28 жовтня за участі міністра закордонних справ Андрія Сибіги, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, голови Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, керівництва МЗС, профільних комітетів Верховної Ради України відбулося засідання Колегії Міністерства закордонних справ України.

Учасники розглянули низку важливих завдань, що стосуються стратегічного розвитку зовнішньополітичної діяльності держави та посилення спроможностей дипломатичної служби.

Одним із ключових питань порядку денного стало обговорення видів і критеріїв формування партнерських відносин України з іноземними державами. Учасники Колегії підтримали необхідність чіткого визначення форматів співпраці, які відповідатимуть національним інтересам України та сприятимуть розбудові міцних міжнародних альянсів. 

«Президент України Володимир Зеленський здійснює керівництво зовнішньою політикою нашої держави, яку втілюють МЗС, Офіс Президента, наші колеги в уряді та парламенті. Один з пріоритетів глави держави — визначення чіткої системи координат у відносинах з партнерами. Це питання не лише термінології, а й стратегічного планування нашої зовнішньої політики. Затвердження переліку видів і критеріїв партнерства створить зрозумілі рамки для поглиблення співпраці з державами-партнерами», – зазначив Андрій Сибіга.

"Президент – головний дипломат. Ми з МЗС втілюємо його курс. Сьогодні на Колегії визначили критерії партнерства з державами та запустили процес оновлення Стратегії зовнішньої політики. Посольства – ключ до ефективної взаємодії з партнерами. Від них залежить санкційний тиск, підтримка ЗСУ та донесення правди про війну. Дипломатія працює на фронт. Вдосконалюємо оцінку дипустанов, щоб результати були максимальними", - наголосив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Значну увагу було приділено оновленню Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, яка була затверджена 2021 року та потребує актуалізації. На виконання доручення міністра закордонних справ за підсумками цьогорічної наради послів, МЗС розробило концепцію відповідних змін. Документ передбачає збереження ключових пріоритетів, таких як євроінтеграція, але водночас пропонує комплексну адаптацію положень Стратегії до викликів воєнного часу, а також урахування нових геополітичних реалій, що виникли внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

«Оновлення Стратегії зовнішньополітичної діяльності – це не лише відповідь на сучасні виклики, а й можливість чітко окреслити амбітні цілі України на міжнародній арені. За понад три роки повномасштабного вторгнення Росії геополітична ситуація кардинально змінилася. Оновлення Стратегії дозволить синхронізувати наші зовнішньополітичні пріоритети з реаліями воєнного часу», - підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства.

Колегія приділила окрему увагу вдосконаленню системи оцінювання діяльності закордонних дипломатичних установ України. 

«Ефективна робота наших дипломатичних установ – це запорука успішної реалізації зовнішньої політики України. Досягнення одних установ мають ставати прикладом для інших.  Обмін кращими практиками - вести до їх масштабування. Ми прагнемо створити систему, яка стимулюватиме наших дипломатів досягати більшого на благо держави і відчувати максимальну відповідальність кожного і кожної за досягнення результату», – наголосив міністр.

Довідково: відповідно до Постанови КМУ №281 від 30 березня 2016 року «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України», Колегія може утворюватись для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МЗС, а також для обговорення найважливіших напрямів його діяльності, підготовки рекомендацій щодо виконання завдань Міністерства.

https://mfa.gov.ua/news/kolegiya-mzs-oficijno-rozpochala-proces-onovlennya-strategiyi-zovnishnopolitichnoyi-diyalnosti-ukrayini

Пакет про розширення 2025 року засвідчує прогрес на шляху до членства у ЄС для ключових партнерів процесу розширення

 04.11.2025  Брюссель, Бельгія Press and information team of the Delegation to UKRAINE

Сьогодні Європейська Комісія ухвалила щорічний Пакет розширення. Він містить всеохопну оцінку прогресу, якого досягли партнери ЄС у процесі розширення впродовж останніх дванадцяти місяців. Цьогорічний пакет підтверджує: динаміка розширення є однією з пріоритетних задач порядку денного Євросоюзу. Він також засвідчує, що вступ нових членів у ЄС є дедалі більш досяжним.

Послідовність і дотримання підходу, що ґрунтується на заслугах, є ключем до успішного вступу в ЄС. Чорногорія, Албанія, Україна, Республіка Молдова, Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Косово, Туреччина та Грузія продовжують свій шлях до Європейського Союзу. Темп реформ у цих країнах, особливо у сферах демократії, верховенства права, основоположних прав, прямо впливає на швидкість вступу. Від такого поступу отримують користь як країни, які прагнуть долучитися до ЄС, так і чинні країни-члени Євросоюзу. У цьому процесі вони стимулюють процвітання, сприяють розвитку демократії, зміцнюють безпеку й стабільність, розкриваючи водночас нові можливості для громадян і бізнес середовища, зокрема стратегічні інвестиції та відкриття спільного ринку.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила:

«Ми як ніколи віддані ідеї перетворення процесу розширення ЄС у реальність. Адже більший Союз означає міцнішу й впливовішу Європу на глобальній арені. Проте цей процес повинен бути і залишатиметься таким, що ґрунтується на заслугах. У нашому пакеті містяться конкретні рекомендації для всіх наших партнерів. Всім їм ми говоримо: вступ до ЄС – унікальна пропозиція; обіцянка миру, процвітання й солідарності. Ви всі можете скористатися цією можливістю, якщо проведете правильні реформи й матимете міцну політичну волю». 

Оцінка, яка супроводжується рекомендаціями та орієнтирами щодо пріоритетних реформ, є своєрідною дорожньою картою для партнерів процесу розширення у напрямі їхнього членства у ЄС. Європейська Комісія залишається цілковито відданою підтримці майбутніх країн-членів на цьому шляху. Поступова інтеграція країн, які прагнуть долучитися до ЄС, до єдиного ринку зміцнює зв’язки з Євросоюзом ще до їхнього вступу. Протягом минулого року було досягнуто вагомого прогресу. Взявши на карб розширення як чітку мету поточного мандату Єврокомісії, вона прагне гарантувати як готовність охочих до долучення країн, так і підготовленість самого ЄС до прийняття нових членів. Задля цього незабаром буде представлено Повідомлення щодо глибинних переглядів політик і реформ. 

З метою забезпечення того, що нові країни-члени продовжують захищати і підтримувати свої надбання у сфері верховенства права, демократії та засадничих прав, майбутні Договори про вступ мають містити міцніші гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих на себе країнами під час перемовин. 

Ефективна комунікація, а також протидія іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанню, включно із дезінформацією, є стратегічним імперативом.  

Також Європейська Комісія готова підтримувати зусилля країн-членів із подальшого укорінення суспільної довіри у цей процес і допомагати просуватися у напрямі легітимності, якої цей процес потребує. 

Головні висновки щодо України

Попри жорстоку загарбницьку війну Росії, Україна залишається твердо відданою шляху вступу до ЄС: вона вдало завершила процес скринінгу та просунулася у здійсненні ключових реформ. Україна ухвалила дорожні карти щодо верховенства права, державного управління і функціонування демократичних інститутів, а також план дій щодо національних меншин, якому Єврокомісія надала позитивну оцінку. Україна виконала вимоги, потрібні для відкриття кластерів: перший (Основи), шостий (Зовнішні відносини), другий (Внутрішній ринок). Єврокомісія очікує, що Україна виконає умови для відкриття решти трьох кластерів; вона працює над тим, аби забезпечити Раді ЄС можливість просувати відкриття усіх кластерів до кінця року. Український Уряд вже заявив про свою мету попередньо закрити перемовини про вступ до кінця 2028 року. Європейська Комісія віддана підтримці цієї амбітної мети, але вважає, що, аби її досягти, потрібно прискорити темп реформ, зокрема що стосується основоположних принципів, особливо верховенства права. 

Наступні кроки

Наразі Рада ЄС має розглянути ці рекомендації Єврокомісії та ухвалити рішення щодо наступних кроків у процесі розширення.

Контекст   

Розширення – це чіткий, справедливий процес, що ґрунтується на заслугах і на об’єктивному прогресі кожної країни, яка його проходить. ЄС підтримує змінення інституцій, демократичного врядування та державного управління у таких країнах.

Сприяючи поступовій інтеграції, ЄС надає переваги країнам ще до самого вступу. Такі ініціативи, як План зростання для Західних Балкан із бюджетом у 6 млрд євро, План зростання для Молдови (1,9 млрд євро) та Програма підтримки України «Ukraine Facility» (50 млрд євро), сприяють тому, аби країни просувалися у здійсненні реформ, а також створювали зв’язок з ЄС, такий як через поступову інтеграцію та участь у SEPA і «Roam like at home» – ініціативі зі встановлення спільної зони роумінгу Євросоюзу.   

Кожне розширення робило наш Союз міцнішим. Приєднання десяти країн до ЄС у 2004 році ознаменувало собою найбільше розширення Євросоюзу. З плином двадцяти років у країнах, які доєдналися у той період, було зафіксовано зростання рівня життя вдвічі, падіння безробіття майже наполовину, збільшення тривалості життя з 75 до 79 років, різке падіння бідності й соціальної ізоляції, а також створення 6 млн робочих місць. Для чинних країн-членів відтоді торгівля зросла у більш ніж п’ять разів; було створено 20 млн робочих місць. Для ЄС у цілому єдиний ринок отримав 74 млн нових споживачів, а економіка Євросоюзу, попри глобальну кризу, зросла на 27%.  

5 вересня 2025 року в Києві відбулася друга Щорічна конференція Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery — «Розвиток робочої сили на шляху України до ЄС».

