Сальмонельоз – інфекційна патологія шлунково-кишкового тракту, яку викликають сальмонели. Проявляється вираженою інтоксикацією та зневодненням. Але можливе і бактеріовиділення без будь-якої клінічної картини.
Перш ніж дізнатись про ознаки зараження сальмонелами, слід ознайомитись з характеристиками збудника.
Сальмонели належать до анаеробів (організмів, які здатні існувати без кисню). Це палички з високим ступенем рухливості. Сальмонели можуть жити:
у воді – близько п’яти років;
у ґрунті – до 18 місяців;
у м’ясі – у середньому до шести місяців;
на необробленій яєчній шкаралупі – від двох з половиною до трьох тижнів.
Сальмонели гинуть вже через 5-10 хвилин при нагріванні до 70 градусів за Цельсієм. Але якщо вони знаходяться у цілому шматкові м’яса, то певний час здатні витримувати і кип’ятіння. А при варінні яєць гинуть вже через 4 хвилини.
Збудник сальмонельозу може призвести до розвитку таких форм інфекційного процесу:
гастроінтестинальний сальмонельоз (із ураженням шлунку та тонкого кишківника);
генералізований сальмонельоз (із ураженням більшості органів);
бактеріовиділення.
Гастроінтестинальна форма має такі різновиди:
гастрична;
гастроентеритична;
гастроентероколітична.
Генералізована форма проявляється у вигляді тифоподібного чи септичного сальмонельозу.
Виділення бактерій може бути гостре, хронічне і перехідне.
Резервуар («накопичувач») та джерело сальмонел – це домашні худоба та птиця, а також деякі тварини дикої природи.
Зараження відбувається при контакті людини з хворими носіями – при догляді за ними, забої, вживанні у їжу. Сама людина також може бути джерелом інфекції.
Як передається сальмонельоз? Хвороба передається фекально-оральним шляхом. Передача відбувається переважно через м’ясні та молочні продукти, а також яйця домашньої птиці.
Людська сприйнятливість до сальмонельозу розцінюється як висока. Імунітет хоч і виробляється, але він нестійкий – «працює» до одного року.
Інкубаційний період сальмонельозу триває у середньому від декількох годин до декількох днів. Прояви залежать від форми захворювання.
Гастроентеритичний варіант відрізняється гострим початком і такими симптомами:
гіпертермія;
головні болі;
ломота в м’язах;
спастичні болі у животі;
нудота і блювання (часте);
пронос. Кал при цьому водянистий, піниться, із характерним неприємним запахом.
Основні прояви гастроентероколітичного варіанту:
болі в животі;
випорожнення у великій кількості (на 2-3 день кількість зменшується). У калі з’являються кров і слиз;
тенезми – хибні позиви на дефекацію.
Гастритичний варіант – найлегший і найкоротший різновид сальмонельозу. Симптоми сальмонельозу у дітей та дорослих у такому випадку:
гострий початок;
болі у верхніх відділах живота;
нудота і багатократне блювання без полегшення;
ознаки інтоксикації (головні болі, гіпертермія, загальна слабкість) присутні, але вони не такі виражені, як при гастроентеритичному варіанті.
Проносу немає.
Симптоми тифоподібного варіанту:
хвороба розпочинається з нудоти, блювання і проносу;
ці ознаки затихають, але з’являються головні болі, порушення сну, слабкість;
гіпертермія;
можлива висипка на шкірі.
Септичний варіант в основному починається з ознак враження шлунку і кишківника. Далі розвиваються:
стійка лихоманка (гіпертермія та остуда, які розвиваються одночасно);
виражене потовиділення.
Можливе формування гнійних осередків у легенях, нирках, сечовому міхурі, ендокарді.
При огляді виявляється блідість шкіри, здування живота і його болючість при пальпації.
Для підтвердження діагнозу залучають додаткові методи діагностики різних форм сальмонельозу – найінформативнішими з них є лабораторні:
виявлення сальмонел під мікроскопом у блювотних масах і калі;
бактеріологічне дослідження – посів біоматеріалу на поживні середовища та аналіз колоній;
серологічний метод – виявлення специфічних антитіл;
біохімічний аналіз крові – з його допомогою виявляють втрати мікроелементів.
В основі призначень:
промивання шлунково-кишкового тракту;
дієтичне харчування;
інфузійна терапія;
антибіотики.
При лікуванні сальмонельозу у дорослих та дітей проводиться з метою ліквідації зневоднення та виведення з організму токсинів.
При цьому внутрішньовенно крапельно вводять:
сольові розчини;
білкові препарати;
сиворотку крові.
Застосування антибіотиків показане в основному при генералізованій формі. Використовуються:
фторхінолони;
хлорамфенікол;
доксициклін.
Основні заходи з профілактики сальмонельозу:
дотримання санітарно-гігієнічних нормативів при роботі з домашньою худобою та птицею, забої та обробці туш (тушок);
термічна обробка м’яса, молока та яєць перед вживанням;
контроль за захворюваністю домашньої худоби.
Профілактика сальмонельозу в людини при внутрішньолікарняних спалахах полягає у застосуванні лікувального бактеріофагу.