КОМПАНІЇ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗАВДЯКИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЮ, НЕ ВМИРАЮТЬ - ГЕНРІ ФОРД
Музей Славутича відкрив XR-виставку «Чорнобиль у війні», яку одночасно провели у 100 школах України
Архіви, свідчення очевидців, 3D-моделі, панорами 360° та відеоінтерв’ю об’єднала XR-виставка «Чорнобиль у війні»
У Музеї міста Славутича і Чорнобильської АЕС історія буквально «ожила»: відвідувачі наводили смартфони на постери, відкривали 3D-моделі, панорами 360° й відеосвідчення — і за кілька секунд переносилися в реальні місця та події початку повномасштабного вторгнення. Це — , проєкт, що поєднує факти, людські голоси та технології доповненої реальності, аби показати історію не як сторінку минулого, а як досвід, який триває сьогодні.
Вперше в Україні до Nuclear Science Week музейники, науковці та освітяни запустили виставку не лише у музеї — паралельно її провели у 100 школах по всій країні. Формат виявився максимально простим і доступним: заклад роздруковує комплект постерів, розміщує їх у просторі, а далі все робить мобільний застосунок CHRNBL — експозиція «оживає» на екрані телефону, без спеціального обладнання. Залишайте заявку, щоб отримати постери - і ви матимете можливість провести XR-виставку «Чорнобиль у війні» до 26 квітня 2026 року.
«Чорнобиль у війні» — це документальна XR-виставка, створена для того, щоб говорити про ядерну безпеку мовою фактів, емоцій і технологій. Команда істориків, музейників і медіадокументалістів — Музей міста Славутича і Чорнобильської АЕС, дослідник Національного музею «Чорнобиль» Олексій Курмаз, ГО «Європейський Інститут Чорнобиля» та медіастудія TV MediaDim — об’єднала архіви, свідчення очевидців, 3D-моделі, панорами 360° та відеоінтерв’ю, щоби показати події окупації Чорнобильської зони не як «сторінку минулого», а як досвід, що формує нашу безпеку сьогодні. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
У Славутичі перші відвідувачі — серед них працівники енергетичної галузі, вчителі, старшокласники — зосереджено розглядали цифрові реконструкції й слухали фрагменти інтерв’ю, зафіксованих у перші тижні окупації. «Ця виставка — спосіб говорити чесно, просто й доступно. Щоб наші діти мали не страх, а знання; не міфи, а досвід; не безсилля, а дію. А ще — це унікальна можливість організувати цікавий та пізнавальний івент, присвячений темі ядерної безпеки у будь-якому зручному та безпечному просторі», — підкреслює кураторка проєкту Марина Степанська.
Чому це важливо саме зараз?
«Чорнобиль-40» настане 26 квітня 2026 року — і до цієї дати експозиція має пролунати у школах, бібліотеках, музеях і гуртожитках по всій країні. Виставка доступна українською та англійською мовами, легко масштабується й не потребує складної техніки: достатньо роздрукованих постерів і смартфона, щоб «зшити» історію зі STEM і медіаграмотністю — і перетворити пам’ять на інструмент безпеки. За відгуками педагогів, саме інструментальна простота (постери + додаток) і «ефект присутності» в XR роблять тему складної безпеки зрозумілою й емоційно чесною.
У школах формат працює як модульний інструмент: клас можна швидко перетворити на «XR-зал», провести інтегрований урок фізики/історії/медіаграмотності, а потім обговорити причинно-наслідкові зв’язки — від дозиметрії й протоколів безпеки до важливості довіри до наукових даних. Учителі відзначають, що «радіація» перестає бути абстракцією: у доповненій реальності видно, як влаштована Зона відчуження, чому важливі КПП, і що означає мілітаризація критичної інфраструктури.
Бо тема ядерної безпеки давно вийшла за межі суто наукових дискусій — це питання громадянської обізнаності і стійкості. «Чорнобиль у війні» пропонує школам і спільнотам простий, але потужний механізм: у будь-якому місті, бібліотеці чи культурному центрі можна швидко розгорнути виставку і дати дітям (і дорослим) досвід відповідальної присутності — не залякування, а розуміння.