Ініціатива підтримує навчання та перепідготовку кваліфікованої робочої сили в галузях, що мають вирішальне значення для відбудови України та її європейської інтеграції. Вона зміцнює надавачів послуг професійної освіти, залучає вразливі групи та сприяє співпраці з роботодавцями, щоби люди по всій Україні здобували необхідні навички для відновлення власного життя і країни.

Захід об’єднав понад 150 учасників, зокрема представників високого рівня з Уряду України, Європейського Союзу та його держав-членів, закладів професійної освіти, організацій роботодавців, громадянського суспільства та міжнародних експертів.

Конференція ознаменувала новий етап ініціативи — приєднання Данії до коаліції донорів, до якої вже входять Європейський Союз, Німеччина, Польща та Естонія. Розширене партнерство посилить міжнародну підтримку відновлення України, її стійкості та поступу на шляху до ЄС. Захід відбувся в гібридному форматі з онлайн-трансляцією для широкої аудиторії.

На конференції партнери розглянули результати, досягнуті від запуску Skills4Recovery. Попри виклики війни, програма вже принесла вагомі результати: • Понад 2500 осіб пройшли перепідготовку з 2024 року. До 2026 року планується охопити приблизно 5800 осіб.

• Понад 70 закладів професійної освіти отримали підтримку через навчання викладачів, керівників і рекрутерів, що посилило інституційну спроможність і співпрацю з роботодавцями, а також через надання 1500 одиниць сучасного обладнання для поліпшення викладання і навчання.

• 100 відділів управління персоналом у приватних компаніях пройшли навчання з питань рекрутингу та інтеграції в робочий колектив жінок, ветеранів та інших вразливих груп.

Ініціатива також сприяла реформуванню політики в Україні: у її межах підтримано національну Стратегію зайнятості, оновлено платформу «Освіта для ветеранів» (нині пропонує 1620 курсів), проведено навчання 150 розробників політики у сфері професій, регульованих ЄС, а також створено галузевий освітній комітет, що об’єднав уряд, заклади освіти та роботодавців.

Конференція включала три тематичні сесії:

1. Від невідповідності навичок до зростання — за участю Державної служби зайнятості України, Національного агентства кваліфікацій, Конфедерації будівельників України, Федерації роботодавців України разом з експертами ринку праці. Обговорення стосувалися подолання дефіциту кадрів та посилення галузевої співпраці.

2. Трансформація професійної освіти для відновлення та вступу до ЄС — за участю директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки, Національного Еразмус+ офісу в Україні, Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва, представництва німецького банку розвитку KfW в Україні та ENIC Ukraine. Під час сесії обговорювалося, як заклади професійної освіти можуть Skills4Recovery 2 узгоджувати свою діяльність зі стандартами ЄС і адаптуватися до нового Закону про професійну освіту.

3. Підвищення кваліфікації та перепідготовка для інклюзивного працевлаштування — за участю Міністерства у справах ветеранів України, Харківського професійного коледжу будівництва та промисловості, Державної служби зайнятості України (Департаменту реалізації політики зайнятості), Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, ГО «Центр „Ментор“» та компанії «Овостар Юніон». Під час сесії розглядалися практичні підходи до підтримки ветеранів, переміщених осіб, жінок і людей з інвалідністю у виході чи поверненні на ринок праці. 

Під час конференції були представлені історії успіху про реальні можливості, які відкриває Skills4Recovery, — від Сергія Синила із Червоноградського ліцею, який модернізує професію слюсаря за допомогою робототехніки та стажувань, пов’язаних із програмами ЄС, до колишнього військовослужбовця Сергія Римарчука, що перекваліфікувався на оператора агродронів і надихає інших наслідувати його приклад.

Дивлячись уперед, Skills4Recovery за підтримки розширеної донорської коаліції масштабуватиметься на національному рівні, посилюватиме стратегічний підхід до галузевого розвитку навичок у будівництві, сільському господарстві, транспорті, сфері послуг і виробництві, а також розширюватиме інклюзивні можливості працевлаштування для ветеранів, жінок, молоді та переміщених осіб. Ініціатива також поглиблюватиме партнерство з роботодавцями, щоб навчання відповідало потребам ринку праці, та сприятиме реформам на шляху до ЄС, аби система професійної освіти України була повністю узгоджена з європейськими стандартами.

«Німеччина залишається відданою підтримці розвитку навичок в Україні як основи для відновлення та вступу до ЄС. У межах Skills4Recovery, разом із ЄС, Польщею, Естонією, а тепер і Данією, ми допомагаємо закладам професійної освіти модернізуватися, розширюємо можливості викладачів та даємо людям змогу здобути кваліфікації, необхідні сьогодні та в майбутньому. Так ми сприяємо формуванню стійкої робочої сили та європейському шляху України», 

— Єнс Бусма, керівник відділу співробітництва, Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

 «Долучаючись до Skills4Recovery, Данія спрямовує свою увагу на розбудову ефективного ринку праці, щоби більше українців — зокрема жінки, ветерани та переміщені особи — могли здобути нові навички, знайти гідну працю і формувати європейське майбутнє країни. Це зобов’язання узгоджується з нашим ширшим баченням посилення стійкості України та зміцнення основ для сталого економічного зростання», 

— Олє Егберг Міккельсен, Посол Данії в Україні.

«Skills4Recovery стала важливою опорою в наближенні політики України у сфері професійної освіти та зайнятості до стандартів ЄС. Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну в розбудові сучасного, інклюзивного ринку праці, який не лише відповідає нагальним потребам відновлення, але й закладає основу для довгострокового зростання та інтеграції до ЄС»,

— Генрік Вітфельдт, керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні.

«Для України ця підтримка має виняткове значення. Ресурси, які ми отримуємо від наших  партнерів, є свідченням довіри та впевненості в нашому потенціалі як держави. Завдяки спільним зусиллям Міністерства освіти і науки України та Skills4Recovery тисячі українців матимуть можливість здобути нову професію або підвищити свою кваліфікацію, а отже — Skills4Recovery 3 працевлаштуватися, відновити власне життя та зробити внесок у відновлення країни. Це інвестиція в людей, яка безпосередньо впливає на наше спільне європейське майбутнє», 

— Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України.

«Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery демонструє, як міжнародна солідарність та стійкість України приносять реальні результати. Програма розширюється з пілотних проєктів до національного рівня. Польща також бере активну участь у співфінансуванні та реалізації ініціативи, зосереджуючись на підтримці первинної професійної освіти. Ініціатива забезпечує більше професійних закладів сучасним обладнанням, готує викладачів і відкриває можливості для ветеранів, жінок, ВПО та людей з інвалідністю. Водночас особливий акцент робимо на первинній професійній освіті — підтримці молоді, яка ще не на ринку праці, але вже формує людський капітал України. Це інвестиція у відбудову та майбутнє країни в ЄС»,

— Павел Кост, керівник Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні (Solidarity Fund PL).

«З приєднанням Данії до наших європейських партнерів Skills4Recovery переходить на новий етап. Ми розширюємося від сильного старту до загальнонаціональної ініціативи, яка охопить кожну область України. Це розширення означає більше підтриманих закладів освіти, більше можливостей для викладачів і тисячі людей, які здобудуть навички, необхідні для відновлення власного життя та економіки. Це демонструє, чого можна досягти, коли міжнародна солідарність поєднується зі стійкістю українців»,

— Міхаель Пауло, директор Skills4Recovery, GIZ.

Довідково

Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery спрямована на підтримку навчання та перепідготовки кваліфікованої робочої сили в секторах економіки, важливих для процесу відновлення: будівництво, транспорт, сільське господарство, сфера послуг та виробництво. Ця мета досягається через зміцнення спроможності надавачів послуг професійної освіти пропонувати якісні й орієнтовані на ринок праці освітні послуги, залучати вразливі групи населення і співпрацювати з роботодавцями.

Skills4Recovery фінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією. Її реалізують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) та Solidarity Fund PL (SFPL). Вона триває до червня 2026 року та охоплює всі області України.

За представлення інтересів України за кордоном відповідають 76 чинних надзвичайних і повноважних послів, 17 з яких були призначені наприкінці липня 2025 року. Середня річна зарплата дипломатичного представника, куди входять компенсаційні виплати як частина Фонду оплати праці, у 2024 році становила 2,95 млн грн. Аналітики R&D центру YouControl проаналізували Укази Президента, дані з сайтів представництв України в різних іноземних юрисдикціях, а також декларації послів. Детальніше про портрет української дипломатії — в матеріалі.

Ключові висновки:

• Серед українських дипломатів, які представляють країну за кордоном, переважають чоловіки — їх 62, а жінок — лише 14. Більшість (майже 83%) дипломатів перебувають у шлюбі.

• Третина дипломатичних представників народилися в столиці та на Київщині, що свідчить про концентрацію кадрів із центрального регіону країни.

• Середній вік українських послів становить 52 роки. 

• У 2025 році було призначено найбільше чинних послів — 26 осіб. Водночас суттєва кількість призначень відбулася у 2022 році (18) та 2024 році (12).

• Більшість дипломатичних представників мають вищу освіту в різних сферах, а понад 30% з них, а саме 23 посли, також мають науковий ступінь.

• Середня річна зарплата посла, куди входять компенсаційні виплати як частина Фонду оплати праці, у 2024 році становила 2,95 млн грн. При цьому саме компенсаційні виплати складають 65% і більше від загальної суми заробітної плати. Додаткові джерела доходу включають пенсії, банківські проценти, субсидії, доходи від викладацької діяльності, дивіденди, оренду майна, відчуження рухомого майна, подарунки та спадщину.

