Дистанційне навчання

17.04.23р.

Тема: Євген Гребінка. Вірш "Човен". Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета

На попередньому уроці ми опрацьовували творчість поета-романтика харківської школи Петра Гулака-Артемовського. Я надіюся, що ви прочитали його баладу "Рибалка".

Зараз запропоную вам пройти тест онлайн, який допоможе перевірити ваші знання з цієї теми (П.Гулака-Артемовського "Рибалка"). Завдання необхідно виконати до  17 квітня 22:00. ЗУПИ

Введіть код доступу 1743355 відкривши посилання join.naurok.ua

Тепер продовжимо наш урок опрацюванням нового матеріалу.

Євген Павлович Гребінка - ще один відомий український поет-романтик. Євгена Гребінку називають «бабою-повитухою» модерної української літератури. Лише 36 років прожив письменник, але ввійшов до історії української літератури не тільки завдяки тому, що видав 1841-го першу антологію української літератури — альманах «Ластівка», а й «пречудовим», за оцінкою Івана Франка, байкам. 

У першу чергу пропоную вам переглянути відеоурок, розміщений нижче.

Також потрібно опрацювати матеріал у підручнику с.200-202. 

Прочитайте вірш "Човен".

ЧОВЕН

Заграло, запінилось синєє море,

І буйнії вітри по морю шумлять,

І хвиля гуляє, мов чорнії гори

Одна за другою біжать.

Як темная нічка, насупились хмари,

В тих хмарах, мов голос небесної кари,

За громом громи гуркотять.

І грає, і піниться синєє море.

Хтось човен на море пустив,

Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,

Од берега геть покотив;

Качається, бідний, один без весельця.

Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!

Чого він під бурю поплив?

Ущухнуло море, і хвилі вляглися;

Пустують по піні мавки;

Уп'ять забіліли, уп'ять простяглися

По морю кругом байдаки;

Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?

Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі

Біліють із його тріски.

Як човнові море, для мене світ білий

Ізмалку здавався страшним;

Да як заховаться? Не можна ж вік цілий

Пробути з собою, одним.

Прощай, мій покою, пускаюсь у море!

І, може, недоля і лютеє горе.

Пограються з човном моїм. 

Також прослухайте аудіо цього вірша, вміщене нижче.

Поговоримо про цей твір. Майте на увазі, наступного уроку я запропоную вам відповісти на ці питання.

 Бесіда за питаннями

• Який настрій викликає у вас цей твір?

• Як ви гадаєте, яка його жанрова приналежність?

• Доведіть, що «Човен» Євгена Гребінки – балада.

• Яким постає ліричний герой твору?

• Як ви вважаєте, кого він уособлює?

• Як риси романтизму проявляються в баладі?

• Що ви можете сказати про образи твору?

• Як називається літературний прийом, коли картини природи порівнюються з людським життям?

• Чи є паралелізм у творі?

• З чого видно, що герой не боїться майбутнього?

• Чи є зміст балади актуальним?

Пояснення  вчителя
      Балада «Човен» має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора до Петербурга, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.

Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики: хвилі — «мов чорнії гори», хмари — «як темная нічка», громи гуркотять — «мов голос небесної кари», «пустують по піні мавки».

     Проте у автора відсутнє відчуття приреченості. Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і навіть більше — розуміння, що «не можна ж вік цілий пробути з собою одним», – свідчать про активність накресленої автором життєвої програми. Попрощавшись із хуторським «покоєм», не маючи певності, що «недоля і лютеє горе» минуть його, автор ради служіння вищій меті сміливо пускається в «світ білий».

     Балада «Човен» стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним маніфестом молодого Євгена Гребінки, адже тут він висловив свої душевні переживання, свої побоювання, свої роздуми про майбутнє життя. Але цей твір є близьким кожній людині, бо всім нам властиві почуття і переживання, які вклав поет у баладу.

Літературний аналіз твору (конспектуємо  до  зошитів)
Тема: роздуми поета про майбутнє життя.

Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя:  жорстокості буття, безвиході, самотності особистості;  показ протистояння особистості та навколишнього світу.