Слідкуйте за оновленнями та заявляйте участь:
Facebook: https://www.facebook.com/ChernobylApp
Instagram: https://www.instagram.com/chernobylapp/
Форма заявки на постери до 26 квітня 2026 року: https://forms.gle/2Fr5QbqRErPTMzu56
Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE), на початку форуму «Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки», який відбувся 23 жовтня 2025 року, охарактеризував проблеми, які стоять на шляху відновлення України під час і після війни.
Перш за все, це проблема демографічна. Населення України старіє, а народжуваність зменшується. Українські сім’ї раніш мали по 5-7 дітей, наступні покоління 2-3, а у наш час сім’ю з трьох дітей називають багатодітною і дивуються мужності тих, хто цього досяг. Головний же чинник зменшення населення України, крім суто цивілізаційних, це, звичайно, російська загарбницька війна проти України.
Мала народжуваність з часом виливається у брак працівників на заводах і фабриках України. Але навіть при наявності робочих рук, їх рівень кваліфікації бажає кращого.
«Підвищення продуктивності праці!» - ось так визначив пан Милованов першочергове завдання економіки і для уряду і для освіти, і його освітнього закладу, зокрема, адже кваліфіковані кадри, які допоможуть його виконати, готуються саме у професійно-технічних училищах, коледжах.
Саме на професійно-технічній освіті вирішили зосередитися у Київській Школі Економіки, адже саме цей освітній заклад уже зараз здатний підготувати вправних газозварників, операторів керування верстатами з системами ЧПК та монтажників електроніки. Головною фішкою програми KSE PROFTECH, яку представив на форумі її керівник Сергій Савицький, є навчання студентів з урахування потреб певної компанії у кваліфікованих кадрах. Тобто, КШЕ не завжди готує спеціалістів просто так, аби щось робити, вони допомагають закрити конкретні вакансії конкретної компанії. Такий підхід варто перейняти і всім наших закладам освіти, які спеціалізуються на підготовці кадрів технічних професій.
Метінвест, за словам Тетяна Петрук, директорки зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест, уже давно створив власну Академію, не чекаючи і не надіючись, що колись міністерство освіти зверне увагу на зміни у кадровій номенклатурі українських підприємств, чи коли якийсь коледж чи училище зверне увагу на потребу підприємства у тому чи тому спеціалісті.
Підтримали професійно-технічний напрямок навчання у КШЕ і присутні на форумі представники влади та бізнесу. Галина Янченко, народна депутатка України, голова робочої групи з інвестицій в ОПК у Верховній Раді України, Дарина Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, народна депутатка України, Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України, ююю наголошували на правильності підходу не за запитом економіки взагалі, а за запитом конкретного підприємства.
Важливо ще й враховувати новітні технологічні явища у світі, регіональні особливості, примхи конкретної галузі і спеціалізацію освітніх закладів. Зміни назріли! Модель – навчання під підприємство виправдало себе на практиці, бо з’явився навіть зворотній зв’язок: тепер підприємство хоче не лише взяти на роботу випускника, а й замовляє освітньому закладу нову спеціалізацію, якої у нього раніше не було.
Поділилися досвідом співпраці освіти і бізнесу Андрій Ропіцький, директор індустріального парку «Біла Церква» та Роман Казанко, керуючий партнер Ardenz, Arma Motors Kyiv. Київ теж може похвалитися створенням успішного Інноваційного парку UNIT.City, досвід якого можна поширити на всю Україну, як і досвід Київської школи економіки.
Те, що держава взялася за професійно-технічну освіту, це важлива перемога української економіки на шляху до післявоєнного відновлення України, наголосила наприкінці форуму Тетяна Кухоцька, керівниця напряму соціальних проєктів компанії System Capital Management.
Олесь ПАСІЧНИЙ, агенція БІЗРЕЛІЗ
Фото автора
У вересні 2025 року – на тлі повномасштабної війни та економічної турбулентності – в Україні розпочався черговий навчальний рік. Аналітики YouControl.Market дослідили стан ринку приватних освітніх закладів, що охоплює як школи, так і вищі заклади освіти на кінець другого кварталу 2025 року. У матеріалі представлено ключові статистичні тенденції, регіональну картину та фінансові результати найуспішніших університетів і шкіл. Детальніше — у нашому новому матеріалі.
