Кібервійни

Відносно новим явищем є поширення військових операцій на кібернетичний простір, так звана «п'ята сфера (домен) ведення військових дій» після суші, моря, повітряного та космічного простору.

Норми міжнародного гуманітарного права, що регламентують такі питання як застосування невибіркової зброї, проведення відмінності між військовими цілями та цивільними особами, співмірність і віроломство, можуть і повинні застосовуватися щодо кібервійни також.

Одне із завдань МКЧХ – нагадувати, що «в ході збройного конфлікту необхідно при будь-яких обставин вживати всі заходи для того, щоб щадити цивільних осіб і цивільні об'єкти незалежно від того, чи використовують сторони кінетичну зброю або кібероперації».

Використання комп'ютерних кодів для заподіяння противнику шкоди або навіть фізичної смерті в ході збройного конфлікту можна називати кібервійною, – сказав Лоран Жизель. Чинні норми МГП поширюються на будь-які нові види зброї, засоби та методи ведення війни, і це повною мірою стосується кіберпотенціалу.

Та обставина, що комп'ютерні мережеві атаки, що проводяться в ході збройних конфліктів, не мають динамічної, фізичної або насильницької форми, не виводить їх за межі дії МГП. Як і інші засоби та методи ведення військових дій, комп'ютерні мережеві атаки на комбатантів і військові об'єкти законні доти, доки вони здійснюються відповідно до гуманітарного права.

Кібервійна привносить в збройні конфлікти додатковий рівень складності, який може поставити перед МГП ряд принципово нових питань. У зв'язку з цим потрібно підтвердити актуальність МГП як основної нормативно-правової бази, яка може регулювати ведення таких військових дій.

Однак виникають певні складнощі при спробі застосувати норми МГП до цього нового виду бойових дій. Це анонімність кібератак, коли неможливо визначити сторону конфлікту, що здійснила такий напад, а також наявність єдиного кіберпростору, яким користуються і військові, і цивільні особи, коли дуже складно простежити за тим, щоб напади велися тільки проти воєнних цілей.

В ході їх здійснення має проводитися відмінність між військовими цілями та цивільними особами, крім того, вони повинні бути відповідні й виправдані з точки зору одержуваної військової переваги. В цьому відношенні засоби ведення кібервійни мало чим відрізняються від інших засобів ведення війни. Є небезпека їх застосування, наприклад, проти виробничої, розподільної або банківської систем цивільного сектора.