Захист людей, позбавлених свободи

Особи, позбавлені свободи, за визначенням вразливі незалежно від причини взяття під варту. Їх позбавили природного оточення та права керувати власним життям.

Відсутність контролю над тюремними установами, їх переповненість і вплив тюремних банд ще сильніше перешкоджають гуманному поводження з в’язнями. Багато органів влади вводять жорстокі обмеження щодо ув’язнених і все частіше вдаються до їх сегрегації та ізоляції.

Керуючись Основоположними принципами Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, зокрема принципами гуманності, неупередженості, нейтральності та незалежності, з 1870 р. МКЧХ своїми діями прагне поліпшити умови утримання та поводження з особами, позбавленими свободи.

Відповідно до положень міжнародного права, влада зобов'язана забезпечити гуманне поводження з усіма ув'язненими, що передбачає, зокрема, повагу їх гідності. Спрощено це можна розуміти як збереження життя та здоров'я, проте в дійсності гуманне поводження вимагає значно більших зусиль.

Особлива увага приділяється наступним завданням:

1. припинення та недопущення позасудових страт і насильницьких зникнень;
2. припинення і недопущення катувань та інших форм жорстокого поводження;
3. забезпечення гідних умов утримання під вартою, а також фізичної та психологічної недоторканності затриманих осіб, зокрема, шляхом надання гарантованого доступу до продовольства, питної води, достатнього життєвого простору, крові, необхідної медичної допомоги та предметів гігієни в безпечних умовах утримання;
4. відновлення та підтримання зв'язку з родичами та сприяння максимально можливому спілкуванню між ними протягом усього терміну утримання під вартою;
5. надання ув'язненим можливості реалізувати свої права та забезпечення дотримання належних процесуальних норм, у тому числі судові та процедурні гарантії, з метою недопущення довільних затримань;
6. сприяння реабілітації ув’язнених після звільнення (часто мова йде про надання медичної та психологічної допомоги внаслідок жорстокого поводження, а також про подолання практичних труднощів, пов’язаних з реінтеграцією в життя спільноти).

МКЧХ також надає владі довідкову інформацію щодо створення та поліпшення системи оповіщення родичів, юристів або дипломатичних представників про місцезнаходження ув'язнених, а також щодо забезпечення таких робочих процедур та інфраструктури пенітенціарної установи, що б у достатній мірі дозволяли ув’язненим підтримувати регулярні контакти з зовнішнім світом.