Рід: ліро-епос

Жанр: балада

Художні засоби:

Епітети: синєє море; буйнії вітри; чорнії гори;

Порівняння: хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.

Метафори: заграло море; хвиля гуляє; грає море; човен ниряє; хвилі вляглися; недоля і горе пограються з човном моїм.

Зменшувально-пестливі форми: нічка, весельце.

Алітерація: в останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки  «р», «г», які передають гуркіт грому.

09.04.23р.

Тема: Узагальнюючий урок № 2 з теми "Нова українська література"

Діти, на сьогодні в нас заплановано контрольну роботу з української літератури. Її буде проведено у формі онлайн тестування. Для того, щоб виконати завдання, вам потрібно ввести код доступу, ввійшовши на платформу "НА УРОК".

Код доступу 3779025

Попросіть учнів використати цей код,

відкривши посилання  join.naurok.ua

Тест містить 24 питання за творчістю І.Котляревського та Г.Квітки-Основ'яненка. Ви маєте одну спробу для проходження. 

Завдання необхідно виконати до  10 квітня 23:00.

Бажаю успішної  та плідної роботи.

03.04.23р.

Тема: Г.Квітка-Основ'яненко. Батько української прози. "Маруся" - перша українська повість нової української літератури.

Діти, ми розпочнемо з вами вивчення творчості ще одного відомого українського письменника Григорія Квітки- Основ'яненка, якого заслужено називають "батьком української прози". 

Ви можете прочитати про нього у ваших підручниках або переглянути відеоурок, розміщений нижче.

Хто був уважним, то з легкістю виконає наступне завдання:

1. Хронологічний диктант

1778 р. - … 

1793 р. - … 

1804 р. - … 

1812 р. - … 

1832 р.- …

1843р.- … 

2.         Робота над твором Г. Квітки Основ'яненка «Маруся»

      Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Джерела повісті (занотуйте до зошитів)

·       Народна творчість: українські балади, весільні пісні, фольклорні мотиви.

·        дійсність українського села XVIII – початку XIX ст.

·       майстерність зображення українських краєвидів у повісті.

 3.     За жанром «Маруся» - соціально-побутова сентиментально-реалістична повість. Тож з’ясуємо значення  літературних напрямів сентименталізм та реалізм. Для цього звернемося до  Літературознавчого словника.

        Теорія літератури (конспектуємо)

Сентименталізм – напрям у європейській літературі другої половини XVIII – початку XIX ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

В українській літературі деякі впливи й елементи сентименталізму наявні в п'єсах І. Котляревського («Наталка Полтавка») і в українських і російських повістях й оповіданнях Г. Квітки-Основ'яненка (зокрема, «Маруся»).

Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.

4. Щоб перевірити як ви засвоїли відомості з теорії літератури напишемо літературний диктант   

1. Сентиментальні твори змушують читача ...           

2. Підвищений інтерес до  ...                               

         3. Композиція твору  ...                                        

4.Теми бралися з  ...                                            

5.Герої – вихідці з  ...                                         

6.Тон розповіді   ...                                         

5. Розпочинаючи роботу над повістю «Маруся», пропоную вам переглянути буктрейлер і спробувати  сформулювати тему твору.

 https://youtu.be/w78NPZBrXIc

Тепер ви готові до прочитання повісті. Я з вами поділюся посиланнями на текст твору і аудіокнигу. Скористайтеся ними, щоб підготуватися до наступного уроку літератури.

1) текст твору https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1018

2) аудіокнига https://youtu.be/haYIE5JP_2A

06.02.23р.

Тема: Г.Сковорода. Біблійна основа творчості та його вчення про самопізнання. "Всякому місту - звичай і права..."

На цей урок ви вже мали ознайомитися з біографією Григорія Савича Сковороди і скласти хронологічну таблицю або стрічку часу (у підручниках с.130-134).

Щоб більше дізнатися про пиьменника та його творчість, філософські погляди, перегляньте відео нижче "Обличчя української історії".

Сьогодні ознайомимся з творчим доробком Григорія Савича.

