Золочівський районний відділ освіти
Відділ освіти, молоді та спорту Буської міської ради
Олеський опорний заклад загальної середньої освіти
І-ІІІ ступенів
Звіт
про результати моніторингового дослідження якості освітнього простору
Укладачі:
заступник директора з навчально-виховної роботи Надія КІШАЙ
заступник директора з виховної роботи Ірина ШКІЛЬНА
педагог-організатор Мирослава ПАСЕЛЬСЬКА
вчитель інформатики Ірина САВУЛА
Олесько-2025
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………..................3
Розділ І. Стислий опис методики дослідження ……………………. 7
Розділ ІІ. Аналіз результатів дослідження …………………………...12
Висновки ………………………………………………………………................46
Рекомендації………………………………………………………….................48
Додатки………………………………………………………………....................50
Вступ
Виховний простір – це чинник інтегрованого впливу на процес формування і розвиток особистості з метою забезпечення відчуття психологічного комфорту і сприятливих умов для самовизначення, саморозвитку і самореалізації. З огляду на це, актуальною є проблема формування освітньо - виховного середовища школи, в якому б повноцінно й гармонійно формувалася й розвивалася особистість.
Соціологічне моніторингове дослідження проведене на виконання наказу департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації від 13.09.2023 року № 02.01/01/387 “Про апробацію питальників та проведення вимірювань В електронному форматі показників якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Дрогобицького, Золочівського, Львівського та Самбірського районів Львівської області”. Дослідження проводиться в рамках заходів проєкту «Оцінювання якості освітнього середовища: е-інструментарій вимірювання показників» (Програма розвитку освіти Львівської області на 2021 - 2025 роки. Розділ «Загальна середня освіта». П.7).
Завдання дослідження: оцінити відповідність освітнього середовища в району Львівської області характеристикам виховного простору, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини в 2021 - 2027 роках
Відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках») виховний простір школи має бути:
● Безпечним: гарантуються комфортне перебування у приміщеннях школи. Побудовані відносини не шкодять фізичному, психічному і духовному здоров’ю учасників освітнього процесу. У школі гарантуються комфортні для учнів умови виховання (дотримання норм теплового, харчового, робочого (гранично допустиме навчальне навантаження на учня) режимів), безпечний поведінковий режим, відсутні осередки, де культивують шкідливі звички, забезпечена правова і психологічна підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.
● Сповненим довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних, осіб з інвалідністю тощо), справедливість (зокрема в оцінюванні), толерантність (чи вислухають, дозволять дискутувати, не засміють, не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.
● Демократичним: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання (чи дають слово, чи не зацькують, чи не картають за критичні вислови); є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо, телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги враховують думку учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорі (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.
● Патріотичним (орієнтованим на формування ідентичності політичного українця): спілкування у закладі виключно українською мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування), шанобливе ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури з прапором, використання герба), вшанування героїв (історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів) України, рідного краю, школи (місця пам’яті, заходи), турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму (відсутність/заходи протидії), знущання над тваринами (відсутність/заходи протидії), культуро- і природоохоронна діяльність), забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, оглянути пам’ятки культури та природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявити повагу до Бога і до людини (можливості відзначити релігійні та державні свята, розважитись), набути досвіду громадянської поведінки (волонтерство).
● Культуротворчим (розвивальним, мотивуючим до навчання): використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводяться змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).
● Відкритим (інклюзивним): є умови для навчання дітей з інвалідністю, пересування шкільними приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків)); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); є школи/громади – партнери (у яких формах партнерство, як комунікують учні; чи комунікують батьки).
Подані у звіті результати дослідження призначені для:
- відділу освіти ТГ: на основі об'єктивної оцінки стану освітнього простору школи визначити ефективність прийнятих в ділянці виховання управлінських рішень;
- методичної служби ТГ: на підставі об’єктивних висновків про якість освітнього простору оцінити ефективність науково-методичного супроводу процесу навчання та виховання у ЗЗСО;
- шкільної спільноти: завдяки проведеному дослідженню оцінити якість проведених виховних заходів як інструмента забезпечення корисних для виховання взаємовідносин між різними категоріями учасників освітнього процесу.
Моніторинг виховного простору як освітнього, дозволить визначити якість та ефективність організації навчання та виховання. За результатами цього і наступних досліджень можна буде судити про освітній простір навчального закладу та приймати відповідні організаційні і кадрові рішення.
Розділ І. Стислий опис методики та організації дослідження
Ключові запитання, на які відповідає звіт про виконане дослідження:
1. У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
3. Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
4. У якій мірі учні ЗЗСО залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
5. Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?
Для конкретизації ключових запитань використовувались наступні критерії оцінювання освітнього середовища як виховного простору:
Відповідність організації освітнього середовища ЗЗСО вимогам безпеки (безпечний).
Актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми та ефективність реалізації цих завдань (патріотичний, культуротворчий).
Корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проєктів) для учнів (патріотичний, культуротворчий).
Відповідність управління ЗЗСО та стилю спілкування працівників.
Для проведення дослідження застосовувались такі методи:
Анкетування учнів 4-го класу;
Анкетування учнів 8-го класу;
Анкетування учнів 10-го класу;
Анкетування батьків цих учнів;
Анкетування педагогічних працівників закладу.
Інтерв’ювання педагогічних працівників та учнів.
У процесі дослідження було використано такий інструментарій:
Анкети для учнів 4, 8, 10 класів, батьків, педагогічних працівників, матеріали інтерв’ю з педагогічними працівниками та з головою учнівського самоврядування.
Організація дослідження
Відповідно до наказу по школі (додаток 1), опитування у формі анкетування у нашому освітньому закладі відбулося 09 квітня 2025 року, відповідальною за проведення опитування було призначено заступника директора Кішай Н.Й.
Дослідженню передувала попередня підготовка учнів, вчителів, батьків. Педагог-організатор продемонструвала відеоматеріали та провела бесіду про призначення та специфіку анкетування, повідомила про те, що анкетування анонімне. Для педагогів була проведена адміністрацією нарада, а класні керівники 4, 8, 10 класів провели відповідну роботу з батьками учнів. З метою дотримання визначеного інструкцією про організацію досліджень якості освітнього середовища ЗЗСО алгоритму дій у школі, створено фокус-групи класних керівників та учнівського самоврядування.