• 63% послів мають багаторічний дипломатичний досвід, переважно працюючи в структурі МЗС. 24 дипломати раніше обіймали посади послів в інших країнах.

• П'ятеро дипломатичних представників у минулому були народними депутатами України, двоє з них також обіймали посаду Генерального прокурора України. Четверо послів перейшли на дипломатичну службу з оборонної сфери. Серед чинних дипломатів є також колишні високопосадовці з виконавчої влади: міністри та заступники міністрів.

Дипломатичне обличчя України: гендер, освіта та місце народження

30% надзвичайних і повноважних послів України народилися в Києві (17) та Київській області (6). В Черкаській області народились 5 з проаналізованих дипломатів. А Закарпатська, Рівненська і Тернопільська є місцем народження для 4 послів кожна. Ще 4 надзвичайних і повноважних послів України народились за кордоном. 

Середній вік надзвичайних і повноважних послів становить 52 роки. Наймолодшим дипломатам майже 40 років, а найстаршому — трохи більше 60.

Серед послів України більшість — чоловіки: 62 проти 14 жінок. Майже 83% дипломатів (63 особи) перебувають у шлюбі, ще 17% (13 осіб) — неодружені. 

В більшості чоловіки/дружини діючих дипломатів або займаються підприємницькою діяльністю чи працюють в комерційних установах, або в деклараціях дипломатів взагалі відсутні дані щодо їхніх доходів. Проте у двох чинних надзвичайних і повноважних послів України другі половинки також пов’язані або були пов’язані із дипломатичною сферою:

• дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії Ігоря Прокопчука — Оксана Анатоліївна Прокопчук згідно з даними її декларації за 2024 рік обіймає посаду радника Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ.

• чоловік Надзвичайного і Повноважного Посла України в Португальській Республіці Марини Михайленко — ексміністр закордонних справ України (2017-2019) Павло Клімкін.

Більшість (75) чинних надзвичайних і повноважних послів України були призначені за каденції Президента Володимира Зеленського. Лише Надзвичайний і Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці Валерій Жовтенко був призначений на посаду п’ятим президентом України Петром Порошенко ще в серпні 2018 року.

26 з 76 представників держави за кордоном призначені в 2025 році. Також значна кількість послів була призначена у 2022 (18) і 2024 (12) роках. А от у 2023 році послами стали 4 особи, у 2021 та 2020-му — по 6 людей, та у 2019 році — ще 3 представники дипломатичного корпусу.

Згідно з даними біографій у відкритих джерелах, 70 чинних надзвичайних і повноважних послів України, мають вищу освіту, зокрема у сфері економіки, юриспруденції, філології та лінгвістики, міжнародних відносин та ін. Трохи більше ніж 30% з них (23) мають науковий ступінь кандидатів або докторів наук. Інформація щодо освіти у 6 послів відсутня у публічному доступі.. 

Політичний та дипломатичний досвід

63% чинних надзвичайних і повноважних послів України (48 із 76) мають довготривалий досвід у дипломатичній службі. Більшість із них розпочали кар’єру саме в структурі Міністерства закордонних справ. 24 з проаналізованих дипломатів до призначення на поточні посади були надзвичайними і повноважними послами в інших країнах в різний період часу.

П’ятеро серед проаналізованих послів в минулому були народними депутатами України:

• Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Швеція Світлана Заліщук, що призначена на посаду 28.07.2025 р., була народним депутатом України 8 скликання (2014-2019 рр.).

• Надзвичайний та Повноважний Посол України в Державі Ізраїль Євген Корнійчук обирався до складу Верховної Ради двічі — у 5 та 6 скликаннях (2006-2008 рр.). Пан Корнійчук також обіймав посаду першого заступника Міністра юстиції (12.2007-03.2010 рр.).

• Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Пакистан Маркіян Чучук був народним депутатом України 1 скликання (1990-1994 рр.).

• Надзвичайний і Повноважний Посол України в Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн (за сумісництвом) Ірина Венедіктова та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Королівстві Нідерланди Андрій Костін були народними депутатами України 9 скликання у період 08.2019-01.2020 рр. та 08.2019-07.2022 рр. відповідно. Обидва в різний час обіймали посаду Генерального прокурора України: пані Венедіктова у період 03.2020-07.2022 рр., а пан Костін — протягом 07.2022-10.2024 рр.

Декілька надзвичайних і повноважних послів перейшли на дипломатичну службу з оборонної сфери. Також серед чинних послів є колишні високопосадовці з органів державної виконавчої влади.

Зарплати дипломатів, їхні доходи та подарунки

Фахівці YouControl проаналізували доходи за даними декларацій 44 дипломатичних представників, а саме тих, хто повний рік обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла і їхні декларації є відкритими в Єдиному державному реєстрі декларацій. Враховувались лише доходи самих дипломатів, без урахування доходу пов’язаних осіб.

Середня річна зарплата надзвичайного і повноважного посла, куди входять компенсаційні виплати як частина Фонду оплати праці, у 2024 році становила 2,95 млн грн. При цьому саме компенсаційні виплати складали 65% і більше від загальної суми заробітної плати у 39 проаналізованих дипломатів. А у п’ятьох з-поміж проаналізованих 44 послів така складова доходу від МЗС відсутня. 

Заробітна плата разом з компенсаційними виплатами — далеко не єдине джерело доходу для надзвичайних і повноважних послів України. У деклараціях за 2024 рік зафіксовано низку додаткових статей прибутку, які демонструють фінансову мозаїку життя українського  дипломатичного корпусу. Серед них: проценти за банківськими вкладами, пенсії та соціальні виплати, дохід від оренди майна, дохід від відчуження рухомого майна, дивіденди тощо.

Найбільшу суму в понад 1 млн грн доходу від надання майна в оренду серед проаналізованих послів у 2024 році отримав Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко від іноземного громадянина Marc Stanclu.

Подарунки у 2024 році отримали: Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН Олексій Макеєв — подарунок в негрошовій формі на суму близько 860 тис. грн від Макеєвої Лариси Григорівни, яка ймовірно може бути його родичкою, та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Мексиканських Сполучених Штатах Сергій Погорєльцев — подарунок у негрошовій формі на суму 150 тис. грн від Погорельцевої Валентини Никодимівни, з якою він ймовірно має родинний зв’язок.

Двоє чинних послів отримали дивіденди, так як є власниками корпоративних прав та акцій юридичних осіб: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці Мирослав Кастран задекларував у 2024 році невеликі пакети акцій 22 іноземних компаній, серед яких Apple Inc., Marvell Technology, Inc., Uber Technologies, Inc., та від 6-ти з них отримав дивіденди на суму 2 531 грн; Надзвичайний та Повноважний Посол України в Державі Ізраїль Євген Корнійчук згідно з даними декларації за 2024 рік є бенефіціаром 13 українських компаній. Від 6 з них він отримав дивіденди на загальну суму близько 19 млн грн. Основна частина цієї суми (11,6 млн грн) припадає на дивіденди від ТОВ "КС ІНВЕСТ". Бізнес-активи пана посла об’єднані в аналітичній системі YouControl в корпоративну групу “Група Євгена Корнійчука”.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан Віктор Майко згідно з даними декларації за 2024 рік продав корпоративні права кіпрської компанії BANEJA LIMITED іноземному громадянину Arthur Voehringer, проте залишається бенефіціаром компанії THE ALSOM FOUNDATION, що зареєстрована у Ліхтенштейні.

Власником корпоративних прав 3 українських компаній: ТОВ "ГЛОБАЛ БУД-ПРОЕКТ", ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙДИНГ КОМПАНІ" та ТОВ "КІБ" є новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол України в Султанаті Оман пані Ольга Селих.

Серед дипломатів також є ті, хто займається викладацькою діяльністю та задекларував доходи, отримані у закладах вищої освіти у 2024 році, зокрема: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туніській Республіці і в Державі Лівія за сумісництвом Володимир Хоманець — у НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ "КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ", Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Анатолій Куцевол — у НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ "ЧЕРНІГІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Перу Юрій Полюхович — у КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Українські діти та підлітки створили капсульну колекцію прикрас до Ukraine Recovery Conference у Римі в рамках спільного проєкту Фундації Катерини Осадчої, Міністерства економіки України і бренду аксесуарів ручної роботи TSVITE TEREN.

Проєкт під назвою “Rise” — частина великої програми професійної орієнтації дітей — “Платформа майбутньої професії”. Завдяки цьому проєкту діти, які опинилися у складних життєвих обставинах знайомляться із різними професіями, аби визначити свій майбутній кар’єрний шлях.

П’ятеро дітей, які проживають у будинку сімейного типу відвідали майстер-клас із гончарства, дізналися про те, як виготовляються прикраси із кераміки та створили власний дизайн керамічних пташок.

Діти родом із Покровська на Донеччині та через системні обстріли, у 2022 їхній сім’ї довелося евакуюватися. Нині велика патронатна родина із 10 дітей мешкає на Київщині.

Цю капсульну колекцію із півсотні прикрас, на конференції з відновлення України — Ukraine Recovery Conefernce презентували партнерам Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко та Катерина Осадча — засновниця Фундації Катерини Осадчої. Таким чином прагнули провернути увагу міжнародної спільноти і бізнесу до важливості розвитку навичок дітей і їхньої професійної орієнтації.

“Відновлення — виклик, який постане не лише перед нашим поколінням, але перед наступним. Тому нині нам дуже важливо приділяти особливу увагу питанню професійної орієнтації підлітків і дітей. Мотивувати їх ставати частиною великих соціальних змін, знаходити свій шлях і своє покликання. А це потребує єднання громадянського суспільства, держави, бізнесу і міжнародних партнерів”, — зазначає засновниця Фундації Катерина Осадча.