Сковорода залишив нащадкам художні та філософські твори. Філософська спадщина – це 17 трактатів і діалогів, а літературна – збірка віршів «Сад Божественних пісень», байки, листи. Філософські ідеї Сковороди мають багато спільного з ідеями французьких філософів Руссо, Вольтера, Дідро.

       Ідеал «природної людини» у Сковороди поглиблюється ідеєю природної праці: людина тоді принесе найбільшу користь людям, суспільству, коли повністю розкриє свої можливості за покликанням.

       На думку мислителя, важливу роль у створенні добробуту людини і всього людства повинна відіграти творча праця. Та ця умова буде реальною тільки тоді, коли праця відповідає душевному покликанню людини, її нахилам. Реалізуючи свої  філософські роздуми Г.Сковорода створив оригінальну теорію «сродної праці» (людина повинна використовувати  той вид роботи, до якої має здібність). Але «сродність» неможлива без працьовитості.

       Значною частиною поетичної спадщини Г.С.Сковороди була його поезія. Тридцять віршів поет об’єднав у  збірку під назвою «Сад Божественних пісень» (від 1753р. до 1785 р.).

       За змістом і жанровими особливостями оригінальні вірші Сковороди можна розподілити на чотири групи:

1.    Ліричні.

2.    Сатиричні.

3.    Привітальні.

4.    Вірші типу релігійних гімнів.

«5 хвилин ЗНО»

Основне питання філософії Сковороди: «Щастя твоє – в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе – ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало».

«Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше й найприбутковіше, але сим вони лише ошукують себе. Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли й се утіха, то не для серця, утіху матимете в спорідненій праці».

•        Викладіть ваш погляд на одну із проблем. Сформулюйте тезу, наведіть переконливий аргумент, проілюструйте ваші міркування посиланням на приклад з художньої літератури.

Тепер проаналізуємо вірш Григрія Сковороди "Всякому місту - звичай і права..."

1. Читання вірша 

Всякому місту — звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю — любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак,

В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин амур *,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи тільки одні,

Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті, мужик то чи цар,-

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь...

Діти, можете прослухати аудіозапис вірша, розміщений нижче.

2. Аналіз твору «Всякому місту – звичай і права»

• Опрацюйте і законспектуйте матеріал зі слайду (див. нижче під відео)

3. Бесіда з учнями

·  Про яких людей поет сказав, що в них «совість як чистий хрусталь»?

· А кого мучить страх перед карою «на тому світі»?

·  Які риси людського характеру автор засуджує?

·  Що бентежить ліричного героя, над чим він роздумує?

·  Визначте ознаки сатири у вірші.

·  Чим актуальними є сьогодні думки Г.Сковороди, висловлені у вірші?

·  Які ритмічні особливості вірша?

Заключне слово вчителя. Вірш «Всякому місту – звичай і права» став улюбленою піснею. Її співали селяни й міщани, лірники й кобзарі.

До наступного уроку опрацюйте в підручнику с.137-138 і вивчити вірш "Всякому місту - звичай і права..." напам'ять.

19.12.22р.

Тема: Узагальнюючий урок №2 за темою "Давня українська література"

Цей урок присвячено контролю знань із теми "Давня українська література". Вам потрібно буде пройти тестування онлайн на порталі "НА УРОК".

Код доступу 7587673

Використайте  цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

Тест містить 12 запитань із варіантами відповідей. Будьте пильними, ви маєте лише одну спробу для проходження тестування. 

Хто не авторизується своїм прізвищем та ім'ям, результат не буде зараховано.

Тест буде закрито 20.12 о 20:00.

Бажаю успіхів!

14.12.22р.

Тема: "Слово о полку Ігоревім". Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу  в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни

І. Вступне слово вчителя

– “Слово про похід Ігорів” – це справді безсмертний твір давньої української літератури. У ньому невідомий автор висвітлив найболючіші проблеми свого часу: захист батьківщини, забезпечення миру, переборення міжусобиць, збереження єдності держави. У “Слові…” сполучаються образи, поетичні вислови, художні засоби, характерні для книжної літератури та уснопоетичних творів. 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

— Дайте стислу характеристику князів.

