З 24 до 31 жовтня у світі відзначають Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності (Global MIL Week). Цьогоріч тема тижня – «Кожен із нас відіграє свою роль: медійна та інформаційна грамотність для людей».

Передусім це можливість об’єднати тих, хто впливає на сучасне інформаційне середовище: медіа, регуляторів, освітян, дослідників, молодь, авторів цифрового контенту, громадські організації, батьків і представників державних інституцій. У 2026 році акцент зроблено саме на спільній відповідальності: розвиток медійної та інформаційної грамотності залежить не від одного сектору чи професійної спільноти, а від участі всіх.

Історія Global MIL Week розпочалася у 2012 році як міжнародна ініціатива під егідою ЮНЕСКО. Згодом вона отримала офіційний глобальний статус. У листопаді 2019 року Генеральна конференція UNESCO проголосила 24–31 жовтня щорічним Глобальним тижнем медійної та інформаційної грамотності. А в березні 2021 року відповідну резолюцію ухвалила Генеральна Асамблея ООН.

Відтоді Тиждень став міжнародним майданчиком для розмови про те, як люди працюють з інформацією, як оцінюють її достовірність, користуються цифровими технологіями та взаємодіють із медіа. Інформаційна та медійна грамотність – це комплекс знань і навичок, що допомагають шукати й отримувати інформацію, критично її оцінювати, відповідально використовувати та створювати власний контент.

Під час війни медіаграмотність стала складовою національної безпеки. Дезінформація і маніпуляції, мова ворожнечі, стрімкий розвиток штучного інтелекту, рекомендації в соцмережах та величезний обсяг контенту змінюють те, як ми отримуємо й сприймаємо інформацію. Важливо розуміти, хто її створив, з якою метою, на чому вона ґрунтується і чи варто їй довіряти.

Для Національної ради розвиток медіаграмотності є частиною системної роботи з підвищення якості інформаційного середовища та стійкості українського суспільства.

Регулятор працює з медіа й професійною спільнотою, проводить дослідження, навчальні заходи та тренінги, розвиває партнерства з українськими й міжнародними організаціями та підтримує практичні інструменти, які допомагають медійникам працювати відповідально в умовах дезінформації, технологічних змін і нових цифрових викликів.

Водночас медіаграмотність стосується не лише тих, хто створює новини чи професійний контент. Вона починається з повсякденних рішень кожного з нас: яке джерело відкрити, чи перевірити побачене, чи довіряти емоційному заголовку, чи поширювати повідомлення далі.

Саме про цей щоденний вибір – наше відео до Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності. Воно нагадує, як змінювалися медіа і способи отримання інформації та чому за будь-яких технологій незмінною залишається потреба думати, перевіряти й відповідально ставитися до того, що ми читаємо, дивимося і поширюємо.

Медіаграмотність починається не з недовіри до всього. Вона починається із запитання: «Звідки ця інформація?»

Протягом тижня Національна рада розповідатиме про події, ініціативи й корисні матеріали з медіаграмотності на офіційному сайті та своїх сторінках у соціальних мережах.

За останні 20 років в 45,6 тис. журналістських розслідуваннях значилися понад 71 тис. фізичних і 63,4 тис. юридичних осіб. Фахівці YouControl проаналізували матеріали, додані до інструменту “Репутація в медіа”, який інтегрує журналістські розслідування та матеріали, що містять ознаки журналістських розслідувань, в перевірках фізичних та юридичних осіб у аналітичній системі. Пік припадає на 2025 рік — 8949 розслідувань, проте динаміка неповного 2026 року свідчить про точно не меншу кількість. Які  національні публічні діячі, державні установи і компанії найчастіше потрапляли у фокус журналістів — у новому дослідженні YouControl. 

Ключові висновки:

• У центрі уваги журналістів-розслідувачів — політична влада та великий бізнес. За період 2006–2026 років у топ-50 фізичних осіб за кількістю критичних згадок найбільшу частку з них формують олігархи, бізнесмени та девелопери (31%), політики, нардепи та міські голови (29%), а також перші особи держави, керівники Офісу Президента і прем’єр-міністри (24%).

• Серед юридичних осіб у топ-50 за кількістю критичних згадок за останні 20 років переважають державні та політичні структури: 31 юридична особа, або 62%, належить до державного сектору. На них припадає 1060 критичних згадок. Окремо представлені політичні партії та органи місцевого самоврядування.

• У період 2014–2026 років до п’ятірки юридичних осіб за кількістю критичних згадок потрапили: Офіс Генерального прокурора (97), “Партія регіонів” (76),“Слуга Народу” (71), Вища кваліфікаційна комісія суддів (67), Міністерство внутрішніх справ (66). 

• За кількістю критичних згадок щодо фізосіб у журналістських розслідуваннях за 2014–2026 роки найчастіше помічені представники української політики та великого бізнесу: Віктор Янукович (364), Петро Порошенко (135), Ігор Коломойський (115), Володимир Зеленський (108), Арсен Аваков (87).

Журналістські розслідування в Україні: від десятків до 8 тисяч на рік

2021 року команда YouControl запустила модуль “Репутація в медіа”, який відстежує згадки компаній і фізичних осіб у журналістських розслідуваннях та матеріалах із ознаками розслідувального жанру, а також допомагає встановлювати зв’язки між героями таких публікацій. Його створили для того, щоб важливі журналістські розслідування та пов’язані з ними дані залишалися доступними й не втрачалися з часом. Це публікації з понад 100 авторитетних медіаджерел, серед яких “Слідство.Інфо”, “Схеми: корупція в деталях”, Bihus.Info, Texty.org, NGL.media, “Українська правда” та інші. Матеріали з “Репутації в медіа” проходять перевірку та структуруються, а публікації додатково зберігаються у вебархівах. Згадки поділяються на три категорії: “фігурант розслідування”, “критична згадка” та “згадка”. Статус “Фігурант” означає, що особа або компанія є головною дійовою особою матеріалу. “Критична згадка” — що об’єкт є важливим для розуміння матеріалу і згадується в негативному контексті. Просто “згадка” фіксує всі інші згадування  фізичних та юридичних осіб у тексті. 

