МАРТИНОВИЧІ, Поліський район

35 км від ЧАЕС, відселення розпочалося у 1992 році за рішення Уряду України

Зона радіоактивності – 2

Зона безумовного відселення

Кількість населення 1 700 осіб

Розташоване у 21 км від залізничної станції Вільча

Село відоме з ХV століття та згадується у історичних документах 1458 р.

В 1860-х роках у селі проживало 780 осіб, в 1886 – 1246 осіб

В селі існувала Свято-Георгіївська церква. Перша церква була побудована як зрубна ще в 17 столітті. Потім в 1758 році на її місці побудували нову церкву, але вона згоріла в 1776 році, і в 1778 році була зведена ще одна дерев'яна церква.

У 1920-х роках в селі діяла дослідна станція Кабінет антропології та етнології ім. Ф. Вовка.

За часів Радянської влади до 1986 р. тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Батьківщина», діяла середня школа, клуб, дві бібліотеки.. 179 жителів села - учасників Другої світової війни нагороджені орденами і медалями СРСР.

У 1999 р. офіційно знятий з обліку як населений пункт. Більшість мешканців переселені у село Нові Мартиновичі Пирятинського району Полтавської області

Рівень забруднення Цезієм-137

1986 рік –185-555 кБк/м² (перевищує доаварійний у 277 разів)

2006 рік – 185-555 кБк/м² (місцями дещо знизився, але перевищує доаварійний у 277 разів)

100-185 кБк/м² ( частина села перевищує доаварійний до 93 разів)

Рівень забруднення Стронцієм-90

1986 рік – 10-40 кБк/м² (місцями перевищує доаварійний до 40 разів)

2006 рік – 4 - 10 кБк/м² (місцями дещо знизився, але перевищує доаварійний до 10 разів)

Ізотопи плутонію 0,2-0,4 кБк/м², є плями 1-2 кБк/м² америцію 0,2-0,4 кБк/м²

Прогноз по америцію до 2056 року 0,2-0,4 кБк/м² , є плями 0,4-1 кБк/м²