«Перша велика пожежа у Чорнобильській зоні відчуження сталася влітку 1987 року. У невеликому відселеному селі КОЦЮБИНСЬКЕ повністю вигоріло 18 будівель», - розповів тодішній начальник ВПЧ-16 по охороні міста Чорнобиль підполковник внутрішньої служби Грушовний Володимир Филимонович. У березні 1991 році було створено загін воєнізованої пожежної охорони ЗВПО-4 по охороні 30-км зоні відчуження, кількістю 180 осіб, до якого увійшли ВПЧ-16 та ВПЧ-20. Загін працював у вахтовому режимі по 15 діб 90 осіб. У 1991 році загін очолив саме підполковник Грушовний В.Ф.
На озброєнні перебувало три пожежних автомобілі, декілька АРСів, хлопавки індивідуального пожежогасіння: на дерев’яну ручку довжиною з черенок лопати прибитий кусок брезенту, нею вдаряють по місцю, що горить, прибиваючи плам’я, при цьому піднімається велика кількість пилу та золи разом із радіонуклідами.
У пожеже небезпечний весняно-літній період повітряне патрулювання зони відчуження здійснювалося щоденно, двічі на день, тому осередки, що виникали, дуже швидко ліквідувалися.
1 березня 1990 р. зайнявся трав’яний настил та ліс у 0,5 км від села РОЗСОХА . Вітер швидко переніс пожежу на село, горіло 20 садиб.
Влітку 1991 р. була ліквідована велика лісова пожежа у районі села Красне, горіння торф’яників у районі Луб’янки.
Память мужества и братства_cut_002 (1).mp4Фрагмент з фільму "Пам'ять мужності і братерства" 1991 рік. Українська студія документальних фільмів.