“Модуль “Репутація в медіа” є дуже помічним для журналістів, адже значно скорочує витрати часу на збір та вивчення бекграунду людей та компаній, які згадуються в матеріалі, — каже координатор всеукраїнської мережі медійних хабів Інституту масової інформації “Медіабаза” Павло Лісниченко. — Крім того, медійники вивчаючи  напрацювання колег, можуть збагатити та відкоригувати власні тексти з урахуванням вже наявних публікацій”.

Для компаній та фізосіб інструмент корисний тим, що в зручному та наочному форматі можна відстежувати згадки про компанії та фізосіб зі збігом ПІБ в авторитетних медіа. 🔎 Якщо помітили важливе журналістське розслідування, якого поки немає в аналітичній системі YouControl, надсилайте його нам на investigation@youcontrol.com.ua. 

Фахівцям YouControl вдалося зафіксувати понад 45,6 тис. журналістських розслідувань та матеріалів, що містять ознаки розслідувань, в модулі “Репутація в медіа” за останні 20 років. Водночас це не вичерпна кількість усіх розслідувань, опублікованих за цей період. Матеріалів може бути значно більше, однак значна частина ранніх публікацій виходила друком у газетах і журналах та не має цифрових версій, які можна було б системно опрацювати. Тому аналіз охоплює доступний цифровий масив і відображає динаміку журналістських розслідувань у ньому. 

За двадцять проаналізованих років пік припав на 2025 рік — 8949 розслідувань. У 2026 році показник також залишається високим: станом на середину вересня 2026 року в аналітичній системі YouControl зафіксовано 8494 матеріали. Кількість матеріалів у згаданому модулі YouControl щороку зростає не тільки завдяки новим журналістським розслідуванням. Медійники дедалі частіше використовують окремі елементи цього жанру у своїх публікаціях. Тому “Репутація в медіа” охоплює ширше коло матеріалів, які допомагають журналістам знаходити потрібну інформацію та працювати над власними розслідуваннями. Значна частина журналістських розслідувань підготовлена з використанням інструментів YouControl. Найчастіше вони стосуються п’яти напрямів: антикорупції, фінансової прозорості, перевірки бізнес-партнерів, санкцій та обмежень, а також судових і кримінальних проваджень. 

Окремо додатково аналітики YouControl дослідили журналістські розслідування за 2014–2026 роки — період, що охоплює Євромайдан і Революцію гідності, а також події, пов’язані з припиненням повноважень Віктора Януковича. Цей проміжок часу став одним із ключових етапів політичних змін в Україні та супроводжувався активним висвітленням суспільно-політичних подій у журналістських розслідуваннях. Перша десятка фігурантів у журналістських розслідуваннях цього періоду концентрує 1328 згадок. Її формують представники великого бізнесу, президенти, політики та регіональні керівники. Найбільше таких згадок припадає на Ігоря Коломойського (237), Петра Порошенка (170), Володимира Зеленського (155), Ріната Ахметова (131) та Геннадія Труханова (116).

Водночас за кількістю критичних згадок переважають: Віктор Янукович (364), Петро Порошенко (135), Ігор Коломойський (115), Володимир Зеленський (108) та Арсен Аваков (87). 

Критичні згадки у розслідуваннях: 62% припадає на державний сектор 

Серед 50 юридичних осіб, які найчастіше фігурують у журналістських розслідуваннях в період 2006-2026 років, найбільше матеріалів стосується ТОВ “Ростдорстрой” (208), ТОВ “Автомагістраль-Південь” (172) та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (151). Разом на ці три структури припадає 531 матеріал, або понад 16% усіх згадок у топ-50. Показово, що за останні 12 років трійка фігурантів не змінилася.

Найбільшу кількість критичних згадок в журналістських розслідуваннях за останні 12 років мають дві юридичні особи: Офіс Генерального прокурора (97) та “Партія регіонів” (76).

Що говорять дані з розслідувань про українську журналістику

Аналіз журналістських розслідувань за останні 20 років показує три ключові тренди: масштабування, регіоналізацію та розширення фокусу. 

Зростання кількості проаналізованих матеріалів з року до року викликане не лише збільшенням числа класичних журналістських розслідувань, а й активнішим використанням медійниками окремих елементів цього жанру. Це дає змогу додавати до модуля “Репутація в медіа” більше коротких текстів, корисних для розслідувачів. 

Нині розслідуваннями дедалі частіше займаються не лише профільні медіа, а й невеликі локальні редакції, які приділяють особливу увагу місцевим темам. Специфіка роботи таких редакцій, зокрема обмеженість ресурсів і часу, впливає на глибину опрацювання окремих тем. Водночас журналісти активно розвиваються, опановують інструменти розслідувальної журналістики та створюють чимало змістовних коротких матеріалів. Це свідчить про поступове посилення їхньої спроможності працювати з розслідувальними темами. 

Змінюється  коло головних героїв матеріалів: поряд із політиками та великим бізнесом у фокусі дедалі частіше опиняються державні компанії, органи влади, правоохоронні структури, місцеве самоврядування та інфраструктурні проєкти. Окремі особи та організації залишаються в полі уваги роками, оскільки нові розслідування, судові процеси та державні рішення щодо них формують наступні інформаційні приводи.