09 квітня 2025 року після прибуття інструктора першими розпочали анкетування учні 4 та 8 класів, а після них - учні 10 класу. Частина учнів виконували дослідження з власних гаджетів. Усього в анкетуванні взяло участь 18 учнів 4-го класу, 24 учнів 8-го та 10-го класу. Також покликання логін і пароль було надіслано в групи батьків учнів 4-го, 8-го та 10-го класу. Діти виконували анкету впродовж 45 хв. Вони обирали категорію учасника (4 клас; 8 клас; 10 клас), вводили відповідний логін і пароль, а потім відзначали на власний розсуд відповіді на запитання. Анкета складалася з двох частин. Виконавши першу частину, учні натиснули кнопку «відправити дані». Це дозволило учням отримати доступ до другої частини анкети (натиснути кнопку «Частина ІІ») та дати відповіді на наступні запитання. Завершивши анкетування, учні обов’язково натиснули кнопку «завершити анкетування» оскільки знали, що тільки за цієї умови результати анкетування будуть збережені в базі даних. По завершенні анкетування діти отримали повідомлення: «Дякуємо за щирі правдиві відповіді!», що означало відповіді на питання анкети були прийняті.
Анкетування батьків (опікунів) учнів 4-го, 8-го та 10-го класів відбувалося у той самий день, що й анкетування учнів та педагогів.
В опитуванні взяло участь 40 батьків. Серед них 88,57% становили жінки. У 28,57% батьків діти навчаються в 8-му класі, у 42,86% батьків діти навчаються в 4-му класі, 28,57% батьків вказали, що їхня дитина навчається у 10-му класі.
Вік батьків: до 35 років – 37,14%, 36-45 років – 60% , 46 і більше років – 2,86%. Батьки самі обрали час для виконання анкети. Про проведення анкетування та його організацію класні керівники учнів 4-го, 8-го та 10-го класів повідомили батьків напередодні. Класними керівниками було наголошено, що анкетування анонімне і обрані респондентами відповіді не будуть доведені до відома вчителів і дирекції. Класні керівники пояснили респондентам, як слід виконувати анкету. Також вони надіслали батькам відповідну інструкцію. Покликання, логін і пароль для входу в програму батьки (опікуни) учнів отримали в день проведення анкетування нашої школи вранці. Доступ до анкет був для них відкритий до 24.00 години.
Анкетування педагогічних працівників відбувалося на призначеній педраді о 16:00 годині (після уроків) під керівництвом інструктора та за участі директора школи. В опитуванні взяли участь 33 педагоги: 3 чоловіків та 30 жінок; з них- 72,73% учителів з педагогічними стажем понад 20 років, 15,15% - від 11 до 20 років, 12,12% - до 10 років.
Учасниками опитування були вчителі – предметники:
математики та природничих дисциплін, інформатики і технологій – 8 (24,24%);
учителі гуманітарних дисциплін (мов, літератури, історії, мистецтва, фізичної культури) - 10 (30,30%);
педагогічні працівники школи, які безпосередньо відповідають за виховання — 7 (21,21%).
Категорії учасників дослідження:
60,61% учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
15,15% - І або ІІ кваліфікаційну категорію;
24,24% - спеціалісти або інтерни.
Перед початком анкетування учителям пояснили призначення та процедуру дослідження. Інструктор наголосила, що анкетування анонімне і обрані педагогами відповіді не можуть бути доведені до відома дирекції. Вона також звернула увагу педагогів на те, що доступ до результатів дослідження є тільки у директора та керівників органів управління освітою територіальної громади і району, а результати дослідження мають бути оприлюднені у формі звіту про самооцінювання якості освітнього середовища як виховного простору. Інструктор роз’яснила педагогам, як слід виконувати анкету. Після вступного роз’яснення інструктор повідомила респондентам та написала на дошці логін і пароль для входу. Учителі працювали впродовж 60 хвилин: обрали категорію учасника (“Педагогічні працівники”), ввели відповідний логін і пароль та відзначили на власний розсуд відповіді на запитання. Анкета складалася з двох частин. Виконавши першу, педагоги натиснули кнопку «відправити дані». Це дозволило їм отримати доступ до другої частини анкети (натиснули кнопку «відправити дані». Це дозволило їм отримати доступ до другої частини анкети (натиснути кнопку «Частина ІІ») та дати відповіді на наступні запитання. Завершивши анкетування, педагоги натиснули кнопку «завершити анкетування», отримавши напис на екрані монітора (смартфона) «Дякуємо за щирі правдиві відповіді!”
Розділ ІІ. Аналіз результатів дослідження
Ключове питання:
У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
Теза:
Заклад частково забезпечує необхідні умови для учасників освітнього процесу.
Безпечним для власного фізичного, соціального і духовного розвитку заклад визнали:
44,44% учнів 4-го класу ;
5,56% учнів 8-го класу;
22,86% батьків .
У нашій школі панують товариські стосунки між учнями: здобувачам освіти подобається:
вчитися (61,11% 4-й клас);
проводити час зі шкільними друзями (27,78% 4-й клас, 42,86 % -10 клас);
цікаво все, що відбувається в школі (28,57% 10-й клас).
Здобувачі освіти та батьки відзначили комфортний повітряно-тепловий режим у навчальному закладі:
у класах свіже повітря, легко думати (66,67%)(відповіді учнів 4-го класу);
у школі(класі) взимку достатньо тепло, ніхто не мерзне (44,44%)(відповіді учнів 4-го класу);
класи добре освітлюються, достатньо світла для читання і письма (88,89%, 94,29%)(відповіді учнів 4-го класу та батьків);
у класі та коридорах завжди чисто, прибрано (55,56%, 94,29% )(відповіді учнів 4-го класу та батьків);
приміщення класу, школи подобається, бо воно стимулює навчатися і перепочивати на перервах (77,78% опитаних учнів 4-го класу).
Респонденти вважають, що температурний режим у межах норми, холодно буває зимою тільки в деяких кабінетах (61,11% опитаних учнів 8-го класу), прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів відповідають нормам, у приміщенні закладу завжди чисто та прибрано.
У закладі освіти працює медичний працівник, який завжди присутній, проводить регулярні медичні огляди (78,79% відповіді педагогів).