Загалом в рамках “Платформи майбутньої професії” вже близько 4 тисяч дітей долучилися до профорієнтаційних заходів — від профорієнтаційних тестів до майстеркласів, зустрічей із відомими фахівцями галузей та безпосередньо відвідувань виробництв, де діти змогли спробувати професію мрії на практиці.

“Вже маємо успішні кейси. Наприклад, після майстер-класу у ресторані один із хлопців вирішив, що він хоче стати шеф-кухарем і зараз залишився на літню практику у цьому закладі. Інший приклад — після виробництва швейного цеху одна із дівчаток-учасниць проєкту готується вступати на дизайнера. Наша мета — розширити проєкт і залучити більше бізнесів, які були б готові привідкривати для школярів свої двері. Також цінно, що ми впроваджуємо цю ініціативу із державою, аби професії, в які ми закохуємо дітей, були актуальними і затребуваними на ринку праці — це як промисловість, енергетика, транспорт та логістика, агропродовольчий комплекс, так і ІТ, зелений перехід, підприємництво”, — додає Катерина Осадча.

Нагадаємо, дослідження “Індекс майбутнього” свідчить, що кожен п'ятий підліток в Україні ще не задумувався ким хоче бути у майбутньому, а 70%підлітків не можуть назвати конкретну сферу зайнятості чи професію, у якій хотіли б працювати у 30-річному віці — показник, що майже вдвічі перевищує середнє значення у країнах ОЕСР. Крім того, ефективна профорієнтація дітей з інституційних форм догляду ще більше ускладнюється відсутністю постійної підтримки та порад від старших, батьків чи опікунів, а також недостатнім розвитком життєвих і соціальних навичок.

Сьогодні ЄС пропонує нову стратегію для забезпечення стабільності та безпеки Чорноморського регіону. Вона має на меті посилити зв’язки та сприяти зростанню через сполучення та взаємодію Європи з Південним Кавказом, Центральною Азією та іншими регіонами. В умовах агресивної війни Росії проти України стратегія також зміцнить геополітичну роль ЄС як надійного гравця у Чорноморському регіоні.

ЄС налагоджуватиме тіснішу співпрацю з Україною, Республікою Молдова, Грузією, Туреччиною, Вірменією, Азербайджаном, а також розвиватиме регіональне співробітництво та взаємозв’язки.  Деякі зі згаданих країн обрали шлях до вступу в ЄС або тіснішої інтеграції з ЄС, тож сьогоднішня стратегія має на меті принести відчутні переваги партнерам з Чорноморського регіону та ЄС шляхом інвестування й поглиблення ключових взаємовигідних партнерств.

Три стовпи майбутньої співпраці ЄС-Чорноморський регіон

Майбутня співпраця з Чорноморським регіоном базується на трьох стовпах:

• посилення безпеки, стабільності та стійкості;

• сприяння сталому зростанню та процвітанню;

• сприяння захисту довкілля, стійкості та готовності до змін клімату, а також цивільному захисту.

Разом зі своїми партнерами в регіоні ЄС реалізовуватиме три флагманські ініціативи в межах кожного з цих напрямів, щоб розкрити потенціал регіону для зростання, водночас долаючи безпосередні виклики, пов’язані з конфліктами та безпекою:

• морська безпека Чорного моря і створення Хабу морської безпеки Чорного моря посилить безпеку на морі, захистить критично важливу морську інфраструктуру та морське середовище. Це також зміцнить регіональне співробітництво у сфері розмінування й допоможе подолати ризики для довкілля та морської безпеки;

• спеціальна Connectivity Agenda – ініціатива Європейського Союзу, спрямована на покращення зв'язків у регіоні, узгоджена з розширеними Транс’європейськими мережами – розвиватиме транспортні, енергетичні та цифрові мережі, щоб використати потенціал Чорноморського регіону як життєво важливого коридору, що сполучає Європу з Центральною Азією через Південний Кавказ, стимулюючи економічне зростання та конкурентоспроможність;

• буде посилена готовність прибережних громад та секторів «блакитної економіки», щоб дозволити країнам Чорноморського регіону долати екологічні збитки, пов’язані з війною, реагувати на ризики, пов’язані зі зміною клімату, та використовувати можливості для сталого зростання.

Стратегія об’єднає всі відповідні інструменти та політики ЄС, мобілізуючи інвестиції відповідно до Стратегії Global Gateway та в дусі Team Europe (тобто, інституції ЄС у співпраці з країнами-членами, а також європейські фінансові інституції). Вирішуючи регіональні виклики, ЄС прагне сприяти довгостроковій безпеці, спільному процвітанню та стійкості у Чорноморському регіоні.

Президентка Європейської Комісії  Урсула фон дер Ляєн заявила: «Активна роль Європейського Союзу є вирішальною для посилення безпеки та миру у Чорноморському регіоні, особливо в умовах агресивної війни Росії проти України. Ми тісно співпрацюватимемо з нашими сусідами, щоб сприяти безпеці та стабільності в регіоні. Разом ми можемо побудувати сильніше та успішніше майбутнє для всіх».

Політична рамка, орієнтована на майбутнє

Спираючись на своє унікальне положення «мосту», що з’єднує Європу, Південний Кавказ, Центральну Азію та Східне Середземномор'я, Чорне море може слугувати наріжним каменем стабільності, сталого розвитку та єднання через партнерства спільних інтересів.

Стратегічний підхід ЄС спрямований на розкриття потенціалу регіону, базуючись на мирних зусиллях і повазі до міжнародного порядку, з дотриманням верховенства права та міжнародного права. Підтримка загальної стійкості та безпеки України, а також її відбудова, коли дозволятимуть умови, лежать в основі цієї політики.

Сьогоднішня пропозиція сприятиме сталому розвитку та підвищить економічне процвітання завдяки транспортним, енергетичним, цифровим і торгівельним коридорам, що з’єднуватимуть Чорноморський регіон з Балтійським та Середземним морями через Південний Кавказ, Каспійське море та в напрямку Центральної Азії.

Крім того, зважаючи на те, що Чорноморський регіон особливо вразливий до природних і техногенних катастроф, змін клімату та деградації довкілля, сьогоднішня стратегія передбачає посилення готовності й адаптації до кліматичних змін, що є критично важливим для цілісності природних екосистем, а також для добробуту людей.

ЄС також спрямовуватиме зацікавлених партнерів до інтеграції в ЄС шляхом зміцнення верховенства права, прискорення реформ, узгодження зі Спільною зовнішньою політикою та політикою безпеки ЄС і поступової інтеграції в Єдиний ринок ЄС.

Зрештою, новий стратегічний підхід ґрунтується на прагненнях людей жити в безпечному, захищеному та успішному середовищі. ЄС реалізовуватиме новий стратегічний підхід до Чорного моря в синергії з процесом розширення та політикою «Східного партнерства», що забезпечує добре встановлену рамку для співпраці.

Наступні кроки 

Європейська Комісія та Високий представник пропонують провести спеціальне міністерське засідання ЄС з країнами-партнерами для розвитку співпраці в межах стратегічного підходу ЄС.

Довідкова інформація

Чорне море є важливим «мостом», що з’єднує Європу, Південний Кавказ, Центральну Азію та Східне Середземномор'я. Його стабільність має вирішальне значення для міжнародної торгівлі, продовольчої безпеки та ширшої геополітичної стабільності, а також для енергетичної безпеки. Сталий та інклюзивний розвиток регіону є життєво важливим не лише для його безпосередніх сусідів, а й для Європейського Союзу загалом та на глобальному рівні.

Неспровоковане та невиправдане повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво дестабілізувало регіон, виявивши взаємозалежність безпеки і вимагаючи скоординованої відповіді. Агресія знизила рівень регіональної та глобальної безпеки до найнижчої точки з часів Холодної війни, посилюючи важливість і невідкладність ролі та підтримки з боку ЄС у регіоні.

Роль та відповідальність ЄС у Чорноморському регіоні зростає, особливо з відкриттям переговорів про вступ з Україною, Республікою Молдова, а також з Грузією - якщо країна повернеться на шлях ЄС. Процес розширення ЄС є стратегічною інвестицією для посилення регіональної безпеки та стійкості. Скоординований підхід з Туреччиною, партнером ЄС стратегічного значення та країною-кандидатом, також є вирішальним. Так само поглиблення відносин з Вірменією та Азербайджаном через співпрацю у стратегічних сферах є важливою метою для ЄС.

Стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону не є ізольованою регіональною відповіддю на агресивну війну Росії проти України. Це частина нового пакету політичних ініціатив ЄС, адаптованих до ширшої нової геополітичної динаміки, що включає нещодавно ухвалені Стратегію готовності Європейського Союзу, ProtectEU – нову стратегію внутрішньої безпеки ЄС, Білу книгу Європейської оборони, новий План дій зі зміцнення безпеки та стійкості підводних кабелів, а також майбутні ініціативи: Європейський пакт про океани, Європейську стратегію портів та Європейський щит демократії.

Це відображає оптимізований та скоординований підхід у всьому ЄС - з акцентом на оборону, стійкість та готовність у поточному глобальному геополітичному контексті.

Стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону також сприятиме успішним напрямкам роботи, розробленим у рамках «Чорноморської синергії» – рамкової політики ЄС для регіону, що діє з 2007 року, зокрема її флагманським ініціативам: Спільній морській програмі для Чорного моря і Стратегічній програмі досліджень та інновацій.