Водночас кількість згадок у журналістських розслідуваннях, зокрема і критичних, сама по собі не є доказом правопорушення чи вини. Це показник інтенсивності уваги медіа до фізичної чи юридичної особи. Його варто розглядати разом із контекстом конкретних публікацій, предметом розслідування та подальшими юридичними чи офіційними рішеннями.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

21 і 22 вересня 2026 року Делегація Європейського Союзу для журналістів зі всієї України провела в Києві тренінг «ЄС: просто про складне. 2.0». Перед медійниками виступили не лише пані посол ЄС в Україні Катерина Матернова, яка надихала активніше висвітлювати євроінтеграцію у своїх ЗМІ, а й звернула увагу на загальні проблеми цього екзистенційного процесу. Змістовними були також виступи Корнелії Тейлор, Голови Консультаційної місії ЄС (КМЄС) в Україні, Ніколо Гаспаріні, голови відділу преси та інформації Делегації ЄС в Україні, прес-аташе Делегації ЄС в Україні, Лоліти Цігане, старшої радниці з питань євроінтеграції Консультативної місії ЄС та Асієра Сантильяна, керівника відділу євроінтеграції, належного врядування та верховенства права, що опікується питаннями громадянського суспільства, Делегації ЄС  в Україні.

Приємним сюрпризом для журналістів була екскурсія до виробничих студій Суспільного, найбільшого медійного органу незалежної журналістики, який крім державного бюджету, підтримується і ЄС. Почесним екскурсоводом у святая святих телеканалів і радіо був голова правління Суспільного Микола Чернотицький.  

На тренінгу також виступили експерти ГО Інтерньюз-Україна, Центру протидії дезінформації, проекту U-LEAD та Ukraine2EU.

Особисте враження від тренінгу – вибухово аналітичне!

Щира подяка організаторам за корисний захід і за підтримку українських журналістів, які чи не єдині (але й серед них, на жаль, не всі!) тримають руку на пульсі справедливості в Україні.

Олесь Пасічний, шеф-редактор онлайн-медія БІЗРЕЛІЗ    

Чому українці більше довіряють Telegram-каналам, ніж журналістам? Чи є в Україні воєнна цензура? Як не дати ввести себе в оману? Ці непрості питання інформаційної стійкості в межах проєкту «Спитай у…» обговорили журналістка і медіаменеджерка Тетяна Трощинська та її колега Зоя Казанжи.

Вплив Telegram

На думку Зої Казанжи, було б добре, якби люди, які ведуть Telegram-канали, відповідальніше ставилися до тональності дискусій і стежили за тим, що публікують.

«Як не вестися? Знову ж таки, просте правило: якщо не впевнені — не поширюйте. Якщо щось викликає дуже сильну емоцію, сто разів подумайте, хоча б спробуйте погуглити, щоб перевірити. Зараз ШІ-асистенти досить добре шукають інформацію й одразу покажуть, що такого підтвердження немає», — порадила вона.

За її словами, дедалі більше людей переходять у WhatsApp і читають новини там. Так само багато користувачів створюють інформаційні групи в Messenger, однак конкурувати з Telegram поки що дуже складно.

«І трохи дивно, коли там присутні всі державні органи, починаючи від СБУ і ГУР. Мені здається, що це не ОК», — додала Зоя Казанжи.

Довіра до інформації

Тетяна Трощинська порушила тему відповідальності тих, хто поширює інформацію в соціальних мережах, адже це вже питання суспільного інтересу.

«Багато хто з нас читає тих, кому довіряє. І я бачу, як багато наших колег, лідерів громадської думки, дуже відповідально ставляться до того, що вони поширюють. І тут відповідальність так званих маленьких медіа, хоча іноді це вже великі медіа. Адже у Facebook, я зараз не говорю про TikTok, окремо можна говорити про Instagram і Threads, який стрімко увірвався в наш інформаційний простір, є люди з величезним соціальним капіталом, які пишуть, знімають, розповідають і мають по 500–700 тисяч підписників», — зазначила вона.

Зоя Казанжи переконана, що відповідальність у цьому випадку має не лише моральний вимір.

«Не треба думати, що якщо ти в онлайн-просторі, то тобі можна писати все. Усіх можна знайти, усіх можна притягнути до відповідальності. Це велика ілюзія, що в інтернеті все безіменне й анонімне. Треба розуміти, що є речі, заборонені Кримінальним кодексом, і за них можна нести відповідальність. Бо всі ці випадки кібербулінгу, історії з кол-центрами, коли люди з великою кількістю підписників рекламують якесь казино, — це вже питання не моральної, а кримінальної відповідальності», — пояснила вона.

Роль журналістики

А як же традиційні медіа? Зоя Казанжи закликає обирати якісні видання та підтримувати їх.

«Я оплачую кілька медіа щомісячними внесками, які автоматично списуються з моєї картки, бо мені дуже важливо, щоб якісна журналістика розвивалася. Журналісти несуть відповідальність. Свобода слова завжди ширша за свободу медіа. Медіа мають певні обмеження: баланс думок, відокремлення фактів від коментарів. Ти не можеш писати будь-що, як це часто буває в соціальних мережах. Є якісні медіа — споживайте їх. Свобода слова в Україні є. Якби не існував Єдиний телемарафон, можна було б сказати, що й свобода медіа є повною мірою. Проте її все ж більше, ніж немає. До того ж у нас є інші можливості отримувати інформацію, достукуватися до людей і поширювати її», — сказала журналістка.

