Специфіка організації харчування у закладі дошкільної освіти
Специфіка організації харчування у закладі дошкільної освіти
У дитячому закладі рекомендується триразове харчування. На час проведення оздоровчих заходів в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 11.00 – 11.30. Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок та вечеря – по 20%. Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7 років при триразовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:
• хліб пшеничний – 75/120
• мука пшенична – 15/25
• крупи, бобові, макаронні вироби – 30/45
• картопля – 190/210
• овочі різні – 200/230
• соки – 50/70
• сухофрукти – 10/10
• кондитерські вироби – 5/15
• цукор – 35/45
• масло вершкове – 12/21
• олія – 6/9
• яйце, шт. – 0.25/0.5
• молоко, кисломолочні продукти – 350/400
• сир кисломолочний – 35/45
• м'ясо та м’ясопродукти – 60/100
• риба та рибні продукти – 20/45
• сметана – 5/10
• сир твердий – 3/5
• чай – 0,2
• кава злакова – 1 / 4
• сіль – 2/5
• дріжджі – 1/1
• лаврове листя – 0,05/0,1
Згідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 5 років ( у грамах):
• Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180
• Кава, чай, какао – 150-180
• Супи, бульйони – 160-200
• М’ясні чи рибні страви – 60-80
• Компоти, киселі – 120-150
• Гарніри комбіновані – 100-130
• Фрукти, соки – 50-70
• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50
• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120
Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості.
З метою забезпечення безпеки харчової продукції наказом по ЗДО №4 від 20.09.2019 №68 "Про впровадження системи аналізу небезпечних чинників та критичних точок контролю ( НАССР)" на принципах ситеми управління безпечністю харчових продуктів введено постійно діючі процедури: ідентифікуються, оцінюються та контролюються небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Головним завданням системи (НАССР) в ЗДО є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів комірником і до моменту видачі готової продукції.
Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка. Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.
Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.
Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує директор закладу дошкільної освіти. Лікар контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір дітей для індивідуального та дієтичного харчування.
Медична сестра закладу дошкільної освіти складає примірне меню-розкладку, забезпечує приємність харчування у колективі та у сім’ї за рахунок рекомендацій по домашньому харчуванню, виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником (лікар, медична сестра, дієтична сестра) чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає директор закладу дошкільної освіти. Головним показником правильної організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.