Стратегія буде реалізована в синергії з процесом розширення і «Східним партнерством» – стратегічною та амбітною рамковою політикою, заснованою на спільних цінностях, взаємних інтересах та спільній відповідальності. Вона відіграватиме ключову роль у розвитку ініціативи ЄС Connectivity Agenda на основі наявних партнерств і механізмів управління у торгівельному, енергетичному, транспортному та цифровому секторах.

У цьому контексті стратегія Global Gateway відіграватиме значну роль. Global Gateway сприяє розумним, чистим та безпечним зв’язкам у цифровому, енергетичному й транспортному секторах, а також зміцненню систем охорони здоров’я, освіти та досліджень у всьому світі. Це позитивна пропозиція ЄС країнам-партнерам, спрямована на сприяння сталому розвитку та стійкості через ціннісно-орієнтовані інвестиції. Global Gateway підтримує одночасні зелений та цифровий переходи за межами ЄС шляхом мобілізації ресурсів державного та приватного секторів і зміцнення стратегічної взаємопов’язаності.

МІНІСТР ОБОРОНИ ФРН – ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТУ США: СКОРО У ВАС НЕ БУДЕ ДРУЗІВ, ОКРІМ БАНДИТІВ....

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус – «Я зараз палаю від люті. Мене нудить. Віце-президент США стояв сьогодні на землі, де так багато американців віддали своє життя, щоб перемогти фашизм у Європі. Він вимовив ганебну промову, в якій плюнув на їхні могили. Не те щоб ми мали чекати чогось іншого, враховуючи, що його бос не відвідав могили полеглих американців у Європі, побоюючись намочити волосся. Та ж людина, яка назвала тих же полеглих героїв лохами та невдахами.

Як людина, що любить Америку та американський народ, я глибоко стривожений образами, висловленими людиною, яка одного разу назвала Дональда Трампа «idioтом» і сказала, що він «гідний засудження». В приватному порядку він порівняв його з Адольфом Гітлером. Як змінилися часи. Венс тепер є частиною авторитарної адміністрації в історії Америки. Адміністрація, яка активно намагається позбавити жінок фізичної автономії. Адміністрації, яка переслідує ту саму масову депортацію іммігрантів, яку Європа спостерігала в Німеччині 1930-х років. Венс — людина, яку навіть його власний президент не бачить своїм наступником. Він приїхав до Європи, щоб вилити свою християнсько-фaшистську жовч на лідерів Великої Британії та усієї Європи. Очевидно, це був тур відплати, покликаний утвердити американську могутність. Наскільки мені відомо, США є єдиною країною НАТО, яка застосувала статтю 5 статуту НАТО після 11 вересня. Ми, його європейські союзники, відповіли на цей заклик, не ставлячи запитань. Ми відправили тисячі солдатів на поля битв в Афганістані та Іраку, щоб вести війну на основі хибної передумови «відомих невідомих» Дональда Рамсфелда. Ми зробили це, незважаючи на те, що мільйони наших громадян протестували на вулицях наших міст. Наші військові стояли пліч-о-пліч з його військовими, і ми, як і багато американців, стояли, щоб віддати честь нашим загиблим молодим чоловікам і жінкам, що повертаються додому день за днем. У мене на очах сльози, коли я пишу це, думаючи про них та їхніх близьких. Наші хоробрі чоловіки і жінки добровільно віддали все, і багато хто з них приніс вищу жертву на підтримку війни, яку вели американці.

Для довідки 6000 українських солдатів служать разом із американськими солдатами в Іраку. І це попри те, що Україна не є членом НАТО. 1994 року, підписавши Будапештський меморандум, вони відмовилися від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від США та Великобританії. Потім вони були порушені у 2014 році, коли Росія вторглася до Криму. Їм сказали: "Запевнення - це не гарантія". Тепер, незважаючи на їхню дружбу та їхню хоробру самопожертву на полях битв України, президент Сполучених Штатів вирішив кинути їх та вручити перемогу обвинуваченому військовому злочинцю, який незаконно вторгся на суверенну територію союзника США. Союзника, чиї солдати раніше віддали своє життя, підтримуючи Америку в її війні з терором. Ганьба йому. Ганьба людині, яка ухилилася від заклику і не відслужила жодного дня, захищаючи свою країну. Він боягуз, і я з радістю назвав би його так в обличчя. Всім тим американцям, які в соціальних мережах зараз публікують підлі образи тим, хто завжди був за Америку, я кажу: демократія більша за вас, поки ви сидите анонімно за своїми телефонами і постите отруту. Америка може мати найпотужнішу армію на планеті, але пам'ятайте, що ця ж армія втекла з Сайгона після того, як їй надерли дупу селяни-рисоводи, озброєнні гранатами, зробленими з викинутих американських банок з-під кока-коли.

Україна була для російської армії тим самим, чим в'єтнамці були для вас, і ми віддаємо їм честь. Ви, можливо, захочете підставити Україну, вкравши її родовища корисних копалин, АЛЕ ЄВРОПА НЕ ДОЗВОЛИТЬ ЦЬОГО. Я достеменно знаю, що Великобританія не покине український народ. Наша допомога у ВВП вже перевищує допомогу США, як і Польща, Німеччина, Фінляндія та інші. США більше не є надійним союзником, і, якщо знадобиться, ми підтримаємо Україну без Америки. Щодо ваших жалюгідних тарифів, робіть все, що у ваших силах. Скоро у вас не буде друзів, окрім бандитів та автократів».

p.s. Переклад довільний.

24 лютого 2022 року Європейський Союз змінився.

У перший день війни в Україні, о 19:00, європейські лідери зібралися на екстрену зустріч у Брюсселі та обмінялися думками з Президентом Зеленським. Це була дуже драматична розмова. Російські танки вже наближалися до Києва, а російські бомби падали по всій Україні.

Перед тим, як ми завершили зустріч, Президент Зеленський сказав, що це, ймовірно, останні миті його життя. І я добре пам'ятаю відчуття, яке панувало в залі: це був момент, коли народився новий геополітичний Європейський Союз. Загарбницька війна Росії проти України докорінно змінила європейську архітектуру безпеки.

Разом із нашими трансатлантичними союзниками ми діяли миттєво, щоб підтримати суверенітет, право на самовизначення та територіальну цілісність України: через гуманітарну та економічну допомогу, найжорсткіші санкції проти Росії та безпрецедентну військову підтримку. І, напевно, найважливіше – з чітким баченням майбутнього України як повноправного члена Європейського Союзу.

Три роки потому Україна героїчно чинить опір, спроба Путіна здобути панування над Україною провалилась, і, як ми всі бачимо, президент Зеленський став лише сильнішим.

Сьогодні моє послання чітке. Ми не здамося. Ми й надалі підтримуватимемо Україну як невід'ємну частину нашого проєкту миру.

Лише Україна може визначати, коли є умови для переговорів. Припускати поступки до початку будь-яких перемовин — величезна помилка. Саме тому ми й надалі будемо стояти пліч-о-пліч з Україною: на переговорах, надаючи гарантії безпеки, у відбудові та у підтримці її майбутнього членства у Європейському Союзі. Це позиція ЄС, і, як ви чули раніше, це також позиція України.

Що означає всеохопний, справедливий і тривалий мир? Це означає, що мир в Україні та безпека Європи не можуть бути відокремлені один від одного. Це означає, що ми усвідомлюємо, що російська загроза виходить за межі України. Росія домінує в Білорусі. Росія має військову присутність у Молдові та Грузії. Росія кидає тінь на Балтійські країни, на східний кордон ЄС, на наші демократичні системи й на нашу критичну інфраструктуру. Це означає, що всеохопний мир не може бути простим припиненням вогню. Він не може надати Росії можливість атакувати знову. Він не може винагороджувати агресора. Він має гарантувати, що Росія більше не становитиме загрози ні для України, ні для Європи, ні для її сусідів, що Росія перестане бути загрозою для міжнародної безпеки.

У побудові цього миру Європейський Союз повністю візьме на себе свої зобов’язання. Одним словом, не буде жодних надійних і успішних переговорів, жодного тривалого миру без України та без Європейського Союзу.

Європейський Союз після лютого 2022 року вже не той, що був раніше. По-перше, ми прискорили розширення ЄС на Західні Балкани і відкрили переговори з Україною та Молдовою. По-друге, ми вирішили зміцнити нашу енергетичну безпеку, розірвавши зв'язки з Росією, докладаючи величезних колективних зусиль, зокрема тут, у Німеччині, під керівництвом Олафа Шольца. По-третє, менш ніж за місяць після початку війни, у Версалі, всі країни-члени вирішили розпочати ефективну роботу над створенням оборони Європи.

Наші витрати на оборону зросли на 30% з 2021 року. Країни Європейського Союзу, які є частиною НАТО, зараз витрачають у середньому 2% ВВП на оборону. Разом ми досягли цієї мети. Але ми робитимемо більше. Європейський Союз є мирним проєктом за своєю суттю. Але ми знаємо, що мир без оборони — це ілюзія.

Два тижні тому я збирав лідерів Європейського Союзу, щоб надати політичні орієнтири Європейській Комісії та Високій представниці. Вони стосувались спроможностей, які ми всі маємо розбудовувати, мобілізації додаткового державного і приватного фінансування та зміцнення наших партнерств, зокрема зі Сполученим Королівством і НАТО. Наступного місяця Комісія та Висока представниця нададуть свої пропозиції, і я забезпечу, щоб питання оборони залишалось пріоритетним на порядку денному Європейської Ради. Це наш напрямок. Саме це наше зобов'язання.

