Булінг

Булінг

(Реагуємо на ознаки насильства над дитиною)

№110-протидія булінгу.pdf
План заходів булінг2022-2023 наказ.pdf

Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) у Олеському ОЗЗСО І-ІІІ ст. та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) 

Порядок реагування 2022.pdf

Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу 

Клас закрили на карантин: як запобігти булінгу, якщо однокласник захворів на COVID-19 

Якщо в класі є підтверджений випадок зараження COVID-19, усі учні самоізолюються і переходять на дистанційне навчання. Якщо на коронавірусну хворобу захворіє вчитель, на карантин підуть усі класи, де він викладав, або навіть уся школа. Такі заходи безпеки чинять величезний тиск відповідальності на дітей та педагогів. Як уникнути булінгу та стигматизації серед учнів — ми записали поради психотерапевта та кінезіолога Марини Вострової. 

Що робити родині, якщо клас дитини пішов на карантин?

Найперше — розмовляти. Це звучить банально і просто, але воно працює. Батьки мають говорити з дітьми про вірус і донести кілька важливих меседжів:

  Але є те, на що ми можемо впливати — підтримувати і зміцнювати свій імунітет через здорове харчування, фізичні вправи, точковий масаж, дихальну гімнастику, масаж пальців — це дрібниці, але таким чином ми включаємо свій організм та імунну систему.

Якщо батьки чують розмови дітей удома: «Через нього/неї ми тепер усі сидимо вдома на самоізоляції» 

Почніть розмову так: «А уяви, якби захворів ти… Як гадаєш, як би тобі було? Що б ти відчував?» Ви, напевне, почуєте про страх, переживання, тривогу, інші негативні або позитивні відчуття, адже хтось може сказати: «Я би зрадів, бо тепер можу бути вдома». Підлітки, можливо, скажуть навіть про почуття провини, адже вони можуть хвилюватися не за себе, а за своїх стареньких бабусь і дідусів. Важливо дати дитині можливість висловити свої почуття, бо сам факт називання почуттів знижує стрес, мозок переходить у спокійніший стан — із тим, що названо, я вже можу щось робити.

  Наступний крок після усвідомлення і називання своїх страхів і тривог — це співчуття. Запитайте в дитини: а що би ти хотів почути від інших, якби сам захворів? Як би ти хотів, щоб тебе підтримали?


Якщо дитина вдома каже: «Це несправедливо, що через одного мають страждати в самоізоляції всі!» 

Поясніть дитині, що це якраз справедливо — у світі все дуже взаємопов’язане, ми не можемо існувати окремо одне від одного. А ця хвороба лише показала нам, як сильно ми взаємозалежимо. Розкажіть дитині, що в нас завжди є вибір, як реагувати на кризу.