Патріотичне виховання
5d52797ca746c359374718 (2).pdf
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з учнями та модернізації навчально-виховного процесу.
Тому національно-патріотичне виховання учнів – важлива складова формування свідомої розвиненої особистості, яка здатна переосмислити уроки минулого, сприяти формуванню сучасного позитивного іміджу країни, знати та вивчати історію свого краю. Враховуючи особливості поточного навчального року, суспільно-політичні умови, в яких перебуває наша держава, виховання свідомих громадян своєї країни, формування у них почуття національної гідності та патріотизму, відповідальності за майбутнє України, ознайомлення з прикладами відданого служіння своєму народу набуває першочергового значення для кожного вчителя. Відповідно стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки(Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015), наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно – патріотичне виховання дітей та молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно – патріотичне виховання дітей та молоді та методичних рекомендацій щодо національно – патріотичне вихованні у загальноосвітніх навчальних закладах» та обласної цільової програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді, патріотичне виховання наскрізно пронизує весь навчально-виховний процес в школі, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне виховання, сприяє формування у дітей та їх батьків національних та загальнолюдських цінностей.
Національно - патріотичне виховання в Покровській ЗШ здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу учнів , їх духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.
Напрямками роботи Покровської ЗШ з національно-патріотичного виховання є:
− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;
− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;
− формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;
− збереження і продовження українських культурно - історичних традицій;
− виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;
− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;
− формування соціальної активності;
− виховання правової культури особистості;
− формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;
− формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;
− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.
Реалізація в школі такого напрямку виховання як національно-патріотичне є актуальним як ніколи.
Виховання не може бути безнаціональним – воно є саме національним.
Національно-патріотичне виховання найбільше відповідає потребам відродження України.
Поняття патріотизму
ПАТРІОТИЗМ – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини - не тільки розумом, а й передусім серцем.
ПАТРІОТИЗМ починається з любові до людини.
ПАТРІОТИЗМ починається з колиски. (В. Сухомлинський)
Говорити про національно-патріотичне виховання можна довго, але достукатися до дитячих сердець і почати змінювати ситуацію в країні можна лише сукупністю конкретних справ. Справ, які готовий зробити кожен педагог, щоб підтримати і допомогти учнями правильно розуміти все, що навколо нас зараз відбувається.
Ми, повинні усвідомити і донести до дітей те, що Україна буде процвітати тільки тоді, коли ми почнемо думати не лише про себе, коли ми зрозуміємо, що є однією родиною.
В нашій школі проводяться різноманітні заходи з національно-патріотичного виховання :
Ø День Європи (Перший урок).
Ø Книжкові виставки, присвячена незалежності України «Незалежна Україна. Поступ історії».
Ø Тематичні уроки та виховні години «Історія Державного Прапора України», «Творення нашої незалежності» .
Ø Класні години, присвячені Дню козацької слави.
Ø «Козацькі розваги».
Ø З метою ефективної роботи з патріотичного виховання в гуртку "Джура" організовано заходи з пропаганди здорового способу життя та вшанування козацьких традицій.
Ø Перегляд відеороликів на військово- патріотичну тематику « Ми переможемо».
Ø Заходи до Дня партизанської слави в Україні .
Ø Заходи до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників
Ø Покладання квітів до пам’ятника невідомому солдату.
Ø День української писемності та мови .
Ø Написання всеукраїнського диктанту.
Ø Виставка літератури з історії державної мови.
Ø Оформлення інформаційного стенду до Дня української писемності та мови.
Ø Виховні заходи «Свято рідної мови».
Ø циклу заходів, присвячених Дню пам’яті жертв голодомору та політичних репресій «Голодомор 1932-1933років Україна пам'ятає».
Ø Акція «Запали свічку» в рамках тижня пам'яті жертв голодомору.
Ø Заходи до Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Ø День села.
Ø Підтримання всеукраїнської акції зі збору та переробки пластикових кришечок для виготовлення протезів бійцям АТО.
Ø Волонтерська допомога.
Ø ХТО, ЯКЩО НЕ МИ?
Ø Урок-зустріч із учасником АТО.
Ø "Козацькому роду нема переводу!"
Ø Подарунки на передову.
Ø Західи, присвячені вшануванню Пам' яті Героїв Небесної Сотні.
Ø Прапор із зони АТО.
Ø Виховуємо лідерів!
Ø Постійно оновлювальний стенд "Герої АТО".
Ø День ВИШИВАНКИ та ін.
