🇵🇱

Kolej w Kotlinie Jeleniogórskiej

Kotlina Jeleniogórska od zawsze była miejscem, w którym miasto naturalnie splata się z górami. To tutaj kolej nie jest wyłącznie środkiem transportu, ale częścią krajobrazu, historii i codziennych emocji. Te filmy – zrealizowane na przestrzeni kilku lat – są osobistą opowieścią o liniach kolejowych regionu jeleniogórskiego, o zmianach, jakie zaszły, i o powrocie połączenia, na które czekało się ćwierć wieku.

Linia w góry – Jelenia Góra – Szklarska Poręba

Pierwszym bohaterem tej kolejowej historii jest linia z Jeleniej Góry do Szklarskiej Poręby. Zdjęcia do filmu powstawały w latach 2019–2024, cierpliwie, fragment po fragmencie. To opowieść dla miłośników kolei, Karkonoszy i Gór Izerskich, w której główną rolę gra po prostu pociąg – przejeżdżający przez Zabobrze, Cieplice i Sobieszów, dalej przez Piechowice i Górzyniec, aż do Szklarskiej Poręby.

Ta kręta i niezwykle urozmaicona trasa prowadzi przez jedne z najbardziej malowniczych terenów na pograniczu Karkonoszy i Gór Izerskich. Tory biegną raz po wysokich nasypach, innym razem wcinają się głęboko w dolinki i zbocza gór. Od Piechowic dominują długie leśne odcinki, przeplatane otwartymi przestrzeniami z pięknymi widokami. W filmie pojawia się również czeski szynobus przekraczający granicę w Jakuszycach – symbol kolejowego pogranicza i ciągłości tej trasy.

Powrót po 25 latach – Jelenia Góra – Karpacz

Gdy wydawało się, że kolejowa opowieść w regionie jest już domknięta, nastąpiła zmiana na lepsze. Po 25 latach przerwy pociągi znów ruszyły z Jeleniej Góry do Karpacza. To wydarzenie stało się początkiem kolejnego rozdziału – żywego, aktualnego i pełnego emocji.

Pierwsze nagrania powstały podczas tzw. próby generalnej, już po uroczystym otwarciu „nowej” linii. Na trasie pojawił się SA139-011, a dzień później wyruszyły pociągi „retro”, by w niedzielę połączenie ruszyło zgodnie z rozkładem jazdy. Był to moment szczególny – historyczny, a jednocześnie bardzo osobisty.

Podróż pociągiem retro

Jednym z filmów jest szczegółowa relacja z przejazdu pociągiem „retro” do Karpacza. To kolejowa wycieczka w pełnym znaczeniu tego słowa: dworce, widoki z okna w ruchu, charakterystyczne dźwięki silnika, zabytkowy skład na tle Karkonoszy. Pojawiają się miejskie i górskie plenery Karpacza oraz klimat podróży, który po 25 latach przerwy ma w sobie coś z wielkiego powrotu. Całość dopełnia podkład muzyczny, budujący nastrój tej wyjątkowej jazdy.

Nowoczesne składy i rower na pokładzie

Kolejne ujęcia pokazują już współczesne oblicze linii do Karpacza. SA134-023, komfortowa podróż z rowerem na pokładzie, a potem powrót do Jeleniej Góry… już na dwóch kółkach. Trasa prowadzi przez Mysłakowice i Wojanów, z ich bogatym zapleczem historycznym i architektonicznym. To połączenie kolei, turystyki rowerowej i krajobrazu – naturalne dla tego regionu.

Jelenia Góra – kolejowy węzeł

W filmach pojawia się również sama Jelenia Góra: Plac Ratuszowy, Dworzec Główny i pociągi odjeżdżające w różnych kierunkach – do Karpacza, Szklarskiej Poręby, Görlitz, Gdyni czy Krakowa. Dobra pogoda i świetne warunki do pracy sprawiły, że kamera była w ciągłym ruchu: na peronie, na rowerze, wzdłuż torów prowadzących w stronę Wrocławia i Karpacza. Tak powstała kolejna impresja filmowa, oddająca rytm miasta i kolei.

Wspomnienia, które wracają

Nowy kolejowy szlak do Karpacza ożywił wspomnienia z dzieciństwa i młodości. Dawne składy prowadzone przez parowozy już nie wrócą, ale ich duch wciąż unosi się nad tą trasą. W filmach widać zarówno nowe jednostki, jak i składy retro, a także widoki na Karkonosze i Rudawy Janowickie. Po drodze pojawiają się pałace w Łomnicy, Wojanowie i Miłkowie oraz charakterystyczne domy tyrolskie w Mysłakowicach. Możliwość wysiadania na przystankach i odkrywania tych miejsc na nowo sprawia, że ta linia żyje.

Jednym słowem: połączenie Karpacza i Jeleniej Góry nowymi torami to jeden z największych hitów roku 2025.