— Розкрийте символічний зміст образу Ярославни.

— Яка наскрізна патріотична ідея твору?

— Розкрийте зміст поняття «Руська земля».

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1) Опрацюємо ключові поняття теми сьогоднішного уроку. У цьому нам допоможе наступна схема.

2) Розкриємо значення основних понять. Раджу законспектувати їх до зошитів.

3) Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Опрацюйте і випишіть до зошитів їх назви та хто вони є ( я виділила їх синім кольором для вас).

             Текст слова рясніє символічно-міфологічними образами. 

             Наприклад, дуже часто згадуються язичницькі боги: співець Боян — «Велесів онук», у чварах князівських гинуло «майно Дажбожого онука», вітри — «Стрибожі онуки», князь полоцький Всеслав наділений рисами чарівника-вовкулаки, Хорс — це сонце. У «Слові...» згадано Велеса як першого поета-співця, а Бояна як його «онука»; Дажбога — як старовинного князя, «онуками» котрого є сучасні князі; Хорса, якого міфологія вважала богом сонця; міфологічну постать Стрибога — батька вітрів.

             Інші міфологічні постаті «Слова...» — це «Діва Обида», що «встала в силах Дажбожого онука, вступила дівою на землю Троянову, заплескала лебединими крилами по синьому морю коло Дону». Коли Ігор з військом заїхав до степу, «ніч стогнала йому грозою, птиці прокинулись, свист звірячий зчинився, збився Див, кличе з верху дерева, велить послухати землі незнайомій...». Після поразки Ігоря — «уже кинувся Див на землю».

Ще одна міфічна особа — «Троян». Ми зустрінемо в тексті твору «тропу Троянову» (Троянів шлях), землю Троянову, «сьомий вік Троянів» та минулі «віки Троянові».

4) Фольклорні мотиви в «Слові...».

Зв’язок «Слова...» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї твору співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас; він сповнений закликів до захисту країни, єдності, мирної праці. Все це йде від народу, його гуманізму й патріотизму. Автор зумів творчо використати поетичну образність, фольклор в оцінці тих чи інших подій та явищ.

Особливо близькими до фольклорних є образи природи, постійні епітети та порівняння. Природа виступає як окремий персонаж: співчуває героям і реагує на все, що відбувається.

Деякі персонажі твору нагадують героїв фольклору: Буй тур Всеволод, наприклад, дуже схожий з Іллєю Муромцем.

Сон Святослава наповнений народнопоетичною символікою та архетипами. Втеча князя Ігоря з полону має казкові мотиви: герой перетворюється на сокола, з ним розмовляє річка Донець.

У поемі найяскравішими є два фольклорні жанри: «плач» (плач Ярославни з традиційними для нього зверненнями до сил природи) і пісенні прославляння — «слав» (величання князів та дружини в кінцівці твору). Відчувається також зв’язок з народною піснею. 

Виконайте наступні практичні завдання.

5) Робота над аналізом образу Ярославни.

Ярославна - чудовий образ жінки - словянки, сповнений духовної сили та краси. Такі жінки здатні надихати своїх чоловіків, братів на героїчні подвиги. І саме сьогодні, в час бойових дій на території нашої країни, нам він стає близьким та зрозумілим. А плач її – це символ сильної, здатної на все заради свого чоловіка і водночас ніжної, тендітної, вразливої жінки.

Для того, щоб проаналізувати образ Ярославни, пропоную переглянути відео, розміщені нижче. Прослухайте "Плач Ярославни" і фрагмент уроку.

07.12.22р.

Тема: "Поученіє.." Володимира Мономаха, Києво-Печерський патерик

На сьогодні вам потрібно було опрацювати матеріал підручника с.70-73 і законспектувати прочитатне.

Тому відразу пропоную вам пройти онлайн тест на платформі "На урок". Таком чином я зможу перевірити рівень засвоєння вами навчального матеріалу.

Для проходження тестування введіть код доступу

Код доступу 2466584

Попросіть учнів використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

Враховуючи проблеми зі світлом, тест буде відкрито до 22:00. Тому маєте час для виконання.