Батьки учнів задоволені умовами харчування: «дитині завжди смакує гаряча їжа, яку готують у шкільній їдальні» - відповіді 14,29% опитаних батьків учнів. Про те, що робота їдальні щодо організації здорового харчування у закладі освіти налагоджена на належному рівні, свідчать відповіді усіх груп респондентів. Так, 27,78% опитаних учнів 4-го класу зазначили, що їжа, яку готують в їдальні «підігріта і смачна», «переважно підігріта, доволі смачна» (11,11%), «у навчальному закладі завжди смачно готують» (14,29% 10-й клас). Під час анкетування педагогічних працівників встановлено, що 57,58% опитаних педагогів вважають, що їжа в шкільній їдальні повністю відповідає здоровому харчуванню.
Велику увагу в закладі освіти приділяють і фізичному розвитку школярів, так вчителі школи зазначили, що:
ігровий майданчик використовується для молодших класів (63,64%);
спортивний майданчик використовується для 5-11 класів (96,97%);
спортивне обладнання використовується в приміщеннях закладу (54,55%);
у закладі проводять фізкультхвилинки, руханки під час навчальних занять, піші екскурсії, мандрівки (84,85%).
У нашій школі проводяться цікаві спортивні змагання та ігри. З метою виховання фізично загартованої та здорової молоді у вересні провели цікавий та емоційно-насичений Олімпійський тиждень під керівництвом учителя фізкультури Беднарчук І. Р. 14 жовтня традиційно відзначали свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисника України. Уже традиційно провели козацьке свято «Козацькі забави», зокрема патріотичні, спортивні змагання були проведені серед учнів 5-А і 5-Б класів. На змаганнях учні показали спритність, командний дух, знання історії України. Цікаво і змістовно підготували свято класний керівник 5-А класу Тихоневич-Мазепа Н.О. і Савка І.І. класний кервник 5-Б класу, вчитель фізичної культури Беднарчук І. Р. та педагог-організатор Пасельська М. М. Спортивні змагання до Всесвітнього дня здоров’я з 3-А класом провели вчитель фізкультури Александрович О.Ю. та класний керівник 3-А класу Васильків Н.Й. Приймали активну участь у районному етапі дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Джура» 8-11 класи під керівництвом вчителя Захисту України Боднара І.Ф.
Здобувачі освіти нашого опорного закладу добре обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій: пожежа, повітряна тривога, більшість педагогів (96,97%) пройшли навчання з надання домедичної допомоги.
У закладі освіти є безпечний доступ до мережі Інтернет, проводиться інформаційна робота з батьками щодо безпечного користування їхніми дітьми Інтернетом (100%) (відповіді опитаних педагогів), учні знають правила поводження в умовах надзвичайних ситуацій (пожежа, повітряна тривога)(100% опитаних батьків).
Тому в нашому освітньому закладі відсутні:
практика паління, про що зазначили у своїх анкетах 71,43% учнів 10-го класу, 83% учнів 8-го класу, 83,33% учнів 4-го класу, 65,71% опитаних батьків учнів, 66,67% вчителів;
вживання міцних напоїв (відповідно 100% опитаних червертокласників, 94% восьмикласників, 85,71% десятикласників, 94,29 % батьків, 100% вчителів);
вживання наркотиків, нюхання учнями одурманюючих речовин (100% учнів 4-го класу, 85,71% опитаних 10-тикласників, 94% 8-микласників, батьків і вчителів);
крадіжки (75% опитаних учнів 4-го класу, 57,14% батьків, 93,94% вчителів).
Безпечності сприяє і відсутність у навчальному закладі:
випадків вандалізму (71,43% опитаних учнів 10-го класу, 93,94% вчителів, 94,29% батьків, 72,22% опитаних учнів 4-го класу);
знущання над тваринами (опитані батьки);
булінгу (61,11% опитаних учнів 4-го класу, 54,29% батьків, 81,82% вчителів);
розбірок між учнями (38% опитаних учнів 8-го класу).
Показник безпечності освітнього середовища в нашому освітньому закладі нижчий від очікуваного через те, що:
частина учнів не харчуються в шкільній їдальні (57,14% опитаних учнів 10-го класу);
у закладі трапляються розбірки або бійки між учнями (28,58% учнів 10-го класу);
є зриви уроків старшокласниками: 25% опитаних батьків учнів;
побутує лихослів’я - «досить часто» - 6,06%, «рідко» - 69,7%; (відповіді вчителів) та списування, хоча і «рідко» (75,76%), про що заявили опитані педагоги;
є збиткування (образи, цькування) серед учнів (22,22% відповіді учнів 4-го класу);
відчувають себе зайвими у школі 11,11% учнів 4-го класу;
не завжди є комфортним повітряно - тепловий режим в школі: (вчителі 15,15%), зазначили, що не завжди достатньо тепло в осінньо -зимовий період 57,14% учнів 10-го класу.
Ключове питання:
У якій мірі освітнє середовище школи формує в учасниках освітнього процесу ідентичність політичного українця?
Теза:
У освітньому закладі загалом сформований патріотичний освітній простір, як виховний.
Патріотичним простір в навчальному освітньому закладі визнали:
55,56% учнів 4-го класу;
31,43% батьків;
78,79% педагогічних працівників.
У закладі викладання предметів проводиться виключно українською мовою (відповіді всіх груп респондентів), учні спілкуються із вчителями та між собою державною мовою (на уроках, перервах, позаурочних заходах), всі вчителі також спілкуються виключно українською мовою (100% 10-й клас).
Учні шанобливо ставляться до державних символів України (100%), - в школі відсутні прояви неповаги до державних символів України (під час виконання гімну, виносу/підняття прапора), старшокласники вміють використовувати потрібні слова, жести при вшануванні державної символіки (відповіді учнів10-го класу, батьків та вчителів).
Молодші школярі (94,44%) вміють напам’ять виконувати Гімн України, описати Прапор України (88,89%), використовувати потрібні слова, жести, стійки (стійку «струнко» при вшануванні державної символіки (прапора, герба), а також полеглих українських героїв (88,89%), розповісти про походження малого Герба (55,56%), пояснити чому вони цінують історичні постаті (Тараса Шевченка, Лесю Українку, Романа Шухевича, Героїв Небесної Сотні, героїв нашого часу ( 77,78%).