За словами Зої Казанжи, вона завжди гостро реагує на несправедливі звинувачення на адресу журналістів, адже вони ризикують життям і часто гинуть, виконуючи свою роботу.

На її переконання, журналістика — це передусім служіння професії та постійний пошук правди.

«Таке служіння своїй професії іноді коштує життя. Тому я завжди різко припиняю безпідставні звинувачення на адресу журналістів. Пам’ятаєте кризу в парламенті? Саме журналісти повідомили про неї. Будьте вдячні, що вони доносять цю інформацію. Усі наші найгучніші корупційні скандали стали відомими завдяки викривальній журналістиці. І це дуже добре. Треба віддати шану професіоналам, які розповідають про нашу війну, викривають корупцію. Якщо вибирати між урядом без журналістів і журналістами без уряду, я б обрала журналістів без уряду», — підсумувала Зоя Казанжи.

Правила під час війни

Вона також згадала, як одного разу в професійному колі обговорювали питання, чи варто називати речі своїми іменами: якщо в країні триває війна, то чи існує цензура?

«У нас є і військова, і політична цензура. І ми це знаємо. Спочатку дуже активно експлуатувалася теза, що під час війни уряди своїх країн не критикують. Як приклад наводили Ізраїль. Але, вибачте, саме в Ізраїлі активно критикують дії Нетаньягу протягом усіх бойових дій. Тож це невдалий приклад. Не треба лицемірити. Якщо ми говоримо, що існують певні обмеження, пов’язані з воєнним станом, то має бути й воєнна цензура з чітким переліком правил. Коли немає чітких критеріїв, можна почати обмежувати все. І це справді один із найсерйозніших викликів — ризик втратити демократію», — зазначила журналістка.

Повне відео розмови - за посилання

Захід відбувся в межах проєкту «Об’єднані правдою» за підтримки Canada-Ukraine Foundation.

Український кризовий медіа-центр

У межах участі команди YC.Market в 10 медійному форумі Donbas Media Forum було реалізовано дослідження зареєстрованих юридичних осіб з використанням інструментів аналітичної системи YC.Market,  які мають основний вид економічної діяльності 58.13 “Видання газет” або  58.14 “Видання журналів і періодичних видань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), які оприлюднили ненульовий дохід за 2024 р.

Регіональний розподіл компаній

Виявилось, що найбільша кількість суб’єктів, які подають фінансову звітність, зосереджена у м. Київ — 186 компаній.

До п’ятірки регіонів із найбільшою кількістю зареєстрованих компаній також увійшли Львівська (48), Одеська (33), Дніпропетровська (32) та Київська області (34) — усі вони мають розвинену ділову інфраструктуру та активне інформаційне середовище для редакцій.

Найменше юридичних осіб, які мають основний вид економічної діяльності 58.13 “Видання газет” або 58.14 “Видання журналів і періодичних видань” зареєстровано у Херсонській (6), Донецькій (8), Запорізькій (9), Чернівецькій (10) та Тернопільській (10) областях — це переважно регіони, які зазнали значного впливу війни або мають менший ринковий потенціал для розвитку видавництва. 

Таке співвідношення може вказувати на високу територіальну концентрацію юридичних осіб, які мають основний вид економічної діяльності 58.13 “Видання газет” або 58.14 “Видання журналів” і періодичних видань в центральних і західних регіонах України.

Регіональний розподіл фінансових надходжень

Команда YC.Market також дослідила розподіл та кількість публічних видатків – коштів, спрямованих державними або місцевими органами влади на фінансування товарів, робіт чи послуг у межах реалізації державних та комунальних програм. Вони відображають витрати з Державного бюджету України, місцевих бюджетів (обласних, міських, селищних) та іноді з фондів державних підприємств чи установ, якщо ті виступають розпорядниками бюджетних коштів.

Зʼясувалося, що загальний обсяг публічних видатків для компаній, які мають основний вид економічної діяльності 58.13 “Видання газет” або 58.14 “Видання журналів і періодичних видань” склав 393,4 млн грн, які були розподілені між 429 компаніями в період з 01.01.2023 до 15.10.2025. Найбільші суми зосереджені у Києві — 100,1 млн грн, які отримали 51 компанія. Це становить майже 26,% усіх видатків.

На другому місці — Дніпропетровська область, де 17 компаній отримали 79 млн грн, далі Харківська область із 72,3 млн грн для 19 компаній, Львівська область — 14,3 млн грн для 29 компаній та Івано-Франківська область — 14,0 млн грн для 13 компаній. Найменші видатки зафіксовано у Херсонській, Луганській, Запорізькій, Донецькій і Тернопільській областях.

Таким чином, чверть усіх видатків зосереджена в столиці, а найбільші регіональні суми припадають на схід і центр країни, що може свідчити про концентрацію великих видавництв та поліграфічних потужностей саме там.

Топ 20 компаній-одержувачів коштів 

За участі Сергія Чернявського, голови Органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа ми доповнили методологію дослідження додаванням переліку топ 20 компаній, які, за даними Єдиного вебпорталу використання публічних коштів, в період з 01.01.2023 року до 15.10.2025 р. отримували надходження з Державного бюджету України, місцевих бюджетів (обласних, міських, селищних), фондів державних підприємств чи установ, якщо ті виступають розпорядниками бюджетних коштів. Нижче можна ознайомитись з їх переліком.

