2.3. Дитячі ігри та іграшки у музиці

Кожна дитина дуже люблить грати. Граючи в конячки, догонялки, в ляльки, стрибаючи з м'ячем або на скакалці можна не просто добре повеселитися, а й багато чому навчитися, придбати багато нових друзів.

Всі композитори, колись теж були дітьми, грали з друзями у дитячі ігри, мали улюблену іграшку. Невипадково в музиці так багато п'єс, де зображені дитячі ігри та іграшки. Всі ці твори були написані спеціально для дітей. Деякі з них ви могли вже самі виконувати.

Роберт Шуман «сміливий наїзник»

з « Альбому для юнацтва»

Роберт Шуман - перший композитор, який написав збірник «Альбом для юнацтва», призначений для маленьких виконавців у 1848р. Програмні і яскраві за характером п'єси відразу полюбилися дітям. І це було не випадково...

Композитори рідко писали п'єси для дітей і Шуман, який багато часу займався зі своїми малюками - читаючи книги, граючи на фортепіано, імпровізуючи фантастичні історії- задумався про створення спеціального збірника дитячих п'єс. Невеликий твір, який він створив до дня народження старшої доньки, поклав початок для написання «Альбому для юнацтва».

Р.Шуман

П'єса «Сміливий наїзник» - це весела і жвава за своїм характером п'єса, в якій Шуман колоритно намалював маленького «відважного вершника», незважаючи на обрану композитором мінорну тональність. Схвильований наїзник, долаючи перешкоди і підстрибуючи в сідлі, поспішає до місця призначення. Він, безперервно підганяючи свого коня, сміливо мчить вперед. У музиці, що відображає ритм швидкої скачки, чітко чується тупіт кінських копит. Яскравий образ п'єси, а також її емоційний фон створюється за допомогою музичних засобів, які майстерно обрав композитор.

Жорж Бізе. збірка «дитячі ігри»

"Дитячі ігри" - цикл французького композитора Ж. Бізе для фортепіано в 4 руки. Цикл включає 12 мініатюр. Бізе нібито запрошує нас у дитячу, де можна побачити всілякі іграшки та розваги: юлу-дзигу, ляльку, мильні бульбашки, трубу і барабан, дерев'яну конячку, можна підглянути, як діти захоплено грають у жмурки та чехарду, танцюють і веселяться.

Кожна п'єса має програмну назву, до якої композитор додає жанровий підзаголовок («Труба і барабан» (Марш), «Бал» (Галоп), «Лялька» (Колискова). Жанрове розмаїття циклу пов'язане з відмінностями між іграми. Марш, ноктюрн, галоп, колискова, експромт – для кожної п'єси Бізе вибирає жанр, який якнайкраще відображає характер дитячої гри або іграшки.

Іноді композитор, передаючи особливості певної гри, звертається до звукоутворювальних прийомів (у п'єсі «Дзиґа», наприклад, можна почути, як поступово починає сповільнюватися і переривається стрімкий рух дзиги). Мініатюри в циклі розташовані за принципом контрасту: п'єса «Дерев'яні конячки», що малює сценку жвавої хлопчачої гри, контрастує з м'якою і тихою колисковою, яку співає дівчинка, заколисуючи свою ляльку («Лялька»), а ліричний дует «Маленький чоловік і маленька дружина» зі святковим фіналом — яскравою п'єсою «Бал».

Ж.Бізе

клод дебюссі "дитячий куточок"

К.Дебюссі

"Дитячий куточок" - сюїта для фортепіано створена композитором
К. Дебюссі у 1908 для своєї доньки Клод-Емми.

Відкриває сюїту «Дитячий куточок», що складається з 6 п'єс-мініатюр, зворушливе посвячення: «Моїй дорогій маленькій Шушу з ніжними вибаченнями батька за те, що буде далі».

Кожна п'єса, що увійшла до циклу, картинка з життя маленької дівчинки: ось вона займається за фортепіано («Доктор Gradus ad Parnassum» — музична пародія на етюди та вправи Клементі або Черні), грає з улюбленими іграшками («Колискова Джимбо» (Джимбо) плюшевого слоненя Шушу), «Серенада ляльці», «Ляльковий кекуок»), відгукується на красу, що оточує її природу («Сніг танцює», «Маленький пастух»).