Учні школи з цікавістю постійно відвідують заходи патріотичного спрямування: екскурсії, музеї, подорожі рідним краєм, зустрічі з фахівцями з історії, культури, господарського життя України (57,58% вчителі, 88,89% 4-й клас). Школярі відзначають що, заклад освіти сприяє пробудженню в них інтересу до історії рідного краю, України, будівничих української держави і культури свого народу (14,29% відповідей респондентів 10-го класу).
У закладі ведеться пропаганда волонтерської діяльності, організовуються різнопланові волонтерські акції, зустрічі з волонтерами, захисниками Батьківщини (93,94 %) (відповіді респондентів-вчителів), (57,14 % відповіді учнів 10-го класу), а саме: плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, формування сухпайків для військових. Напередодні свята Миколая проводиться щорічний благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Зібрані кошти передаються на потреби військових. Велика увага приділяється патріотичному вихованню, проводилися заходи присвячені Дню Збройних сил України, Дню українського козацтва, Дню виводу військ з Афганістану, Дню захисників та захисниць України, Дню волонтера, Дню героїв України, вшануванню пам’яті героїв Небесної Сотні, загиблих військових та цивільних у російсько-українській війні та воїнів АТО. Головні завдання роботи з учнями були спрямовані на виховання любові до Батьківщини, до рідного краю, української мови, родини, попередження негативних явищ та популяризації здорового способу життя. Мета виховної діяльності реалізовувалась такими формами і методами: екскурсії, ігрові вправи, бесіди, свята, усний журнал, групові справи, уявна подорож, конкурси, ігри, демонстрації, розповіді, моделювання, вікторини, ситуаційно-рольові ігри, сюжетно-рольові ігри - інсценування, бесіди, ігри-мандрівки, виставки малюнків, виставки-ярмарки, благодійні акції, година спостереження, спортивні змагання, естафети тощо. Члени учнівського парламенту були активними учасниками всіх загальношкільних заходів.
Класні керівники відповідально відносяться до проведення заходів патріотичного спрямування: дбають щоб позаурочні заходи були цікавими та змістовними (42,86 % учнів 10-го класу), старшокласникам здебільшого подобається як в школі проводяться Шевченківські дні, Різдвяні свята, вшановують пам'ять жертв Голодомору, Героїв Небесної Сотні (71,43 % опитаних 10-ти класників). Самі школярі неодноразово були ініціаторами та організаторами проведення окремих заходів чи дійств (відповіді учнів). Траплялось, що саме завдяки урокам чи позаурочним заходам восьмикласників зацікавив хтось із сучасних та історичних діячів чи діячок (відповіді старшокласників). Наш освітній заклад за волонтерську діяльність отримав від громадського волонтера Ігоря Репецького прапор з підписами наших захисників.
Здобувачам освіти (77,78 % опитаних учнів 4-го класу) дуже сподобалося відзначення у школі державних та релігійних свят. Їх підтримали у своїх відповідях і учні 10-го класу, зазначивши, що їм теж сподобалися заходи до важливих днів і пам’ятних дат, в яких вони брали участь цього і минулого навчального року (42,86 %), таких як: «Запали свічку» — загальнонаціональна акція, акція “Незабудка”, квест-екскурсія «Лабіринт до хатинки Святого Миколая», різдвяно-новорічне дійство «Ліхтарики віри і любові, запалені серцями», історичний екскурс «День пам’яті героїв Крут», флешмоб виконання Державного Гімну, виховний захід «Три роки незламності, сили та витримки!», виховні заходи до свята Матері, дитячо-юнацький конкурс декламування поезії Тараса Шевченка, виховний захід «Шевченко, якого ми не знали».
Ознайомлення школярів з історією свого краю, історією архітектурних споруд та пам’ятників призводить до зменшення проявів вандалізму. В освітньому закладі практично відсутні акти вандалізму (стверджують 71,43 % опитаних десятикласників та вчителів).
Відсотки сформованості патріотичний виховного середовища нижчі від очікуваного через те, що:
частина учнів (61,11% 8-й клас) відзначила незначну кількість, на їхню думку, історичних екскурсій, проведених як цього року;
окремі учні школи не виявляють бажання брати участь (57,14% 10-й клас) у заходах патріотичного спрямування, зустрічах з волонтерами чи іншими запрошеними;
трапляються окремі випадки «випадкового» вандалізму (псування об’єктів шкільного простору, насаджень, шкільного майна) (28% відповідей учнів 4-го класу).
Ключове питання:
У якій мірі учні закладу залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір культуротворчий)?
Теза:
У нашому освітньому закладі культуротворчий освітній простір сформований не повністю.
Культуротворчим виховний простір визнали:
15,15% педагогів;
8,5% батьків;
55,56 % учнів 4-го класу.
Свої пізнавальні інтереси учні школи задовольняють відвідуючи:
шкільний вокальний гурток (12,2%)(8-й клас);
займаючись в музичній школі або відвідуючи гуртки в позашкільному освітньому закладі (33,33%) (8-й клас);
тренуючись в спортивній секції (25,57%) (відповіді учнів 10-го класу).
Здобувачі освіти нашого закладу беруть активну участь у:
художній самодіяльності (28,57%);
учнівських концертах та виставах (14,29%);
інтелектуальних змаганнях (14,29%);
спортивних секціях (28,57%)(відповіді учнів 10-го класу).
Для участі учнів в олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях адміністрація відбирає за встановленими правилами (ними стають переможці відбіркових етапів, що відбуваються в освітньому закладі) з врахуванням інтересів закладу (відповіді опитаних вчителів). Наші учні є постійними учасниками та переможцями районних конкурсів, спортивних турнірів та змагань, предметних олімпіад.
Більшість молодших школярів відзначили, що відвідували шкільні гуртки, мистецькі студії, спортивні секції (77,78 % опитаних).
На формування культуротворчого виховного простору впливає співпраця з бібліотекою. Бібліотека – це простір для освітніх можливостей кожного учня. Її головна мета – забезпечити всіх учасників освітнього процесу якісним бібліотечно-інформаційним обслуговуванням, надати допомогу у всебічному розвитку учня. В освітньому закладі працює бібліотека, яка:
здійснює інформаційний супровід освітнього процесу (пошук і добір літератури, періодичних видань) (89,88%);
зберігає інформаційні ресурси закладу (відділ електронних освітніх ресурсів для загального користування) (39,39%);
сприяє формуванню інформаційної компетентності (78,79%);
архівує матеріали про життєдіяльність закладу (офіційні акти, відео- й аудіо матеріали про проведені заходи: учнівські роботи, відео, фотографії (39,39%) (відповіді вчителів).
