Розділ 1 

Навчання англійської мови означає не лише отримання учнями лінгвістичних знань, але й формування навичок користування іноземною мовою як специфічним засобом спілкування; уміння критично аналізувати певні мовні факти та культурні події; знаходження потрібної інформації з усіх доступних джерел; формування власної точки зору щодо відповідної комунікативної ситуації. 

Формування мовної комунікативної компетенції є одним з ключових завдань навчання учнів іноземної мови, що вимагає комплексного та системного підходу до організації навчального процесу. В сучасній методиці викладання іноземних мов комунікативна компетенція розглядається як інтегративне явище, що включає не лише знання мовної системи, але й здатність використовувати ці знання в реальному спілкуванні.

Оволодіння системою мовних знаків передбачає засвоєння фонетичних, лексичних та граматичних аспектів мови у їх взаємозв’язку. Важливим є розуміння того, що мовні знаки не існують ізольовано, а функціонують як цілісна система, де кожен елемент має своє специфічне значення та функціональне навантаження. При цьому засвоєння мовних знаків повинно відбуватися в контексті їх практичного використання в мовленнєвій діяльності.

Здійснення адекватного міжкультурного спілкування вимагає від учнів не лише володіння мовним матеріалом, але й розуміння соціокультурного контексту комунікації. Учні повинні усвідомлювати особливості мовленнєвої поведінки носіїв мови, враховувати культурні відмінності та вміти адаптувати своє мовлення відповідно до ситуації спілкування.