ТОВ "ГАЗЕТА "НАШЕ МІСТО" — зареєстрована в 1992 році в місті Дніпро. Статутний капітал – понад 1 млн грн. Основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. У 2024 році дохід склав майже 29 млн грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. ТОВ отримало 65,4 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "СВІТИЧ" — київська компанія, яка зареєстрована у 2002 році та має основний вид економічної діяльності — 58.14 “Видання журналів і періодичних видань”.Статутний капітал 16,5 тис. грн. У 2023 році вона отримала понад 80 млн грн з державного бюджету, зберігаючи активну участь у тендерах. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 62,5 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ГАЗЕТА "ІНФОСІТІ" —  компанія з Харкова, що зареєстрована у  2018 році та має основний вид економічної діяльності — 58.14 “Видання журналів і періодичних видань”. Статутний капітал – 10 тис. грн. У 2024 році її дохід склав понад 25 млн грн, з яких значну частину отримано через держзакупівлі. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. компанія отримала 53,9 млн грн публічних коштів. 

ДП РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" знаходиться в Києві, зареєстрована у 2002 році та має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Статутний капітал – 927,5 тис. грн. У 2024 році дохід склав 17,8 млн грн, а чистий прибуток перевищив 11 млн грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. підприємство отримало 11,5 млн грн публічних коштів. 

ДП "Голос України" зареєстроване у 1999 році Газета “Голос України”  є офіційним друкованим виданнями,   в  якому  здійснюється оприлюднення  законів  та  інших  актів Верховної Ради України. Статутний капітал – 1 тис. грн.  В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. підприємство отримало 8,2 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "ЗАХІДНИЙ КУР'ЄР" — приватна компанія з Івано-Франківська, що зареєстрована у 1993 році та має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Статутний капітал складає 1 тис. грн. У 2024 році компанія отримала понад 4,3 млн грн доходу та понад 1,3 млн грн прибутку. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 7,8 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "С-КОЛЕГІЯ" — компанія з Дніпропетровської області, зареєстрована в лютому 2024 року, яка має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Статутний капітал – 1,1 тис. грн. За перший рік роботи підприємство отримало понад 6,3 млн грн доходу та 611 тис. грн прибутку. Компанія активно бере участь у державних закупівлях. За даними Єдиного вебпорталу використання публічних коштів, від початку існування і до 15.10.2025 р. ТОВ отримало 7,3 млн грн публічних коштів. 

ПАТ "ШОСТКИНСЬКА ТЕЛЕКОМПАНІЯ "ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС"  зареєстрована у 1992 році. Статутний капітал – 1 тис. грн. Входить до корпоративної групи Ігоря Молотка та Андрія Комара, до якої належать 44 компанії, що працюють у сферах АПК, ЗМІ, нерухомості, транспорту, торгівлі та туризму. Компанія демонструє від’ємний прибуток протягом останніх років, хоча доходи стабільно перевищують 2 млн грн. 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО АС:ПРАКТИКА МСФЗ" зареєстроване у 2018 році в Харкові, основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Статутний капітал склав 10 тис. грн. У 2024 році чистий прибуток становив -872 тис. грн. Публічні фінанси можуть свідчити про активну участь у держзакупівлях у 2023–2025 роках. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 4,1 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ГАЗЕТА "ВИШГОРОД" – приватна компанія з Київської області, зареєстрована у 2019 році. Статутний капітал складає 100 тис. грн. У 2024 році компанія отримала 1,65 млн грн доходу, проте показала зниження чистого прибутку до 7 тис. грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 3,9 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ" – харківська  компанія, що працює з 1996 року та має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Статутний капітал становить 434,2 тис. грн. У 2024 році компанія задекларувала 3,3 млн грн доходу та збиток 712 тис. грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 3,7 млн грн публічних коштів. 

ПП "ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ЖУРНАЛУ "ПАМ'ЯТКИ УКРАЇНИ" – приватне підприємство, зареєстроване у 2017 році в Києві та має основний вид економічної діяльності — 58.14 “Видання журналів і періодичних видань”. Статутний капітал компанії становить 1 тис. грн. У 2024 році підприємство задекларувало 0,5 млн грн доходу та 4 тис. грн прибутку. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р.отримало 3,3 млн грн публічних коштів. 

ПП "РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "ГАЛИЧИНА" —  зареєстроване у 2019 році в Івано-Франківську, основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”, значна частина доходу у 2021–2024 роках надходить із державних закупівель. Статутний капітал становить 2,3 тис. грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. підприємство отримало 2,9 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ГАЗЕТА "ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК" зареєстровано в 1996 році. Компанія має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”, Розмір статутного капіталу 250 грн. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 2,9 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ІНПРОЕКТ" зареєстровано у 1994 році, основний вид економічної діяльності — 58.14 “Видання журналів і періодичних видань” Розмір статутного капіталу – 10 грн. Можна спостерігати зменшення доходів із 15,9 млн грн у 2020 р. до 9,6 млн грн у 2024 р. Обсяг державних закупівель і загальних доходів має тенденцію до зниження. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р.ТОВ отримало 2,5 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "СІМ ДНІВ" зареєстроване з 1993 року в місті Рівне. Розмір статутного капіталу становить 5 тис. грн. Загальні доходи зросли до понад 1,7 млн грн у 2024 році, участь у держзакупівлях — мінімальна. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримало 2,3 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "МЕДІАПРОСТІР "ВІСТІ БЕРЕСТИНЩИНИ" зареєстроване з 1997 року в Харківській області та має основний вид економічної діяльності — 58.13 “Видання газет”. Розмір статутного капіталу – 184,7 тис. грн. Компанія демонструє стабільні доходи на рівні 1,5–1,7 млн грн щорічно, значна частина яких формується завдяки участі у державних закупівлях. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримало 2,1 млн грн публічних коштів.