Батьки опитаних здобувачів освіти знають, що їхні діти у бібліотеці:
систематично беруть для читання, літературу (51,43%),
консультуються щодо потрібної інформації (20%),
використовують відділ електронних освітніх ресурсів (31,43%).
Переважно школярі відвідують бібліотеку, щоб:
отримати підручники (71,43% 10-й клас, 61,11% відповіді опитаних учнів 8-го класу);
беруть книги для читання (72,22% 4-й клас, 14,29% 10-й клас, 33,33% відповіді опитаних учнів 8-го класу),
інколи використовував/ла бібліотечний комп’ютер для пошуку потрібної інформації (16,67% 4-й клас).
Під час освітнього процесу вчителі школи організовували на уроках навчальні дискусії з проблемних питань:
16,67% «усі вчителі організовували і часто» ( 8-й клас);
55,56%, 71,43% «інколи організовували» (8,10 класи);
11,11%, 28,57% «дехто організовував і доволі часто» (8,10 класи);
Учні школи самостійно виконують самостійно творчі роботи (твори-роздуми, есе), висловлюючи власні думки (100% відповіді учнів 8-го класу, 71,43% 10-го класу), хоча інколи активно «користуються послугами інтернету»: «це залежить від того, скільки часу є на написання і з якого предмету»т(28,57%) (10-й клас).
Для активізації пізнавальної діяльності учнів, вчителі школи на своїх уроках застосовують різні види завдань:
для пари учнів (45,45%);
для групи учнів (57,58%);
на узагальнення (87,88%);
на аналіз і порівняння (72,73%);
на оцінювання (75,76%);
на прогнозування (42,42%) (відповіді вчителів).
Старшокласники серед пропонованих предметів, визначили ті, де вони найбільше працюють в парі чи у групі:
33,33%, 42,86% на іноземній мові (8,10 класи);
22,22%, 57,14% на фізиці (8 клас,10 клас);
50%, 14,29% на українській мові (8,10 класи);
16,67%, 14,29% на технології (трудове навчання)( 8,10 класи);
26,09%, 14,29% на історії (8,10 класи);
22.2%,57,14% на географії (8,10 класи);
16,67% на основі здоров’я (8 клас);
16,67%,14,29% на біології (8,10 класи);
38,89% на літературі (українській і зарубіжній)(8 клас);
33,33% на математиці (8 клас);
27,78%, 28,57% на хімії (8,10 класи).
Четвертокласники школи зазначили, що робота в парах і групах їх зацікавила, вони вміють комунікувати та приймати спільні рішення.
Причини несформованості шкільного культуротворчого виховного простору в тому, що :
частина вчителів освітнього закладу не практикує під час проведення уроків використання сучасних активних методів навчання: тільки невеликий відсоток учнів 10-го класу зазначили використання вчителями на уроках української мови, біології, історії, технологій роботи в групах, в парах; учні 8-го класу (22,22%) відповіли, що «ні групами, ні парами на уроках не працюємо»;
низька мотивація учнів до активної участі у роботі шкільних гуртків та спортивних секцій, мистецьких студій; здобувачі освіти нашого закладу не є активними учасниками гурткової діяльності освітнього закладу, так відповідь про те, що «мене не цікавить жоден з шкільних гуртків/секцій» вибрали 42,86% опитаних учнів 10-го класу;
недостатня робота шкільної бібліотеки, як осередку пізнавальних та інтелектуальних інтересів учнів: школярі не користуються в повній мірі послугами шкільної бібліотеки, з послуг бібліотеки користають лише отриманням підручників (22,22% відповіді учнів 8-го класу).
Ключове питання:
Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
Теза:
У нашому освітньому закладі частково сформований виховний демократичний простір.
Демократичним освітнім простором визнали:
11,11% 4-й клас;
5,56% 8-й клас;
69,7% вчителі;
2,86 % батьки.
Свідченням демократичного підходу до організації освітнього процесу є наявність активного самоврядування в освітньому закладі, що є важливим механізмом формування громадянської свідомості, соціальної відповідальності та ініціативності здобувачів освіти.
Школярі закладу ознайомлені з правилами організації учнівського самоврядування (55,66%) (4-й клас) та знають, що воно:
ухвалює потрібні учням рішення/документи (33,33%);
відстоює інтереси учнівства перед адміністрацією школи (16,67%);
інформує учнів про способи та інструменти захисту своїх прав і свобод (16,67%);
у конфліктних ситуаціях виступає на захист прав учнів (16,67%)(відповіді учнів 8-го класу).
У процесі виборів до органів учнівського самоврядування важливу роль відіграють демократичність, відкритість та добровільність. У школі учні вибирають:
очільника класу – старости (50%)(8-й клас);
керівника учнівської спільноти школи (президента) – (11,11%) (8-й клас).
Учасники освітнього процесу зазначають, що вибори до учнівського самоврядування завжди проходять з повним дотриманням процедури (відповіли 50% восьмикласників). Опитані батьки вважають, що у закладі повністю дотримуються норми Положення про вибори.
Вирішальними факторами для старшокласників при виборі є :
особисті якості кандидатів (ініціативність, наполегливість, відповідальність) – 27,78%;
думка товаришів/товаришок – 38,89%;
програма (план) дій кандидата, його/її зобов’язання –11,11%;
поради вчителів та інших дорослих -16,67%(відповіді учнів 8 класу).
У закладі освіти захищені права і свободи учнів (90,91% вчителі), зокрема ті, що визначені у Конституції та статуті шкільної учнівської спільноти (50% учнів 8-го класу).
Педагогічні працівники нашої школи дотримуються навчального навантаження учнів, у закладі немає:
зривів уроків (71,43%),
крадіжок (57,77%),
дискримінації за статевою ознакою (100%),
дискримінації за расовою або етнічною ознакою (100%),
цькування батьками та учнями педагогів (94,29%),
немає наклепів (88,57%),
лицемірства (85,71%),
мобінгу (91,43%),
обману (77,14%),
не порушуються права учнів на свободу совісті та віросповідання (94,29%) (відповіді батьків).