Головні інсайти дослідження:
За два та неповний третій квартали у 2025 було зареєстровано 383 юридичних особи з освітніми видами діяльності – майже стільки ж, скільки за весь 2024 рік.
Нові відкриття суттєво перевищують припинення, забезпечуючи позитивний чистий приріст (+250 юридичних осіб з освітніми видами діяльності за перше півріччя 2025 року).
Географія зосереджена у великих міських центрах. Лідирує Київ — 6 тис. освітніх закладів. Далі: Дніпропетровська область — 2,9 тис., Львівська — 2,8 тис., Одеська — 2,5 тис.
Топ-15 найбільших приватних університетів України за доходами 2024 р. сумарно заробили близько 3,8 млрд грн, а 10 найдохідніших приватних шкіл у 2024 р. — 1,8 млрд грн.
Найбільший приватний ЗВО – МАУП (Київ) – отримав 653,2 млн грн доходу у 2024 році, утримуючи лідерство.
Онлайн-школа “Оптіма” стала найбільшим гравцем серед приватних шкіл із річним доходом 401,9 млн грн. Більшість топ-10 приватних шкіл – київські.
Динаміка відкриття і припинень приватних навчальних закладів за останні кілька років відбиває вплив війни та подальше пристосування бізнесу до нових умов. 2022-й рік приніс різке просідання: відкрилися тільки 246 юридичних осіб з освітніми видами діяльності (на 65,8% менше, ніж попереднього року), а 38 змушені були припинити діяльність. Втім, вже 2023 року намітився поступовий підйом: було зареєстровано 367 нових юридичних осіб з освітніми видами діяльності – це на 49,2% більше, ніж у воєнному 2022-му. У 2024 році тенденція закріпилась: з’явилося 427 нових юридичних осіб з освітніми видами діяльності (+16,3% до 2023 р.), тоді як припинено було 39.
Поквартальний аналіз підтверджує тенденцію до прискорення відкриттів приватних навчальних закладів у 2023–2025 роках — у другому кварталі 2024 відкрито 109 юридичних осіб з освітніми видами діяльності, у третьому – 119, у четвертому – 126. Цей стійкий приріст продовжився і поточного року: перший квартал 2025 приніс 134 нові реєстрації, а другий квартал 2025 року став піковим – зареєстровано 137 нових закладів освіти.
Показники припинень юридичних осіб з освітніми видами діяльності за кварталами також характеризуються певними коливаннями, хоча абсолютні значення незначні. У другому кварталі 2024 року припинили діяльність 9 осіб, у третьому – 13, а в четвертому – лише 6. На початку 2025-го ця цифра дещо зросла: в першому кварталі закрилося 7 осіб, а в II кв. 2025 – 14. На кожну юридичну особу з освітніми видами діяльності, що пішла з ринку, припадає десять нових.
На карті України юрособи з освітніми видами діяльності розподілені вкрай нерівномірно – ринок тяжіє до великих міст та відносно безпечних регіонів. Столиця впевнено утримує першість: тут зареєстровано близько 6 тис. навчальних закладів, тобто приблизно 12–13% від їх загальної кількості по країні.
Наступні позиції в регіональному рейтингу посідають найбільші області України. Дніпропетровська область наразі налічує близько 2,9 тис. навчальних закладів — це другий показник після Києва. Третім за кількістю закладів є Львівський регіон – близько 2,8 тис. юридичних осіб з освітніми видами діяльності. Одеська область займає четверте місце – близько 2,5 тис. юросіб. Харківщина замикає п’ятірку лідерів із показником близько 2,3 тис. навчальних закладів.
Помітно нижчі показники спостерігаються у менш урбанізованих регіонах. Наприклад, у Київській області (без м. Київ) наразі діє близько 2,2 тис. юридичних осіб з освітніми видами діяльності, у Вінницькій – 1,8 тис., у Житомирській – 1,6 тис. В інших областях цифри ще менші, особливо в прифронтових. Отже, як бачимо, освітній бізнес зосередився у відносно спокійних областях Центру і Заходу України, а також у мегаполісах.
Найбільший загальний дохід за даними фінансової звітності (тобто увесь дохід, який отримує приватний ЗВО за результатами операційної, інвестиційної та фінансової діяльності) у 2023 році згенерувала Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) – справжній ветеран ринку. У 2024 році МАУП отримав 653,2 млн грн доходу, що на понад 13% більше за власний показник 2023-го і є найбільшим фінансовим результатом серед усіх приватних ЗВО.
