Чорнобильська зона відчуження - єдина у світі особлива територія розміром з невеличку країну площею майже 2600 км², яка створена людиною внаслідок великого радіаційного забруднення та повної евакуації мешканців. Тут згорнута господарча діяльність, а існування людини підпорядковано необхідності радіаційної безпеки. Поява такої великої території (260 тисяч га лісових та покинутих сільськогосподарських угідь), вільної від інтенсивного впливу діяльності людини, стало найбільш масштабним екологічним експериментом сучасності. Незважаючи на радіаційне забруднення у тисячі разів вище за допустиме, за умов, по суті заповідного режиму, без допомоги та перешкод з боку людини, відбулося поступове відновлення трансформованих людиною природних комплексів, флори та фауни Полісся. Цей процес за своїми масштабами не має аналогів у Європі. У цілому в фауністичних комплексах збільшилась кількість видів тварин та їх чисельність, з’явились рідкісні види, які занесені у Червону книгу України та підлягають особливій охороні, задовго до аварії вони були змушені залишити місця свого помешкання внаслідок інтенсивної господарської діяльності, яка вірувала в цих місцях.

Вплив радіації на живу природу практично перекривається відсутністю негативного впливу діяльності людини та її найбільшому пресу - мисливському. Практично вже зараз зона відчуження, яка не має офіційного заповідного статусу, перетворилась на найбільший за площею в Україні природний резерват європейської лісової фауни.

Сьогодні на території зони тільки серед хребетних тварин мешкає 50 видів рибоподібних, 11 видів амфібій, 7 видів плазунів, біля 200 видів птахів і 70 видів ссавців. Крім того у період сезонних міграцій зону відвідує ще близько 60 видів птахів. Біля 38 видів диких тварин, що знаходяться під загрозою зникнення та перебувають на території зони відчуження охороняються за Червоною книгою України і 207 за «Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979)». Це високий показник фауністичного різноманіття, який свідчить про сприятливі умови існування цих тварин. Незважаючи на істотний радіаційний прес, який примушує популяції диких тварин віддавати певну данину у вигляді скорочення тривалості життя, зменшення плодючості ссавців і успішності розмноження птахів, прогноз розвитку фауністичних комплексів зони відчуження загалом оптимістичний. З плином часу радіаційний прес постійно слабшає, а відсутність господарської діяльності дозволить відтворити первісні умови місцеперебування тварин.