Spojrzenie w przyszłość – kolej wodorowa

Historia nie kończy się jednak na reaktywacji linii. 3 września 2025 roku odbył się pierwszy w historii Dolnego Śląska i całej Polski rozkładowy kurs pociągu prowadzonego przez lokomotywę wodorową. Mini relacja z trasy Jelenia Góra – Karpacz, nagrana z perspektywy przystanku w Łomnicy, pokazuje nowoczesną maszynę na tle znanego krajobrazu. To obraz przyszłości kolei w regionie – cichy, nowoczesny i robiący ogromne wrażenie.

Ten tekst jest wspólnym wprowadzeniem do wszystkich filmów, które powstały o kolei w Kotlinie Jeleniogórskiej. Każdy z nich opowiada inny fragment tej historii, ale razem tworzą spójną opowieść o miejscu, w którym kolej naprawdę ma sens – i duszę.

🇺🇦

Залізниця в Єленьогурській котловині – від Шклярської Поремби до Карпача

Єленьогурська котловина завжди була місцем, де місто природно переплітається з горами. Тут залізниця – це не лише засіб пересування, а частина ландшафту, історії та щоденних емоцій. Ці фільми, зняті протягом кількох років, є особистою розповіддю про залізничні лінії регіону Єленьої Гури, про зміни, що відбулися, та про повернення сполучення, на яке чекали чверть століття.

Гірська лінія: Єленя Гура – Шклярська Поремба

Перший герой цієї історії – лінія з Єленьої Гури до Шклярської Поремби. Кадри для фільму знімалися у 2019–2024 роках, терпляче, фрагмент за фрагментом. Це розповідь для любителів залізниці, Карконош та Ізерських гір, де головну роль відіграє поїзд, що прямує через Цепліце та Собєшув, далі через Пєховіце та Гужинець аж до самої Шклярської Поремби.

Цей звивистий маршрут проходить крізь мальовничі терени: колії пролягають то високими насипами, то глибоко врізаються в долини та гірські схили. У фільмі також з’являється чеський рейковий автобус, що перетинає кордон у Якушицях – символ залізничного прикордоння та неперервності цього шляху.

Повернення через 25 років: Єленя Гура – Карпач

Коли здавалося, що залізнична історія регіону вже завершена, відбулися зміни на краще. Після 25-річної перерви поїзди знову рушили з Єленьої Гури до Карпача. Ця подія стала початком нового розділу – живого та сповненого емоцій. Перші записи були зроблені під час «генеральної репетиції» після урочистого відкриття лінії, коли на маршруті з'явився склад SA139-011, а згодом і ретро-поїзди.

Подорож ретро-поїздом

Один із фільмів – це детальний репортаж із поїздки ретро-поїздом до Карпача. Це залізнична екскурсія у повному розумінні цього слова: вокзали, краєвиди з вікна, характерний звук двигуна та історичний рухомий склад на фоні Карконош. Атмосфера цієї подорожі після чверті століття перерви має в собі щось від великого тріумфального повернення.

Сучасні поїзди та велосипед на борту

Наступні кадри показують сучасне обличчя лінії до Карпача. Комфортна подорож із велосипедом на борту, а потім повернення до Єленьої Гури вже на двох колесах. Маршрут пролягає через Мислаковіце та Воянув з їхньою багатою архітектурною спадщиною. Це поєднання залізниці, велотуризму та природи, що є природним для нашого регіону.

Єленя Гура – залізничний вузол

У фільмах з’являється і сама Єленя Гура: Ратушна площа, Головний вокзал та поїзди, що роз’їжджаються в різних напрямках – до Карпача, Шклярської Поремби, Гьорліца, Гдині чи Кракова. Так виникла кіноімпресія, що передає ритм міста та залізниці.

Спогади, що повертаються

Новий шлях до Карпача відродив спогади дитинства. Старі поїзди на паровій тязі вже не повернуться, але їхній дух досі витає над цією трасою. У фільмах видно як нові одиниці, так і ретро-склади, а також палаци в Ломниці, Воянові та Мілкові. Можливість вийти на зупинках і відкривати ці місця заново дарує лінії життя. Поєднання Карпача та Єленьої Гури новими коліями стало одним із найбільших хітів 2025 року.

Погляд у майбутнє – воднева залізниця

Історія не закінчується на реактивації. 3 вересня 2025 року відбувся перший в історії Нижньої Сілезії та всієї Польщі регулярний рейс поїзда з водневим локомотивом. Міні-репортаж із маршруту Єленя Гура – Карпач, знятий на зупинці в Ломниці, показує сучасну машину на тлі знайомого пейзажу. Це образ майбутнього – тихий, сучасний і вражаючий.

Цей текст є вступом до всіх фільмів про залізницю в Єленьогурській котловині. Кожен із них розповідає окремий фрагмент історії, але разом вони створюють цілісну розповідь про місце, де залізниця справді має сенс – і душу.