Права батьків щодо виховання дитини визначено у статті 151 Сімейного кодексу України. Відповідно до цієї статті батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Нормативно-правовими актами визначено також обов'язки навчального закладу. Відповідно до статті 26 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991р. №1060- ХІІ (із змінами) забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноваженого ним органу, керівника навчального закладу.
Частиною 2 статті 11 Закону №2628 визначено, що дошкільний навчальний заклад має створити та забезпечити:
безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи;
умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.
Згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28 жовтня 2008р. №985 (далі - Інструкція №985), працівники дошкільного навчального закладу несуть відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей.
Таким чином, оскільки відповідно до чинних нормативно-правових актів батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, то за потреби інші особи можуть забирати дитину з дошкільного навчального закладу. У цьому випадку батьки мають написати на ім'я керівника навчального закладу відповідну заяву з переліком повнолітніх осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з дошкільного навчального закладу забирали інші особи.