Родина — це життєдайний осередок, який приводить людину в світ, плекає найвищу цінність людства — дітей, цвіт нації, майбутнє народу. Дуже часто композитори відображають в музиці образи своїх рідних, найулюбленіших і близьких людей. Нерідко навіть присвячують їм свої твори. Такі п'єси наповнені особливою ніжністю і теплотою. Сімейній тематиці  присвячено чимало музичних творів.

Перші пісні, які чує дитина - це мамині колискові пісні (ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю чи іншими членами родини над колискою дитини для того, щоб її приспати). Це один з найдавніших жанрів народної словесності. Коли вгамовуються, стихають людські турботи, коли натруджена земля дихає безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, а світ стає милосерднішім — тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона тремтливо й ніжно виспівує свою глибоку душу.

У ранньому дитинстві немовля ще не розуміє слів, але добре розуміє лагідну мамину мову, ніжність, тепло, бачить рідний образ мами. Мамина колискова заспокоює, заколисує, дає позитивні емоції, оберігає від хвороб, нещасть, страху. Мати у простеньку мелодію вкладає любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою. Монотонний, тихий наспів і пестливі лагідні слова заколисують, заспокоюють дитину. 

У минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а й для того, щоб привернути або відвернути від дитини дію певних духовних сил, вберегти від зла. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки й простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Темп завжди неквапливий. Саме такі українські народні колискові пісні: “Ой ходить сон”, “Коти­ку сіренький” та багато інших.

До жанру колискової пісні зверталось  багато зарубіжних та українських композиторів. Найвідоміші з них і зараз співають маленьких діточкам.

З появою мультиплікації і телевізійних програм, колискові стали невід'ємною частиною сучасних дітей.

Традиції формуються протягом століть і передаються від покоління до покоління. Мамина ласка, татусева мужність, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної людини. Особливо зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ти вийшов у світ. Людина завжди пам’ятає, як співає матір, як працює батько, як розповідає казку бабуся, як весело гратися з братом чи сестрою. Образи родинного побуту на все життя залишаються з нами. 

Мама — найзрозуміліше слово на Землі. На всіх мовах воно лунає однаково ніжно. Скільки тепла містить в собі це магічне слово! Ним називають найближчу, найдорожчу людину.

Любов матері є основою і джерелом життя. В усьому світі мірою значущості людини вважається її вдячність матері за життя, за її зусилля, виховання і самопожертву. 

ЗАВДАННЯ