Вчителі підтримують своїх учнів порадою, допомагають поясненням незрозумілої теми, у школі прозора система оцінювання (96,97%), – відповіді педагогів.
Батьки школярів беруть участь у батьківському самоврядуванні, обираючи представників до:
органу батьківського самоврядування класу;
органу батьківського самоврядування школи.
Орган батьківського самоврядування постійно звітує перед шкільною громадою. У своїх відповідях також батьки стверджують, що дирекція погоджує свої рішення з батьківським комітетом закладу.
Керівництво закладу враховує пропозиції педпрацівників підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу (40% батьків), завжди заохочує інновації, допомагає вирішувати конфлікти (42,42% опитаних вчителів), бо відслідковує процес; 78,79% педагогів зазначили, що вони без побоювань висловлюють думку, навіть якщо вона не співпадає з думкою керівництва освітнього закладу; у школі немає тиску ні від колег-педагогів, ні від учнів (100%) (відповіді вчителів), вивчається думка батьків про умови навчання та виховання (77,14%) (відповіді батьків).
Показник демократичності нижчий від очікуваного через те, що:
частина батьків не мають жодної інформації про батьківське самоврядування;
учні 8-го (22,22%) та 10-го (28,57%) класів не брали участі у голосуванні у виборах в учнівський парламент;
деякі старшокласники вважають, що самоврядування потрібне у школі для того, щоб проводити розважальні заходи;
у школі найбільший дискомфорт для старшокласників створює почуватися приниженим через ставлення вчителів (71,43%) – відповіді десятикласників;
частина старшокласників (50%) (8 клас) зазначають, що є окремі випадки, коли свої права потрібно відстоювати.
Ключове питання:
Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?
Теза:
У освітньому закладі загалом відкритий виховний простір.
Відкритим для партнерства та співпраці між всіма учасниками освітнього процесу виховний простір навчального закладу визнали:
11,11% учні 4-го класу;
22,22 % учні 8-го класу;
14,29 % учні 10-го класу;
63,64 % вчителів;
8,57 % батьків.
Заклад освіти працює як спільнота учителів, учнів, їх батьків і опікунів згуртовано (90,91%) (вчителі): педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми, запобігає конфліктам, відслідковуючи освітній процес (42,42%) (вчителі), вживає заходів, коли конфлікти відбувалися (48,48%)(вчителі), дирекція підтримує ініціативи вчителів (84,85%) та батьків, що стосуються освітнього процесу (40%).
Керівництво освітнього закладу відкрите для спілкування (93,94%): знаходить час для спілкування, відкрито обговорює проблеми, чує учасників освітнього процесу, керівництво враховує пропозиції вчителів (84,85%)(вчителі), класні керівники враховують пропозиції батьків, вчителі без побоювань висловлюють свою думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва (78,79%), у закладі дотримуються прав педагогічних працівників (96,97%), права учнів захищені (100%), у школі поважають права батьків/ рідних учасників освітнього процесу (96,97%) - відповіді вчителів.
Відкритість освітнього середовища закладу визначається створенням умов для пересування шкільними приміщеннями і навчання дітей з особливими потребами, турботливому ставленні всіх здобувачів освіти до таких школярів, надання їм посильної допомоги.
Всі учасники освітнього процесу з розумінням ставляться до дітей з особливими потребами. У своїх відповідях респонденти (учні 8-го та 10-го класів та вчителі) зазначили, що до таких дітей ставляться так само, як і до інших (81,82% вчителі, 61,11% (8 клас) і 71,43% (10 клас) та із зацікавленістю та бажанням спілкуватися (18,18% вчителі); учні перебувають у добрих стосунках з своїми однокласниками (88,89%), до їхніх пропозицій прислуховуються та підтримують (55,56%), учителі з учнями приязні та доброзичливі (77,78%), підтримують, коли щось не вдається (94,44%), думкою учнів цікавляться, її (думку) цінують (77,78%) (4-й клас).
У освітньому закладі немає:
сексизму (100%);
мобінгу (96,97%);
несправедливої оцінки дирекцією окремих педагогів (93,94%);
дискримінації за расовою та етнічною ознаками (100%);
булінгу (84,85%);
наклепів (96,97%);
лицемірства (90,91%);
хабарництва (100%);
академічного плагіату (100%);
тиску від колег та батьків (100%).
Для участі у предметних олімпіадах, конкурсах чи спортивних змаганнях педагогічні працівники обирають за правилами, встановленим відповідним положенням: ними стають переможці відбіркових етапів, що відбуваються в навчальному закладі (100% вчителі).
У нашій школі між педагогами склалися відкриті та довірливі взаємовідносини, педагоги та дирекція разом вирішують проблеми, довіряють одне одному (84,5% вчителів).
Учнівство має можливість вільно висловлювати свою думку, її вислухають і на неї зважатимуть (14,29% 10-й клас, 50% 8-й клас), адміністрація та педагоги заохочують учнів це робити (81,82%) (вчителі). Безперешкодно висловити власну думку щодо подій шкільного життя учні мають змогу:
на учнівських зборах (38,89 4-й клас, 28,57% 10-й клас, 22,22% 8-й клас);
у спілкуванні з класним керівником (27,78% 4-й клас, 14,29% 10-й, клас, 33,33% 8-й клас);
на загальних зборах учнів школи (5,56% 8-й клас);
на засіданні учнівського самоврядування школи (14,29% 10-й клас);
у власному блозі товариша (14,29%) (10-й клас);
у дописі до шкільного сайту (11,11% 4-й клас).
Здобувачі освіти нашого закладу беруть активну участь у плануванні позаурочного шкільного життя спільно з класним керівником, організації та проведені виховних заходів (38,89% і 14,29% - відповіді учнів 8 та 10 класів), кожна така подія обговорюється усіма, то братиме участь у заході (93,94%)(відповіді вчителів). Класні керівники підтримуються ідеї дітей, допомагають їм спланувати роботу, дають поради, залучають шкільну спільноту до втілення усього задуманого.
Батьки учнів часто задіяні у проведенні виховних справ (57,58%), допомагають в організації (39,39%), частково фінансують та матеріально забезпечують заплановані педагогами заходи (30,3%). Здобувачі освіти нашої школи мали можливість поспілкуватися зі школярами з інших навчальних закладів, разом влаштовували спільні події (святкування, екскурсії) (66,67% 4-й клас, 14,29% 10-й клас, 63,64% вчителі ).
