ВСІМ ВІДОМО, ЩО ЇЖА ДЛЯ ДІТЕЙ ПОВИННА БУТИ ЯКІСНОЮ ТА СВІЖОЮ – ІНАКШЕ ВИНИКАЄ РИЗИК ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ, КОТРЕ, НА ЖАЛЬ, ТРАПЛЯЄТЬСЯ ДОСИТЬ ЧАСТО.

Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризуються ураженням шлунково–кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму.

Чинники передачі збудників ГКІ такі:

• неякісно промиті овочі,зелень,фрукти,ягоди

• молочна продукція з терміном використання, що минув;

• нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами та нормами;

• порушення технології приготування страв;

• зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Справді, пік захворюваності харчовими отруєннями у дітей припадає на літо – спекотний період, під час якого швидко псуються продукти й дозрівають ягоди, фрукти й овочі.

Для всіх ГКІ характерні такі особливості:

збудник потрапляє до організму через шкірні покриви, предмети побуту, іграшки, одяг, меблі, заражені збудником чи його токсином.

Шляхом передачі можуть бути забруднена їжа та вода.

ПЕРШІ СИМПТОМИ :

Характер симптомів отруєння у дитини багато в чому залежить від типу токсичної речовини, її дози та способу надходження в організм.

Найчастішими симптомами отруєння у дитини є :

БІЛЬ В ЖИВОТІ,

НУДОТА, БЛЮВОТА,

ПРОНОС,

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ,

ПОГІРШЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО САМОПОЧУТТЯ,

БЛІДІСТЬ ШКІРИ,

МЛЯВІСТЬ,

ЛИХОМАНКА, ПІТЛИВІСТЬ,

А У ВАЖКИХ ВИПАДКАХ – ПОРУШЕННЯ ДИХАННЯ І СУДОМИ.

Симптоми отруєння у дитини можуть з’явитися одразу ж після контакту з токсичною речовиною, а можуть - і через кілька годин й навіть днів після цього.

Оскільки дитячий організм надто вразливий і може відреагувати на контакт з токсином непередбачуваним чином, перше, що повинні зробити батьки, запідозривши отруєння у дитини – це негайно викликати швидку допомогу, щоб отримати кваліфіковану консультацію й призначення лікаря.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

Паралельно з дзвінком до служби швидкої допомоги, потрібно почати надавати першу допомогу.

Важливо усвідомити: чим раніше видалити токсини з організму дитини – ти менша вірогідність ускладнень, серед яких також може бути й летальний результат.

При отруєнні дитини через рот необхідно дати їй випити один-дві склянки води (це може бути чиста кип’ячена вода або вода з додаванням невеликої кількості солі) та викликати блювання, натиснувши кінчиком пальця або ложки на корінь язика. Цю процедуру потрібно повторювати до повного очищення шлунку (зупинитися можна тільки тоді, коли блювота стає чистою, без будь-яких домішок).

На жаль, цей ефективний прийом підходить для першої допомоги не кожній дитині: не можна викликати блювоту у дітей віком до 1 року.

Після промивання шлунка дитині треба дати препарат з класу ентеросорбентів – засобів, які зв’язують і виводять токсичні речовини, зігріти та заспокоїти.

При харчовому отруєнні, що супроводжується блювотою і діареєю, необхідно давати дитині воду і регідратуючі засоби – це дозволить уникнути зневоднення і його важких наслідків.

Якщо після промивання шлунку стан дитини покращився, блювота та діарея припинилися, зазвичай можна обійтися без допомоги лікаря. Якщо нудота, блювота і діарея тривають, підвищилася температура, з’явилися судоми або порушилося свідомість – лікаря потрібно викликати негайно. Також обов’язково показати медичному спеціалісту дитину віком до 1 року за будь-якої тяжкості харчового отруєння.

При підозрі на харчове отруєння у дитини в жодному разі не можна давати дитині ліки (крім ентеросорбентів і регідратуючих препаратів), використовувати холодні або зігріваючі компреси на живіт, а також дозволяти що-небудь їсти.

З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ У КОЖНІЙ СІМ’Ї

НЕОБХІДНО:

• суворо дотримуватися санітарних правил первинного та термічного оброблення продуктів в процесі приготування страв;

• дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки після прогулянки, відвідування туалету, перед прийомом їжі;

• дотримуватись правил миття посуду;

• воду вживати тільки кип’ячену;

• молочні продукти вживати тільки після термічної обробки;

• вести боротьбу з мухами;

• дотримуватись термінів вживання продуктів харчування: зокрема таких, що швидко псуються;

• овочі та фрукти перед вживанням мити проточною водою і знезаражувати окропом;

• щоденно в кінці дня мити іграшки;

• вести боротьбу з шкідливими звичками.