

5.                  Проаналізувати стан реалізованості освітньо-виховних завдань, що є в основі програми виховної роботи навчального закладу, а  також чинники, що впливають на якість результатів. 

Організація моніторингу 

1.                  Створення Програми моніторингових досліджень в навчальному закладі, що визначає  цілі, завдання,  напрями,  об’єкти та  періодичність досліджень,  необхідних  для реалізації стратегії розвитку навчального закладу,  виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових досліджень складається на той самий термін, що й інші ухвалені у навчальному закладі документи стратегічного планування.  

2.                  Розробка  проєкту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища,  передбачених  Програмою, зокрема,  умов, процесу чи результатів роботи навчального закладу. Проєкт  визначає : 

•  мету та завдання дослідження; 

•  об’єкт дослідження; 

•  формування вибірки; 

•  терміни та процедуру дослідження; 

•  підбір та підготовку координаторів дослідження; 

•  визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація; 

•  визначення методів дослідження. 

3.                  Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивнометодичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження). 

4.                  Проведення дослідження, передбаченого Програмою (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).  

5.                  Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в  базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторнокритеріального аналізу,  описового пояснення).  

6.                  Аналіз та інтерпретація результатів  внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального  закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який  має містити висновки та  рекомендації з метою  прийняття управлінських рішень,  корекції програм,  планів роботи школи,  роботи окремих учителів,  батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).   7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику. Детальний опис проведення дослідження за напрямками та етапами подано в таблиці .     

Прогнозовані результати моніторингу 

Проводячи внутрішкільний моніторинг, наш навчальний заклад  орієнтується на такі результати: 

•  підвищення якості надання освітніх послуг, формування  позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;  • створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу:  виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів; 

•  впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій  для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього          процесу;  

•  активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу навчального закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки  та   саморегуляції;

•  удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і коригування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.

6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми 

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом:

-         моніторингу якості проведення навчальних занять;

-         моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентеостей);

-         проведення контрольних, тематичних зрізів учнів;

-         участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня;

-         участі у Всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах та турнірах;

-         складання та захисту наукових проектів;

-         участі в роботі Малої академії наук;

-         аналізу результатів участі учнів у ДПА та ЗНО.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітньої програми школи на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника:

-         Закон України « Про освіту»;

-         Закон України « Про повну загальну середню освіту»;

-         Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 29 року ( схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

-         Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688 (у 1-3 класах);

-         Державний стандарт початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); 

-         Державний  стандарт базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Освітня програма закладу розроблена на основі:

-         для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);

-         для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);

-         для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

Для 5-11 класів освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:

-         «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ  ступеня», затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;

-         «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ  ступеня», затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 31.03.2020 № 464).

-         «Типової освітньої програми для дітей з порушеннями опорно-рухового  апарату чи слуху», затверджена наказом МОН України від 26.06.2018 №693

Поділ на групи при вивчені окремих предметів здійснюється відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу МОН України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти України № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки України № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. Можливість поділу класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів у школі урегульовано такими документами:

-         Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

-         Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної  середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований у Міністерстві юстиції України

30.07.2015 за № 924/27369;

Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412.

-         Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів  загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Інваріантна складова   

1   КЛАС

Типової     освітньої програми   для   1-2 класів     закладів

загальної середньої освіти  під керівництвом  О.Я. Савченко,   затвердженої   наказом  Міністерства   освіти і науки  України від 21.03.2018 № 268,  ww.mon.gov.ua 2018  рік

Українська  мова  

2-4 класи Навчальні програми для ЗНЗ із навчанням українською мовою  1-4 класи   www.mon.gov.ua 2016 

5-9 класи Навчальна програма для ЗНЗ «Українська мова 5-9 класи» Укладачі Шелехова Г.Т., Пентелюк Н.І. Новосьолова В.І.,

Гнаткович Т.Д., Коржова  Н.Б., Таранік-Ткачук К.В.  www.mon.gov.ua 

10-11 класи Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 

www.mon.gov.ua 2017 

Українська література 

1-4 класи Навчальні програми для ЗНЗ із навчанням українською мовою  1-4 класи   

www.mon.gov.ua 2016 

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література.   5-9 класи»      (авт. колектив,   керівник Мовчан Р.В.)  www.mon.gov.ua 2016 

10-11  класи Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів  

www.mon.gov.ua 2017 

Іноземні мови 

1-4 класи Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх  навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 1-4  класи  

 www.mon.gov.ua 2016 

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням  іноземних мов «Іноземні мови. 5-9 класи» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 

 10-11 класи Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів  

www.mon.gov.ua  

Математика  

 1-4 Навчальні програми для агальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.  1-4 класи www.mon.gov.ua 2016 

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи» (авт. М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, Є. П. Нелін, Д. А. Номіровський, А. В. Паньков, 

Н. А. Тарасенкова, М. В. Чемерис, М. С. Якір) Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 

2016 

10 класНавчальна програма для учнів 10-11  класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською   мовою навчання (профільний рівень) www.mon.gov.ua 2016 

10-11 класи Математика.  Програма            для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Рівень стандарту. (сумісне вивчення) Академічний рівень. 

http://osvita.ua/school/program/30993/ 2016 

 (адаптовано  і  погоджено з методистом районного методкабінету)   

Історія України. 