Про відкритість освітнього середовища свідчить і те, що інформацію про прийняті рішення учасники освітнього процесу та громадськість довідуються за допомогою:
оприлюднення наказів на зборах спільноти закладу, батьківських та учнівських зборах (57,58%);
щорічного звіту директора перед колективом закладу та батьківським комітетом (93,94%);
на батьківських зборах (57,58%);
У нашому закладі класні керівники тісно співпрацюють з батьками проводячи:
батьківські збори (93,94%);
запрошення батьків на уроки (21,21%);
індивідуальні зустрічі з батьками/ опікунами (75,76%);
залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань (48,48%);
спілкування через засоби електронного зв`язку (27,27%);
ділове листування та батьківські лекторії (21,21%) (відповіді вчителів).
Вчителі та батьки спільно беруть участь у розробленні шкільних документів:
Стратегії/програмі розвитку закладу (48,48%, 2,86% );
правил поведінки учнів/батьків у закладі освіти (36,36%, 20%);
річного плану роботи школи (60,61%, 11,43%);
освітньої програми закладу (48,48%, 5,71%);
виховної програми/виховних проєктів (57,58%, 11,43%) (відповіді вчителів та батьків)
Показник відкритості нижчий від очікуваного через те, що:
значна частина учнів не бажають висловлювати свою думку (11,11% 4-й клас, 57,14% учнів 10-го та 11% 8-го класу), боячись провокувати невдоволення вчителів;
старшокласники спілкуються відкрито виключно з друзями (на перервах, у позаурочний час) – 57,14 % десятикласників;
батьки не беруть участі у шкільному житті 11,11 % 4-й клас (57,14% і 50% - відповідно 10 і 8 класи);
частина учнів старших класів байдуже ставляться до дітей з особливими потребами, не звертаючи на них уваги (відповіді учнів);
значна частина опитаних педагогів (12,12%) не брали участі у розробленні жодного з названих документів.
Ключове питання:
Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
Теза:
В закладі освіти станом на сьогодні загалом сформований освітній простір сповнений довіри як виховний.
Завдання освітнього закладу створити якнайкращі умови для формування і розвитку сильного характеру та потрібних успішній людині умінь, ставлень та переконань. Для цього необхідно вибудувати у шкільній громаді партнерські довірливі стосунки між учнями, учителями, батьками та представниками місцевої громадськості, що виявляються на рівнях «учні - учні», «учні - педагоги», «учні - батьки», «батьки - педагоги», «школа - громадськість».
Вважають, що виховний простір закладу освіти сповнений довіри:
● 72,22% учнів 4-го класу;
● 5,56% учнів 8-го класу ;
● 11,43% батьків ;
● 48,48% педагогічних працівників.
У закладі освіти формуються довірливі взаємини між учасниками освітнього процесу, про що свідчать результати анкетування: здобувачі освіти є щирими зі своїми вчителями, «можуть попросити поради, звернутися за підтримкою» (100% опитаних учнів 4-го класу), коли не розуміють складну тему, учителі завжди заохочують їх звертатися за додатковою допомогою у поясненні незрозумілих тем, хоча інколи, це залежить від учителя і теми; учителі – респонденти зазначили, що завжди відповідають на запитання та дають пораду учням. Також батьки (83%) розраховують на підтримку педагогів, якщо їхня дитина звернеться до них із особистими запитаннями або проханням про допомогу. Звернутися за допомогою до вчителів, якщо відчувають труднощі, можуть всі учні (42,42%) (відповіді вчителів). Вчителі, у свою чергу, зазначили, що до них часто звертаються учні з проханням про допомогу і вони завжди відповідають та дають пораду (93,94%). Висловити свою думку на уроці та позаурочних заходах, на неї зважатимуть, можуть 50% учнів 8-го класу.
Між усіма учасниками освітнього процесу нашої школи склалися гарні відносини: у своїх відповідях педагоги зазначили, що міжособистісні відносин між працівниками школи товариські, довірливі, всі вчителі співпрацюють між собою, за словами батьків між ними і вчителями довірливі стосунки: дирекція разом з батьками вирішують проблеми, довіряють одне одному (57,14%) (батьки).
Більшість учителів вважає, що адміністрація освітнього закладу запобігає шкільним конфліктам, бо відслідковує освітній процес або вживає заходів, коли щось траплялось (84,85%). Вчителі стверджують що не відчувають тиску з боку батьків, учнів, дирекцїі; між педагогами та адміністрацією склались відкриті, довірливі взаємини, переконані опитані вчителі.
Здобувачі освіти нашого закладу довіряють, звертаючись за підтримкою та порадою до класного керівника, директора та заступників, окремих вчителів. Здобувачі освіти нашого закладу довіряють:
керівникам школи (14,29% 10 клас, 27,78% 4-й клас);
декільком учителям (71,43% 10-й клас, 5,56% 4-й клас);
багатьом учителям (66,67% 4-й клас);
Здобувачі освіти перебувають в добрих стосунках з однокласниками (88,89% 4-й клас), дружать один з одним (77,78%), прислухаються до пропозицій (55,56%), учителі з ними приязні, доброзичливі (77,78%), підтримують коли щось не вдається (94,44%) (відповіді учнів 4-го класу). У закладі відсутнє приниження гідності, неповаги до дітей (77,14% батьків). Учні зазначили, що їх однокласники толерантно ставляться до них, ніхто не акцентує на помилці (38,98% відповіді учнів 8-го класу), а намагаються підказати правильну відповідь (22,22%) (-й8 клас).
Щодо справедливості оцінювання знань та завдань учнів учителями, то вважають, що оцінювання є справедливим: учні 4 клаус (96,08%), учні 8-го класу 38,89%, учні 10-го класу (14,29%). Батьки теж впевнені, що учні вважають, що їхні досягнення оцінюють справедливо: вчителі завжди пояснюють, чому поставили ту чи іншу оцінку, не маніпулюють оцінюванням 60%), прозорим вважають оцінювання в закладі і опитані педагоги (96,97%).
Наша школа – це заклад, у якому всі учасники освітнього процесу прислухаються один до одного, усі важливі рішення обговорюються і приймаються усіма сторонами, яких ці рішення стосуються.
