ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
На території Чорнобильського району безпосередньо перед аварією було зареєстровано 40 пам'яток археології. Відомі пам'ятки археології знаходилися в селі Лелів, де було знайдено давньоруське городище із залишками глиняного посуду, в селі Нова Красниця в урочищі Городище знайдено залишки городища Милоградської культури. В с.Лапутьки на сезонному поселенні Х-ХІ ст. знайдені численні вугільні ями та залишки залізоплавних горнів. В навколишній місцевості, багатій болотною рудою, в старовину вкритій дубовими лісами, жителі здавна займалися випалюванням дерев'яного вугілля, видобуванням руди та виплавкою заліза. Вугілля та виплавлений метал транспортувався до Києва і Вишгорода. Залишки ранньослов'янських поселень знайдені археологами біля сіл Паришів, Річиця, Оране (могильник та залишки давньоруського городища), Прибірськ.
Залишки сільського кладовища с. Семиходи, яке було зруйноване під час будівництва ЧАЕС. 1995 р.
Сільське кладовище с. Розсоха . 2020 р.
До пам’яток історії на території Чорнобильської зони належать також сільські кладовища, яких налічується 99, братські могили і окремі військові поховання (60 од. ) та меморіальні пам’ятники (47 од.) на честь воїнів, загиблих у Другій світовій війні. Вони залишаються своєрідними маркерами загиблих внаслідок Чорнобильської катастрофи населених пунктів, де поховані колишні мешканці цих сіл та потребують пам’яткоохоронних та протипожежні заходів.
За 34 роки після Чорнобильської катастрофи багато нерухомих пам’яток традиційної культури Полісся зазнало незворотних руйнувань під впливом різних природних чинників. Однак, на території зони відчуження, зокрема у селах Зимовище, Красно, Кошівка, Луб’янка, Машеве, Опачичі, Паришів, Річиця, Старосілля, Старі Шепеличі, Чапаєвка, Черевач збереглося ще до 20 традиційних дерев’яних будівель кінця ХVІІІ ст. – 1-ї пол. ХХ ст., які мають значну культурно-історичну, етнографічну цінність.
На початку ХІІ століття на Чорнобильській землі жили українці, росіяни, білоруси, євреї, латиші, литовці, шведи… Заселення цієї землі народами різних національностей, вір та віросповідань обумовило появу церков різних конфесій. Вісімнадцять храмів православних, католицькі собори, синагоги, культові споруди старообрядців …
1868 р.jpgМапа топографічна 3-верстова. 1868 р.
Чорнбильщина на першій топографічній мапі, яку побачив світ у другий половині 19 століття . На мапі вказано не тільки населенні пункти, старовинні назви місцевостей , але й навіть великі дерева, які могли використати при будівництві. Мапу складали військові топографи під керівництвом генерал-майора Павла Олександровича Тучкова (1803-1864).
SKveb.jpgСитуаційна карта Чорнобильської 30-км зони відчуження та зони безумовного обов'язкового відселення. 1996 р. Атлас зони відчуження з фондів Національного музею "Чорнобиль".
Зона відчуження - територія, з якої проведено евакуацію населення у 1986 році, площа 2000 кв. км, 76 населених пунктів.
Зона безумовного обов'язкового відселення - територія, з якої за урядовими рішеннями протягом 1989-2002 років було проведене повне відселення громадян, площа 2200 кв. км, 86 населених пунктів.
Зверніть увагу: на карті показані межі території, що зазнала інтенсивного техногенного впливу внаслідок дезактиваційних робіт та межі території потенційної реабілітації у межах зони відчуження, а також дані про міграцію радіонуклідів, відмічені пам'ятки історії та культури.
sklveb.jpgЛегенда до ситуаційної карти Чорнобильської 30- км зони віжчуження та зони безумовного обов'язкового відселення.