На другому місці за доходами – Український католицький університет (УКУ) у Львові, який заробив 494,8 млн грн у 2024 році. Третю позицію посідає Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці II — цей регіональний приватний заклад у 2024 році отримав 454,7 млн грн доходу.
Четвертим у рейтингу став Європейський університет (Київ) з доходом 321,8 млн грн за 2024 рік. П’яте місце посів Київський університет культури (289,9 млн грн). Шостий рядок – за Міжнародним гуманітарним університетом в Одесі (289,3 млн грн). Виручка МГУ у 2024 році зросла більш ніж удвічі порівняно з 2021-м.
Київський медичний університет (приватний ЗВО, заснований у 2009 р.) заробив 243,7 млн грн у 2024 році, увійшовши до сімки найуспішніших. Близьким за обсягом доходів є Київський міжнародний університет, що посів 8-й рядок рейтингу з показником 196,4 млн грн. До топ-10 увійшли також регіональні приватні виші: Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. С. Дем’янчука в Рівному (134,4 млн грн) та Університет короля Данила в Івано-Франківську (131,3 млн грн).
Замикають рейтинг кілька знакових закладів. Київська школа економіки (KSE) – приватний університет, що працює з 2016 року – у 2024-му отримав 131,1 млн грн доходу. Для KSE це величезний стрибок: ще 2021 року дохід Школи становив лише 22 млн грн, але за час повномасштабної війни він зріс у 6 разів. На 12-му місці опинився Львівський університет бізнесу та права (127,4 млн грн), на 13-му – київський університет “КРОК” (126,1 млн грн). 14-та позиція належить Університету ім. Альфреда Нобеля – це приватний ЗВО Дніпра з доходом 107 млн грн. Нарешті, 15-те місце займає American University Kyiv (AUK) – наймолодший у добірці приватний університет, заснований лише у 2020 році. AUK у 2024-му заробив уже 97,1 млн грн, втричі перевищивши свій показник 2022 року.
Центр освіти “Оптіма” – дистанційна школа – у 2024 році заробила майже 401,9 млн грн, утримуючи лідерство вже не перший рік. “Оптіма” навчає тисячі учнів по всій Україні та за кордоном, забезпечуючи освіту за шкільною програмою в онлайн-форматі. Частка “Оптіми” в сумарному заробітку топ-10 шкіл надзвичайно велика, тож цей проєкт можна назвати умовним ключовим бенчмарком приватної середньої освіти в Україні.
Другою стала столична Новопечерська школа із доходом 237,5 млн грн у 2024 році. У 2023-му школа заробила 183 млн грн, а в 2024-му збільшила виручку ще на 29,6%. Третю сходинку посіла мережа приватних шкіл КМДШ – “Креативна Міжнародна Дитяча Школа” (Київ), яка в сумі отримала 218,4 млн грн доходу.
Четвертою у списку стала “Школа вільних та небайдужих” – приватний ліцей міста Львова з доходом 163,6 млн грн — її результат за 2024 рік на 42,6% перевищив показник попереднього року. П’яте місце займає київська “Атмосферна школа” (160,3 млн грн): 2024 році її дохід фактично подвоївся (+78,4% проти 2023-го). Шостим йде ще один столичний освітній заклад – “Ліко-Школа” з річним доходом 158,0 млн грн (+48% за рік).
Сьомою стала приватна школа “Мідгард” (Київ) з доходом 124,3 млн грн. Восьме місце посів заклад “МрійДій” (Київ) – 122 млн грн доходу (її фінансовий результат зріс на 40% за рік). Дев’яту сходинку зайняв столичний ліцей “Школа Базис” (96,6 млн грн). Нарешті, десятою в рейтингу стала “Печерська міжнародна школа” (Київ) із річним доходом 96 млн грн.