Отже, виховний простір сповнений довіри сформований не повністю через те, що:
багато учнів не довіряють своїм вчителям (38,89% учнів 8-го класу), батьки здобувачів освіти, на думку учнів 10-го класу, довіряють лише декому 28,57%, «залежить від ситуації» 14,29%;
учні не мають бажання висловлювати власну думку в навчальному закладі, бо не хочуть провокувати незадоволення вчителів (57,14% опитаних учнів10-го класу);
частина учнів (17,1% 8-й клас) знають про сварки та бійки між учнями;
учні зазначають, що відчувають дискомфорт через зневажливе ставлення працівників школи (28,57%) (відповіді учнів 10-го класу);
трапляються і випадки, коли збиткуються (насміхаються) над окремим учнями (27,78% відповідей учнів 8-го класу);
не завжди вчителі готові допомогти учням розібратися в незрозумілій темі (85,71% опитаних учнів 8-го класу): «це залежить від учителя і від теми».
Висновки
Заклад освіти ставить перед собою завдання виховання свідомого громадянина, патріота України, забезпечення умов для всебічного розвитку учнів та особистісної реалізації в майбутньому.
Усі учасники освітнього процесу залучені до виховних справ та громадської діяльності. Основою є довіра, норми моралі та демократії. У педагогічному колективі проводяться заходи для подолання наявних проблем виховання, активно використовуються різноманітні методи та прийоми.
Батьки, вчителі та учні взаємодіють між собою, що створює в закладі довірливу атмосферу, покращує поведінку, сприяє позитивному вирішенню шкільних проблем, освітнє середовище навчального закладу є психологічно комфортним, сприяє захисту педагогів та підтриманню учнів у розв'язанні їхніх життєвих проблем. У нашому закладі освіти створені відповідні умови, які захищають учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди. Таке середовище є безпечним для всіх учасників освітнього процесу.
Важливими для якості освітнього середовища є взаємини між всіма учасниками освітнього процесу. У нашому закладі, як показало опитування, взаємини є між батьками довірливі, товариські і партнерські, між однокласниками довірливі та партнерські, між учнями та педагогами товариські, довірливі, партнерські, співпрацюють між собою, а між педагогами і батьками – довірливі та партнерські. Педагоги, батьки, учні злагоджено співпрацюють та довіряють один одному.
Значна кількість учнів закладу освіти відчувають свою значущість, до їхньої думки прислухаються; і вчителі, і однокласники, не виявляють неповагу до учнів, не принижують їхню гідність. Керівництво закладу відкрите для спілкування (чує учасників освітнього процесу, знаходить час для спілкування, відкрито обговорює проблеми), враховує пропозиції всіх учасників освітнього процесу.
На основі дослідження можна зробити висновки, що в освітньому закладі створено виховний простір, у якому достатньо захищена людська гідність, рівність, справедливість, повага до прав дітей та інших учасників освітнього середовища, права педагогічних працівників у закладі дотримані, права учнів у закладі захищені, керівництво/ педагоги поважають права батьків/рідних як учасників освітнього процесу.
Активна робота учнівського самоврядування, що співпрацює з іншими учасниками освітнього процесу та громадськими організаціями, батьківською спільнотою у проведенні виховних справ закладу сприяє формуванню демократичного освітнього простору нашого закладу освіти, як виховного.
Дирекція і педагогічний колектив підтримує ініціативи батьків, учнівського самоврядування, громадських організацій, що стосуються освітнього процесу та облаштування освітнього середовища школи, прагне спільно вирішувати освітні проблеми та досягати хорошого результату у створенні відкритого виховного простору нашого закладу освіти.
Адміністрація закладу, заступники, педагоги, класні керівники виявляють приязнь і повагу до дітей. Вони ввічливі, стримані, допомагають виконувати завдання, дають поради, враховуючи право учня на помилку. Здобувачі знань у такій атмосфері почуваються комфортно, сповнені довіри, впевнені в собі, комунікабельні, відкриті до спілкування, готові розкривати свій інтелектуальний та творчий потенціал. У закладі працює бібліотека, наукові та спортивні секції, проводяться змагання, турніри, олімпіади. Учні та батьки долучаються до проведення екскурсій, поїздок, подорожей, експедицій, вчителі зацікавлені в організації експедицій, екскурсій, подорожей.
Заклад освіти працює як спільнота педагогів, учнів, їх батьків і опікунів, згуртована розумінням спільної мети.
Рекомендації
Враховуючи аналіз результатів моніторингу дослідження якості освітнього середовища нашого освітнього закладу рекомендуємо:
Відділу освіти:
сприяти у фінансуванні по забезпеченню електронними засобами навчального призначення вчителів для підтримки вивчення окремих предметів. (до кінця 2026 року).
Дирекції школи:
модернізувати шкільну бібліотеку (2025- 2026 н.р.);
продовжувати роботу над створенням безперешкодного доступу до навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Заступнику директора з навчальної роботи:
проводити внутрішні моніторингові дослідження щодо якості та результативності викладання навчальних предметів, курсів (протягом навчального року);
продовжити організацію роботи із здібними та обдарованими учнями (протягом навчального року);
продовжити роботу консультативних пунктів щодо підготовки до олімпіад, конкурсів, змагань, турнірів (протягом навчального року);
Заступнику директора з виховної роботи:
продовжити співпрацю з соціальними службами, громадськими організаціями, ювенальною превенцією, проведенням спільних заходів (протягом навчального року);
залучати учнівське самоврядування до волонтерської діяльності, участі у громадських проєктах (протягом навчального року);
співпрацювати з батьками, залучати їх до спільної діяльності, комунікації(протягом навчального року).
Шкільному психологу/класним керівникам
продовжити профілактичну роботу з учасниками освітнього процесу щодо протидії булінгу: (протягом 2025-2026 н.р.)
продовжити психологічний супровід учасників освітнього процесу, дітей з ООП, ВПО (протягом навчального року);
створювати середовище співробітництва, співтворчості;
забезпечувати інтереси та права усіх учасників/учасниць освітнього процесу.
Педагогу-організатору:
організовувати роботу учнівського самоврядування; (протягом навчального року);
приділяти більше уваги інформуванню серед учасників освітнього процесу щодо проведення виховних заходів та про діяльність різних гуртків, спортивних секцій тощо.