Всесвітня історія 

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

«Історія України.  Всесвітня історія. 5-9 класи» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

10-11 класи Навчальні програми для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) 

http://osvita.ua/school/program/30993/ 2016 

Людина і світ  

11 клас Програма  курсу  «Людина і світ. 11 клас»  для загальноосвітніх навчальних закладів 

Поліграф Книга  

Правознавство  

9 клас Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти  www.mon.gov.ua 

2016 

10 клас Навчальні програми для 10-11   класів загальноосвітніх навчальних закладів  www.mon.gov.ua  2016 

Зарубіжна література 

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних    закладів

«Світова література. 5-9 класи» (колектив авторів, керівник колективу Ніколенко  О.М.) 

Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016  

10-11 класи Навчальні програми для 10-11   класів загальноосвітніх навчальних закладів, зі змінами 2016 року www.mon.gov.ua 2016  

Географія  

5-9 класи Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія.  

Київ, Видавничий дім «Освіта»  www.mon.gov.ua  2016 

10 клас Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів www.mon.gov.ua  2016 

Інформатика  

2-4 класи Програма О.В.Коршунова Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 

2016 

 5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика.         5–9 класи»         (автори Жалдак М.І., Морзе Н.В., Ломаковська Г.В., Проценко Г.О., Ривкінд Й.Я., Шакотько В.В.)  Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua  2016 

9-11 класи Програми: Завадський І.О., Дорошенко Ю.О. Потапова Ж.В. www.mon.gov.ua 

2016 

Хімія  

7-9 класи Програма  для загальноосвітніх навчальних закладів за новим державним стандартом ХІМІЯ 7-9 класи Л.П. Величко, О.А.  Дубовик 

Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

 10-11 класи Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів  

www.mon.gov.ua 2016 

Природознавство 

5 клас Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство. 5  клас» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua  2016 

Біологія  

 6-9 клас Навчальна  програма для загальноосвітніх  навчальних  закладів «Біологія.  6-9 класи»  Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua  2016 

10-11 класи Навчальні програми для  10-11  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(рівень стандарту, академічний, профільний) www.mon.gov.ua 2016 

Екологія   

10-11 Навчальні програми для  10-11  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(рівень стандарту, академічний, профільний) , www.mon.gov.ua 2016  

Захист України 

10-11 Навчальні програми для  10-11  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(рівень         стандарту, академічний, профільний)  www.mon.gov.ua 2016 

Основи здоров’я  

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-  9  класи»  (авт. Бойченко Т.Є. та ін.)  Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua  2016 

Фізика  

7,8,9 класи Навчальна програма з фізики для 7-9 класів підготовлена робочою групою у складі: О.І. Ляшенко, В.Г.  Бар’яхтар, www.mon.gov.ua 2016 

Астрономія  

11  клас Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. Астрономія. 7-12 класи»  

www.mon.gov.ua 2016 

Трудове навчання  

5-9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання.  5-9 класи»  Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

Технології  

10-11 Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів  

www.mon.gov.ua 2016 

Образотворче мистецтво 

5-7 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво». 5-9 класи» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

Мистецтво  

8 клас Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво». 5-9 класи» www.mon.gov.ua 2016 

Музичне мистецтво 

1-4 клас Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво». 5-9 класи» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

5-7 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво». 5-9 класи» Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

Фізична культура 

1-4 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 1-4 класи»  (авт. Круцевич Т.Ю. та ін.)  Київ, Видавничий дім «Освіта» www.mon.gov.ua 2016 

5-9  класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична кульура. 59 к ласи» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін.) www.mon.gov.ua 2016 

10-11 класи Фізична культура в школі, 5-11 класи (авт. Дятленко та ін.) www.mon.gov.ua 2016 

 Економіка  

11 клас Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів  www.mon.gov.ua 2016 

  Розділ 8. Забезпечення якості освіти.     

Мета розбудови й функціонування системи ЗЯО не лише гарантувати й підвищувати якість освіти, а й: формувати довіру суспільства до системи та закладу освіти, органів управління освітою допомагати закладу освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності підвищувати якість освіти. У системі забеспечення ЯО   розрізнено дві підсистеми: внутрішню  та зовнішню.  

Зміст системи забезпечення якості освіти  

ВНУТРІШНЯ  

    В системі ЗЯО закладу освіти  

•  стратегія/політика ЗЯО  

•  процедури ЗЯО  

•  система й механізми забезпечення академічної доброчесності  

•  оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання:  – здобувачів освіти  

–  педагогічної  (науково-педагогічної) діяльності педагогічних    і науковопедагогічних працівників  

–  управлінської    діяльності керівних працівників     закладу    освіти   забезпечення наявності:  

–  необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема й для самостійної роботи здобувачів освіти  

–  інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти  створення в закладі освіти:  

–  інклюзивного освітнього середовища  

–  універсального дизайну  

–  розумного пристосування  

•  інші процедури та заходи, визначені спеціальними законами чи документами закладу освіт 

ЗОВНІШНЯ   

Інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти 

•  стандартизація  

•  ліцензування освітньої діяльності  

•  акредитація освітніх програм 

•  інституційна акредитація  

•  громадська акредитація закладів освіти  

•  зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання  

•  інституційний аудит  

•  моніторинг якості освіти  

•  атестація педагогічних працівників  

•  сертифікація педагогічних працівників  

•  громадський нагляд  

інші інструменти, процедури й заходи, визначені спеціальними законами