Характерно, що 8 з 10 найбільших найдохідніших приватних шкіл країни розташовані у Києві. Лише один заклад зі списку (ліцей у Львові) представляє інший регіон – що підкреслює, наскільки концентрованим є ринок комерційної шкільної освіти в столиці. Дистанційна освіта взагалі стала мегатрендом і він, найімовірніше, збережеться і після повномасштабної війни, оскільки дозволяє охопити широку аудиторію, зокрема дітей, що тимчасово перебувають за кордоном. Можна зробити висновок, що приватні школи успішно адаптувалися до нових умов – хтось через цифровізацію, хтось через підвищення якості та унікальність послуг – і продовжують розвиватися навіть у воєнний час.
Повна версія дослідження в блозі YC.Market
«Лавки Традицій» від «Сільпо» відновлює навчання для крафтових виробників: як податися. ***
Навчання для крафтових виробників: «Лавка Традицій» від «Сільпо» запускає літній курс «Фудпросвіти»***
Літній набір до гастрошколи «Фудпросвіта» від «Лавки Традицій» стартував!
Проєкт «Лавка Традицій» мережі супермаркетів «Сільпо» у партнерстві з компанією Mastercard запускає літній набір до гастрошколи «Фудпросвіта». Цей курс створений для підтримки виробників-початківців, які хочуть перетворити хобі на бізнес й вийти за межі власної кухні.
Кожна лекція побудована на прикладних кейсах — від вибору бізнес-моделі, реєстрації виробництва і логістики до комунікації, SMM і брендингу.
«Фудпросвіта — це відповіді на запитання, які виробники найчастіше ставлять нам у «Лавці Традицій». Як масштабуватись? Які документи потрібні? Як рахувати економіку проєкту? Як завоювати довіру Гостей? Ми зібрали все в один курс, щоб підтримати наших локальних виробників і допомогти їм гучніше заявити про себе, а українцям дізнатися про класні українські продукти», — говорить Марина Булацька, керівниця «Лавки Традицій».
Навчання стартує 12 липня й триватиме до 16 серпня. У програмі — шість модулів, які можна пройти повним курсом, так і окремо. Формат — офлайн у Києві з паралельною онлайн-трансляцією для тих, хто не зможе бути присутнім. Зареєструватися можна на сайті школи.
Серед викладачів — бренд-амбасадорка «Академії Смаку» Аврора Огородник, керівниця «Лавки Традицій» Марина Булацька, експертка з грантів, засновниця школи ГРАНТОЗНАВСТВА та консалтингової компанії «Центр розвитку «ЧАС ЗМІН» Мар’яна Кобеля-Звір та Андрій Мандріка — консультант та тренер з управління продуктами (Ex-Head of Product: Rocket, «KOLOси підтримки ЗСУ» в фонді KOLO).
Курс реалізується у партнерстві з компанією Mastercard, яка системно підтримує малий та середній бізнес в Україні. Компанія пропонує знижку 20 % при оплаті повної програми «Фудпросвіта» карткою Mastercard.
Деякі випускники попередніх наборів уже стали виробниками «Лавки Традицій» або знайшли свої канали збуту — від фудмаркетів до кав’ярень.
Для довідки:
«Лавка Традицій» — проєкт «Сільпо» з підтримки та розвитку українських фермерів і крафтових виробників, які працюють із локальними інгредієнтами, зберігають гастрономічну спадщину і створюють натуральні продукти. Проєкт існує з 2011 року. У межах «Лавки Традицій» виробники мають можливість вийти на полиці супермаркетів, долучитися до гастрономічних фестивалів True&Local, а також стати частиною «Агромандрів» — поїздок на невеликі ферми та виробництва.
Луганський Національний університет ім. Т. Шевченка, який почав свою історію з 1921 року, після 2014 року тікав з рідного міста від російських окупантів до Старобільська, де в нього було відділення. З початком великої війни росії проти України вишу довелося знову збирати валізи і переїжджати подальше від ракет і бомб. Нині універ з Луганська має три місця базування: Полтава, Миргород, Лубни. До і під час вимушених мандрів Луганському університету допомагав Європейський Союз, не лишив він луганців підтримки і нині.
Абазівська середня школа з 2019 року є активною учасницею Програми ЄС eTwinning. 4 грудня до школи завітали гості з Європейського Союзу: Крістіна Мікулова, Голова регіонального представництва Європейського Інвестиційного банку, Ніколо Ґаспаріні, Пресаташе Представництва ЄС в Україні, Тетяна Мироненко, координатору eTwinners в Полтавській області.