ДП "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" зареєстроване у 2010 році в Києві та підпорядковується Державній аудиторській службі України. Розмір статутного капіталу – 0 грн. Основний вид економічної діяльності — 58.14 “Видання журналів і періодичних видань” В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. підприємство отримало 2 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ГАЗЕТА ЗЛАТОКРАЙ" зареєстроване в Черкаській області і має понад 30-річну історію. Статутний капітал – 2 тис. грн. Фінансові показники компанії демонструють стабільне зростання: у 2024 році доходи склали понад 1,58 млн грн, а чистий прибуток — 84 тис. грн, з рентабельністю активів понад 58%. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 2 млн грн публічних коштів. 

ТОВ "ЦИФРОВА ВИДАВНИЧА СЛУЖБА" — київська компанія, зареєстрована у 2019 році. Статутний капітал склав 400 тис. грн. У 2024 році підприємство зафіксувало доходи в розмірі 1,28 млн грн, але при цьому отримало збиток у 158 тис. грн. Значну частину надходжень формують державні закупівлі. В період з 01.01.2023 р. до 15.10.2025 р. отримала 1.9 млн грн публічних коштів. 

Ринок компаній в Україні,які мають основний вид економічної діяльності 58.13 “Видання газет” або  58.14 “Видання журналів і періодичних видань”,залишається важливим, хоча й демонструє високу концентрацію в кількох регіонах та ознаки поступового скорочення діяльності.  Значна частина фінансових потоків сконцентрована в Києві, а також у потужних центрах на сході та заході (Дніпро, Харків, Львів), де розташовані провідні видавничі компанії. Більшість з них є невеликими приватними компаніями, які поєднують видання газет і журналів із рекламними або друкарськими послугами. Державні та місцеві бюджети залишаються суттєвим джерелом доходів для багатьох із них, що підкреслює роль публічних коштів у підтримці компаній, що займаються видавництвом. Усі ці тенденції можуть свідчити про поступову трансформацію галузі під тиском цифрових медіа та воєнних викликів, хоча друковані видання все ще зберігають свою нішу в інформаційному просторі.

24 жовтня 2025 року у межах Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО Центр демократії та верховенства права у партнерстві з УКУ зібрав понад 100 молодих лідерів та лідерок з усієї України на Youth MIL and AI Day.

Тарас Шевченко, директор з розвитку Центру демократії та верховенства права, став модератором відкриття події. “Надзвичайно радий бачити вас на нашому заході сьогодні. Ми довго готувались до цієї події, і, нарешті, наш захід розпочато! Очікуємо на чудову та емоційну подію! Та дякуємо нашим партнерам, завдяки яким ми сьогодні змогли це реалізувати”, – відзначив він.

Зі вступним словом також виступила Альбертіна Пітерберг, координаторка програми комунікації та інформації – відділення ЮНЕСКО в Україні: “Ми хочемо допомагати людям у всьому світі отримувати доступ до надійної інформації, висловлювати свою думку і розуміти, що інформація є суспільним благом. Це щось для всіх нас, що належить людству і зміцнює демократію та відновлення, – зауважила Альбертіна Пітерберг. – Ось чому медійна та інформаційна грамотність є такою важливою. Йдеться не лише про технічні навички, не тільки про те, щоб знати, що є правдою, а що ні. Йдеться також про етичне розуміння того, що таке інформація, чому її цілісність є такою важливою для нашого життя і прав людини”.

Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, наголосила: “Ми працюємо над посиленням медіа- та інформаційної грамотності молоді, а також, щоб етично використовували технології. Ці елементи формують відповідальне суспільство. А це частина стійкості демократії. Тому без цього ніяк і ми маємо над цим працювати”. Вона також подякувала партнерам за підтримку ідеї проведення цього заходу.

Проректор із зовнішніх зв’язків та суспільного служіння УКУ Дмитро Шеренговський закликав учасників ідеятону говорити насамперед про відповідальність. 

“Наша головна місія – не боятися ШІ, використовувати його і дбати про інформаційну безпеку. Водночас важливо і наповнювати його своїми цінностями. Майбутнє – це не протистояння людини і машини. Людяність має бути ефективнішою від роботи машини. ШІ – виклик не для розуму, а для совісті”, – підкреслив Дмитро Шеренговський.

Ключовим промовцем заходу був Олексій Молчановський, директор з інновацій Українського католицького університету, старший викладач кафедри прикладної математики та статистики УКУ, голова Експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України (TBC). Він виступив із промовою: “Ключі до нової реальності: молодь, ШІ та MIL”.

“Якщо ми говоримо про штучний інтелект, то все населення можна розділити на три категорії: люди, нейтральні до цієї технології, акселератори і думери. Акселератори – це люди, які кажуть, що загальний ШІ буде спроможний краще за людину реалізовувати різні речі, і це настане дуже скоро. Думери кажуть, що штучний інтелект – це небезпечна історія, і варто його починати контролювати, забороняти”, – вказав він.

За словами промовця, ШІ вже зараз суттєво впливає на світ, індивідуально підсилюючи людей. Він також допомагає бізнесам, коли відбувається інтеграція цих технологій у бізнес-процеси. Зокрема, добре працює у цифрових сферах: дизайн, маркетинг, програмування. Однак є і виклики.

“Нам кажуть, що завдяки ШІ продуктивність праці зростає: ми можемо швидше знайти інформацію, написати листа, зробити домашнє завдання. Але насправді штучний інтелект забирає у нас креативність. Наприклад, коли, замість того, щоб писати твір чи лист, одразу заходите у чат GPT чи інший сервіс”, – пояснив Олексій Молчановський, згадавши також безпосередні загрози: застосування ШІ для маніпуляцій у інформаційному просторі, створення автономної зброї, котра не розрізнятиме військових і цивільних.