Також пропоную вам переглянути відео урок, який розміщено нижче. Він допоможе вам краще  опанувати матеріал.

Використайте посилання, якщо хочете коротко ознайомитися зі змістом "Поученія..." Володимира Мономаха.

https://uk.wikiquote.org/wiki/

Прочитайте хоча б одне з оповідань Києво-Печерського патерика 

https://dovidka.biz.ua/kiyevo-pecherskiy-paterik-skorocheno/

Тепер завдання до наступного уроку літератури:

дайте письмово відповіді на запитання № 5 і 6 на с.73 у підручнику.

21.11.22р.

Тема: Літописи як історико-художні твори. "Повість минулих літ"

І. Дорогі учні, для початку пропоную заповнити "Бортовий журнал",  вказавши,  що вам відомо про літописи. Другу колонку заповніть, читаючи матеріал підручника про оригінальну літературу на с. 66-67 або матеріалом, розміщеним нижче.

Табличка має дві ось такі колонки. 

Що відомо?                                                                                           Що нове?

Літопис це оповідь про історичні події та 

історичних героїв, розміщені у 

хронологічній послідовності.

*********************************************************************************************************************

ІІ. Основними жанрами оригінальної літератури були літописи, проповіді, повчання, житія святих, оповідання, паломницька література (ходіння).

Для переважної більшості творів оригінальної літератури були характерні такі ознаки:

1) високий патріотизм;

2) повчальність;

3) пафосність;

4) персонажі були носіями релігійно-моральних і політичних ідей.

Одним із найдавніших жанрів києворуської писемної літератури вважають літописи, які одночасно відносять і до історичних, і до художніх творів. На їхній розвиток найбільше вплинула фольклорна стихія й перекладна історична література.

Літопис - це збірник документальних, історичних, публіцистичних, фольклорних матеріалів, укладених за роками. 

Найдавнішою в цьому жанрі є "Повість минулих літ". 

ІІІ. Тепер пропоную вам переглянути відеоурок (див. нижче).

1.     Літописець Печерський Нестор, якого визначають автором  однієї з редакцій «Повісті минулих літ», народився близько середини ХІ ст. (помер 28 жовтня (листопада за новим стилем) 1114 року). У 17 років Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій (Феодосій). Виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників  тілесної і духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови: слов’янську, грецьку, чеську й інші, які знадобилися йому при написанні літопису, адже він користувався літературними джерелами різних народів.

2.     Про літопис «Повість минулих літ» (с.68)

ІV. Головною темою літопису стала Руська земля, її єдність і могутність. Нестор виявляє себе як високоосвічена людина, обізнана з багатьма напрямами знань.

 З якими саме давайте з’ясуємо з вами, розглянувши схему на с. 69.

Незважаючи на таку велику кількість використаних джерел «Повість минулих літ» є цілісним твором. Об’єднує всі частини літопису провідна ідея – любов до рідної землі, турбота про її майбутнє, заклик до князів припинити міжусобні чвари й бути відповідальними за долю Батьківщини.

V.  Ознайомтеся з інформацією про літописи як історико-художні твори й виконайте завдання. Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ», користуючись QR кодом.

Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся. Текст літопису дійшов до нас у двох списках1 — Лаврентіївському2 й Іпатіївському3.

1 Список — рукописна копія чого-небудь.

2 Лаврентіївський — ця назва походить від імені ченця Лаврентія, який у 1337 р. переписав «Повість минулих літ» за дорученням суздальсько-нижегородського князя.

3 Іпатіївський (Іпатський) — ця назва походить від Іпатського монастиря, що знаходився біля м. Костроми (нині — Російська Федерація), де й було знайдено список «Повісті минулих літ».

Повна назва літопису така: «Се повесть временных лет, откуда есть пошла Русская земля, кто ву Киеве нача первые княжити и откуда Русская земля стала есть». 

VІ. Підсумок уроку

Вправа «Сенкан»

• Скласти сенкани до  опорних слів "літопис" та "Нестор".