Всі п'єси сюїти, пронизані ніжністю та любов'ю Дебюссі до своєї маленької донечки, відрізняються особливою теплотою, душевністю, тонким гумором та витонченістю.

Віктор Косенко «скакалочка»

Серед значної кількості музичних творів для дітей, особливе місце посідає творчість українського композитора Віктора Косенка (1896-1938) - українського композитора-класика першої половини XX ст.

В. Косенко складав твори для дитячої аудиторії упродовж усього життя, серед них найвідомішим вважається фортепіанний цикл «24 дитячі п’єси», створений у 1936 р., який і зараз виконується маленькими виконавцями з усього світу.

Фортепіанні мініатюри циклу - це і власні спогади композитора про світ дитинства («Петрушка», музична скринька «Полька»), і перші музичні враження його дітей («Вальс», «Мазурка», «Балетна вистава»). Образи п’єс циклу зрозумілі всім дітям: безтурботність сонячного ранку («Уранці в садочку»), жвава гра («Скакалка»), сум («Не хочуть купити ведмедика»), що змінюється радістю («Купили ведмедика»), весела гонитва («За метеликом»), матусина колискова («Колискова пісня») та бабусина розповідь («Казка»). Зустрічаються в циклі й картинки рідної природи: лірична акварель «На узліссі», живописна «Пастораль», зображені в барвах народного мистецтва.

«Скакалка» - бешкетна, легка п'єса. Мелодія побудована на широких скачках в швидкому темпі, які і створюють ефект стрибків дитини через скакалку.

Олег Хромушин «Кен і Барбі»

Улюбленими ляльками сучасних дівчаток залишаються Барбі і їх друзі Кен, Сінді, маленькі пупси та інші. У п'єсі Олега Хромушина «Кен і Барбі» показана прекрасна пара, яка немов знаходиться на романтичному вечорі і легко рухається в ритмі вальсу, з джазовими нотками.

Одними з улюблених іграшок завжди були музичні шкатулки, табакерки, музичні скриньки. Вони могли відтворювати одну або кілька красивих і дзвінких мелодій. Звучання у них було дуже крихке і витончене, немов кришталеве. Іноді композитори наслідували звуки таких музичних іграшок.

Яскраві персонажі народного театру

Напевно кожен з нас бував в ляльковому театрі. Це мистецтво дуже давнє і поширене по всьому світу. Так, наприклад, в Україні в XVII - XVIII ст. існував ляльковий вертеп. А ось у спекотній Італії популярністю користувався народний театр «Комедія дель арте» або «комедія масок», спектаклі якого відбувалися прямо на площах міст на дерев'яних сценах за участю акторів, одягнених у маски.

Кожен народ має своїх персонажів лялькових театрів і кожен з цих героїв має свій певний характер:

веселі слуги Арлекін і Коломбіна (кохана Арлекіна) (Італія);
завжди сумний П'єро;
жадібний старий купець Панталоне (Італія);
дуже бідна і дуже голодна Пульчинела (Італія);
нахабний веселун і винахідник всіх інтриг Бригелла (Італія);
нещасний Петрушка (Росія)

У творчій спадщині Роберта Шумана є цікавий фортепіанний цикл «Карнавал», в якому яскравим калейдоскопом проходять сценки, танці і маски. Серед багатьох масок на карнавалі - Панталоне і Коломбіна, П'єро і Арлекін, які мають свою музичну характеристику.

У п'єсі «П'єро» - головний герой зображений невпевненим в рухах і поведінці (зіставлення звучання p і f). Ми ніби чуємо короткі і несміливі кроки П'єро на р, викликані чиїмись грізними окриками на f.

П'єса «Арлекін» - пряма протилежність п'єсі «П'єро». У музичній характеристиці Арлекіна переважають стрибки на широкі інтервали, акцентування слабкої долі такту, які створюють ілюзію стрибка і падіння, адже Арлекін - майстерний акробат!

У композитора Віктора Косенка є п'єса «Петрушка» з циклу «24 дитячі п'єси для фортепіано».

В музиці п'єси зображений веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними незграбними рухами.

завдання

Page updated

Google Sites

Report abuse