Ба більше, штучний інтелект впливає і на довкілля. Адже загальні витрати електроенергії для підтримки дата-центрів, потрібних моделям штучного інтелекту, можна зіставити з річними витратами Австрії чи Фінляндії. Але підсумковий прогноз промовця – оптимістичний для людства.“У якому світі житимемо через 10 років, ми не знаємо. Але для життя і навігації дедалі більшу роль будуть відігравати освіта, критичне мислення, людська емпатія, солідарність. ШІ – це виклик і нагода. Не втрачайте можливості скористатися цією нагодою”, – підсумував Олексій Молчановський.

Після ключової промови відбулась нетворкінгова фасилітаційна сесія, яку провела Оксана Ємшина-Гоцко.

Учасники обмінялися думками й досвідом, сформували спільне бачення викликів та можливостей MIL в епоху штучного інтелекту. І найголовніше – зберегли контакти молодіжних лідерів, активістів, творців контенту, студентів з усіх куточків України задля спільної роботи над кращим майбутнім молоді.

Наприкінці заходу учасники в командах розробляли проєкти та ідеї, які представили перед присутніми.

Під час ідеятону присутні долучилися до двох панельних дискусій за участі ключових спікерів. Після кожної панелі учасники мали можливість поставити питання спікерам, поділитися власними думками чи відрефлексувати й бути почутими.

На панельній дискусії “Критичне мислення vs. Алгоритми: роль медіа та інформаційної грамотності у щоденному використанні ШІ” промовці обговорили, чому в епоху штучного інтелекту зросла необхідність у медійній та інформаційній грамотності, і яку роль ці навички відіграють у щоденному використанні штучного інтелекту. А також – як ШІ змінив наші підходи до споживання інформації, створення контенту.

Отар Довженко, український журналіст та медіакритик, креативний директор Lviv Media Forum, закликав усіх бути реалістами, коли йдеться про мету платформ: “Соцмережі в першу чергу зацікавлені у власному доході. Тож вони в будь-якому разі будуть вдосконалювати свій продукт так, аби заробляти більше грошей. Рекомендації соцмереж також визначають, що нам читати і що споживати. Це постійна боротьба медіа з алгоритмами та плата за те, аби тебе побачили, хоча ці кошти було б краще направити у розвиток матеріалів. Тож соцмережі – це не та зона, де якісний журналістський контент зможе виграти”.

Розвивати критичне мислення у роботі з ШІ порадила всім Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора “Вокс Україна”. “Ставте собі більше запитань. Це найкраще тренування критичного мислення. Це розвиток здорового сумніву, аби верифікувати контент, перевірити, чи не збрехав вам ШІ та загалом, аби раціонально приймати рішення у житті”.

Надія Баловсяк, доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ, зупинилася на темі ролі ШІ для медіа й інформаційної грамотності: “Я декілька разів просила різні ШІ-інструменти допомогти проаналізувати останні новини і запропонувати 5 тем статей. Це було б соромно пропонувати редакторам. Це були абсолютно штамповані тексти. На жаль, з цим у нього дійсно погано”.

За словами промовиці, вона опитує студентів, чи читають вони новини, і з їхніх відповідей бачить критичну ситуацію: більшість аудиторії споживає новини у телеграмі або не читає взагалі. Також вона звернула увагу на особливості модерації соцмереж.

“Згадайте, як соцмережі виявилися не готовими до російсько-української війни. Як почали публікувати під хештегом новини після деокупації Бучі. Цей хештег було дуже швидко заблоковано платформами Meta. Адже соцмережі не розраховані для того, аби ми ділились чутливим контентом, вони налаштовані на заробіток. І реклама бʼюті-продуктів не може бути поруч із фото військових злочинів”, – наголосила експертка.

Про сутність штучного інтелекту розповів Олександр Монастирський, аналітик та тренер Центру демократії та верховенства права у сфері протидії дезінформації: “Коли ШІ лише почав зароджуватись, ми всі хотіли затестити його можливості: чи може він замість мене щось написати, згенерувати, намалювати. Але відтепер є повне розуміння, що він не зможе засвоїти те, що потрібно зробити вам. Це лише інструмент. Коли ви використовуєте ШІ, який робить роботу за вас, але цей інструмент насправді мало що розуміє у вашій темі – доведеться думати вам”, – наголосив він.

Експерт закликав людей не поспішати, адже надмірно швидке споживання інформації заважає усвідомлювати. Також треба робити інформаційні детокси та паузи. І замислюватися, чому ви сприймаєте один контент, а іншому – довіряєте менше.

Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України “Фільтр”, розповіла про підхід проєкту до ШІ: “Хочу зауважити, що інновацією цьогорічного Національного тесту з медіаграмотності є те, що він містить окремий блок питань саме на тему штучного інтелекту. Це вперше за всі роки проведення тесту. Якщо раніше це було не так актуально, то зараз інструменти штучного інтелекту інтегрувались у життя багатьох людей. Тож ми б також хотіли звертати увагу саме на ШІ-дезінформацію, якої зараз досить багато”.

Попри розвиток штучного інтелекту, потреба у медійній грамотності та критичному мисленні для людей лише зростає – підсумував модератор дискусії Вадим Міський, програмний директор ГО “Детектор медіа”: “Сьогодні ми живемо в ту епоху, коли ШІ допомогає нам не лише шукати інформацію, він часто вирішує, що ми бачимо і читаємо, Іноді він впливає навіть на те, у що ми віримо. Але водночас зростає потреба у людському факторі, у критичному мисленні та у здатності відрізняти правду від дезінформації”.