Враховуючи, що національно-патріотичне виховання має здійснюватися не лише в позаурочній діяльності, але й на кожному уроці, вчителями початкових класів, української мови та літератури, музики практикуються каліграфічні хвилинки патріотичного спрямування, вивчення віршів та пісень українських авторів, вікторини - бесіди «Україна – єдина країна». На уроках природничо-математичного циклу використовуються задачі , що містять історичні чи статистичні відомості (загальнодержавні чи регіональні), на прикладах різних українських орнаментів і вишивок можна показати багато геометричних перетворень, також вчителі звертають увагу учнів на прізвища українських вчених , та їх внесок у розвиток науки. На уроках історії, географії, правознавства використовуються інформаційні матеріали з сьогодення України, краєзнавчі матеріали, елементи правової абетки з метою підвищення правосвідомості учнів.
Нормативно-правова база з питань національно - патріотичного виховання
Закони України
1. Закон України від 6.03. 2003 N 602-IV «Про Державний Гімн України»;
2. Закон України від 9.04. 2015 № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»
3. Закон України від 09.04.2015 № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»
4. Закон України від 09.04.2015 № 317-VIII «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»
Укази Президента України
1. Указ Президента України від 13. 10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно - патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки»
2. Указ Президента України від 12.06.2015 року № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно - патріотичного виховання дітей та молоді»
3. Указ Президента України від 23.08.2015 року № 497/2015 «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України»
4. Указ Президента України від 11.02.2015 № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні»
5. Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"»
6. Указ Президента України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» від 03.12.2015 №675/2015
7. Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»
8. Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»
9. Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»
10. Указ Президента України від 24.08.2014 № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»
11. Указ Президента України від 24.03.2012 № 212/2012 (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 342/2013 від 25.06.2013, № 246/2015 від 28.04.2015) «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації»
12. Указ Президента України від 27.04.2009 № 272/2009 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам'ятати. Відродити. Зберегти»
13. Указ Президента України від 12.листопада 2009 року № 923/2009 «Про деякі заходи щодо відзначення видатних подій національної воєнної історії»
14. Указ Президента України від 13 листопада 2015 № 635/2015 «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів»
15. Указ Президента України від 25.10.2002 № 948/2002 (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 1227/2003 від 29.10.2003, №934/2014 від 16.12.2014) «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді».
Постанови, Розпорядження, Доручення Кабінету Міністрів України
1. Розпорядження КМУ від 30 вересня 2015 р. № 1018-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 роки»
2. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2015 року № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2013 №261-VІІ «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами»
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 №1494 «Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини»
5. Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти»;
6. Постанова Верховної Ради України від 28.01.1992 № 2067-ХІІ «Про Державний прапор України»
7. Постанова Верховна Рада України від 19.02. 1992 № 2137-XII «Про Державний герб України».
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік»
Накази МОНУ
1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно – патріотичне виховання дітей та молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно – патріотичне виховання дітей та молоді та методичних рекомендацій щодо національно – патріотичне вихованні у загальноосвітніх навчальних закладах»
2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2015 № 768 «Про національно – патріотичне виховання в системі освіти»;
3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»
4. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
5. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді»
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»
Листи МОНУ
1. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-66 від 05.02.16 «Щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні»
2. Лист Міністерства освіти і науки України від 17.11.2015 № 1/9-549 «Щодо заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів»
3. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-515 від 28.10.15 року «Щодо вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
4. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.09.2015 № 1/9-459 «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України»
5. Лист Міністерства освіти і науки України від 22.09.2015 №1/3-448 «Щодо заходів з відзначення 25-ї річниці Революції на граніті»
6. Лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 № _1/9-255 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю»
7. Лист Міністерства освіти і науки України від 23.04.2015 №1/9-211 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Європі»;
8. Лист Міністерства освіти і науки України від 17.02.2015 № 1/9-78 «Про організацію Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») в навчальних закладах»
9. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2014 № 1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання»
10. Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»
11. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»
12. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557 «Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році»
13. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.2012 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи».
Методичні рекомендації
1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді
4. План заходів МОН щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді
5. 6. Методичні рекомендації до відзначення у ЗНЗ 25-річниці Революції на граніті
9. Методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
Національно-патріотичне виховання в сучасній школі
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.
Ідеалом виховання виступає різнобічне та гармонійно розвинений національне свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.
Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишнього дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чини ні; розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної га світової педагогіки й психології.
Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні і виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями.
Усе це створює сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.
Сучасний етап розвитку України особливо потребує від органів державної влади та суспільних інституцій здійснення системних заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді, зокрема з огляду на потребу підготовки потенційних кандидатів для прийняття на державну, військову службу.
Концепція розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді», з урахуванням норм Указу Президента України від 25.10.2002 № 948 «Про затвердження Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 № 865 «Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку» та пропозицій центральних, місцевих органів виконавчої влади та молодіжних громадських організацій.
1. Мета та завдання Концепції національно-патріотичного
виховання молоді
Мета Концепції національно-патріотичного виховання (далі Концепція) полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини — патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішносамореалізуватисяв соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.
Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.
Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності,
українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.
Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.
Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадське активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов'язків.
Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:
- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
- відновлення і вшанування національної пам'яті;
- утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;
- формування психологічної та фізичної готовності,молоді, до-виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
- підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;
- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
- створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;
- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.
2. Принципи національно-патріотичного виховання:
Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.
Основними принципами національно-патріотичного виховання є:
принцип національної спрямованості виховання,який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
принципкультуровідповідності,який передбачає виховання яккультуротворчийпроцес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства;
принцип гуманізаціївиховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності;
принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодіїпередбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;
принцип цілісностіозначає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи;
акмеологічниипринципвимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей;
принцип особистісної орієнтаціїозначає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно;
принцип життєвої творчої самодіяльностіпередбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;
принцип толерантностіпередбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід'ємну частину загальнолюдської.
3. Шляхиреалізації концепції національно-патріотичного
виховання молоді
3.1. Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:
- підготовка нормативно-правових актів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
- підготовка цільових програм національно-патріотичного спрямування з метою поліпшення вивчення української мови, історії, культури;
- сприяння розвитку професіоналізму, громадянської активності;
- популяризації здорового способу життя; підвищення престижу та привабливості державної та військової служби;
- визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;
- розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді.
3.2 Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:
- координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;
- забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання;
- забезпечення проведення заходів, спрямованих на утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку збройних сил в відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян;
- втілення планів дій, спрямованих на реалізацію молоддю інтелектуальних та творчих проектів на благо України, поліпшення професійної орієнтації, розвиток мотивації до праці;
- залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;
- активне залучення до патріотичного виховання молоді діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спортсменів;
- забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам;
- залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;
- популяризація молодіжного внутрішнього туризму, популяризація пам'яток української історії, культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;
- забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян та створення відповідних умов;
- сприяння розширенню контактів української молоді з закордонними українцями;
- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді;
- сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді;
- розроблення та реалізація планів дій та програм з патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування разом з інституціями громадянського суспільства.
3.3 Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання молоді:
- розширення інформування молоді про заходи з відновлення та - вшанування національної пам'яті;
- організація утеле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій;
- недопущення пропаганди в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль та національні духовні цінності, заперечують суверенність Української Держави ;
- підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації,теле-та радіопрограм, створенняІнтернет-сторінок, що популяризуватимуть українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання;
- виробництвокіно-і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування.
3.4 Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями:
- активне залучення до національно-патріотичного виховання молоді громадських організацій, використання їх досвіду і духовного потенціалу у вихованні патріотів України;
- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у національно-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини;
- організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді;
- підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях та висвітлюють питання, спрямовані на національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
- посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді;
- сприяння консолідації і координації діяльності громадських організацій при підготовці і проведенні заходів національно - патріотичного спрямування.
3.5 Посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді:
- створення сприятливого умов для життєдіяльності-сім'ї, належних умов для фізичного, інтелектуального, морально-естетичного, освітнього та духовного розвитку дітей та молоді на засадах національних традицій, педагогічної науки та кращого світового досвіду;
- підвищення педагогічної культури батьків, зокрема шляхом підготовки науково-популярної та методичної літератури з питань національно - патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї, активізація діяльності органів державної влади та громадських структур у цьому напрямі;
- проведення всеукраїнських заходів за участю батьківської громадськості, спрямованих на популяризацію кращого досвіду національно-патріотичного виховання;
- висвітлення у засобах інформації кращого досвіду родинного виховання.
3.6 Формування науково-теоретичних і методичних засад національно-патріотичного виховання молоді:
- здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг національно-патріотичної спрямованості;
- включенняпроблематикинаціонально-патріотичноговихованнямолоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;
- підготовка та видання наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань національно-патріотичного виховання молоді;
- розроблення та впровадження програм національно-патріотичного виховання молоді в закладах освіти;
- вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
- систематичне проведення наукових конференцій, семінарів з проблем національно-патріотичного виховання молоді;
- створення на базі навчальних закладів експериментальних майданчиків та лабораторій в наукових установах з проблем національно-патріотичного виховання;
- підвищення професійної кваліфікації педагогічних, соціальних працівників, інших фахівців з питань національно-патріотичного виховання, соціального становлення та розвитку молоді.
4. Очікувані результати впровадження Концепції
У результаті впровадження Концепції очікується:
- утвердження патріотизму та національної самосвідомості молоді, поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду;
пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства;
- формування в молоді характерних рис патріота: активна підтримка і розвиток Української державності, дотримання Конституції України;
- дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, готовність до захисту Батьківщини, пошана до історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення власного здоров'я;
- підвищення зацікавленості молоді щодо державної служби та служби у Збройних силах України, її готовності до захисту України, збереження та шанування національної пам'яті;
- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;
- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;
- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.