Європейський Союз — надійний та передбачуваний партнер. Економічно сильний і потужний торговельний гравець. І ми твердо налаштовані діяти ще краще, сильніше і швидше у побудові оборони Європи. Дякую.

15 лютого 2025 року у Львові відбувся заключний захід загальнонаціональної комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Кампанія, що висвітлює постійну підтримку Європейським Союзом (ЄС) української освіти та молоді під час війни, тривала майже 6 місяців і охопила приблизно 14 мільйонів людей.

Заключний захід було організовано Представництвом ЄС в Україні у партнерстві з ініціативою «Львів - завершено проект ЄС Європейська молодіжна столиця 2025» та Львівським бюро європейської інтеграції. Пані Посол ЄС Катаріна Матернова та міський голова Андрій Садовий відкрили захід, який зібрав сотні молодих людей, освітян, експертів та журналістів і став платформою для відзначення досягнень освітніх та молодіжних ініціатив ЄС, а також представлення нових можливостей для молодих українців.

«Російська агресія безповоротно змінила життя мільйонів українських дітей та молоді. Як майбутнє України, вони не повинні втратити можливості для навчання, - зазначила пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. - Саме тому ми розпочали цю кампанію на підтримку молодих українців, і я була рада бути присутньою на завершальному заході у Львові - Європейській молодіжній столиці 2025 року. Поки Україна мужньо бореться з російським окупантом, ЄС залишається відданим освіті та молоді - не лише як інвестиції в майбутнє України, але й як надії та стійкості, що формуватимуть наше спільне європейське майбутнє».

Захід, який модерував Роман Щербан, а завершила співачка ALYONA ALYONA, включав низку інтерактивних панельних дискусій, зокрема, про кар'єрні шляхи, молодіжне лідерство та роль молоді у формуванні місцевих громад та майбутнього України. Особливу увагу було надано освітнім можливостям для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), висвітлюючи шляхи набуття нових навичок, започаткування бізнесу та адаптації до мінливих обставин.

Пані Посол ЄС Катаріна Матернова та мер міста Андрій Садовий також нагородили переможців Всеукраїнського конкурсу регіональних ЗМІ кампанії «Разом навчаємося і зростаємо» із Запоріжжя, Полтави, Київської області та Черкас.

Загалом, в межах кампанії «Разом навчаємося  і зростаємо» було проведено 8 великих заходів по всій Україні, які охопили понад 15 000 освітян, студентів, молоді та громадськості. Основні заходи включали нетворкінг-сесії для вчителів, ініціативи у сфері професійно-технічної освіти та зустрічі у Чернівцях, Івано-Франківську та Полтаві, на яких було представлено зусилля ЄС у сфері освіти. У  великих містах України працювала пересувна тематична інформаційна експозиція, з якою ознайомилися тисячі українців.

Довідка

Всеукраїнська комунікаційна кампанія «Разом навчаємось і зростаємо» стартувала у вересні 2024 року в Києві у межах фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ, де працював організований Представництвом  ЄС Освітній простір, який відвідали близько 14 000 гостей. Надалі кампанія поширилася по всій країні, висвітлюючи допомогу ЄС у створенні безпечного освітнього простору, розвитку навичок, модернізації професійно-технічної освіти, зміцнення вищої школи та розвитку молодіжного лідерства.

В межах кампанії було проведено 8 великих заходів у Києві та п’яти областях України, залучивши до участі 15 000 освітян, студентів та членів громад. Відбулися зустрічі для вчителів, представників системи професійно-технічної освіти, вищої школи, події в Чернівцях, Івано-Франківську та Полтаві, де обговорювали підтримку Європейським Союзом освітньої сфери України.

Підтримку ЄС у сфері освіти та молоді було висвітлено у понад 300 публікаціях у ЗМІ, на цифрових платформах, а також на телебаченні та радіо. Загальне охоплення аудиторії становить близько 14 мільйонів українців.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС виділив понад 350 мільйонів євро на підтримку освітнього сектору України, для безпечного навчання та створив освітню коаліцію для просування реформ. Ці зусилля спрямовані на модернізацію системи освіти та підтримку відновлення та інтеграції України в Європу.

У ході візиту до Франції міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із провідними французькими оборонними компаніями, які входять до федерації GICAT. 

Міністр висловив вдячність керівництву GICAT в особі Жерара Лакруа за запевнення у непохитній підтримці України та готовності розвивати взаємодію між українськими та французькими підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Глава МЗС відзначив активну участь французьких зброярів у зміцненні обороноздатності України, висловив вдячність за їхні високоякісні продукти, які посилюють українських воїнів. Він також привітав відкриття минулоріч офісу GICAT в Україні, яке відкрило новий етап довгострокової та стратегічної оборонної взаємодії між Україною та Францією.

Учасники зустрічі обговорили проєкти задля задоволення термінових потреб Сил оборони України, а також довгострокову співпрацю, розвиток технологій та інвестиції Франції в українське виробництво зброї. 

«Ми вважаємо перспективним напрямом використання заморожених російських активів для фінансування закупівель зброї для України та будемо вітати широку участь французьких компаній у таких проєктах. Виділення додаткових коштів для посилення наших воїнів — це термінова потреба, і справедливо використовувати для цього саме російські активи, які знерухомлені внаслідок повномасштабної агресії», — заявив міністр. 

Глава МЗС також запросив французьких виробників взяти участь в черговому форумі оборонних індустрій, який відбудеться цьогоріч в Україні.

В зустрічі взяли участь представники Thales, Safran Group, MBDA, Arquus, KNDS.

Довідково: Об'єднання промисловості у галузі наземної, повітряно-наземної оборони та безпеки Франції (Le Groupement des industries françaises de défense et de sécurité terrestres et aéroterrestres (GICAT) загалом включає в себе 480 ключових приватних підприємств у сфері оборонної промисловості Франції.

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль у рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі взяв участь у панельній дискусії на тему «Розмінування України: від сільського господарства до зеленої відбудови та створення стійкої України».

У своєму виступі Міністр наголосив, що через війну сільськогосподарські землі потребують найшвидшого повернення до обігу та розмінування. За його словами, ґрунти, які годують Україну і світ, після розмінування повертаються в обіг та засіваються. В Україні вже засіяли більш ніж 225 тис. га. Це ключовий етап для повернення українських земель до життя.

«Уже сьогодні ми зробили значний крок уперед. У 2024 році було розміновано 3,1 тис. кв. км, з них 286 тис. га – сільськогосподарські землі. Вдалося засіяти та зібрати врожай на 225 тис. га. Але наша мета – не просто повернути ці землі в обіг, а зробити їх гарантією безпечного продовольства. Для нас це не про гектари чи врожаї. Це про продовольчу безпеку України та світу. Один гектар землі дає до 1600 доларів продовольства або 6500 буханців хліба, які можуть прогодувати 18 людей на рік. Відновлення ґрунтів – це наш обов’язок перед світом, адже Україна годує понад 400 мільйонів людей», - підкреслив Віталій Коваль.

Міністр нагадав: український народ пережив трагедію Голодомору, який забрав життя 10 мільйонів українців. Саме тому українці знають, наскільки критичною є продовольча безпека. Український аграрій, наголосив Віталій Коваль, не може не сіяти - це в його ДНК.

Також Міністр розповів, що Інститут охорони ґрунтів працює над тим, щоб очищені землі не лише приносили врожай, а й відповідали найвищим екологічним стандартам. Для досягнення цієї мети залучаються  сучасні технології, міжнародні партнери, відбувається координація зусиль на всіх рівнях. «Нам важливо не просто розмінувати землю, а зробити її знову джерелом якісного життя, продовольчої безпеки та сталого розвитку», - зауважив Віталій Коваль.

Під час панельної дискусії він підкреслив, що важливим пріоритетом для України є розвиток біоекономіки в цілому. Україна має величезний потенціал у створенні відновлюваних біоресурсів, які можуть стати основою для екологічно чистої енергетики, будівельних матеріалів і біопалива. Саме тому Мінагрополітики прагне зробити біоекономіку одним із драйверів стійкого розвитку України.

Говорячи про продовольчу безпеку, Віталій Коваль також нагадав присутнім, що днями у рамках «Зеленого тижня» в Берліні підписав важливий Меморандум із британськими та литовськими колегами щодо запуску системи Grain Verification Scheme (GVS). Ця унікальна ініціатива покликана запобігти незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій, забезпечуючи прозорість і надійність агроекспорту.

В українській літературі є знаковий твір про сусідів, які нескінченно сваряться – це «Кайдашева сім’я» Нечуя-Левицького. Там рідні брати не можуть поділити на межі грушу і миряться лише тоді, коли вже те дерево всихає... Європейський континент переживав не одне трагічне століття через сварки між собою, бо не міг поділити оту умовну грушу… Нарешті після Другої світової війни народи зрозуміли, що жити з сусідами треба мирно, аби не всихали соковиті плоди в їхніх садах. Краще разом вирощувати яблука і груші та ділитися з найближчими сусідами. На ідеї вільного ринку, рівноправного єднання, на верховенстві права, дотримання прав людини та свободи слова і був створений Європейський Союз, як спільнота однодумців, як спільнота яка має спільні цінності. Довгий і складний шлях привів до процвітання його членів і зараз, коли Україна страждає від злого східного сусіда, сусіди із Заходу прийшли на допомогу, за що ми їм і дякуємо.

Минулого тижня, тобто 3-4 грудня 2024 року в рамках комунікаційної кампанії «ЄС: Просто про складне. Полтава» в Полтавській області побували добрі сусіди з Європейського Союзу на чолі з паном Ремі Дюфло, Тимчасовим повіреним у справах Представництва ЄС в Україні аби показати лише невелику частину того, що конкретно робить Євросоюз для підтримки українців на конкретній  Полтавській землі у цей критичний для нас час.