Під час другої панельної дискусії “ШІ в освіті та кар’єрі: баланс між технологіями та власними здібностями” промовці обговорили роль ШІ в освіті, як зберегти власні когнітивні здібності, про ШІ і кар’єрний розвиток та важливі навички, аби досягнути успіху.

Ліза Якнюнас, Chief AI Officer у Havas Village Ukraine, експертка з Generative AI, бізнес-тренерка, спікерка курсу Google “ШІ для продуктивності”, GenAI експертка у Women Go Tech, дала поради для користувачів штучного інтелекту.

“Є дослідження які показують, що наказова форма постановки задачі для ШІ працює набагато краще, ніж прохання “будь ласка”. Важливо розуміти, що це інструмент. Не давати зайвої інформації, адже це також може погіршувати якість отриманого результату. Бути лаконічними, достатніми, продумати аргументи та ефективні формулювання”, – відзначила вона, додавши, що можна забороняти окремі аспекти ШІ або ж застосовувати цю протидію та вивчати ШІ-грамотність, його юридичні аспекти.

Ольга Петрів, юристка ЦЕДЕМ, експертка з питань штучного інтелекту, членкиня  експертного комітету при Міністерстві цифрової трансформації України наголосила: люди мають вибір, що саме застосовувати та на якому рівні. Важливо не робити це бездумно, адже ШІ дійсно може покращити та полегшити життя, проте слід користуватися ним, оцінюючи ризики.“Важливо розуміти поняття когнітивного боргу. Ми маємо використовувати інструменти ШІ якісно та ґрунтовно, де ви ставите під сумнів усе, що він пише. Насамперед, самостійно формувати тези та надсилати на доопрацювання. А часто люди стають лише частиною машини, роблять так званий “input/output”, надіслали та забрали”, – підсумувала вона.

Іван Городиський, директор і член Правління Центру Дністрянського, наголосив на одному з викликів: “Штучний інтелект забирає елемент соціальної інтеракції, емпатії. Коли ти виконуєш завдання з ШІ, ти не до кінця відчуваєш що це твоє, а іноді навіть і відповідальності за те, що ти створюєш”.

Наразі важливо зрозуміти, для чого ми використовуємо штучний інтелект, що хотіли б розвинути, а де потрібні обмеження – вказала у своїй промові Марта Тиченко, керівниця центру студентської кар’єри УКУ. “У дискусіях часто лунає думка про заміну штучним інтелектом людини. ШІ може, метафорично кажучи, заграти мільйон нот на секунду, але потрібен диригент, який задасть ритм, темп та загальну ідею. Тож нам важливо бути тими “диригентами”, які задають потрібний темп”, – зазначила вона.

Модератор дискусії Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах, підсумував обговорення: “ШІ заполонив наш простір достатньо різко. Коли ми дзвонили у банк 5 років тому, і нам відповідав робот – це вже був ШІ, але багато хто з нас тоді цього ще не розумів. Зараз штучний інтелект спричиняє неймовірну кількість дискусій, але все ще багато людей ще не усвідомили, як сильно це увійшло в наш простір. Тож питання, чи маємо ми дотримуватись ШІ-гігієни чи сміливо інтегрувати його у всі сфери свого життя?”.

Всю подію модерував Олексій Гродзевич-Третьяков, менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права.“Якщо ви вбачаєте в ШІ загрозу – не варто боятися, а навпаки – краще очолити цей процес”, – підвів підсумок Олексій та подякував учасникам за питання та ідеї, за жваву дискусію та повну залу заряджених учасників.

“Youth MIL and AI Day: ідеятон з медіа-, інформаційної та ШІ-грамотності для молоді” реалізовується Центром демократії та верховенства права у співпраці з Українським Католицьким Університетом в межах проєкту “Посилення медіа- та інформаційної грамотності і навичок у сфері штучного інтелекту для підвищення стійкості України” у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

11 грудня Україна приєдналась до підпрограми «Медіа» програми «Креативна Європа». Вона підтримує аудіовізуальний сектор, фінансуючи окремі проєкти, пов'язані з розробкою та дистрибуцією фільмів, телевізійного та онлайн-контенту, а також створенням інноваційних інструментів та бізнес-моделей в аудіовізуальній індустрії.

Відтепер українські організації можуть подавати заявки як на всі актуальні, так і на майбутні пропозиції в межах підпрограми «Медіа».

У відповідь на торішній запит України щодо участі у підпрограмі та після оцінки медійного законодавства країни, Європейська Комісія підписала поправку до чинної Угоди про асоціацію, яка дозволить Україні брати повноцінну участь у цій програмі.

Угоду підписала Виконавча Віцепрезидентка Європейської Комісії Генна Вірккунен від імені Комісії та Віцепрем'єр-міністерка України Ольга Стефанішина під час церемонії, що відбулася у Брюсселі 11 грудня.

Це важливий крок до інтеграції українського аудіовізуального сектору в європейську екосистему. Водночас розширення програми ЄС «Креативна Європа» на Україну збагатить культурне розмаїття аудіовізуального сектору Європейського Союзу та відкриє нові можливості для співпраці.

Контекст

Наразі Україна бере участь як асоційована країна у підпрограмах «Культура» та «Міжсекторальна співпраця» програми «Креативна Європа», а також у деяких медійних ініціативах; йдеться, зокрема, про такі: розширення аудиторії та кінематографічна освіта, європейські фестивалі, мережі фестивалів і сприяння розвитку таланту та навичок у медійній сфері.

Підпрограма «Медіа» програми «Креативна Європа» підтримує європейські кінематографічні та аудіовізуальні індустрії задля розвитку, поширення та просування європейських витворів, у тому числі сучасного цифрового середовища.