Одним зі стратегічних напрямків діяльності Євросоюзу в Україні є підтримка і модернізація закладів вищої освіти. Луганський університет ім. Шевченка, який після окупації Луганська 2014  року російськими військами, двічі змінював свою прописку, став одним з центрів уваги фінансових опікунів ЄС.  Кожне переселення на безпечну відстань від бойових дій вимагало чергову порцію коштів і матеріальних ресурсів, але європейці не кинули луганців на півдорозі. Наразі вуз прижився в трьох населених пунктах: Полтаві, Миргороді і Лубнах. На зустрічі у Полтаві з Ремі Дюфло, Тимчасовим повіреним у справах Представництва ЄС в Україні та Оленою Караман, ректором Луганського національного університету ім. Шевченка, виступали як викладачі так і студенти багатостраждального вишу, які розповідали про сьогодення вишу і щиро дякували представникам Європейського Союзу за незмінну допомогу освітньому закладу, за збереження його історії.

Освітня кампанія ЄС «Разом навчаємося і зростаємо» охоплює висвітлення не лише загальну підтримку освітян, а й ті методологічні напрямки, які допомагають школярам краще освоювати знання. А для цього на кошти Євросоюзу робляться ремонти класів, оновлюються меблі і обладнання, впроваджуються нові дієві програми навчання і виховання дітей. Це можна було побачити в Абазівській середній школі, яка з 2019 року є активною учасницею Програми ЄС eTwinning, і де вчителі та учні продемонстрували поважним гостям, Крістіні Мікуловій, Голові регіонального представництва Європейського інвестиційного банку, Ніколо Ґаспаріні, Пресаташе Представництва ЄС в Україні, Тетяні Мироненко, координатору eTwinners в Полтавській області свої вражаючі результати, які вони розписали і розмалювали на стендах, самі й розповіли про них. Очі дітвори самі за себе говорили: у нас щасливе дитинство! І все завдяки Європейському Союзу.

Але освітні програми не обмежуються eTwining, яких по області більше семи десятків, є ще й «Євроклуби», неформальні об’єднання молоді, школярів та студентів діяльність яких направлена на ознайомлення з Європейським Союзом. Таких спільнот на Полтавщині 19, а в Україні уже більше 400.   На зустрічі з представниками ЄС Євроклуб «Нова зірка» при Полтавській політехніці на чолі з Іриною Левченко, координатором Євроклубу розповіли про свої досягнення.

Для допомоги дорослим та ще й непростим, інклюзивним дорослим підхід добрих сусідів з Європи був фінансово більш затратним, але до щему благородним. У місті Решетилівка за кошти Європейської спільноти та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні відновлений спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю «Колос», де тренуються колишні воїни ЗСУ після серйозних поранень та каліцтв. З болем доводилося спостерігати за молодими чоловіками, які, хто без руки, хто без ноги, грають, сидячи у волейбол. Тіло солдата зазнало каліцтва, але дух його не зламаний!

Для таких героїв та й для усіх мешканців Решетилівки Євросоюз разом з  Європейським Інвестиційним банком за технічної підтримки ПРООН взялися за ще один грандіозний проект – побудову нового стадіону на 1062 місця з трибунами на суму більше 92 млн.грн, з яких більше 77 млн. грн. надається  Європейським Інвестиційним Банком. Це буде визначне на сьогоднішній день будівництво, яке окультурить життя місцевих мешканців, дасть молоді можливість розвивати свою фізичну форму. На одну цікаву деталь звернув директор спортивного комплексу «Колос», Сергій Котьман. Після завершення будівництва футбольного поля тут буде унікальна в області бігова доріжка на 400 метрів, а відтак Решетилівка наблизиться до кращих спортивних осередків Полтавщини. 

Отже Європейський Союз чим може допомагає Україні, але для покращення нашого життя залишається ще небагато – допомогти самим собі. І це немало, адже критерії для вступу в цю спільноту незмінні і їх більше тридцяти. Щось уже зроблено і Верховною Радою, і Урядом, але видно недостатньо, раз в країні, незважаючи на війну, такий сплеск корупції і беззаконня. Виходить треба працювати на нижчому рівні суспільства, аби більш дієвіше впливати на рух України до ЄС. Тут якраз допоможе природне бажання спілкуватися з друзями, з добрими сусідами, щоб перейняти у сусіда кращі традиції, щоб отримати чергову порцію оптимізму і натхнення на творче перетворення нашої держави. Без спілкування з Європою ми не змінимося на краще, без Європи ми не вживемо у свої серця дух свободи, дух верховенства права, свободи слова, прав простої людини. Ці якості є в українців, але їх треба розвивати, берегти. На даний час і на майбутній спілкування з Європейським Союзом – це засіб виживання України.

Олесь ПАСІЧНИЙ

11/12/2024

Ігор Жовква подякував Данії та Європарламенту за важливі рішення щодо надання Україні необхідної допомоги для боротьби з російською агресією.

«Особливо цінуємо понад 7 мільярдів військової допомоги з боку Данії, яка посилює наші оборонні спроможності як на землі, так і в небі. Окремо вдячні за зміцнення нашої протиповітряної оборони системами ППО та бойовою авіацією, а також за значний фінансовий внесок у розвиток українського виробництва стратегічно важливого озброєння», – зазначив заступник керівника Офісу Президента.

Основна тема зустрічі – членство України у Європейському Союзі. Ігор Жовква та Марі Бʼєрре, яка прибула до Києва 5 грудня 2024 року у складі делегації данських депутатів Європейського парламенту на чолі з віцепрезиденткою ЄП Крістель Шальдемозе, обговорили прогрес України на цьому шляху, відзначили темпи адаптації внутрішнього законодавства до правової системи ЄС та обмінялися думками щодо очікування від данського головування в Раді Євросоюзу у другій половині наступного року.

«Членство України в ЄС є одним зі стовпів миру в нашій державі. Питання членства України в ЄС і НАТО не є предметом дискусії. Це чітко визначений Президентом курс, яким ми твердо йдемо й докладатимемо всіх зусиль для підтримання високої динаміки переговорного процесу та втілення реформ. Розраховуємо на рішучу підтримку України з боку Данії на цьому шляху», – наголосив заступник керівника Офісу Президента.

Жіночий форум, організований УВКБ ООН, ПРООН, ЄС та Закарпатською ОДА за участі громадських організацій, об'єднав жінок-лідерок для обговорення викликів війни та єднання зусиль у відновленні України.

В Ужгороді відбувся Жіночий форум, спрямований на посилення ролі жінок у розвитку Закарпаття та України. Захід об'єднав жінок-лідерок із бізнесу, місцевого самоврядування та громадських організацій, створивши платформу для обміну досвідом і розробки стратегій підтримки регіонального та національного розвитку в умовах повномасштабної війни.

Форум організували Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Європейський Союз*, Закарпатська обласна адміністрація, а також виконавчі партнери УВКБ ООН — громадська організація «Неємія» та Міжнародний благодійний фонд «Регіон Карпат» NEEKA. 

На форумі жінки-лідерки поділилися надихаючими історіями про релокацію бізнесу, запуск власної справи з нуля у нових громадах, успішне управління ініціативами та подолання викликів внутрішнього переміщення. Ці щирі розповіді яскраво продемонстрували, як жінки-лідерки суттєво впливають на економічну стабільність, соціальний захист і сталий розвиток регіону.

Із початку повномасштабного вторгнення РФ УВКБ ООН підтримало 12 жіночих організацій та надало девʼять грантів жінкам-ВПО для започаткування або розширення власного бізнесу на Закарпатті. Ця допомога сприяла їхньому самозабезпеченню та створенню робочих місць для інших жінок, які також були змушені залишити свої домівки через війну.

ПРООН у Закарпатській області також активно посилює роль жінок, зокрема ВПО, у громадах. Завдяки створенню соціальної інфраструктури, як-от Інтеграційного хаба в Мукачеві — створеного також спільно з УВКБ ООН у 2023 році — та Інклюзивного ресурсного центру у Сваляві, підтримці громадських ініціатив і реалізації проєктів із покращення соціальної згуртованості, ПРООН сприяє їхній кращій соціально-економічній інтеграції. Крім того, ПРООН організовує навчання для фахівців із соціальної сфери, спрямовані на підтримку психічного здоров’я, профілактику вигорання та роботу з вразливими групами. Усі ці заходи підсилюють участь жінок у процесах відновлення та розвитку громад.

Мирослав Білецький, очільник Закарпатської обласної адміністрації, сказав: «Якщо порівняти сьогоднішній світ із тим, що був 10 років тому, ми побачимо значні зміни. Частіше жінки займають високі посади в бізнесі, науці та державному управлінні. Як депутат обласної ради, я помітив, що з кожною каденцією у сесійній залі стає більше жінок. У Збройних силах України тисячі жінок щодня захищають нашу країну. Цей форум показує наші досягнення в питаннях рівності та нагадує, що ще потрібно зробити».

Генрік Вітфельдт, виконувач обов’язків керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні, сказав: «Європейський Союз активно підтримує українських жінок, які демонструють виняткові лідерство та рішучість у надзвичайно складних умовах. Через програми грантової допомоги, розбудову соціальної інфраструктури та розвиток професійних навичок ми допомагаємо створювати кращі умови для посилення їхньої економічної незалежності та активної участі у відновленні України».

Христофорос Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, сказав: «Інклюзивність та ефективність процесу відновлення України можуть бути забезпечені лише за активної участі жінок, які щодня долають виклики, спричинені війною, і стають рушіями змін та взірцевим прикладом задля відродження ключових секторів країни, формуючи міцну основу для зміцнення соціальної єдності. Їхня стійкість, згуртованість і лідерські якості гарантують довгостроковий розвиток їхніх громад. Цей форум дав нам змогу глибше зрозуміти потреби та бачення жінок, що дозволяє ефективно визначати політичні та програмні шляхи для підтримки їхнього внеску у відновлення України та її майбутнє».

Віра Шелест, виконуюча обов’язки Голови офісу УВКБ ООН в Ужгороді, зазначила: «Жіночий форум висвітлює стійкість та силу внутрішньо переміщених жінок і приймаючих громад, які, об’єднуючись, стають символом рішучості до відновлення та захисту. Завдяки цьому форуму ми продемонcтрували рішучість жінок-лідерок, зокрема тих, хто пережив переміщення, зумів релокувати свій бізнес або запустити нову справу, хто зміг відбудувати своє життя і хто своїм прикладом веде до пошуку рішень всередині громади, яка перебуває у таких складних обставинах. УВКБ ООН продовжує виконувати свої зобов’язання щодо підтримки жінок-ВПО та приймаючих громад, коли вони разом працюють задля сталого розвитку та створення безпечних умов у громаді, де всі її члени без винятку мають змогу долучатися до життя цієї громади».

* – Форум підтримано у межах флагманського партнерства ЄС та ПРООН «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні». 

21 листопада пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова взяла участь в урочистій церемонії запалення свічок з нагоди Дня Гідності та Свободи, 11-тої річниці початку Революції Гідності. До заходу також долучилися посли країн-членів ЄС, Ігор Пошивайло, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, Світлана Заліщук та Мустафа-Масі Найєм, активісти Майдану. 

«Щоразу, коли я минаю Меморіал Небесної Сотні чи Стіну Пам'яті, вони слугують пронизливим нагадуванням про найвищу ціну, яку українці платять за свободу. Кожне відібране життя, — як на Майдані, так і на фронті сьогодні, є безцінним. Сьогодні та кожного дня ми пам'ятаємо про них», - сказала Катаріна Матернова, пані Посол ЄС в Україні.

ЄС продовжуватиме підтримку України задля безпечного, демократичного, процвітаючого, невіддільного від європейської родини майбутнього. 

У Львові Міжнародний конгрес TECH4Life об’єднав понад 200 учасників, серед яких 40+ провідних експертів та 15 компаній, представників громадських організацій і професійних спільнот для демонстрації інноваційних асистивних технологій, які змінюють життя. Конгрес організувала Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки уряду Нідерландів.

Серед учасників заходу – команда фахівців Міністерства соціальної політики та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Захід підкреслює значущість асистивних технологій (АТ) у створенні інклюзивного суспільства, зокрема для людей з інвалідністю, які постраждали внаслідок війни в Україні.

Основна увага на конгресі зосереджена на можливостях асистивних технологій у покращенні мобільності, комунікації та доступу до ринку праці. Учасники ознайомилися з практичними інноваціями, які допомагають долати бар’єри та покращувати якість життя. Під час заходу також представили інноваційні розробки — такі як системи управління поглядом, інструменти віртуальної реальності для реабілітації та сучасні пристрої комунікації, що на конкретних прикладах показують, як ці рішення змінюють доступність.

Тетяна Ломакіна, Радниця-Уповноважена Президента України з питань безбар’єрного середовища, наголосила на важливості асистивних технологій у підтримці людей з інвалідністю:

«Асистивні технології — це рятівне коло, особливо в нинішніх умовах. Вони дають людям змогу долати труднощі, повертати незалежність та активно брати участь у відновленні своїх життів і громад. TECH4Life робить важливий внесок в наше спільне бачення безбар’єрної України, де кожен має можливість реалізувати свій потенціал».

Христофорос Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, підкреслив значущість конгресу для зусиль України щодо відновлення: 

«Цей Конгрес є платформою для інновацій, співпраці та обміну ідеями. За допомогою асистивних технологій ми прагнемо підтримати зусилля з відновлення та закласти основу для більш інклюзивної України. Долаючи бар’єри та просуваючи доступність, ми надаємо можливість окремим людям, громадам та представникам приватного сектору відновлювати життя українців і робити важливий внесок у відновлення суспільства та краще майбутнє для всіх».

Радниця Міністра соціальної політики Олена Кульчицька акцентувала на тому, що асистивні технології - важливий напрям у політиці Міністерства під час війни.

«Без сумніву, першим пріоритетом є забезпечення протезування поранених ветеранів. Але інші категорії осіб - також у постійному фокусі уваги Міністерства. За рахунок коштів державного бюджету минулого року особи з інвалідністю отримали понад 300 тисяч різних засобів реабілітації. Ми, звичайно, розуміємо, що перелік ДЗРів, якими забезпечує держава сьогодні не покриває усіх потреб людей з різними порушеннями для забезпечення безбар'єрного доступу до усіх видів діяльності. Але ми постійно працюємо над вдосконаленням державної програми. Ще один критично важливий момент полягає в тому, що недостатньо видати людині засіб реабілітації, потрібно навчити користуватися ним. Бо навіть найдорожчий протез чи гаджет буде непотрібним, якщо людина не навчена ним користуватися», - зазначила Кульчицька.

Також вона акцентувала на тому, що  дуже важливим напрямом є навчання фахівців з соціальної роботи, реабілітації та протезування, щоб вони могли надавати якісні послуги, які включають підбір і навчання користуванню засобами реабілітації.

Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко у своєму виступі поінформував про поточні показники реалізації державної програми забезпечення допоміжними засобами реабілітації.

«Асистивні технології — це не лише про пристрої, а про реальні можливості для людей повернутися до повноцінного життя. Протезування ветеранів залишається нашим пріоритетом, але ми не забуваємо і про цивільних.

Є різні способи прийняти дитину в родину. Один з них — прийомна сім’я. Які кроки потрібно зробити, щоб стати прийомними батьками, які документи знадобляться і як можна подати заяву онлайн — роз’яснюють Міністерство соціальної політики і Державна служба України у справах дітей.

Що таке прийомна сім’я

Прийомна сім’я — це подружжя або одна повнолітня людина, яка бере на виховання на свою житлову площу від 1 до 4 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

У дітей залишається офіційний статус. Діти виховуються в родині до 18 років, а якщо навчаються або мають інвалідність — до 23-х.

Яку підтримку мають прийомні сім’ї:

• Грошова соціальна допомога на кожну прийомну дитину: 2,5 (для дитини з інвалідністю 3,5) прожиткових мінімуми.

• Грошове забезпечення прийомних батьків: 1 прожитковий мінімум за дитину.

• Соціальні послуги (соціальний супровід сімей, в яких виховуються діти-сироти і позбавлені батьківського піклування, соціальна адаптація дітей, які перебували в інтернатних закладах тощо).

Створення прийомної сім’ї

Крок 1. 

Звернутися за консультацією до служби у справах дітей за місцем проживання:

• фізично;

• або подати заявку онлайн через сайт Дії: Каталог послуг — Сім’я — Консультація з усиновлення  (можна подати заявку на консультування щодо будь-якої сімейної форми виховання, не лише усиновлення).

Крок 2. 

Зібрати пакет документів (список — далі) і подати його разом із заявою до служби у справах дітей:

• фізично;

• або через сайт Дії: Каталог послуг — Сім’я — Прийомні батьки, батьки-вихователі: реєстрація кандидатом .

Дія зазвичай підтягує необхідні документи з реєстрів. За потреби можна завантажити їхні скан-копії. Висновок про стан здоров’я і довідка від психіатра і нарколога мають також бути готові ДО подачі заяви через Дію, адже потрібно буде обов’язково завантажити їхні скан-копії.

Якщо прийомну сім’ю хоче створити подружжя, вони подають спільну заяву, підписану кожним.

Пакет документів

• Паспорт

• РНОКПП або інформація про відмову від нього

• Документ із унікальним номером запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності)

• Висновок про стан здоров’я

• Довідка про наявність/відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань

* Усе перелічене вище — від кожного з подружжя.

• Довідка про наявність/відсутність судимості для кожного заявника

• Довідка про доходи або про подачу податкової декларації (від заявника)

• Свідоцтво про шлюб або витяг з Держреєстру актів реєстрації цивільного стану

• Документ, що підтверджує право власності на житло або право користування (напр., договір оренди)

• Документ, що підтверджує місце проживання (перебування) для заявника і членів його сім’ї, які з ним проживають

• Довідка від психіатра і нарколога для кожного члена сім’ї, який проживає із заявником 

• Письмова згода повнолітніх членів сім’ї, які проживають із заявником, написана в присутності служби у справах дітей або завірена нотаріусом

Крок 3. 

Пройти обстеження житлових умов.

Крок 4. 

Пройти обов’язкове навчання в обласному центрі соціальних служб і отримати рекомендацію для створення прийомної сім’ї.

Крок 5. 

Дочекатись внесення інформації службою у справах дітей до журналу обліку кандидатів у сімейні форми виховання.

Крок 6. 

Пройти взаємодобір родини і дитини: познайомитись з дитиною (дітьми), встановити контакт, отримати згоду дитини, якщо дитина може дати таку згоду.

Крок 7. 

Підписати договір з органом, який ухвалив рішення про утворення прийомної сім’ї.

Більше про те, як можна прийняти дитину в родину, на сайті “Україна для кожної дитини” dity.gov.ua .